Доповідь про дикобраза
Все тіло цього гризуна вкрите довгими голками, які мають чорний, бурий або білий колір. Експерти, що вивчали життя і звички дикобраза, в своїх доповідях стверджують, що кількість голок на тваринному – приблизно 30 000 штук! Їх вага не притискає гризуна до землі лише тому, що всі голки, що покривають тіло дикобраза – порожнисті. Коли тварина знаходиться у воді, голки служать для нього буйком. А в сутичці з хижаками – тигром (повідомлення про нього – тут), леопардом, голки є прекрасним засобом оборони. Вони впиваються в тіло ворога і часто викликають запалення в ранах. Сам дикобраз анітрохи не страждає від втрати голок, так як на місці старих швидко виростають нові.
Де водиться тварина?
Сімейство дикобразів численне. Одні з видів можна зустріти в Малій, Південної, Середньої і Східної Азії. Інші – в Африці, Південній і Північній Америці, Близькому Сході та Європі. Їх будинком можуть бути передгір’я і рівнини, савани і пустелі, тропічний ліс. Тварини в будь-яких умовах себе прекрасно почувають. Вони проводять день в затишних норах і печерах. А ввечері виходять на поверхню заради прожитку.
Повідомлення-доповідь про дикобраза.
Що їсть дикобраз?
Основою раціону гризунів служить рослинна їжа – зелена і коренева частина рослин, бульби і цибулини, дині, гарбуза, огірки, нижня частина рослинності і кора. Для разгризанія їх тварини мають потужні різці, які завжди зростають і залишаються гострими. Якби зуби дикобраза не мали цих властивостей, тварина б померло від голоду. В ім’я пошуків рослинного раціону тварини і без того доводиться проробляти величезні маршрути і відходити від ореолу проживання на 5-7, більше кілометрів. І лише в міру настання холодів дикобраз втрачає річну активність. Він рідко залишає нору, а потім впадає в сплячку до весни.
Весна – період розмноження дикобраза
Навесні тварини активно розмножуються. Самка виношує малят 110-115 днів. Потім на світ народжуються 2-5 кумедних зрячих і зубастих гризуна. Їх тіло при народженні покрито м’якими голками. Однак дуже скоро малюки стають схожими на власних батьків. І можуть дати відсіч будь-кому, навіть лютому ворогу.
Увага: дикобраз!
Коли дикобраз лютує, коли він роздратований, він видає спочатку характерний тріск своїми хвостовими голками. А після може і проткнути голками чобіт. Про це приходили повідомлення не раз з місця вилову дикобраза. Тому експерти дотримуються правил безпеки при поводженні з ним.
Місцями дикобрази можуть завдати великої шкоди людським посадкам. Їх ласощами по весні стають люцерна, баштанні, виноград, плодові дерева і їх саджанці. Зустріч з тваринами для людини може бути небезпечною – дикобраз часом є рознощиком таких захворювань, як бруцельоз, поворотний тиф і лихоманки різних видів.