Довгий шлях Франції до єдності
Вивчаємо довгий шлях Франції до єдності своїх земель і територій. Після Карла Великого – період Капетингів, а потім правління Людовика VI і Філіпа II. Які проблеми зустрічали правителі на своєму шляху?
Початок правління Капетингів
Після того, як в IX столітті на безліч окремих земель розпалася імперія Карла Великого, нащадки імператора залишили за собою право володіння маленьким королівством, що має назву Францією. З кожним роком династія Каролінгів під натиском норманів поступово втрачала території королівства.
У 987 році помер останній правитель династії Каролінгів. Влада перейшла новому королю Гуго Капету. На той момент територія Франції була мізерно мала вона складалася з передмістя Парижа і Орлеана. Першим Капетингів вдалося значно розширити територію королівства.
Через два століття Франція представляла собою могутнє королівство з центром Іль-де-Франс. Причиною плідної правління Капетингів була мудра й продумана політика правлячий король ще за життя передавав владу своєму синові, щоб надалі припинити можливу боротьбу за трон, яка негативно позначилася б на політичному та економічному стані держави.
Правління Людовіка VI
Король Людовик VI насамперед розумів, що для розширення королівства потрібна сильна підтримка і всередині держави. Він перервав традицію призначення на вищі посади представників аристократії. Замість них оточив себе відданими і мудрими вихідцями з нижчих верств населення.
У 1066 році у Франції з’явився серйозний ворог в особі колишнього васала Генріха I, який завдяки вигідному шлюбу і розширенню своєї династії став королем Англії. Разом з тим він став одноосібним правителем історичних територій французького королівства Аквітанії, Анжу, і Нормандії.
Це дуже ускладнювало зовнішньополітичну ситуацію для Людовика VI. Якщо відвоювати у васала північні області здавалося цілком реальним, то вступати у військовий конфлікт з могутньою Англії було, принаймні, нерозумно.
Правління Філіпа II – воссоедененіе земель
Коли в 1180 році королем Франції став Філіп II, зовнішня політика змінилася кардинальним чином. П’ятнадцятирічний юнак виявив досить нехарактерний для свого віку хитрий політичний розрахунок.
Він уклав перемир’я з Генріхом II і навіть зумів стати найближчим другом королівської сім’ї. Філіп довгі роки вичікував, коли у Англії з’явиться слабке місце. І воно незабаром з’явилося.
У 1199 році королем Англії став Іоанн Безземельний. Скориставшись м’якотілість Іоанна, Філіп за чотири роки зміг відібрати у Англії Анжу, Нормандію і ряд північних земель. Щоб приєднати під французьку корону провінцію Лагендок, король за підтримки Папи Римського організував хрестовий похід на ці землі під егідою боротьби з єретиками і їх сектами, які були там вельми поширені.
Одержимі релігійним фанатизмом і безмірною жадібністю, французькі війська повністю розгромили Лагендок. Провінція безапеляційно відійшла Франції. На початку XIII століття, Франція, яка починала свій шлях з маленькою провінції постала могутньою країною і культурним центром Європи.
Остаточно закріпити статус держави зміг Людовик IX, який завдяки активній участі у хрестових походах зміг не тільки розширити землі королівства, а й значно підняти рівень економічного життя.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)