ДОЛЯ – ЛІНА КОСТЕНКО

Наснився мені чудернацький базар:

Під небом у чистому полі,

Для різних людей,

Для щедрих і скнар,

Продавалися різні Долі.

Одні були царівен не гірш,

А другі – як бідні Міньйони.

Хту купляв собі Долю за гріш.

А хто – і за мільони.

Дехто щастям своїм платив.

Дехто платив сумлінням.

Дехто – золотом золотим.

А дехто – вельми сумнівним.

Долі-ворожки, тасуючи дні,

До покупців горнулись.

Долі самі набивались мені.

І тільки одна відвернулась.

Я глянула їй в обличчя ясне,

Душею покликала очі…

– Ти, все одно, не візьмеш мене, –

Сказала вона неохоче.

– А може візьму?

– Ти собі затям, –

Сказала вона суворо, –

За мене треба платити життям.

А я принесу тобі горе.

– То хто ж ти така?

Як твоє ім’я?

Чи варта такої плати?

– Поезія – рідна сестра моя.

А правда людська – наша мати.

І я її прийняла, як закон.

І диво велике сталось:

Минула ніч. І скінчився сон.

А Доля мені зосталась.

Я вибрала Долю собі сама.

І що зі мною не станеться, –

У мене жодних претенсій нема

До Долі – моєї обраниці.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

ДОЛЯ – ЛІНА КОСТЕНКО