Духовне життя

Духовний світ особистості являє собою нерозривний зв’язок людини і суспільства. Духовний розвиток виступає у вигляді своєрідного каталізатора у розвиток суспільних відносин.

Духовне життя
Поняття духовної життя включає в себе такі елементи як потреби людини, знання, здібності, віру, цілі, прагнення, переконання і почуття.

Духовне життя суспільства складається з різних рівнів і форм суспільної свідомості, в які входять політичне, релігійне, моральне, естетичне свідомість, а також наука, мистецтво і релігія. Духовні потреби людини формуються в процесі її соціалізації.

Потреби в духовному розвитку, на відміну від потреб матеріальних благ, утворюються з моменту народження, і поступово зростають.

Головною особливістю духовного життя є те, що вона має необмежений характер: не існує кордону обсягу, накопичених людиною духовних цінностей.

Право людини на духовну свободу
Право людини на духовну свободу увазі право на вільне вираження власних думок і думок, право безперешкодно сповідувати будь релігійна течія, займатися будь-яким видом мистецтва, право на свободу світогляду.

В основі права людини на духовну свободу лежить вимога визнавати духовну свободу інших людей, ставиться з повагою до їх діяльності і думкам.

Ніхто не може забороняти людині мати власні погляди на ті, чи інші ситуації чи явища, ставлення до них і думки. Право кожної людини на духовну свободу закріплено в Основних законах багатьох держав, а також у Загальній декларації прав і свобод людини.

Духовно багата людина
Духовно багатою людиною вважається людина, що має потреби в пізнання навколишнього його світу і суспільних явищ, які він задовольняє за допомогою використання культури, релігії, знань або ж мистецтва.

Духовно розвинена людина істинно вірить у свої переконання, навіть якщо не знаходить підтвердження їх вірності з боку громадськості. Головною відмінною особливістю духовно багатої людини виступає те, що його типи світогляду об’єднані між собою, і виражаються в діяльності.

Основними типами світогляду духовно розвиненої людини є:

– Релігійний тип, в основі якого лежать релігійні погляди, переконання і уявлення людини (включаючи атеїзм);

– Гуманістичний тип, який містить в собі уявлення про соціальну справедливість;

– Житейський або буденний тип – особистий життєвий досвід людини;

– Науковий тип, який базується на сприйнятті людиною досягнень техніки і науки і породжує наукове пізнання.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Духовне життя