ДВА БРЕХУНИ ОДНОЇ ПРАВДИ НЕ СКАЖУТЬ – РОЗПОВІДІ ПРО НАС САМИХ

Матеріал уроку. Леонід Глібов “Зозуля й Півень”.

Мета. Продовжити ознайомлення учнів з особливостями байки; навчати виразно читати; розширювати словниковий запас школярів; розвивати уміння визначати головну думку байки; виховувати почуття справедливості.

Обладнання. Портрет Л. Глібова, ілюстрації до байки “Зозуля й Півень”.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Бесіда про особливості байки.

– Який розділ почали читати? Що таке байка? Хто найчастіше буває героями байки?

– Як називається повчальний висновок байки?

– Хто був першим байкарем, ім’я якого відоме світу?

2. Гра “Утвори пару”.

– Прочитайте мораль байок, які ми читали, і пригадайте назву творів.

Друзі пізнаються в біді.

“Коник – стрибунець”.

І діло, як на гріх, не діло – тільки сміх.

“Двоє приятелів і ведмідь”.

Чужому лихові не смійся.

“Лебідь, Щука і Рак”.

Хто кохав життя ледаче, непереливки тому.

“Чиж та Голуб”.

– Яка із байок зайва у цій групі? (“Двоє приятелів і ведмідь”.) Чому?

II. Повідомлення теми та мети уроку.

– А сьогодні ми продовжимо знайомство з байками дідуся Кенара – Леоніда Івановича Глібова.

– Пригадайте, де народився видатний український байкар. (У с. Веселий Поділ на Полтавщині, 5 березня 1827 року.)

– Як його називали в дитинстві? (Льолик.)

– Як називається перший вірш Л. Глібова, який він написав у 13 років? (“Сон”.)

– Які за жанром твори писав Л. Глібов? (Байки, вірші, загадки, акровірші.)

– Щоб дізнатися назву байки, яку будемо зараз навчатися виразно читати й інсценізувати, відгадайте загадки.

– Хто з вас птаха того знає,

Що дітей не доглядає,

Яйця тихо, крадькома

В гніздах інших залишає? (Зозуля)

– По подвір’ї ходить птах

І співає по складах. (Півень)

III. Опрацювання байки Л. Глібова “Зозуля й Півень”.

1. Бесіда про особливості птахів, які є героями байки.

– Що вам відомо про цих птахів?

– Де живе кожен із них? Які голоси мають?

– Чи гарно співають ці птахи?

2. Слухання байки (виразно читає учитель або звучить запис).

– Чи сподобалася вам байка?

– Чи є ще дійові особи, крім Зозулі й Півня?

3. Словникова робота.

А) Читання “сходинок” слів.

Довíку

Гóдить

Клювáти

Пурхнýв

Крáлечко

Вихваляє

Невелúчка

Виспівуєш

Веселéнько

Недоленька

Милéсенький

Жалібнéнько

– Прочитайте кожну колонку слів зверху вниз мовчки, а тоді знизу вверх – з прискоренням.

– Прочитайте тільки дієслова; слова, вжиті у зменшувально-пестливій формі.

– Доберіть синоніми до слів “довіку”, “пурхнув”.

– Поясніть значення слів “годить”, “кралечко”.

Б) Тлумачення незрозумілих слів.

– Виберіть пояснення до кожного слова і поставте у кружечках відповідні цифри.

1. Потакати –

О

Безрадісне.

2. Мерщій –

О

Справді.

3. Знічев’я –

О

Погоджуватися, потурати.

4. Далебі –

О

Швидко.

5. Безталанне –

О

Без причини.

– До якого слова зі “сходинок слів” синонімом є “потакати”?

4. Самостійне повторне читання байки учнями (мовчки).

– Доведіть, що ви читали байку.

5. Розкриття ідейної спрямованості тексту. Вибіркове читання.

– За що хвалили одне одного Півень і Зозуля?

– Як Зозуля вихваляла спів Півня? З чим порівнювала його спів? Прочитайте.

– Що їй відповідав Півень? Якими словами звертався до Зозулі?

– Хто почув цю розмову? Що Горобець сказав, почувши ці розмови?

– Де у байці знаходиться повчання? Які слова з цього повчання стали прислів’ям? Як ви його розумієте?

– Як ви думаєте, ці слова стосуються птахів, чи автор мав на увазі когось іншого?

– Які риси людського характеру засуджує байкар? (Брехливість, облесливість, фальшивість.)

6. Вправи на розвиток техніки читання.

А) Гра “Хто швидше?”.

– Прочитайте, як Півень звертався до Зозулі. (Зозуленько, зіронько моя, голубонько, кралечко моя, моя перепеличко.)

– А як Зозуля до Півня? (Півне, куме мій, братику.)

– Прочитайте усі слова у зменшувально-пестливій формі.

– Поміркуйте, чому їх так багато.

– Прочитайте спочатку усі питальні, а тоді – окличні речення.

– Знайдіть усі порівняння.

Б) Гра “Дочитайте рядок байки”.

Учитель або хтось із учнів читає перші слова якогось рядочка, а інші – дочитують його.

7. Робота над виразністю читання.

– Як ви думаєте, чи однаково слід читати слова Зозулі і Півня? Чому так гадаєте?

– Який тон читання виберете? (Ніжний, захоплений, облесливий.)

– У якому темпі будете читати? (Спокійно, повільно.)

– Виберіть і прочитайте речення, що мають звертання у тому тоні, який визначили.

– Перечитайте ще раз питальні речення так, щоб було чути питальну інтонацію.

– Скільки є окличних речень? А спонукальних? Прочитайте їх виразно.

– Яким тоном читатимете слова автора в кінці твору? (Упевнено – повчальним.)

8. Читання байки в особах. Інсценізація.

9. Робота в зошитах (с. 46-47, завд. 4-6).

IV. Підсумок уроку.

– Який твір читали? Доведіть, що “Зозуля й Півень” – це байка. Прочитайте ще раз мораль байки. Чи зрозумілий вам авторський висновок?

– Чого навчає байка? (Бути чесним, не треба лестити і без потреби вихваляти один одного.)

– Пам’ятайте про те, що вам у житті теж можуть зустрітися улесливі люди. Знайте, що це лихі люди. Вони не кажуть правди, щирих слів, а захвалюють там, де не слід цього робити, на погане кажуть добре. А ми можемо вірити їм і не будемо прагнути стати кращими.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ДВА БРЕХУНИ ОДНОЇ ПРАВДИ НЕ СКАЖУТЬ – РОЗПОВІДІ ПРО НАС САМИХ