Духовно-лицарські ордени

Вельми велику підтримку знаходило християнське панування в Сирії і Палестині – в так званих духовно-лицарських орденах, що утворилися тут в епоху першого хрестового походу. Це були братства лицарів, що перебували у той же час ченцями, – справжнє породження феодально-католицького суспільства тогочасної Західної Європи. З обітницями чернецтва (безшлюбність, нестяжаніе і слухняність) вони з’єднували обітницю боротьби з невірними та захисту паломників. Ці товариства лицарів-ченців мали правильну організацію з особливими статутами, володіли землями і замками і на Сході, і в Європі, містили на свій рахунок війська і влаштовували прочан будинку та лікарні. Раніше інших утворився – переважно з італійців і частково французів – орден госпітальєрів (т. Е. Больнічніков) або іоаннітів, названий так по імені свого патрона св. Іоанна Єрусалимського. Відмітною їх знаком був чорний плащ з білим хрестом, надягають на лицарські обладунки. Другим був чисто французький орден тамплієрів, т. Е. Храмовників, що отримав свою назву від Соломонового храму, місце якого було їм подаровано Балдуїном. Їх плащ був білий з червоним хрестом. Вже набагато пізніше (в епоху третього походу) виник німецький орден тевтонів, члени якого носили білий плащ з чорним хрестом. Всі ці ордени пережили Єрусалимське королівство. Після втрати християнами Св. Землі іоанніти отримали острів Родос, а по завоюванні його в XVI в. османськими турками переселилися на острів Мальту (мальтійські лицарі), яким володіли до кінця XVIII ст. Тамплієри переселилися до Франції і проіснували там до початку XIV в. У XIII столітті частина тевтонських рицарів утвердилася на нижній течії Вісли і зайнялася підкоренням і зверненням до християнства литовського племені прусів. Тут вони заснували вельми важливе орденське володіння [3]. – У магометан теж утворився свого роду орден ассасинов, що відрізнявся релігійним бузувірством [4].


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Духовно-лицарські ордени