ДВА ХЛОПЧИКИ – Володимир Бровченко – КРАСА РІДНОГО КРАЮ
Два хлопчики в зелену пору року1
До лісу вийшли, – вікових дібров2.
Один із них прискалив миттю око3
Й прикинув діловито: “Скільки дров!”
А навкруги і щебетало, й квітло,
Як сто віків тому, так і тепер…
Не стримавсь другий хлопчик:
“Скільки світла!”
Промовив і, схвильований, завмер.
Два хлопчики… І ліс так пильно в вічі
Дививсь сусідам димокурних тру64.
Він ще не знав, хто буде тут лісничим:
Чи садівник життя, чи дроворуб…
1 Зелена пора року – весна. 2 Вікові діброви – старі діброви. 3 Прискалив миттю око – примружив швидко око.
4 Димокурні труби – димарі.
Хто? Що? Коли? Чому? Як?
1. Про що розповідається у вірші? 2. Яка різниця у поглядах хлопчиків на ліс? 3. Що означає вислів “зелена пора року”? Як би ви за аналогією назвали інші пори року? 4. Якого висновку доходить автор твору?
5. Поставте запитання хто? що? де? коли? як? до уривка:
Два хлопчики в зелену пору року
До лісу вийшли, – вікових дібров.
ВПРАВИ і ЗАВАННЯ
І. Доповніть речення словами з тексту:
1. Все навколо і… – природа співала свій гімн красі.
2. З класом ми пішли на чудову прогулянку – до… .
З із нашої школи були нагороджені грамотами за перемогу на
Чемпіонаті із шахів.
II. Доберіть синоніми до слів і виразів:
Зелена пора року, вікові діброви, прискалити око, крикнути діловито, схвильований, дивиться пильно.
III. Перекладіть рідною мовою:
А навкруги і щебетало, й квітло, як сто віків тому.
Не стримався другий хлопчик: “Скільки світла!”
Він ще не знав, хто буде тут лісничим; чи садівник життя, чи дроворуб…
IV. Складіть невеликі діалоги, вживаючи слова і словосполучення:
Весна, розквітла природа, діброва, лісничий, берегти, нові насадження, порядок, праця, радість.
Пейзаж, малювати, око, художня школа, виходити, птахи, світло, мить, хвилюватися, навкруги.
Related posts:
- Володимир Бровченко – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Народився письменник 1 червня 1931 року у селі Мала Виска на Кіровоградщині. Закінчив Одеський технологічний інститут у 1955 році, але любов до рідного слова спрямувала Володимира Бровченка на творчий шлях. В. Бровченко у своїх поезіях складає гімн рідній землі, оспівує її красу і велич. Він автор 30 книг, серед яких збірки “Шумлять жита”, “Зустрічайте сонце”, […]...
- Володимир Сосюра – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Володимир Сосюра – один з кращих українських ліриків. Народився в січні 1898 року в м. Дебальцево у степовому Донецькому краю. Батько поета, за фахом кресляр, був людиною різнобічно обдарованою, мав багато професій: вчителював по селах, був сільським адвокатом, шахтарем, складав вірші. Мати – робітниця з Луганська, займалася домашнім господарством, а також дітьми, яких у родині […]...
- ЗИМА – Володимир Сосюра – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Десь там осінь за горами І, немов громи, Б’є об землю копитами Білий кінь зими. І, неначе моря хвилі, Сніг, і сніг, і сніг… Чеше вітер коси білі, Розплітає їх… І куди не глянеш оком, – Біло все кругом, Де змахне зима широким Білим рукавом… Стомлено крилом махає В білій муті крук. А зима все […]...
- ЛЮБЛЮ ВЕСНУ – Володимир Сосюра – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Люблю весну, та хто її не любить, Коли життя цвіте, як пишний сад. І мов у сні, шепочуть листя губи, І квіти шлють солодкий аромат. Люблю весну, коли плюскочуть ріки, Коли рида од щастя соловей І заглядає сонце під повіки У тишині задуманих алей… Люблю, коли блукає місяць в травах, Хатини білить променем своїм І […]...
- Павло Тичина – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Павло Тичина (1891-1967) Павло Тичина – один з найвидатніших поетів України. Народився 27 січня 1891 року в селі Піски на Чернігівщині в багатодітній сім’ї сільського дяка. Батьки мріяли бачити його священиком. Але серцем юнак тягнувся до музики, поезії. У нього прокидається талант співака, музиканта, художника. Тому і вірші його мелодійні, в них багато живописних барв. […]...
- Василь Симоненко – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Васил. Симоненк. народився 8 січня 1935 року в селі Біївці Лубенського району на Полтавщині. Важке дитинство не перешкодило йому бути найкращим учнем у школі. Він завжди хотів багато читати, рано усвідомив себе поетом. Закінчив факультет журналістики Київського університету імені Т. Шевченка, працював у редакціях газет. Збірка “Тиша і грім” (1962) – єдина, яка побачила світ […]...
- Віктор Близнець – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Віктор Близнець народився 10 квітня 1933 року в с. Володимирівці на Кіровоградщині в селянській родині. Змалечку він мріяв про те, щоб стати дитячим письменником. Закінчив факультет журналістики Київського університету імені Т. Шевченка, працює у молодіжних часописах, дитячих журналах. Автор збірки оповідань “Ойойкове гніздо”, повісті “Звук павутинки”, повісті-казки “Земля Світлячків”‘ та інших художніх творів. Віктор Близнець […]...
- Леонід Смілянський – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Леонід Смілянський народився в сім’ї робітника у м. Конотот Сумської області. В оточенні батька та матері, робітників формувалися уявлення майбутнього прозаїка про людську гідність та красу. Здобувши в місцевих школах початкову освіту, Л. Смілянський 1920 року вступає в Конотопський залізничний технікум, а після закінчення переїздить до Києва і певний час працює помічником машиніста. У 1924 […]...
- РЯТУВАЛИ КОНОТОП – Анатолій Давидов – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Не віриться Ігоркові, що їхня річка Конотоп була повноводою. Зараз у ній горобцеві по коліна!1 А дідусь каже, що колись Конотоп боялися вбрід переїздити, отакий він був глибокий, а дно споконвіку мулисте… Через те й назву таку річка дістала. Зараз Конотоп обмілів, береги лепехою і стрілолистом затягло, вже й ряска до середини добирається, а це, […]...
- ЛОСЬ – Євген Гуцало – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Він прокинувся й нащулив вуха: у вогкому струмені вітру долинав сухий, різкуватий звук. Звук летів знизу, від річки. Лось звівся, тепер його постать чітко вималювалася в удосвітніх сутінках. Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання. Його роги нагадували осінній низькорослий кущ, із якого обнесло листя. Лось знав, що то тріщить […]...
- КРИВЕНЬКА – Віктор Близнець – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Качина ферма1 в нашому селі стояла на горі, якраз над річкою Сухим Ташликом. Господарювала там старенька жінка Ганна Іванівна, або, як її називали в селі, баба Ганя. Років п’ятнадцять, якщо не більше, розводила вона качок. Ставили Ганну Іванівну і до іншої птиці, проте вона не хотіла, казала, що кури й гуси – то суща морока2, […]...
- ЕПІТЕТ – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Слово епітет грецького походження. У перекладі українською мовою воно означає “прикладений”, “прикладка”. Епітет – це художнє, образне означення. Він надає предмету більшої поетичності, виразності. Наприклад, у поезії “Зима” В. Сосюри є такі епітети: осінь золота, буйний політ, коси білі. У поезії “Хор лісових дзвіночків” П. Тичини: сни розкішні, гаї затишні, ясний день, золоте поле. Здебільшого […]...
- ЛІДЕР – Леонід Смілянський – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Перший підбіг до голуба Степанко. Він обережно взяв закривавленого птаха в долоні і відчув, як тіпалося в нього серце, а очі то заплющувались, то знову розкривалися. Він не пробував вирватися з рук чи навіть поворухнутись. – Дивись, дивись! – вигукнув один з хлопчаків, показуючи на дзьобик птаха. Справді, частина верхньої половини дзьоба була відламана і […]...
- Анатолій Давидов – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Анатолі. Давидо. народився у селі Бочки Конотопського району на Сумщині. Майбутній письменник любив географію, біологію, тож і вищу освіту здобув на факультеті природознавства Ніжинського педагогічного інституту. Працював завідувачем відділу природознавства журналу “Знання та праця”, головним редактором дитячого журналу “Барвінок”, директором книжкового видавництва “Молодь”. Анатолі. Давидо. добре знає природу і дуже любить її. Він автор багатьох […]...
- Євген Гуцало – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Народився Євген Гуцало у вчительській родині на Вінниччині. Ще змалку він захоплювався літературою. Під впливом прочитаного почав і сам писати оповідання, вірші. Після школи продовжив навчання у Ніжинському педагогічному інституті. Література стала для Євгена Гуцала справжнім покликанням. У 1985 році письменник був удостоєний звання лауреата Державної премії України імені Т. Шевченка за твори, які він […]...
- ХОР ЛІСОВИХ ДЗВІНОЧКІВ – Павло Тичина – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Ми дзвіночки, Лісові дзвіночки, Славим день. Ми співаєм, Дзвоном зустрічаєм: День! День! Любим сонце, Небосхил і сонце, Світлу тінь, Сни розкішні, Все гаї затишні: Тінь! Тінь. Линьте, хмари, Ой, прилиньте, хмари, – Ясний день. Окропіте, нас благословіте: День! День. Хай по полю, Золотому полю, Ляже тінь. Хай схитнеться – жито усміхнеться: Тінь! Тінь. Хто? Що? […]...
- Аналіз письмової роботи. Література рідного краю № 1. Календарно-обрядові пісні рідного краю Мета: розвивати навички виразного читання творів, коментування їхнього змісту, виділення та пояснення художніх засобів, що в них ужиті; формувати креативні компетентності, розвивати навички самостійного читання, пошуку інформації, акторські здібності, культуру зв’язного та діалогічного мовлення, формувати навички роботи в групах, уміння висловлювати й аргументувати свою думку, публічно захищаючи власний творчий проект; виховувати повагу до прадавніх вірувань […]...
- Література рідного краю. Календарно-обрядові пісні рідного краю (Тернопільщини) Мета: ознайомити учнів з календарно-обрядовою поезією Тернопільщини, зокрема Бережанщини, визначити роль і місце пісні в житті народу; формувати ставлення до фольклору як цінного духовного надбання народу; розвивати вміння виразно читати народні пісні, висловлювати власні думки, робити узагальнення; виховувати повагу до звичаїв і традицій рідного краю, любов до творчості народу, мудрості і таланту земляків. Тип уроку: […]...
- ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ № 2. ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ. ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ НАРОДНИХ ЛЕГЕНД ТА ПЕРЕКАЗІВ У ТВОРЧОСТІ ПИСЬМЕННИКІВ РІДНОГО КРАЮ. ОЛЕКСА РІЗНИКІВ “ШЛЕЙКО, З БОГА ТУРЕЙКО” – Світ фантазії, мудрості (продовження) Мета: – поглибити знання учнів про жанр усної народної творчості – думи, їхні жанрові та художні особливості; ознайомити учнів із творчим доробком письменника одещини; – розвивати творчість та логічне мислення учнів, навички виразного читання, навчити висловлювати власні міркування з приводу прочитаного, розвивати творчі здібності учнів; – зацікавити історичним минулим українського народу, виховувати національну гордість, самосвідомість, […]...
- Хліб – усьому голова (за поезією “Бесіди з внучкою про хліб”) – ІІІ варіант – ВОЛОДИМИР БРОВЧЕНКО Хліб – це основа життя людини, а хлібороб – найпочесніша професія для неї. Хліб є святинею для кожної трудящої людини. Недарма здавна хлібину робили круглою, наче сонце. В поезії “Недожата нива” розповідається про те, як під час Другої світової війни солдат, який в мирному житті був хліборобом, не від Почив перед боєм. Він не зміг […]...
- Хліб – усьому голова (за поезією “Бесіди з внучкою про хліб”) – І варіант – ВОЛОДИМИР БРОВЧЕНКО Хліб у народі завжди берегли, цінували, ставилися до нього, як до святині. Про нього люди створили багато приказок, прислів’їв, пісень, і навіть повір’їв. Моя прабабуся говорила, що не можна надкусити та недоїсти шматок хліба. А скільки існує звичаїв та обрядів, які не обходяться без хліба, наприклад, весілля. Весільний хліб, коровай, шишки треба швидко з’їсти, щоб […]...
- Микола Вороний. Коротко про письменника. Поема Євшан-зілля. Патріотичні почуття й толерантне ставлення до інших народів. Роль слова, пісні, історії в житті будь-якої людини. Краса природи рідного краю Мета: подати короткі відомості про життя та творчість М. Вороного, ознайомити школярів з історичною основою і змістом поеми “Євшан-зілля”, композицією, жанровою своєрідністю та ідейним спрямуванням твору, розкрити роль слова, пісні, історії в житті будь-якої людини на прикладі твору “Євшан-зілля”, ознайомити учнів з поняттями Ліричний герой, ліро-епічний твір, поема; розвивати навички вдумливого виразного читання, коментування прочитаного, […]...
- Володимир Бровченко (Народився 1 червня 1931р.) Володимир Бровченко Бровченко Володимир Якович – український поет. Народився 1 червня 1931р. в с. Мала Виска, тепер місто Кіровоградської області. Закінчив 1955р. Одеський технологічний інститут харчової та холодильної промисловості. У 1973-1979рр. – головний редактор журналу “Дніпро”, з 1979р. – голова правління Товариства культурних зв’язків з українцями за кордоном. Друкується з 1953р. […]...
- Твір на тему “Краса літа” Напевно, у кожного з нас є якісь спогади, які мимоволі змушують задуматися про що – то, поміркувати або просто викликають посмішку. Саме так асоціюється у мене літо: безтурботна пора, всюди зелена трава, приємний аромат і яскраве палаюче сонце. Що може бути прекрасніше цієї пори року? Адже саме літо дарує нам всю красу і яскравість фарб: […]...
- Письменники – цвіт нації – ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ Письменники – цвіт нації Усвідомлюючи, що на уроках рідного краю йтиме мова тільки про місцевих митців, але обов’язково талановитих і вже визнаних бодай численними читачами-шанувальниками, вважаємо за потрібне запропонувати коротенький огляд, цікавий і важливий для світогляду та поінформованості восьмикласників. Спілку письменників України було створено в Києві в 1934 році на І Всеукраїнському з’їзді радянських письменників. […]...
- Література рідного краю № 2. Богдан Лепкий. Казка про Ксеню і дванадцять місяців Мета: розповісти учням про видатного письменника Богдана Лепкого, дати початкові відомості про драму як рід і жанр літератури, дослідити втілення казкових мотивів у п’єсі, удосконалювати вміння складання порівняльної характеристики героїв; розвивати навички розрізнення різних літературних родів; розвивати навички читання драматичного твору, уміння використовувати ремарки при інсценуванні; виховувати порядність, людяність, доброту, щирість, увічливість, зосередити увагу учнів […]...
- Письменники рідного краю Наш край багатий на видатних людей. Також він багатий і на відомих письменників. Так, до числа письменників нашого краю входять такі визначні постаті як В. Стефаник, А. Чайковський, серед сучасників С. Пушик, Ю. Андрухович, М. Савчук та ін. Для розгляду візьмемо такого відомого письменника як Василь Стефаник. Василь Стефаник – неперевершений майстер соціально-психологічної новели. Ця […]...
- Багатство рідного краю (твір-опис) – ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ – 7 КЛАС Україна багата на родючі поля, квітучі сади, привітні гори, теплі моря, різноманітні корисні копалини. Та я хочу розповісти про ліси, що оточують наші міста й села. Найбільше в Україні мішаних лісів, де поряд ростуть білокорі берези, гіллясті дуби, стрункі сосни, таємничі ялини. Берізки в наших лісах ростуть завжди компактно, не змішуючись з іншими деревами. Березняк […]...
- Легенди рідного краю ДОВБУШ – ДОБРИЙ ЧОЛОВІК Довбуш був дуже добрий чоловік. Він помагав бідним карав панів за несправедливість. Якось йому пожалівся один газда, що пан забрав від нього коні. Прийшов Олекса до того пана й звідає: – То ти вчора забрав від газди коней? Що було панові робити! Мусив признатися, бо здогадався, що перед ним Довбуш. А […]...
- ДВА ХЛОПЧИКИ НА СТАВОЧКУ… – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей Два хлопчики на ставочку Ловлять рибку в холодочку, Золотеньку і срібленьку, І велику, і маленьку. Прийшла мати рибку взяти, На вечерю їх позвати, А хлопчики і не чують, На рибоньку все чатують. Із кошиком пішла мати Вечеряти готувати, Варить юшечку з линами, Вихвалятися синами. Прийшли хлопці, мовчки сіли, Ось юшечки попоїли І на возі лягли […]...
- ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ. І. СЕНЧЕНКО “РУБІН НА СОЛОМ’ЯНЦІ” Мета: – навчальна: ознайомити школярів із творчістю І. Сенченка, звернути увагу на твір “Рубін на Солом’янці”, проаналізувати його ідейний зміст, звернути увагу на змальовані автором образи; – розвивальна: розвивати спостережливість, навички пошукової роботи, формувати вміння грамотно формулювати думки; – виховна: прищеплювати почуття поваги до митців рідного краю, формувати повагу до власної праці. Тип уроку: засвоєння […]...
- Література рідного краю № 4. Гумор у творчості письменників-земляків Мета: ознайомити учнів з біографіями та творами гумористів Тернопілля; розвивати почуття гумору; Виховувати любов до літературної спадщини свого краю. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Засоби навчання: бібліотечка-виставка “Митці літератури рідного краю”; портрети гумористів Є. Дударя, А. Боб’юка, П. Сороки, В. Дячука; тексти творів; учнівські малюнки до змісту гумористичних творів. Перебіг уроку І. Організаційний етап. […]...
- Любов до рідного краю у творах “Заспів”, “Видиш, брате мій…” – ІІ варіант – БОГДАН ЛЕПКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Найголовніше для поета, на мою думку, мати щире, співчутливе серце, чутливе до страждання людей. Саме таке велике серце, що могло вміщувати горе багатьох, мав Богдан Лепкий. Під час свого перебування у Кракові поет зустрів галицьких та буковинських емігрантів, що вирушали на чужину. В уяві його виник сумний образ журавлів-людей, що змушені шукати кращої долі в […]...
- ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ. БОРИС ГРІНЧЕНКО “ДЗВОНИК” Мета: – навчальна: поглиблювати відомості про життя та творчість митців нашої місцевості; розвивати інтерес до їхнього творчого доробку та спадщини; виробляти особистісне ставлення до літератури рідного краю, розвиваючи вміння висловлювати свої думки про автора твору, героїв, художні образи; – розвивальна: розвивати спостережливість, навички пошукової роботи, формувати вміння грамотно формулювати думки; – виховна: прищеплювати естетичні смаки, […]...
- Література рідного краю. Володимир Свідзинський. Біографічні відомості про поета, одного з найталановитіших представників високого модернізму, творця міфософічної поезії. Тісний зв’язок поезії з фольклором, міфом, казкові мотиви (“Ти увійшла нечутно, як русалка”). Майстер ліричної мініатюри “У рідній моїй стороні” – ТВОРЧІСТЬ Б. ЛЕПКОГО ТА І. ГАСПРИНСЬКОГО Мета: познайомити учнів з основними подіями життя і творчості поета, розказати про особливості поезії В. Свідзинського на прикладі вірша “Ти увійшла нечутно, як русалка”, майстерності поета – творця ліричної мініатюри на прикладі поезії “У рідній моїй стороні…”; розвивати навички аналізу поетичного тексту, виразного читання, вдосконалювати зв’язне усне мовлення, збагачувати словниковий запас учнів, виховувати інтерес до […]...
- ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ. КАТЕРИНА ПЕРЕЛІСНА “ТРИ ПРАВДИ” Мета: – навчальна: ознайомити школярів із творчістю письменниці, яка емігрувала з Харкова в тяжкі роки лихоліття, але зберегла палку любов до України, показати глибоку народну мудрість, закладену в казках Катерини Перелісної, продовжувати навчати визначати головну думку, емоційно сприймати художній твір; – розвивальна: розвивати спостережливість, навички пошукової роботи, формувати вміння грамотно формулювати думки; – виховна: прищеплювати […]...
- Роман Іваничук – письменник рідного краю (Косівщина) Роман Іванович Іваничук народився 27 травня 1929 р. у с. Трач, тепер Косівського району Івано-Франківської області. У 1954 р. у студентському альманасі Львівського університету, де він навчався, опублікував першу новелу “Скиба землі”, яку схвально зустріла критика. У 1957 р. Іваничук закінчив філологічний факультет Львівського державного університету, працював викладачем мови й літератури. Протягом 1963 – 1990 […]...
- Письменник рідного краю – Степан Пушик Степан Григорович Пушик народився 26 січня 1944 року в с. Вікторові, Галицького району, Івано-Франківської області в селянській родині. Середню освіту здобув у Вікторовській, Комарівській та Косівській середніх школах, спеціальну – в Тлумацькому сільськогосподарському технікумі та Літературному інституті я Москві. Навчається в докторантурі. Трудову й творчу діяльність почав з п’ятнадцяти років. Працював рахівником і плановиком – […]...
- Багряний Іван – Література рідного краю (Іван Павлович Лозов’ягин) 1906-1963 Н. Волошина, Доктор педагогічних наук, професор, Член-кореспондент АПН України Іван Багряний – один із тих, хто своїм палким і нескореним словом виборов незалежність для України і самовіддано вірив, що народ український її виборе. Як зазначає Іван Дзюба, це “одна з найяскравіших і найдраматичніших постатей в українському письменстві і громадянстві першої половини […]...
- Анатолій Осадчий – письменник рідного краю Народився на півдні Вінниччини, на межі Одещини та Придністров’я, 24 жовтня 1950 р. Після закінчення восьмирічки в рідному селі Миролюбівка та середньої школи в райцентрі смт. Піщанка навчався 1967-1972 pp. у Чернівецькому університеті на факультеті романо-германської філологи (відділ – німецька мова). Викладав німецьку мову в селах Коломийщини – Великій Ком’янці, Корничі, а також у Коломийському […]...