Доповідь “Перший штучний супутник Землі”

Запуск першого штучного супутника Землі

Запуск першого штучного супутника Землі стався 4 жовтня 1957 року в Радянському Союзі, називався він “Супутник-1”. Зовнішній вигляд його – це алюмінієва сфера з прикріпленими до неї двома антенами, які дають можливість розсилати електромагнітні хвилі. Зсередини помістили прилади для накопичення енергії, електронний пристрій для формування радіочастотного сигналу, пристрій для переміщення газу, прилад для підтримки постійної температури, засоби вимірювання температури і тиску.

Епопея створення супутника

Після закінчення Великої вітчизняної війни між Радянським Союзом і Сполученими Штатами Америки проходили негласні змагання: хто швидше створить штучний супутник або хто першим здійснив посадку на Місяці.

Про формування космічної галузі І. В. Сталін підписав указ ще 13 травня 1946 року. Керівним проектувальником був призначений Сергій Корольов. Наступне десятиліття група вчених розробляла різновиди ракетної зброї. Коли в 1953 році створили літальний апарат, здатний не тільки вражати цілі, але і вивести космічний літальний апарат на навколоземну орбіту, вчені заговорили про можливість винаходу небесного тіла, що обертається по певній траєкторії навколо Землі.

Пізніше після відвідування Ленінградського металургійного заводу Н. С. Хрущов підписав указ про винахід і виведенні на навколоземну траєкторію космічного літального апарату в наступні 24 місяці. І закипіла робота. Розробкою керував Михайло Тихонравов, а проектуванням ракети для виведення на орбіту призначили Сергія Корольова. Над винаходами працювала велика кількість вчених, і вони впоралися з поставленим завданням. Росія першою в світі вивела на орбіту штучний літальний апарат.

Запуск “Супутника-1” на орбіту

Космічний літальний апарат провів у космосі 92 дня, зробивши при цьому 1440 циклів. Він не був оснащений апаратурою, але стеження за його радіосигналом дала багато корисної інформації. Відстеження супутника дало можливість встановити район атмосфери, в якій космічний об’єкт не може рухатися по замкнутій балістичної траєкторії. Випадково це наштовхнуло вчених мужів до формування судження про гальмуванні літального апарату, а вже це привнесло дещицю в удосконалення теорії і практики навігації за межами атмосфери Землі.

4 місяцями пізніше США також вивели перший штучний супутник, але його запуск не привернув до себе такої уваги.

Цікаві факти
    Раніше для визначення координат супутника вченим було потрібно від 30 до 60 хвилин. У наші дні на це йде 2 – 3 секунди. До того, як Штати провели висновок свого першого штучного супутника, СРСР 3 листопада 1957 року вивів на навколоземну траєкторію руху “Супутник-2” з безпородною лайкою на борту. За розрахунками вчених вона повинна була провести в космосі 7 днів, але загинула від перегріву через 6 – 7 годин після старту. Журнал “Радіо” завчасно надрукував рекомендації по прийому звукових сигналів з космосу.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Доповідь “Перший штучний супутник Землі”