Договір оренди: визначення

Договір оренди сьогодні представляє найбільш затребуваний законний метод, завдяки якому можна почати власний бізнес, не маючи достатнього стартового капіталу, і можливості покупки необхідних приміщень або обладнання. Також укладення договору оренди дозволяє отримувати стабільний дохід від невикористаного майна, наявність якого обтяжливо на даний момент.

У періоди непростій економічній ситуації, коли економіка метається як кардіограма, змінюючи злети падіннями, складно знайти можливість отримання стабільного доходу, тим більше почати власну справу. На допомогу в такій ситуації приходить закон про оренду, передбачений главою цивільного кодексу.

Суть договору оренди

Офіційне визначення договору оренди трактує цю дію як:

Цивільно-правова угода двох сторін, одна з яких представлена ​​орендодавцем (власником певного майна), інша – орендарем (особою або організацією, бажаючим тимчасово скористатися цим майном за обумовлену плату). Суть договору оренди полягає в тому, що орендодавець висловлює свою згоду надати за обумовлену плату, і на обумовлений термін наявне у нього майно орендарю. Орендар, в свою чергу, зобов’язується вносити оплату в обумовлені терміни.

Договір оренди повинен бути:

    Оплатним – зазначене майно передається тільки за орендну плату. Консенсуальним (реальним) – вважається дійсним тільки тоді, коли орендар отримує можливість користуватися майном. Терміновим (взаємним) – майно, зазначене в договорі, передається тільки на певний термін.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Договір оренди: визначення