ДРАМА САТИРІВ
Драма сатирів (грец. δρ8μα σατυρΙ κόν, лат. fabula satyrica) – жанр давньогрецького театру, що займав проміжне місце між трагедією й комедією. Драму сатирів іменували за античних часів також “жартівливою трагедією”. З жанром трагедії її зближували сюжети й дійові особи, запозичені з міфології, з комедійним жанром – сильний елемент брутального комізму. Визначною рисою драми сатирів був хор, який зображав сатирів – лісових демонів з козлиними ногами із оточення Діоніса.
Становлення драми сатирів як жанру пов’язане з іменем Пратіна (VI-V ст. до н. є.). Своєї вершини жанр досягає у творчості великих афінських трагіків Есхіла, Софокла й Евріпіда. Однак збереглася до нашого часу лише драма сатирів “Кіклоп” Евріпіда, а від творів Есхіла та Софокла залишились фрагменти. Драма сатирів завершувала тетралогію, що презентувалася трагедійними поетами на Діо-нісіях. Вона пародіювала сюжет, який попередня трилогія розробляла у трагедійному плані. Ймовірно, це робилося з метою зняти емоційне напруження у глядача. Значне місце у драмі сатирів посідала музика та сатирівський танок. В IV столітті до нашої ери жанр припиняє своє існування. Значення драми сатирів – у поєднанні “піднесеного” і “низького”. Цей синтез дістає свій подальший розвиток у таких жанрах, як трагікомедія, трагіфарс тощо.
Related posts:
- Драма сатирів – Жанри драматичного роду – ДРАМАТИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Драма сатирів (грец. σατυρικόν, лат. fabula satyrica) – жанр давньогрецького театру, що займав проміжне місце між трагедією й комедією. Драму сатирів іменували за античних часів також “жартівливою трагедією”. З жанром трагедії її зближували сюжети й дійові особи, запозичені з міфології, з комедійним жанром – сильний елемент брутального комізму. Визначною рисою драми сатирів був хор, який […]...
- Драма Драмою називають літературні твори, які оформилися приблизно на рубежі 17-18 століть в творах літераторів-просвітителів: у міщанській драмі Д. Дідро, Л. С. Мерсьє і Г. Е. Лессінга. До цього часу виділяли лише трагедії та комедії. Драму як самостійний жанр літератури ще не усвідомлювали. Драма – це зазвичай невелика п’єса, яка позначає конфлікт, який одержує в фіналі […]...
- Комедія, трагедія, драма – доповідь Дуже складно дати визначення смішного. Що саме породжує сміх? Чому смішно? Комедія (грец. “Весела пісня”) з моменту своєї появи до наших днів є найулюбленішим видом сценічного твору і літературної творчості. У творах комедійного змісту автори зображують людські типи і різні життєві ситуації в комічному прояві: потворність підноситься як краса, тупість видається за прояв блискучого розуму, […]...
- Драма поета і драма особистості (за твором В. Сосюри “Червона зима”) В. Сосюра – поет, народжений буремною епохою 20 років XX століття. І ця епоха, з її складнощами і мінливостями, не пройшла повз творчість поета. “Червона зима” – це поема про громадянську війну в Україні, про поета та його участь у подіях тих років. Тому поема багато в чому автобіографічна. Ліричний герой, як і молодий В. […]...
- Літургійна драма – Жанри драматичного роду – ДРАМАТИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Літургійна драма – духовна драма середньовічної католицької Європи, що була тісно пов’язана із літургією. Розвивається в IX-XIII століттях. Елементи драми були присутні в самому богослужінні (поділ хору на два півхори, один з яких запитував, а другий – відповідав; діалоги між священиком і хором під час читання Святого Письма). З IX століття читання Біблії на різдвяній […]...
- Драма – Жанри драматичного роду – ДРАМАТИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Драма (грец. Ξραμα – дія) – це п’єса з гострим конфліктом соціального чи побутового характеру, який розвивається в постійній напрузі. Героями творів, написаних у цьому жанрі, є переважно звичайні, рядові люди. Автор прагне розкрити їхню психологію, естетично дослідити еволюцію характерів, мотивацію вчинків і дій. Витоки драми можна помітити в драматургії античності (“Іон” Евріпіда). Як самостійний […]...
- Чим відрізняється драма від мелодрами Що може бути фантастичнее і трагічніше, ніж людське життя? Неможливо придумати таких перипетій, як ті, які були уготовлені самою Долею, і не знайти більш захоплюючого сюжету, як події, які відбуваються з кожним з нас в реальності. Про людського життя і нелегку долю пишуть романи, ставлять вистави, знімають кіно. Ці сюжети наповнені романтикою, гумором, драматизмом. Вони […]...
- Драма як літературний рід і епіграф, його смислове навантаження Одним з основних літературних течій є драма. Якщо говорити про драму, як про рід літератури, то вона відтворює зовнішній світ, який бачить автор, і часто це стосується взаємин людей, суспільних протиріч і конфліктів, вчинків та подій. Драма як літературний рід Цим драма істотно відрізняється від лірики та епосу, так як вона має діалогічну форму. А […]...
- ДРАМАТУРГІЯ. ШКІЛЬНА ДРАМА “ВЛАДИМИР” Ф. ПРОКОПОВИЧА. ВЕРТЕП ЯК ВИД ЛЯЛЬКОВОГО ТЕАТРАЛЬНОГО ДІЙСТВА 1. Драматичний твір, у якому найбільше збережено структуру мораліте. А Ф. Прокопович “Володимир”. Б Г. Кониський “Воскресеніє мертвих”. В “Милість Божа” невідомого автора. Г М. Довгалевський “Комическое дєйствіє”. 2. Жанр драматургії давньої української літератури, у творі якого інсценізувалося народження, смерть і воскресіння Христа. А Історична драма. Б Міракль. В Містерія. Г Мораліте. 3. Для міракля […]...
- Драма абсурду Драма абсурду – сукупність явищ авангардистської драматургії в європейському театрі XX ст., узмістовлених філософією екзистенціалізму, в якій проблема абсурду буття – одна із центральних. Д. а. виникла після паризьких прем’єр п’єс Е. Іонеско “Голомоза співачка” (1950) та С. Беккета “Чекаючи на Годо” (1952). У них проглядалися основні риси такої драми: гротескно-комічний прояв оманливості форм, зокрема […]...
- НАРОДНА ДРАМА – ОБРЯДОВА ТВОРЧІСТЬ МОДУЛЬ 2 2.3.1-2.3.2. Поняття про народну драму. Види народної драми. Народна драма – це сукупність різних за формою і способом виконання уснопоетичних творів, які складалися для театралізованої гри. Характерні ознаки народної драми: синкретичність (поєднання слова, співу, танцю), імпровізація, комізм і пародія. Казки, хороводні пісні, календарно-обрядова поезія, весільні обряди виконувались у драматизованому вигляді, вертеп, народні сценки […]...
- ДРАМА ШКІЛЬНА ДРАМА ШКІЛЬНА. Театральні видовища в Україні були відомі ще з часів Київської Русі. Різні джерела зафіксували згадки про скомороші ігрища, дійства, позорища. Є сліди військових пісень-танців, мисливських пантомім, що вбирали в себе елементи театральності. Це ж саме можна сказати й про аграрну, весільну, похоронну обрядність, а також про свята, які супроводжуються обрядами, заклинаннями, іграми й […]...
- ЛІТЕРАТУРИ: ЕПОС, ЛІРИКА, ДРАМА. ЇХНІ ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ – ВСТУП Мета: дати визначення поняттям “рід літератури”, “епос”, “лірика”, “драма”, назвати їхні характерні ознаки, навчити демонструвати ознаки літературних родів на прикладах із прочитаних творів; розвивати навички конспектування, зв’язного мовлення, логічне мислення, уміння зіставляти літературні явища; виховувати зацікавленість літературознавством, прищеплювати любов до мистецтва слова. Обладнання: словник літературознавчих термінів, виставка книжок, які учні прочитали влітку. Перебіг уроку I. […]...
- Драма як жанр Драма як жанр – п’єса соціального чи побутового характеру з гострим конфліктом, який розвивається в постійній напрузі. Герої – переважно звичайні, рядові люди. Автор прагне розкрити їх психологію, дослідити еволюцію характерів, мотивацію вчинків і дій. її зародження можна помітити в драматургії античності (“Іон” Еврипіда). Частина літературознавців вважає, що Д. як окремий жанр виникла лише у […]...
- ОСОБЛИВОСТІ ДАВНЬОГРЕЦЬКОГО ТЕАТРУ. ОСНОВНІ ЖАНРИ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ДРАМИ. ТРАГЕДІЯ ЕСХІЛА “ПРОМЕТЕЙ ЗАКУТИЙ” – СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМ’ЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ Мета: розповісти учням про виникнення грецького театру, його особливості та роль у суспільстві, ознайомити з поняттями “трагедія”, “комедія”, основними фактами біографії Есхіла, проаналізувати зміст прологу трагедії Есхіла “Прометей закутий”; розвивати навички аналізу драматичного твору, роботи в парі, усне мовлення; прищеплювати інтерес до історії літератури та театру. Обладнання: схема грецького театру, фотографія афінського театру Одеон Герода […]...
- Творчість Софокла У творчості Софокла є ряд протиріч. Він проповідує традиційну релігію Аполлона, говорить про необхідність виконання божественних законів (“Антігона”) і разом з тим визнає вільну волю людини (“Цар Едіп”). Неповне дозвіл отримала проблема поєднання особистих спонукань і державних інтересів (“Філоктет”). Софокл висловлює у своїй творчості погляди афінської демократії епохи розквіту. Як талановитий художник він не може […]...
- Тяглість драматургічної традиції в Україні. Шкільна драма XVIII ст. Інтермедії. Вертепна драма. Драматургія І половини ХІХ століття. Народна драма І. Котляревського. Новаторський характер української драматургії другої половини XIX ст. Соціально-побутові та історичні драми й комедії М. Кропивницького, М. Старицького, І. Карпенка-Карого, Панаса Мирного та ін. родина Тобілевичів і український театр. Зв’язок театру з музикою, сценічними декораціями, одягом тощо – ДРАМАТУРГІЯ I ТЕАТР ХІХ ст. ТВОРЧІСТЬ І. КАРПЕНКА-КАРОГО І Б. ГРІНЧЕНКА Мета: подати в систематизованому вигляді інформацію про розвиток в Україні драматичного мистецтва, визначити новаторство драматургів, внесок родини Тобілевичів у розвиток української драматургії, показати зв’язок театру з музикою, сценічними декораціями, одягом тощо; розвивати вміння знаходити і систематизувати, узагальнювати інформацію; виховувати почуття гордості за досягнення української культури. Теорія літератури: драматичний твір (повторення). Обладнання: таблиці, створены учнями, портрети […]...
- Узагальнюємо вивчене в розділі НАРОДНА ДРАМА – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА 1. Слово “корифей” перекладають українською як: А) “актор”; Б) “перший”; В) “драматург”; Г) “режисер”. 2. Засновником театру корифеїв визнано А) Івана Карпенка-Карого; Б) Марію Заньковецьку; В) Марка Кропивницького; Г) Михайла Старицького. 3. Батьком української комедії вважають: А) Михайла Старицького; Б) Марка Кропивницького; В) Івана Франка; Г) Івана Карпенка-Карого. 4. Комедія “Сто тисяч” Івана Карпенка-Карого спочатку […]...
- Шкільна драма Шкільна драма – жанр латиномовної релігійної драматургії, що виник на межі XV-XVI ст. в країнах Західної Європи. Походження Ш. д. пов’язане із статутом церковних та світських навчальних закладів, в яких сценічні вистави були обов’язковими для засвоєння латини. Особливого поширення набула завдяки єзуїтам, захопленим інтерпретацією біблійних та міфологічних сюжетів, передовсім тих сакральних джерел, що стосувалися історії […]...
- Літургійна драма Літургійна драма (грецьк. leiturgia – служба, богослужіння) – середньовічна театральна вистава, інсценізація євангелійних сюжетів, входила до складу різдвяної або великодньої служби (літургії). Спочатку виконувалась у межах католицького храму. З початком XIII ст. у Л. д. брали участь і миряни, а також ваганти та жонглери, вистави невдовзі розігрувалися на майданах, перетворювалися на містерії. Найзначнішим твором було […]...
- Внутрішня драма героя – ВНУТРІШНЯ ДРАМА ЖУЛЬЄНА СОРЕЛЯ ЯК РЕЗУЛЬТАТ КОНФЛІКТУ ІЗ СУСПІЛЬСТВОМ. – СТЕНДАЛЬ (Анрі Марі Бейль) (1783-1842) Суперечливість образу Жульєна Сореля зумовлена не лише конфліктом “благородного серця і малих статків”, а й тим, що під час його створення Стендаль використав два джерела, так само контрастні, як контрастними є червоний і чорний кольори (можливо, це один із варіантів тлумачення назви роману). В образі талановитого плебея є ознаки двох діаметрально протилежних течій філософської думки: […]...
- Нова драма – XIX СТОЛІТТЯ – підготовка до ЗНО та ДПА Межа XX ст. в історії західноєвропейської літератури позначена потужним підйомом драматичного мистецтва. Драматургію цього періоду сучасники назвали “новою драмою”, підкреслюючи радикальний характер змін, що стались у ній. “Нова драма” виникла в атмосфері культу науки, зумовленого надзвичайно бурхливим розвитком природознавства, філософії й психології, і, відкриваючи для себе нові сфери життя, всотала дух всемогутнього й всепроникного наукового […]...
- Нові тенденції у драматургії кіня ХІХ – початку XX ст. “Стара” і “нова драма”. Зміни в драматургії кінця XIX – початку XX ст. – IІ семестр Мета: формування предметних компетентностей: ознайомити учнів з основними тенденціями розвитку драматургії кінця ХІХ початку ХХ століття, творчістю видатних драматургів; розвивати теоретико-літературні знання; пробуджувати інтерес до вершинних творів світової драматургії; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної: розвивати навички роботи в парі та в колективі; інформаційної: розвивати навички роботи із підручником та […]...
- Трагіки і комедіографи грецького театру Батьком грецької трагедії по праву називають Есхіла (525-456 рр. До н. Е.). Його внесок у становлення грецького театру важко переоцінити. Він почав свою діяльність, коли театральне мистецтво перебувало на початковій щаблі свого розвитку. У популярній тоді трагедії був відсутній драматичний конфлікт і переважали пісні хору, а всі ролі виконувалися одним актором. Спочатку і в творах […]...
- СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ТРАГІЧНА ДРАМА “УКРАДЕНЕ ЩАСТЯ” Серед усіх п’єс Франка найвидатнішою є соціально-психологічна трагічна драма з сільського життя. У ній показано глибоку правду про гірку долю людей галицького села 70-х pp. ХІХст.,поставлено питання про суспільно-політичні причини страждання народу. Ідея протесту проти соціальної несправедливості становить громадянський пафос драми. Для художнього втілення проблематики драматург скористався невичерпним джерелом українських народних пісень. У “Пісні про […]...
- Вертепна драма – Барокова доба (друга половина XVI-XVIII ст.) Новорічний обрядовий цикл в українців багатий і різноманітний з погляду ритуалізації та словесного мистецтва. Вертепна драма, яка з’явилася в Україні у XVII ст., доповнила обрядо – дійство новими мотивами, образами, художніми елементами. У цьому полягає важливе значення вертепу, який поєднав народну культуру з християнськими традиціями, внаслідок чого виникло і тривалий час функціонувало самобутнє явище у […]...
- Соціально-психологічна драма Украдене щастя – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Історія написання твору. Франко-драматург 18 березня 1891 р. крайовий відділ Львівського сейму оголосив закритий конкурс на найкращу драму. Іван Франко запропонував вимогливому журі свою п’єсу “Шандар1”. Уже сама назва роздратувала цензуру. На жаль, на цьому конкурсі п’єсі І. Франка присудили тільки третє місце, а перше й друге посіли значно слабші твори. Та найсправедливішим суддею виявився […]...
- ЗМІНИ В ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ ХІХ-ХХ СТ Прискорений та неоднозначний суспільно-історичний розвиток світу на порубіжжі ХІХ-ХХ ст. позначився на світогляді й естетиці людей, на мистецтві й літературі. Адже там, де, на перший погляд, панували правопорядок, мораль, релігія, раптом завирувала стихія, яку не можна було осягнути розумом: нещадна ринкова боротьба в промисловості, жорстокі імперіалістичні та громадянські війни, революції, тоталітаризм. Сувора дійсність, невпевненість у […]...
- “Іполит” Евріпіда: опис і аналіз твору “Іполит” – трагедія Евріпіда. Поставлено в 428 р до н. е. Цей твір – “Іполит увінчаний” – було другим зверненням знаменитого драматурга до долі нещасної молодшої дочки Міноса і її пасинка. Перша драма про Іполиті, як повідомляє традиція, була присвячена жіночому безсоромності; але тема не сподобалася афінської публіці, і поет переробив свою драму, зробивши її […]...
- ЩО ТАКЕ ДРАМАТИЧНЕ МИСТЕЦТВО – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА Як ви вже знаєте, у літературі існують три основні роди епос, лірика та драма. Теорія літератури Драма (грецьк. дія) – це мистецький твір, що розкриває явища житія через дії та розмови (діалоги, полілоги, монологи) дійових осіб і призначений для постановки на сцені. Розлогі ОПИСИ, відступи (що характерні для прози) тут відсутні, точніше, замінені скупими ремарками […]...
- Генрік Ібсен “Ляльковий дім”. Роль Г. Ібсена в розвитку світової драматургії, його новаторство. “Ляльковий дім” як соціально-психологічна драма – IІ семестр Мета: формування предметних компетентностей: визначити роль Г. Ібсена в розвитку світової драматургії, його новаторство; ознайомити із тематикою та сюжетом п’єси “Ляльковий дім”; розвивати словниковий запас старшокласників, навички зв’язного мовлення, критичного мислення, компаративного аналізу художніх творів; виховувати у старшокласників потребу у високих естетичних та гуманних цінностях; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: актуалізувати пізнавальну діяльність учнів; комунікативної: […]...
- Іван Карпенко-Карий (1845-1907) – УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА Іван Карпович Тобілевич народився 17 (29) вересня 1845 року в слободі Арсенівка на Херсонщині в багатодітній сім’ї управителя поміщицького маєтку. Його батько, Карпо Адамович Тобілевич, мав дворянське коріння, мати, Євдокія Зіновіївна Садовська, походила з простого селянського роду. Коли хлопцеві виповнилося одинадцять років, він вступив до Бобринецького повітового училища, після закінчення якого служив на різних посадах: […]...
- ЖИТТЄВА ДРАМА М. В. ГОГОЛЯ (нарис) Шевчук Ірина Юріївна Учениця 9 класу Луцького НВК “Гімназія № 14” Волинської області Ідуть роки, дні, години… Проходять століття… Так і життя людини промайне, як одна мить. А що таке життя? Це питання поставало переді мною не раз. Як жити, щоб залишити після себе слід, пам’ять у віках. Якось увечері, коли залишилася сама, почала […]...
- ЖАНРИ ДРАМАТИЧНОГО РОДУ Протягом усієї багатовікової історії драми народжуються, розвиваються, а часом і вмирають різноманітні жанрові форми. Так, у Стародавній Греції виникають трагедія й комедія, що існують і сьогодні, та сатирова драма, що зникає ще за часів античності. В драматургії середньовіччя з’являються твори жанрів духовної драми, що були пов’язані з богослужінням та з сюжетом Біблії й житійної літератури […]...
- Позакласне читання. Драма Педро Кальдерона де ла Барка Життя – це сон – БАРОКО І КЛАСИЦИЗМ Мета: – Навчальна: поглибити знання учнів про бароко як художній напрям; ознайомити учнів з особистістю Педро Кальдерона; учити дітей формулювати та висловлювати особисте ставлення до проблем, що порушено у драмі; – Розвивальна: розвивати уміння виявляти у творі характерні стильові ознаки; – Виховна: виховувати інтерес до творів мистецтва. Тип уроку: вивчення та опанування нового навчального матеріалу. […]...
- Який із драматичних жанрів “наймолодший”? Такі жанри драматичного роду, як трагедія і комедія, виникли ще в Стародавній Греції, пройшли довгий шлях розвитку, змінюючись при цьому у багатьох своїх рисах, і безроздільно панували до середини XVIII ст. У середині XVIII ст. виникає власне драма – твір, в основу якого покладено певний життєвий конфлікт, розгортання якого позначене і трагічними, і комічними моментами. […]...
- Моріс Метерлінк як теоретик і практик “нової драми”. Концепція символістського театру. Драма-феєрія “Синій птах” – лірична оповідь про пошуки щастя – ДРАМАТУРГІЯ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ Мета – формувати компетентності: Предметні (знання життя та творчості Моріса Метерлінка, значення його творчості для розвитку світової літератури; знання особливостей драматургії помежів’я ХІХ-ХХ ст.; навички сприймання інформації на слух; уміння виокремлювати головне; уміння оцінювати літературні явища; культуру мовлення; критичне мислення; любов до мистецтва; естетичний смак); Ключові (уміння вчитися: навички самостійної роботи; прагнення нових знань; комунікативну: […]...
- Киклічні (циклічні) поеми Киклічні (циклічні) поеми (грецьк. kyklos – коло, цикл) – еллінські епіко-міфологічні твори постгомерівської доби (VIII-VI ст. до н. е.), збереглися у фрагментах і стислих переказах пізніших часів (“Бібліотека” Аполлодора, “Хрестоматія” Прокла та ін.). Хоч К. п. приписувалися Гомеру, насправді їх авторами були Стасин, Кінефон, Арктин, Лесх та ін. К. п. зображають міфологічні події від створення […]...
- Арістофан – “Жаби” (короткий зміст) Літературній критиці присвячена комедія “Жаби”, представлена в 405 році, наприкінці Пелопоннеської війни. Ця комедія Арістофана була удостоєна першої нагороди та прийнята з таким схваленням, що була представлена ще раз. Наприкінці Пелопоннеської війни Афіни спорожніли. Кращі полководці і державні люди часів війни вже померли, були вбиті в боях чи страчені, а деякі добровільно чи з примусу […]...
- Драматична література – основна ознака, жанри Драматична література (греч. drama, букв. – дія) характеризується пристосованістю для сценічної інтерпретації. Основною її ознакою є призначення її для театрального спектаклю. Текст драматичного твору розпадається на двох частин – мови героїв і ремарки, що вказують режисеру на декорації і дії персонажів. Твір, написаний у формі мови персонажів і ремарок, і є добутком “драматичної форми”. Це […]...