ДВА ВІРШІ

Киролова Оксана Миколаївна

Учениця 11 класу ЗОШ І-ІІІ ступенів № 78 м. Львова

ДВА ВІРШІ

ТРАВНЕВА ЕЛЕГІЯ

Які прекрасні ночі в Україні!

Коли панують травень і весна.

Бредуть видіння срібні, ніжні тіні

І неба волошкова глибина.

У ніч таку Левко коханій Ганні

Про панночку утоплену казав.

Її згубив отець в своїй пошані

До жінки – відьми злої, як оса.

Хорошою була прекрасна панна,

Та, як простолюдинка, дім мела.

Все ж батько – сотник – діяв невблаганно –

Донька із дому босою пішла.

Знайшла притулок у воді глибокій,

Очолила русалок цілий рій,

Щоб мачуху страшну, лиху й жорстоку

Позбавити життя в нічній порі,

В історії цій вічна справедливість

Всім допоможе покарати зло.

І для Левка теж з’явиться можливість,

Щоб його щастя ніжно зацвіло.

УКРАЇНСЬКІ НОЧІ

Микола Гоголь так писав про ночі,

Що сходять на Вкраїну із небес,

Аж серце мимоволі злинуть хоче

В те царство срібних привидів й чудес.

Бо українська ніч завжди чарівна:

У травні, влітку чи перед Різдвом.

П’янка й божественна, немов царівна,

Чарує світ дивами й ніжним сном.

Зірки горять над світом і в полоні

Враз застигають між дніпрових хвиль.

Тримає річка всіх у темнім лоні,

І жодна не втече уже звідтіль.

Старий Дніпро тихесенько воркує

З лісами, горами, лугами й, біжучи,

Він, наче дід, усе бурчить, нудьгує,

У Чорне море скаргу несучи.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

ДВА ВІРШІ