Друга наукова революція і розвиток наукового типу раціональності

Related posts:

1. Третя наукова революція Третя наукова революція і формування некласичного наукового типу раціональності Третя наукова революція охоплює період з кінця XIX ст. до середини XX ст. і характеризується появою некласичного природознавства і відповідного йому типу раціональності. Революційні перетворення відбулися відразу в багатьох науках: у фізиці були розроблені релятивістська і квантова теорії, в біології – генетика, в хімії – квантова […]...
2. Наукова революція XVII століття З самого початку слід зауважити, що інтерпретація наукової революції XVII в. неоднозначна в історико-наукової та методологічної літературі. Сама її оцінка багато в чому залежить від вихідних уявлень про характер розвитку наукового знання. Відповідно до кумулятівістскімі і некумулятівістскімі уявленнями про розвиток науки в історії науки склалися три основні підходи до інтерпретації наукової революції. Перший представлений відомим […]...
3. Глобальні наукові революції і зміна типів наукової раціональності У розвитку науки можна виділити такі періоди, коли перетворювалися всі компоненти її підстав. Зміна наукових картин світу супроводжувалася докорінною зміною нормативних структур дослідження, а також філософських підстав науки. Ці періоди правомірно розглядати як глобальні революції, які можуть призводити до зміни типу наукової раціональності [8, с. 268]. Потрібно відзначити, що раціональність не зводиться тільки до наукової. […]...
4. Проблема раціональності Раціональність – одна з ключових тем філософії, що зачіпає життєсмислову проблематику і постачала, за висловом П. Фейєрабенда, “філософів інтелектуальної їжею з самого початку виникнення раціоналізму в Західній Європі” 1. Але з усією гостротою ця проблема була поставлена ​​у філософії науки в XX сторіччі, протягом якого вона залишалася однією з найбільш дискутованих тим в сучасній філософії. […]...
5. Соціокультурна природа раціональності Три останніх десятиліття XX в. у західному та вітчизняному філософському спільнотах проходили під гаслом пошуку нових форм раціональності як такої і наукової зокрема. Настільки значний інтерес до однієї з найактуальніших проблем філософії науки як життєво-смисловий і світоглядної проблематики багато в чому був зумовлений загальним розчаруванням у можливостях розуму взагалі і наукового зокрема, викликано виявленням нерозумності […]...
6. Технологічна революція [Друга промислова] Кінець XIX – початок XX в. – час бурхливого розвитку науки і техніки, яка отримала назву технологічної революції, або другий промислової революції. У цей період відбулися величезні зміни в економіці розвинених європейських держав. Основні відкриття кінця 19 – початку 20 століття На рубежі століть в промисловості парова енергія була замінена електричної, що поклало початок електрифікації […]...
7. Проблема критеріїв раціональності Для розуміння істоти раціональності дуже важливо розібратися в питанні про критерії раціональності. Правда, критерійний підхід до розуміння раціональності ставиться під сумнів деякими філософами і методологами науки на тій підставі, що в ньому міститься можливість протиріччя. Так, вітчизняний філософ науки В. Н. Порус вважає, що “якщо раціональність повністю визначається своїми критеріями, то сам вибір цих критеріїв […]...
8. Раціоналізм як основа наукового пізнання Раціоналізм – це особлива методологічна та світоглядна установка, згідно з якою істинними основами буття, пізнання і поведінки людей є принципи розуму і розуму. Тому в найзагальнішому вигляді раціональність розуміється як постійна апеляція вчених до доводів розуму або розуму і максимально можливе виключення з пізнання емоцій, особистих думок, тим більше пристрастей, які стосуються долі пізнавальних результатів […]...
9. Методологія в структурі наукового знання Діяльність людей в будь-якій її формі (практична, художня, наукова і т. Д.) Визначається цілою низкою чинників. Її кінцевий результат залежить не тільки від того, хто діє (суб’єкт) або на що вона спрямована (об’єкт), але й від того, які засоби і методи використовуються для досягнення поставленої мети. Метод (від грец. Methodos – шлях до чого-небудь) – […]...
10. Біологія: визначення терміна Біологія – це наука про життя. Саме так перекладається з грецької мови назва цієї науки. Насправді ж сьогодні біологія являє собою цілий комплекс наук, предметом дослідження та вивчення яких є жива матерія і жива природа. У комплекс цих наук входять і загальнобіологічні науки, і таксономічні. Загальнобіологічні науки вивчають властивості живої матерії, які проявляються на всіх […]...
11. Наукова фантастика в літературі, її основні особливості У давньогрецькій міфології був бог сну Морфей. Його брат фантазії відав на Олімпі ілюзіями. Від його імені походить слово “фантазія”. Від нього ж утворилося і слово “фантастика” (від грец. Phantastike – мистецтво уявляти). Таким чином, фантастика є одним з головних компонентів в міфі, казці і найновішому вигляді літератури – наукової фантастики, яка з’явилася в другій […]...
12. Історія наукового знання Давно існує думка, що історики науки діляться на три категорії: 1. Перші добре знають науку, але не знають історію; 2. Другі добре знають історію, але не знають науки; 3. Тільки деякі добре знають і те, і інше. Останнє означає, що до самого знання і до науці слід підходити історично. Звернення до історії науки – це […]...
13. Натурфілософська наукова програма іонійців Труднощі викладу даної програми пов’язана з тим, що вона зародилася ще в надрах архаїчної античної міфології, яка сконцентрувала свої зусилля на пошуки архе. Духовні зусилля ранніх грецьких мислителів, спрямованих на ці пошуки, визначили Широко відомі типи античних міфологій Гомера, Гесіода і орфиков також починалися з питання про архе, про першооснову. Фактично основний зміст першого періоду […]...
14. Ідея “імморальності” наукового знання Разом із загостренням моральної ситуації навколо науки, проблем етики значно розширилося коло прихильників ідеї етично нейтральною науки, “імморально” наукового знання. Ця обставина багато в чому пояснюється великою популярністю на початку і середині XX в. позитивістської ідеології, прихильники якої найбільш послідовно відстоювали цю ідею. Думка позитивістськи орієнтованих філософів та науковців про спочатку ціннісної нейтральності наукового знання […]...
15. Наукова системність медичних знань Ідея системності знання є вихідним філософським принципом науковості у всьому природознавстві і медицині зокрема. І хоча прагнення до системності знання в неявному вигляді має багатовікову історію, осмислення її в строго філософському ключі зв’язується з іменами Р. Декарта, І. Канта, Г. Гегеля, К. Маркса. Так, Г. Гегель вважав, що будь-яке “філософствування без системи не може мати […]...
16. Наукова раціональність і теорія медицини Сам термін “теорія” (грец. Theorein – дивитися розумом чи умогляд) розглядається як основа будь-якої науки. У літературі він вживається у двох сенсах. У широкому сенсі під теорією розуміють сукупність ідей, концептів, спрямованих на тлумачення якогось явища. У вузькому і спеціальному значенні теорія є вища і найрозвиненіша форма організації наукового знання. У цьому сенсі вона і […]...
17. Атомістична наукова програма За словами Д. Я. Будівництво, “чотири парадоксу Зенона викликали таке хвилювання, що і зараз можна спостерігати деяку брижі” 2. І дійсно, ці парадокси протягом всієї історії європейської культури розбурхували великі уми. Поставлені грецьким філософом “важкі питання” привернули пильну увагу насамперед грецьких атомістів, філософську та наукову концепції яких можна розглядати як своєрідну реакцію на елейську парадигму. […]...
18. Наукова економіка Наукова економіка – це галузь економічної діяльності держави, яка займається розвитком інноваційних технологій в промисловості або сільському господарстві, займається розвитком наукомістких галузей з метою поліпшення всіх сфер життя суспільства. Цілі наукової економіки Визначимо ключові цілі, які намагається втілити в життя наукова економіка: 1. Удосконалення технологій виробництва. Зазвичай підприємства для збільшення обсягів виробництва використовують екстенсивний економічний […]...
19. Наукова програма Арістотеля Загальновідомо, що Аристотель як учень Платона спочатку розійшовся зі своїм учителем з принципових філософських питань. Ще більша розбіжність, а точніше протистояння, між ними виявляється щодо їх наукових програм. Корінна протилежність між Аристотелем і Платоном виявляється в першу чергу у відповіді на питання про роль і місце математики і фізики в наукових дослідженнях. Про вододілі між […]...
20. Проблема єдності наукового знання Не всі науки виникли шляхом “відділення” від філософії, деякі з них, такі як математика, медицина, астрономія, формувалися з міфологічної свідомості паралельно філософії та у взаємодії з нею. Зазначені форми знання перетворилися на науки також через загальний механізм вироблення універсальних понять; роль стає філософії у виникненні даних наук полягає в методологічній рефлексії їх основ і передумов, […]...
21. Елейська наукова програма Справжньою зразок теоретичної думки, але вже за межами математики, демонструє вперше в досократовьскої Греції Елейський школа. Це стало можливим, мабуть, тільки тому, що у своїх філософських і наукових дослідженнях елеати виходили з філософської постановки основного світоглядного питання: “що є буття?” На відміну від своїх попередників ионийцев, які вирішували проблему буття через призму питання про архе, […]...
22. Ідеали і норми наукового співтовариства Наукове співтовариство – це сукупність вчених-професіоналів, організація якої відображає специфіку наукової професії. Уявлення про науковому співтоваристві було введено Р. Мертоном для виділення предмета соціології науки і її відмінності від соціології знання, а потім доповнено в роботах Т. Куна, Т. Парсонса і Н. Сторер стосовно характеристики наукової професії. Наукові спільноти відповідальні за цілісність науки як професії […]...
23. Ідеали і норми наукового дослідження Наука, будучи однією з форм людської життєдіяльності, інтелектуально і соціокультурно зумовлена ​​інтересами і потребами людей. Вона виступає як призначена для блага людей одна з їхніх сутнісних сил. Все це робить науку морально-вмотивованою та гуманістично орієнтованою. Внаслідок нових відкриттів в науці зросла альтернативність шляхів і перспектив розвитку людини, і, отже, складніше і неоднозначніше стає ситуація морального […]...
24. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА IСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СИТУАЦІЇ ПОВОЄННОГО СВІТУ. РОЗВИТОК ПРОЗИ в ЄВРОПІ, США, ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИЦІ, ЯПОНІЇ ТА РОСІЇ – ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА У ДЗЕРКАЛІ ЛІТЕРАТУРИ Мета (формувати компетентності): предметні (усвідомлення загальної картини розвитку всесвітньої літератури другої половині XX ст.; читацьку активність); ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності; навички складання опорних конспектів, виокремлення головного, систематизації літературних явищ; уміння сприймати інформацію на слух; комунікативні: навички спілкування в колективі; інформаційні: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; загальнокультурні: прагнення до пізнання, любов до […]...
25. РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ (ПИСЬМОВО). НАПИСАННЯ АСОЦІАТИВНОГО ЕТЮДУ, ВИКЛИКАНОГО ХУДОЖНІМИ ОБРАЗАМИ ПРОЧИТАНИХ ТВОРІВ – ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА У ДЗЕРКАЛІ ЛІТЕРАТУРИ Мета (формувати компетентності): предметні (систематизовані та узагальнені знання про тему тоталітаризму та війни в літературі; уяву; здатність спонтанно й легко вимальовувати нові художні образи; уміння й навички творчої діяльності; розвинене писемне мовлення); ключові (уміння вчитися: образне мислення; уміння адекватно виражати емоційний стан, який переживає персонаж; здатність розуміти думки, роздуми, почуття літературного персонажа; загальнокультурні: прагнення досягти […]...
26. РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ (УСНО). СКЛАДАННЯ ВІТАЛЬНОГО СЛОВА НА ЧЕСТЬ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ АБО АВТОРА: Г. Г. МАРКЕС ТА ЙОГО “СТАРИГАНЬ ІЗ КРИЛАМИ” – ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА У ДЗЕРКАЛІ ЛІТЕРАТУРИ Мета (формувати компетентності): предметні (поглиблені знання про творчість Г. Г. Маркеса; уміння аналізувати художні образи (зокрема, на прикладі оповідання “Старигань із крилами”) щодо їхньої проблематики, образної системи, композиції, поетичної мови); ключові (уміння вчитися: навички виразного читання, аналізу тексту, самостійного мислення; уміння порівнювати літературні тексти; соціальні: свідоме ставлення до світу, його протиріч і розмаїття; загальнокультурні: прагнення […]...
27. Генеалогічне древо наукового пізнання Щоб уявити і гідно оцінити актуальні проблеми науки, з якими постійно стикаються вчені і філософи науки, треба згадати і зрозуміти, як же змінювалися вони в різні історичні часи. Так, вже в античності особливу перевагу мислителі віддавали унікальному людському розуму. В епоху Відродження, а потім і Реформації в Європі утвердився культ людського розуму, його здатність пізнавати […]...
28. Твір-міркування “Наукова фантастика” Всі ми в дитинстві любили казки. Неймовірні пригоди відважних героїв в незвичайному оточенні, магія, чарівництво. Однак, всі ми дорослішаємо, і казки, якщо ви готові і далі йти з ними по життю, повинні дорослішати разом з нами. Наш мозок наповнюється знаннями – казки стають складніше. Ми краще розуміємо оточуючий світ, питання – чому небо блакитне, а […]...
29. Науково-технічна революція – доповідь Кілька мільйонів людей у ​​світі займаються науковими дослідженнями. До числа країн, де наука домоглася помітних успіхів, відносяться – США, Японія, Франція, Німеччина і Великобританія. Виділяються своїми науковими досягнення і науковим потенціалом США, де в науковій сфері трудиться 3 млн. Чоловік (в США на 10000 жителів припадає 117 вчених). США займає перше місце в світі за […]...
30. РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ (ПИСЬМОВОГО). СКЛАДАННЯ ТЕЗ ЗА ТЕМОЮ “АВАНГАРДИЗМ 1910-1920-х рр. ТА ЗДІЙСНЮВАНА НИМ “РЕВОЛЮЦІЯ В МИСТЕЦТВІ”, ЙОГО ОСВНОІНІ ТЕЧІЇ” – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст Мета (формувати компетентності): предметні (поглиблене розуміння основних тенденцій мистецького розвитку першої половини XX ст.; знання понять “футуризм”, “кубізм”, “дадаїзм”, “експресіонізм”, “імпресіонізм”, “сюрреалізм”, “неоромантизм” та їхніх характерних ознак; навички визначення течій); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативні: навички роботи в парі та в колективі; інформаційні: навички роботи з підручником та вміння критично оцінювати теоретичний […]...
31. Якісні показники наукового ризику Розглянемо якісні показники наукового ризику, що дозволить намітити шляхи до формування кількісних (чисельних) показників наукового ризику. З цією метою розглянемо можливі ситуації в процесі наукової творчості. I. Наука нерідко відкидає правильні теорії, роблячи помилкову експертизу (оцінку). Світ науки сповнений протиріч, не тільки допомагають її розвитку, але і створюють перепони (згідно з існуючим науковому світогляду), про […]...
32. Біологія як наука Біологія (грец. Bios – життя, logos – вчення) – сукупність наук, що вивчають структуру, функціонування і різноманітність живих систем на різних рівнях організації. Біологія – комплексна наука, що сформувалася в результаті диференціації та інтеграції різних галузей знань. До біологічних дисциплін відносяться ботаніка (предмет вивчення – рослини), зоологія (тварини), анатомія (макроскопічне будову організмів), мікробіологія (мікроорганізми), гістологія […]...
33. Розвиток науки теорія держави і права в 20 столітті Розглянемо особливості розвитку науки теорія держави і права в ХХ столітті, виявимо характерні риси даного етапу її розвитку. Це дозволить зрозуміти важливі аспекти формування даної галузі наукових знань. Розвиток науки теорія держави і права являє собою тривалий історичний процес, який має різну динаміку. Кожен етап розвитку науки теорія держави і права має свої специфічні риси. […]...
34. Чим революція відрізняється від реформи Розвиток держави і суспільства здійснюється шляхом проведення мирних реформ або насильницьких революцій. Зверніть увагу, як багато людей сьогодні закликає до повалення влади і корінних перетворень Росії. При цьому багато політичних діячів говорять про реформи, на ділі маючи на увазі революції. І навпаки: необхідність глибинних перетворень підміняється демагогією, косметичним ретушуванням чинного режиму. Революція – це докорінна […]...
35. Твір “Біологія – мій улюблений предмет” План Улюблений предмет Принципи розвитку науки Моє ставлення Як народилося захоплення Мій вибір і мета У кожного учня в школі є улюблений предмет. Хтось любить фізику, хтось літературу. Для мене – це біологія – одна з найдавніших наук, насправді “Біологія – мій улюблений предмет” .Розвиток наук не завжди відбувається від простої цікавості., Іноді це просто […]...
36. Проблеми наукового пізнання людей і їх життя Значна робота в цьому напрямку вже робиться в рамках програми ООН “Про розвиток людини” у всьому світі і в Росії. У ній пропонуються розглядати й оцінювати рівень і якість розвитку людини через призму трьох основних показників. Перший – довголіття, вимірюваний як очікувана тривалість життя при народженні. Другий – рівень освіти дорослого населення та студіюючої молоді […]...
37. Специфіка, рівні, форми і методи наукового пізнання Основне завдання наукового знання – виявлення об’єктивних законів дійсності – природних, соціальних (громадських), законів самого пізнання, мислення та ін. Звідси орієнтація дослідження головним чином на загальні, істотні властивості предмета, його необхідні характеристики і їхнє вираження в системі абстракцій. Сутність наукового пізнання полягає в достовірному узагальненні фактів, у тому, що за випадковим воно знаходить необхідне, закономірне, […]...
38. Західні концепції структури і динаміки наукового пізнання Проблема структури і динаміки наукового пізнання – одна з центральних у філософсько-методологічному аналізі. Представники неопозитивізму (М. Шлік, Л. Вітгенштейн, Р. Карнап та ін.) Зосереджували свою увагу на структурі наукового знання, тоді як постпозітівістов (Т. Кун, І. Лакатос, П. Фейєрабенд та ін.) Робили упор на аналізі динаміки наукового знання [58]. Неопозитивісти, будучи фахівцями в галузі точних […]...
39. Науково-технічна революція – коротко Науково-технічна революція (НТР) – поняття про науково-технічної революції пов’язують з розвитком цивілізації і з науково-технічним прогресом. На тлі даного прогресу виділяють кілька періодів швидкого і глибокого зміни продуктивних сил, в процесі яких відбувається якісний переворот в цих силах. Він базується на перетворенні науки в безпосередню продуктивну силу суспільства. Дані періоди називаються науково-технічними революціями (НТР). Початок […]...
40. Скелетна революція Приблизно 540-570 мільйонів років тому, в період “кембрійського вибуху”, відбулася одна з найважливіших подій в історії Землі: з’явилися організми з твердим скелетом. У літературі дане подія отримала назву “скелетна революція”. Скелет – це сукупність різних твердих утворень організму, створюють йому опору в просторі. Раковини, коралові споруди, панцири раків – їх зовнішній скелет. Деякі одноклітинні організми […]...