Допитливість, винахідливість, кмітливість хлопчиків – головних героїв повісті Ярослава Стельмаха “Мнтькозавр з Юрківки, або Химера лісовою озера”
Мета: розкрити значимість образів Сергія і Митька утворі, їх роль у розкритті ідейного змісту повісті; з’ясувати кульмінаційний момент твору; розвивати творчу уяву школярів, логічне мислення, пам’ять, увагу, спостережливість; уміння грамотно і послідовно висловлювати власні думки, судження; формувати кругозір: виховувати почуття любові до краси рідного краю, книги – мудрості життя, повагу до творчості Я. Стельмаха; позитивні риси характеру на прикладі головних героїв твору.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, учнівські ілюстрації до твору, портрет Я. Стельмаха.
Вилучити із життя дружбу – значить позбавити себе сонячного світла.
Цицерон
ХІД УРОКУ
І. Організація початку уроку.
Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
1. Учні зачитують виписані з повісті слова-терміни і їх лексичне значення.
2. Окремі учні розповідають придумані ними нові пригоди Сергія і Митька.
3. Окремі учні презентують повідомлення про Лохнеське чудовисько та інші дива світу.
ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.
Тести
1. Митько і Сергій перейшли в
□ А п’ятий клас
□ Б сьомий клас
□ В шостий клас
2. Ірина Семенівна. вчителька ботаніки, дала дітям завдання зібрати на канікулах
□ А колекцію комах
□ Б гербарій рідного краю
□ В колекцію корисних копалин
3. Хлопці вирішили їхати до Юрківки, де
□ А жила бабуся Сергія
□ Б був найбільший у їхньому краї заповідник
□ В жила Митькова бабуся
4. Дядька Гната по-вуличному звали
□ А Фа-Бекар
□Б Фа-Дієзом
□ В Ля-Бемоль
5. Хлопцям про чудовисько в озері розповів
□ А лялько Гнат
□ Б Василь Трош
□ В Трохим Гнатович
6. Хлопці вирішили по черзі чергувати біля озера, щоб
□ А чудовисько зненацька не напало на них
□ Б не проспати світанок
□ В встигнути розставити пастки
7. У сільській бібліотеці хлопці брали книжки
□ А про шпигунів
□ Б із ботаніки
□ В із зоології
8. Митькозавром назвати істоту з озера запропонував
□ А Сергій
□Б Митько
□ А Василь
9. Операція “Курка” провалилась, бо в яму упав
□ А Василь
□ Б дядько Гнат
□ В дід Трохим
10. Сільська бібліотекарка не могла хлопцями нахвалитися, бо вони
□ А вчасно здають прочитані книги
□ Б цілими днями читають
□ В допомогли їй підклеїти книги у сільській бібліотеці
11. Василь своїми розповідями про чудовисько хотів хлопців
А розвеселити Б зацікавити вигадками В налякати
12. Митько запропонував Сергієві
□ А подякувати Василеві за такі чудові канікули
□ Б побити Василя за такі вигадки
□В стати з Василем друзями
IV. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів уроку.
Учні записують тему уроку в зошити.
V. Мотивація учіння.
“Методики одного речення”.
Учні зачитують і коментують епіграф уроку.
VІ. Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. Евристична бесіда.
– Що єднає Сергія і Митька – друзів-шестикласників? (Вік, інтереси, поведінка, риси характеру.)
– Чому хлопців захоплюють різноманітні пригоди?
– Що свідчить про те, що Сергій з Митьком мають велике бажання пізнати світ, історичне минуле?
– Яким чином хлопці захопилися книгами, зоологією?
– Як Сергій з Митьком ставилися до бабусі, мешканців села?
– Яке значення має те, що юні дослідники вміють орієнтуватися на місцевості?
– У чому виявляється любов хлопців до природи, довкілля?
– Чому Сергій з Митьком мріяли про власну славу?
– Якими були стосунки між хлопцями?
– Як поводять себе друзі, перебуваючи в складних ситуаціях?
– Прокоментуйте думку Сергія наприкінці твору: “І взагалі, в нас попереду ще дуже багато цікавого, і завжди так буде, поки ми з Митьком”.
– Що дає підставу стверджувати про доброту, чуйність хлопців у стосунках з Василем Трошем?
– Чому Митько допоміг Василеві? Чим пояснити його вчинок?
– Чим би міг закінчитися “маскарад” для Василя?
– Чим вам подобаються Сергій і Митько?
– Як, на ваш погляд, автор ставиться до своїх героїв? Свої думки обгрунтуйте.
2. Пошуково-дослідницьке завдання.
Учитель. Доведіть за допомогою тексту, що Сергій і Митько:
– люблять природу;
– мають почуття гумору, можуть покепкувати не лише з інших, а і з себе самих;
– розсудливі;
– дружелюбні;
– довірливі;
– допитливі;
– сміливі шукачі пригод.
VІІ. Узагальнення та систематизація знань.
1. Метод “Прес”.
Учитель. Як ви гадаєте, завдяки чому хлопці перебороли свої страхи і сміливо поринули у світ пригод? (Завдяки дружбі, яка об’єднувала їх.)
2. Творча лабораторія.
Учитель. Запишіть у зошит свої думки про те, чого навчила вас повість Я. Стельмаха “Митькозавр з Юрківки…” (3-5 речень).
VІIІ. Підбиття підсумків уроку.
1. Слово вчителя.
Сьогодні на уроці ми з вами поринули у пригодницький світ Митька і Сергія, зрозуміли причини невдач Василя Троша. А головне, збагнули, що найголовніше у стосунках – не довіра, взаємодопомога, вірність, безкорисливість. А одним словом – це дружба.
2. Оцінювання навчальних досягнень учнів на уроці.
ІХ. Повідомлення домашнього завдання.
1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання:
Підготувати інсценізацію одного з уривків повісті.
2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:
Для учнів високого рівня навченості: скласти кросворд за вивченою повістю;
Для учнів достатнього рівня навченості:
Виконати малюнки “Яким я уявляю чудовисько біля озера”.