ДВА БРЕХУНИ ОДНОЇ ПРАВДИ НЕ СКАЖУТЬ – РОЗПОВІДІ ПРО НАС САМИХ
Матеріал уроку. Леонід Глібов “Зозуля й Півень”.
Мета. Продовжити ознайомлення учнів з особливостями байки; навчати виразно читати; розширювати словниковий запас школярів; розвивати уміння визначати головну думку байки; виховувати почуття справедливості.
Обладнання. Портрет Л. Глібова, ілюстрації до байки “Зозуля й Півень”.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Бесіда про особливості байки.
– Який розділ почали читати? Що таке байка? Хто найчастіше буває героями байки?
– Як називається повчальний висновок байки?
– Хто був першим байкарем, ім’я якого відоме світу?
2. Гра “Утвори пару”.
– Прочитайте мораль байок, які ми читали, і пригадайте назву творів.
Друзі пізнаються в біді. | “Коник – стрибунець”. |
І діло, як на гріх, не діло – тільки сміх. | “Двоє приятелів і ведмідь”. |
Чужому лихові не смійся. | “Лебідь, Щука і Рак”. |
Хто кохав життя ледаче, непереливки тому. | “Чиж та Голуб”. |
– Яка із байок зайва у цій групі? (“Двоє приятелів і ведмідь”.) Чому?
II. Повідомлення теми та мети уроку.
– А сьогодні ми продовжимо знайомство з байками дідуся Кенара – Леоніда Івановича Глібова.
– Пригадайте, де народився видатний український байкар. (У с. Веселий Поділ на Полтавщині, 5 березня 1827 року.)
– Як його називали в дитинстві? (Льолик.)
– Як називається перший вірш Л. Глібова, який він написав у 13 років? (“Сон”.)
– Які за жанром твори писав Л. Глібов? (Байки, вірші, загадки, акровірші.)
– Щоб дізнатися назву байки, яку будемо зараз навчатися виразно читати й інсценізувати, відгадайте загадки.
– Хто з вас птаха того знає,
Що дітей не доглядає,
Яйця тихо, крадькома
В гніздах інших залишає? (Зозуля)
– По подвір’ї ходить птах
І співає по складах. (Півень)
III. Опрацювання байки Л. Глібова “Зозуля й Півень”.
1. Бесіда про особливості птахів, які є героями байки.
– Що вам відомо про цих птахів?
– Де живе кожен із них? Які голоси мають?
– Чи гарно співають ці птахи?
2. Слухання байки (виразно читає учитель або звучить запис).
– Чи сподобалася вам байка?
– Чи є ще дійові особи, крім Зозулі й Півня?
3. Словникова робота.
А) Читання “сходинок” слів.
Довíку | Гóдить |
Клювáти | Пурхнýв |
Крáлечко | Вихваляє |
Невелúчка | Виспівуєш |
Веселéнько | Недоленька |
Милéсенький | Жалібнéнько |
– Прочитайте кожну колонку слів зверху вниз мовчки, а тоді знизу вверх – з прискоренням.
– Прочитайте тільки дієслова; слова, вжиті у зменшувально-пестливій формі.
– Доберіть синоніми до слів “довіку”, “пурхнув”.
– Поясніть значення слів “годить”, “кралечко”.
Б) Тлумачення незрозумілих слів.
– Виберіть пояснення до кожного слова і поставте у кружечках відповідні цифри.
1. Потакати – | О | Безрадісне. |
2. Мерщій – | О | Справді. |
3. Знічев’я – | О | Погоджуватися, потурати. |
4. Далебі – | О | Швидко. |
5. Безталанне – | О | Без причини. |
– До якого слова зі “сходинок слів” синонімом є “потакати”?
4. Самостійне повторне читання байки учнями (мовчки).
– Доведіть, що ви читали байку.
5. Розкриття ідейної спрямованості тексту. Вибіркове читання.
– За що хвалили одне одного Півень і Зозуля?
– Як Зозуля вихваляла спів Півня? З чим порівнювала його спів? Прочитайте.
– Що їй відповідав Півень? Якими словами звертався до Зозулі?
– Хто почув цю розмову? Що Горобець сказав, почувши ці розмови?
– Де у байці знаходиться повчання? Які слова з цього повчання стали прислів’ям? Як ви його розумієте?
– Як ви думаєте, ці слова стосуються птахів, чи автор мав на увазі когось іншого?
– Які риси людського характеру засуджує байкар? (Брехливість, облесливість, фальшивість.)
6. Вправи на розвиток техніки читання.
А) Гра “Хто швидше?”.
– Прочитайте, як Півень звертався до Зозулі. (Зозуленько, зіронько моя, голубонько, кралечко моя, моя перепеличко.)
– А як Зозуля до Півня? (Півне, куме мій, братику.)
– Прочитайте усі слова у зменшувально-пестливій формі.
– Поміркуйте, чому їх так багато.
– Прочитайте спочатку усі питальні, а тоді – окличні речення.
– Знайдіть усі порівняння.
Б) Гра “Дочитайте рядок байки”.
Учитель або хтось із учнів читає перші слова якогось рядочка, а інші – дочитують його.
7. Робота над виразністю читання.
– Як ви думаєте, чи однаково слід читати слова Зозулі і Півня? Чому так гадаєте?
– Який тон читання виберете? (Ніжний, захоплений, облесливий.)
– У якому темпі будете читати? (Спокійно, повільно.)
– Виберіть і прочитайте речення, що мають звертання у тому тоні, який визначили.
– Перечитайте ще раз питальні речення так, щоб було чути питальну інтонацію.
– Скільки є окличних речень? А спонукальних? Прочитайте їх виразно.
– Яким тоном читатимете слова автора в кінці твору? (Упевнено – повчальним.)
8. Читання байки в особах. Інсценізація.
9. Робота в зошитах (с. 46-47, завд. 4-6).
IV. Підсумок уроку.
– Який твір читали? Доведіть, що “Зозуля й Півень” – це байка. Прочитайте ще раз мораль байки. Чи зрозумілий вам авторський висновок?
– Чого навчає байка? (Бути чесним, не треба лестити і без потреби вихваляти один одного.)
– Пам’ятайте про те, що вам у житті теж можуть зустрітися улесливі люди. Знайте, що це лихі люди. Вони не кажуть правди, щирих слів, а захвалюють там, де не слід цього робити, на погане кажуть добре. А ми можемо вірити їм і не будемо прагнути стати кращими.