Ду Фу. Пісня про хліб і шовк, Весняний краєвид, Подорожуючи, вночі описую почуття. Зв’язок поезії Ду Фу з історичною реальністю. Образ ліричного героя, його сприйняття життя і природи, почуття, мрії, ідеали, дума про батьківщину
Мета: розширити уявлення восьмикласників про китайську класичну поезію, ознайомившись із поетичним спадком видатного поета епохи Тан Ду Фу; визначити провідні теми й мотиви лірики Ду Фу; дослідити особливості поетики віршів Ду Фу, здійснивши аналітичне інтерпретування поезій “Пісня про хліб і шовк”, “Весняний краєвид”, “Подорожуючи, вночі описую почуття”; розвивати навички виразного аналітичного прочитання поетичних творів, удосконалювати вміння осмислено й творчо давати оцінку окремому поетичному твору в контексті творчості митця та в національній і світовій літературі; сприяти виробленню цілісного сприйняття історико-літературного розвитку людства; виховувати естетичні смаки учнів.
Обладнання: слайд-презентація “Видатний китайський поет епохи Тан Ду Фу”, учнівські малюнки до віршів Ду Фу.
Устремление Неба вы, должно быть, поняли оба:
В человеческом мире есть в хороших стихах нужда!
Бо Цзюй-І. “Після читання Лі Бо і Ду Фу”
Перебіг уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань (перевірка виконання домашнього завдання)
III. Мотивація навчальної діяльності учнів
Учитель. Усвідомлення Вічності й співпричетності до неї спонукає нас із хвилюванням вдивлятися в глибину минулого та далечінь майбутнього. Вірогідно, для того, щоб краще зрозуміти нас теперішніх. Сьогодні ми знову вдивляємося й заглиблюємося в таємниці вершинної лірики епохи Тан. Другий видатний поет цієї доби, визнаний як поет-класик, – Ду Фу. Саме про особливості його життєвого й творчого шляху й розпочали ми розмову на уроці. Маємо дізнатися, які саме прагнення Неба зрозуміли великі Лі Бо й Ду Фу; поміркувати, чому в людському світі є потреба у гарних віршах (звернення до вислову Бо Цзюй в епіграфі уроку).
Предметом нашої головної уваги й дослідження на уроці будуть вірші Ду Фу.
IV. Оголошення теми уроку. Робота над темою уроку.
Розповідь про поета.
Восени 744 року зустрілися двоє чоловіків, які зажили слави найвидатніших поетів Китаю. Один з них, високого зросту й міцної статури, обличчям скоріше схожий на тюрка, ніж на китайця, носив за поясом меч, заколював простою шпилькою сиві пасма, голосно сміявся, немов наслідуючи звук весняного грому, і пересувався безшумною ходою мисливця. Інший, худий і сором’язливий, з обличчям стомленим від постійного читання й кабінетних занять, нагадував своїм простим полотняним одягом бідного вченого. Ім’я першого чоловіка – Лі Бо, ім’я другого – Ду Фу. Невідомо, де саме відбулася їхня зустріч – у місті Лояні, східній столиці Танської імперії (крім східної столиці була ще й західна – місто Чаньань), чи в містечках Ченьлю або Сунчене, загублених на південному сході країни, але ця зустріч, без сумніву, вплинула на всю історію китайської літератури.
Дружба Лі Бо і Ду Фу стала прикладом для багатьох поколінь китайських поетів, дала змогу зіставляти не лише їхню творчість, а й їхні життя. Разом вони подорожували, збирали цілющі трави, піднімалися на давні вежі й пагоди, щоб з висоти помилуватися далечінню, яка розстелялася навколо, говорили про літературу, читали один одному вірші. Але їх пов’язувала не лише взаємна дружба, близькість характерів і устремлінь: сама епоха ніби розподілила між ними ролі в тій драмі, яка потрясла дощенту Китай восьмого століття. Захоплені бурхливими подіями тих років, Лі Бо і Ду Фу пережили розквіт і занепад могутньої Танської держави. Восьме століття почалося в Китаї блискучим царюванням Сюань-цзуна (з 712 по 756 рік). Мудрому й енергійному правителеві вдалося значно зміцнити кордони величезної держави (Китай займав територію від Монголії на півночі до Індокитаю на півдні), підкорити войовничих сусідів – кочівників, припинити міжусобиці всередині країни. Низка розумних господарських перетворень, розпочатих імператором, сприяла розквіту економіки і культури. Міські ремісники створювали чудові вироби з металів, дерева й дорогоцінних каменів; у печах обпалювалася глина, і виготовлялася прекрасна кераміка, що за якістю наближалася до порцеляни. Художники розписували стіни величних печерних храмів, прикрашали розписами палаци й багаті садиби. Архітектори й садівники розбивали розкішні сади й квітники. Указом імператора при дворі було засновано дві академії – Ліс Пензлів і Збори Мудрих; тисячами нових книг поповнилася імператорська бібліотека. Відкрилася школа, яка готувала акторів, – Грушевий Сад. На ринкових майданах виступали фокусники, танцюристи й музиканти.
Настало золоте століття китайської поезії. Вірші писали всі: і генерали, і відставні чиновники, і бідні вчені, що не мали грошей на чашку рису. Вірші дарували друзям, родичам, покровителям; вірші замість листів посилали поштою; у складанні віршів змагалися на бенкетах. У “Повне зібрання танських віршів” увійшли твори 2300 поетів – такий був загальний рівень культури. Але в 755 році воєначальник Ань Лушань, маленький товстун, який забавляв своїми блазнівськими витівками імператора і його дружину, підняв війська проти центрального уряду. Його солдати перетворили країну в безодню хаосу. Заколотники грабували, страчували й убивали. Юрби біженців потягнулися з півночі на південь; селянські поля заростали бур’яном; почався голод. Ці драматичні події безпосередньо торкнулися Лі Бо і ще більшою мірою – Ду Фу. Після падіння столиці Чаньань, захопленої заколотниками, і втечі імператорського двору Ду Фу, переодягнений в селянина, вирушив на північний захід країни, у Линьу, де було оголошено про створення нового уряду на чолі з імператором Суцзуном. Однак в дорозі Ду Фу схопили заколотники. Кілька місяців він провів у захопленій ворогами Чаньані, нічого не знаючи про дружину й дітей. Згодом Ду Фу втік з полону й довго поневірявся країною. Усюди він бачив розорені поля й села, голодних і знедолених людей. Цей час став переломним для всієї творчості поета: якщо раніше Ду Фу був проникливим і тонким ліриком, співаком своїх самотніх дум, виразником потаємних рухів душі, то тепер він ніби відчув, що його голосом говорить народ, говорить історія, говорить доля, тому голос поета зазвучав з новою – несподіваною – силою. Саме повстання Ань Лушаня зробило Ду Фу великим поетом – або навіть навеличнішим, за визнанням більшості китайських критиків. Лі Бо не лише став свідком заколоту, а й спостерігав зародження тих подій, які спричинили занепад блискучої ери Сюаньцзуна: він був придворним поетом. Дружина імператора, красуня Ян сама розтирала поетові туш, коли до нього приходило натхнення, а Сюаньцзун власноручно помішував ложечкою гарячий чай, щоб Лі Бо міг утамувати спрагу. Таке шанування почасти лестило самолюбству поета, та водночас він був розчарований тим, що Сюаньцзун перестав опікуватися державними справами і втрачав колишню репутацію мудрого й освіченого правителя. Інтриги й заздрість павутиною обплутали двір. Не дивно, що незабаром Лі Бо було обмовлено і вигнано з палацу.
Лі Бо і Ду Фу не вдалося більше зустрітися: залишок років вони провели в мандрах, і шляхи їхні більше жодного разу не зійшлись. Лі Бо помер в 762 році, не доживши всього одного року до закінчення заколоту Ань Лушаня. Його смерть оповита легендами так само, як і його життя: розповідають, що шістдесятирічний поет потонув, намагаючись піймати відбиття місяця в річці. Ду Фу помер в 770 році бідним, хворим, самотнім, але не втративши сили духу. Закінчилося бурхливе, блискуче, повне протиріч восьме століття китайської історії. З’явилися нові поети, але слава Лі Бо і Ду Фу не потьмяніла, їхні вірші продовжували звучати, а їхні імена все частіше промовлялися разом.
В імператорських палацах середньовічного Китаю були секретні комори, у яких зберігалися давні скарби, рідкісні й незвичайні речі. Поезію Лі Бо і Ду Фу теж можна порівняти з такою скарбницею, але не секретною, а відкритою для всіх. Були часи, коли Лі Бо і Ду Фу читали тільки на батьківщині, а тепер завдяки численним перекладам їхні вірші відомі в усьому світі. Лі Бо і Ду Фу порівнюють із Шекспіром, Петраркою, Тютчевим, Тичиною. Їхню поезію вважають надбанням світової культури.
Вікторина-змагання
– Як називається доба, у яку жив і творив китайський поет Ду Фу? (“Золоте століття” доби Тан.)
– Кого Ду Фу вважав своїм наставником і учителем? (Лі Бо.)
– Рідне місто Ду Фу. (Лоян.)
– Скільки років Ду Фу провів у мандрівках? (Точно невідомо. Але, за легендами, його мандрівки тривали майже 35 років.)
– Яке релігійно-філософське вчення стало основою світогляду Ду Фу? (Конфуціанство.)
– Який художній прийом максимально використовує у своїх віршах Ду Фу? (Художній контраст, протиставлення.)
– Які проблеми, що хвилювали Ду Фу, знайшли відображення у його творчості? (Це соціальні та економічні проблеми сучасної йому китайської дійсності.)
– Які каліграфічні техніки, стилі малювання ієрогліфів вам відомі? (“Кігті тигра”, “цибуля, що впала”, “листок, який об’їла гусінь”.)
– У якому віці Ду Фу написав свого першого вірша? (У сім років, це був вірш про чарівного птаха Фенікса, який віщує мир і благополуччя.)
– Як називають самі китайці свою країну? (Піднебесною, Піднебесною імперією.)
– Що було основою виховання дітей в середньовічному Китаї? (Метою виховання в Китаї було формування “благородного мужа”)
– Про який вид діяльності мріяв Ду Фу? Чому він прагнув присвятити своє життя? (Державній службі.)
– Як Ду Фу називав роки мандрівок (731-740 рр.)? (“Роками щасливої свободи”.)
– Скільки, за конфуціанськими звичаями, триває жалоба за померлими родичами? (27 місяців.)
– Які мотиви знайшли своє втілення у поезії Ду фу під впливом Лі Бо? (Даоські мотиви.)
– Яка біографічна подія знайшла своє відображення у вірші Ду Фу “Вірш у п’ятсот слів про те, що було в мене на душі, коли я йшов зі столиці у Феньсянь”? (Цей вірш написаний під впливом особистої трагедії Ду Фу – від голоду помер його маленький син.)
– Які події в історії Китаю зробили Ду Фу видатним поетом? (Заколот під проводом Ань Лу-шаня.)
– Яка нова тема увійшла в китайську поезію завдяки Ду Фу? (Ду Фу вперше по-справжньому ввів у китайську поезію тему знедолених і наповнив вірші гострим соціальним змістом.)
– Хто став головним героєм поезії Ду Фу? (Китайський народ, селяни, воїни, міські бідняки. Реальні живі люди, сучасники поета.)
– Які фольклорні традиції використовував Ду Фу? (Це традиції народної пісні юефу.)
Після підбиття підсумків вікторини-змагання вчитель пропонує висловити своє розуміння, якою ж людиною був Ду Фу, які чинники сформували його світогляд та знайшли відображення у творчості.
V. Аналітико-інтерпретаційне дослідження віршів Ду Фу.
Провідні мотиви поезії Ду Фу | Особливості поетики віршів Ду Фу |
Творчий спадок – понад 1400 | І віршів і більше 20 прозових творів |
Біль за просту людину, біль за долю країни і мотиви самотності, печалі, страждань у вигнанні; сувора критика несправедливості у світі й у державі, що доходить до вираження відкритого протесту; конфуціанські мотиви, головна цінність яких – людина; оспівування реальних людей у реальному житті. | Співвідношення “свого” і “чужого” художніх світів; художні опозиції багатства – бідності, війни-миру, чужини-батьківщини; використання протиставлень, образів-символів, художньої деталі, поєднання літературної і просторічної (розмовної) лексики; гострий соціальний зміст творів; лаконізм і простота; мінімальність вигадки та максимальний орієнтир на реалії життя. |
Аналіз поезії “Пісня про хліб і шовк”. С. 134
Примітки:
Піднебесна – велична назва Китаю, пов’язана з давнім уявленням китайців про верховенство і волю Неба.
Цунь – міра довжини в Китаї, приблизно 3,33 см
– Про що йдеться у вірші “Пісня про хліб і шовк”? Яка тема цього твору? (Це тема війни і миру та долі людей.)
– Що є предметом уславлення у Піднебесній? (“Воїнів могуть”) Спробуйте обгрунтувати, чому?
– Який настрій домінує в контексті вірша? Чому?
– Які художні засоби й прийоми використовує Ду Фу для зображення війни і миру? Чому війна зображена у поезії опосередковано?
– Наведіть приклади антитези у вірші. Який сенс використання протиставлень у “Пісні про хліб і шовк”?
– Як ви думаєте, чому у вірші йдеться про уславлення “воїнів могуті” по всьому Китаю, а твір називається “Пісня про хліб і шовк”? З’ясуйте смислове навантаження образів хліба і шовку? Що символізують собою лати і рала?
– Що, по-вашому, більше хвилює ліричного героя, сама війна чи її наслідки? Доведіть свою думку, спираючись на текст.
– З’ясуйте, чиї погляди втілені в уславленні воїнів та праці хлібороба й ткалі? Виразником чиїх думок і сподівань є ліричний герой Ду Фу? Аргументуйте. (“Воїнів могуть” уславлена з точки зору правлячих кіл. Це державницька, імперська позиція, яка осмислює все з погляду перебігу історичних процесів. Точка зору мирного населення, простого народу збігається з позицією ліричного героя, який закликає “повшивати з блискучих лат” “серпи, мотики й рала”, знаряддя мирної праці хлібороба.)
– Чому Ду Фу оспівує саме хліб і шовк, а не, наприклад, хліб і сіль чи хліб і воду? (Ду Фу прагне не лише миру для задоволення життєво необхідних потреб – хліба, а й потребує його для творчості, мистецтва. Шовк сприймається не лише як результат мирної праці, а й краса, продукт творчості, натхнення, яке навряд чи приходить, коли “гуде страшна війна”.)
– Доведіть, що позиція ліричного героя Ду Фу в цьому вірші – це позиція гуманіста.
– Порівняйте провідні ідеї “Пісні про хліб і шовк” Ду Фу з біблійним висловом “Прийде час, коли народи перекують мечі на рала, а списи на серпи й не будуть більше вчитися воювати”. Що між ними спільного й у чому ви вбачаєте різницю?
Аналіз поезії “Весняний краєвид”. С. 135.
– Яким настроєм сповнений вірш “Весняний краєвид”? Чи можна за змістом твору визначити, чим зумовлений такий настрій? (“Країна в руїнах”, “три місяці поспіль палає запекла війна”.)
– Ви вже знаєте, що проблема війни і миру була однією із больових точок творчості Ду Фу. Доведіть, що у вірші “Весняний краєвид” тема війни та страждань, які вона приносить людям, є провідною.
– У чому полягає головний парадокс вірша? Визначте його цитатами з поезії. (“Країна в руїнах”, “палає запекла війна” – “Умісті весна зеленіє співочо-строкато”.)
– Поміркуйте, в якому зв’язку знаходяться художні світи вірша – світ людини й світ природи, вони зіставлені чи протиставлені? Наведіть аргументи.
– Схарактеризуйте ліричного героя вірша, його думки та почуття. Чому він не впускає в своє серце й думки про радість від приходу весни? Поясніть сенс епітетів “квіти в сльозах” та “птахи журливі”. Чи дійсно вони є такими насправді?
– Визначте сутність найбільшого болю ліричного героя. Доведіть, що загальнонародне у його свідомості й серці поєднане з особистісним. Аргументуйте цитатами з тексту.
– Яку роль виконує в тексті вірша образ волосся?
– Зробіть узагальнюючий висновок щодо сили й простоти створення поетом Ду Фу психологічного портрета воєнної доби.
– Доведіть, що доля кожної людини, її страждань та переживань для поета-гуманіста є головною.
Аналіз поезії “Подорожуючи, вночі описую почуття”. С. 134
– Що ви можете сказати про ліричного героя твору? Доберіть цитати з тексту.
– Коли і яким чином відбувається мандрівка ліричного героя?
– Які проблеми хвилюють ліричного героя?
– Чому герой вірша порівнює себе з “чайкою на мілині піщаній”? Чому чайка не в небі?
– Про що цей вірш? (Головна тема цього вірша – це тема митця і мистецтва.)
– Доведіть, спираючись на вірш Ду Фу “Подорожуючи, вночі описую почуття”, що доля поета (“займаючись віршами”) є складною.
VI. Рефлексія
Перегляд відео “Вірші Ду Фу”.
Перегляд слайд-презентацій, створених учнями за віршами Ду Фу.
Бесіда.
– За словами Конфуція, “Китайська поезія – це документ”. Доведіть або спростуйте цю думку, спираючись на вивчені вами вірші Лі Бо й Ду Фу.
– Виразно прочитайте ще один всесвітньо відомий вислів Конфуція:
“Те, що я чую, я забуваю,
Те, що я бачу і чую, трохи пам’ятаю,
Те, що я чую, бачу і обговорюю,
Я починаю розуміти,
Коли я чую, бачу, обговорюю і роблю,
Я набуваю знань і навичок,
Коли я передаю знання іншим –
Я стаю майстром”.
Завдяки чому, по-вашому, стали справжніми майстрами видатні китайські поети епохи Тан Лі Бо й Ду Фу?
– Дослідники китайської поезії зараховують Ду Фу до когорти так званих поетів-печальників, поетів – заступників, поетів-викривачів. Доведіть справедливість такої оцінки творчого внеску Ду Фу,
– Як, по-вашому, знайомство з творчістю великих китайських поетів пов’язане з проблемами сьогодення? Чим твори Л і Бо й Ду Фу близькі й зрозумілі особисто вам?
VII. Домашнє завдання:
Опрацювати конспект, С. 136 – 142; 2-3 рубаї вивчити напам’ять.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)