ДО ВИВЧЕННЯ ПОВІСТІ ТЕВ’Є-МОЛОЧАР – ШОЛОМ – АЛЕЙХЕМ (1859-1916) – НА ЗАХИСТІ ВІЧНИХ ЦІННОСТЕЙ: ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ХХ СТОЛІТТЯ
ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО…
1. Висловте свої враження від прочитаного твору. Що ви відчували, про що міркували під час читання? Яка новела, сцена, образ або фраза здалися вам найцікавішими? Прочитайте фрагмент, що найбільше сподобався.
2. Як побудовано твір “Тев’є-молочар”? Що робить його єдиним цілим?
3. Де й коли відбуваються події твору? Які реальні міста й містечка приховуються за вигаданими письменником назвами? Назвіть наявні у творі прикмети часу.
4. Хто такий Тев’є? Яким ви його уявляєте? Що можете сказати про риси вдачі героя, його мову, стосунки з іншими? Поміркуйте, навіщо письменник вклав оповідь в уста Тев’є. Висловте своє ставлення до нього.
5. Як у творі змальовано образ автора? Що ви можете сказати про нього? Прокоментуйте ілюстрації Анатолія Каплана.
Тев’є
Анатолій Каплан. Тев’є і Шолом-Алейхем (1957-1961)
6. Хто з героїв повісті є головним, другорядним, епізодичним? А кого можна вважати збірним образом єврейського народу? Аргументуйте.
7. Як події соціально-політичного життя відобразилися на долі Тев’є та його дочок? Перекажіть історію одного з персонажів твору (за вибором).
8. Які філософські та інші проблеми висвітлює письменник у творі “Тев’є-молочар”? Доведіть свою думку текстом.
9. Наведіть приклади народного гумору в творі. Які прийоми допомагають автору викликати посмішку читача? Аргументуйте текстом своє твердження. Яку функцію, на вашу думку, виконує сміх у цьому творі?
10. Доберіть цитатний матеріал до літературної гри, яка б складалася з таких турів:
1) “Упізнай героя за подією твору”;
2) “Упізнай героя за його реплікою”;
3) “Упізнай героя за художньою деталлю”.
Запропонуйте однокласникам пограти в цю гру.
11. За бажанням, вивчіть напам’ять фрагмент твору, що найбільше сподобався, або підготуйте його читання в особах чи інсценівку. Поясніть роль обраного епізоду у творі.
У ТВОРЧІЙ МАЙСТЕРНІ ПИСЬМЕННИКА
ПРО ОБРАЗ ТЕВ’Є-МОЛОЧАРА
У багатій галереї персонажів, змальованих Шолом-Алейхемом, Тев’є-молочар – один із найяскравіших. Він був одним із найулюбленіших героїв і самого автора. В образі Тев’є уособлено образ єврейського народу, який, незважаючи на всі злигодні, що випали на його долю, не пригнічений почуттям приреченості, а сповнений оптимізму й життєвої сили.
Тев’є добре працює на землі, міцно стоїть на ній, він фізично й морально здоровий, життєлюбний. Скільки лиха падає на його голову, особливо останнє – вигнання із села за царським указом, що забороняв євреям працювати на землі, але він гордо тримає голову, залишається неподоланий…
Весь твір складається із серії оповідань, поєднаних головним персонажем. Це колоритні монологи Тев’є в уявній розмові з Шолом-Алейхемом у різний час. Письменник працював над твором упродовж двадцяти років – і кожний монолог відбиває соціальні прикмети свого часу.
Тев’є – батько шістьох дочок, у кожної з них своя доля. Всі вони, за образним виразом славетного єврейського актора й режисера Соломона Міхоелса, одна за одною, як пташки, покидають гніздо Тев’є. Все це лишало болісні карби на його серці, як і на чутливому материнському серці його дружини Голди. Вона вмирає, й осиротілий Тев’є тяжко переживає її смерть, як і від’їзд доньок.
Письменник особливо підкреслює почуття людської гідності у Тев’є, зумовлене його чесною працею, а також і мудрість його, яка є втіленням народної мудрості. В його монологах каскади цитат з єврейських священних писань, але він перефразовує їх своєю життєвою, а не книжною мудрістю, по-своєму їх коментує. Наводить він і чимало єврейських і українських прислів’їв та приказок. Він дає поради донькам, але й доньки вчать його. Він розмірковує над їхніми долями і приходить до думки: “А що таке єврей і не єврей?” і “Чому вони мусять бути такі роз’єднані?..” У фіналі він проголошує: “Поки душа в тілі – вперед, Тев’є!”
Зі статті Абрама Кацнельсона1 “Шолом-Алейхем і його Тев’є”
ЧИТАЧУ ХХІ СТОЛІТТЯ
2009 р. в Україні була започаткована літературна премія імені Шолом-Алейхема. Вона присуджується раз на три роки до дня народження нашого видатного земляка. На номінацію висуваються найкращі твори в царині художнього слова (поезія, проза, драматургія, сценарії, переклади), здатні сприяти популяризації духовно-культурних досягнень українського та єврейського народів. Лауреатом 2015 р. стала Валерія Богуславська – авторка вибраних перекладів єврейської поезії “Високе дерево”. Поцікавтеся!
1Кацнельсон Абрам Сакович (1914-2003) – український поет, літературознавець, перекладач.
ЗІ СКАРБНИЦІ ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОЇ ДУМКИ
“Багато творів письменника розгортаються як мандри літературного героя. У них одіссея українського єврея зумовлена політичною причиною: люди тікають з рідних місць від погромів. Й обітованою землею для них (як і для самого Шолом-Алейхема) стає Америка. Лише Тев’є, що після погрому і смерті дружини їде помирати до Палестини, з півдороги повертається додому, щоб опікуватися осиротілими внуками”.
Мойсей Гон, український письменник і науковець
“Досить сказати “Шолом-Алейхем” – і хочеться посміхатися… Безжурний оповідач бідної єврейської долі. Життєрадісний жартівник, що завжди радив сміятися, тому що сміх корисний для здоров’я. Шолом-Алейхем – письменник, перед яким необхідно зняти капелюха. Він прожив важке життя. Але не скорився. Не зламався. Не впав у відчай. Навпаки, усміхався і вірив у свою людську і письменницьку зірку. “Нехай говорять що завгодно – не люблю я сумних картин, – зізнавався Шолом-Алейхем. – Моя муза не носить крепу – моя муза злиденна, але весела. Чим більше злиднів, тим більше надії””.
Юрій Безелянський, російський публіцист і письменник
“Було б невірно перебільшувати гумористичний характер творчості Шолом-Алейхема. Це – складний, суперечливий характер, де незлобливий жарт бистро змінюється гнівним ударом сатири, де за посміхом часто ховається людська трагедія, себто це той гоголівський сміх, в якому таяться гіркі сльози і різкі докоряння дійсності. Сам Шолом-Алейхем писав, що життєве море сліз, перейшовши крізь його творчу призму, стане сміхом. […] Повнокровний реаліст, майстер великого мистецтва людинознавства, яке живе тільки правдою, вірою в людину, зненавистю до всього нелюдського і зотлілого, виразник не штучного, а органічного, як життя і поступ, оптимізму – таким є великий єврейський письменник Шолом-Алейхем, таким є його нетлінний внесок в світову скарбницю реалістичного мистецтва”.
Микола Бажан, український поет і перекладач
МИСТЕЦЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ
Життя “Тев’є-молочара” продовжилося в різних видах мистецтва. Так, образи й мотиви твору знайшли відображення на чорно-білих літографіях Анатолія Каплана (1903-1980). Кілька його робіт ви бачили на с. 265. Інтерес до творчості Шолом-Алейхема виявив також київський художник Зиновій Толкачов (1903-1977).
Щаслива доля спіткала твір і в царині театру й кіно. 1938 р. “Тев’є-молочара” було поставлено на сцені Московського державного єврейського театру. У ролі Тев’є виступив легендарний актор і режисер Соломон Міхоелс.
А вже 1940 р. під дахом Харківського театру української драми відбулася й перша українська постановка твору.
Тев’є в ній переконливо зіграв Мар’ян Крушельницький. Кажуть, що на прем’єрі був сам Міхоелс, і коли дізнався, що актор українець, а не єврей, то, вражений, впав перед ним на коліна і сказав: “Ви граєте краще за мене”.
Значний успіх у глядачів мав мюзикл “Скрипаль на даху”, поставлений 1964 р. на Бродвеї за мотивами “Тев’є-молочара”. Його кіноверсія 1971 р. (режисер Норман Джуїсон) стала тричі оскароносною. Роль Тев’є у фільмі зіграв ізраїльський актор Хаїм Тополь.
Харківський державний академічний драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка
Кадр із фільму “Скрипаль на даху”
Постер мюзиклу “Скрипаль на даху”
Справжнім дарунком для діячів та шанувальників театру й кіно стала п’єса Григорія Горіна “Поминальна молитва”, створена за мотивами “Тев’є-молочара”. 1989 р. в Києві п’єсу було поставлено на сцені Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка режисером Сергієм Данченком. В українському варіанті вистава отримала назву “Тев’є-Тевель”. Незмінним виконавцем ролі великого мрійника з Анатіївки понад двадцять років (до самої смерті) залишався актор театру Богдан Ступка. Його заслужено називали “найкращим Тев’є всіх часів”. 1993 р. за майстерно зіграну роль актор був нагороджений Шевченківською премією.
Богдан Ступка в ролі Тев’є
ЦИТАТА ДЛЯ ДУШІ ВІД ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМА
– Людина – це те, чим вона хоче бути.
– Якщо судилося кланятися, то кланяйся голові, а не ногам.
– Догодити цілому світові ніколи не беріться – не вийде!
– Коли їстимеш плоди своєї тяжкої праці – буде тобі втішно і добре.
– Для того щоб стати народним письменником, треба бути талановитим художником і патріотом, людинолюбцем, треба любити народ, і в творчості, і в жарті лишатися йому вірним з відданістю і любов’ю…
ПІДСУМОВУЄМО ВИВЧЕНЕ
1. Прочитайте й поясніть епіграф до статті про Шолом-Алейхема. Чи відповідає він, на вашу думку, життєвому й творчому шляху письменника? Запропонуйте свій варіант епіграфа.
2. На яку сюжетну особливість творів Шолом-Алейхема вказує М. Гон (див. рубрику “Зі скарбниці літературно-критичної думки” на с. 268)? Як вона співвідноситься з долею єврейського народу та його письменника?
3. Якою ви побачили у прочитаному творі картину національного життя українського єврейства на зламі ХІХ-ХХ ст.? Як на ньому позначилися суспільно-політичні реалії тогочасної Російської імперії?
4. Чому, по-вашому, Тев’є-молочар став улюбленим персонажем багатьох читачів і самого автора? З ким із персонажів української або іншої національної літератури світу ви могли б порівняти його?
5. Дослідники по-різному визначають жанр прочитаного вами твору: “цикл новел-монологів”, “повість”, “роман”. Яке визначення, на вашу думку, є найбільш адекватним? Аргументуйте свою позицію.
6. Прокоментуйте висловлювання Ю. Безелянського та М. Бажана щодо особливостей гумору Шолом-Алейхема. Чи погоджуєтеся ви з ними?
7. Наведіть приклади впливу творчості Шолом-Алейхема на мистецтво. Чим, на вашу думку, можна пояснити увагу митців до неї?
8. Порівняйте “Тев’є” та одну з його кіно – або театральних інтерпретацій. Які факти переосмислення твору сучасним майстром ви помітили в ній?
9. Поясніть зв’язок Шолом-Алейхема з Україною. Чому вона зберігає пам’ять про єврейського письменника? За бажанням, підготуйте презентацію на цю тему.
10. Що вам відомо про українські переклади та видання творів Шолом-Алейхема? Знайдіть більше інформації на цю тему. Запропонуйте власний проект сучасного українського видання творів “печального гумориста”.
11. Розкажіть про премію, пов’язану з іменем Шолом-Алейхема.
12. Як ви гадаєте, що, крім походження, робить Шолом-Алейхема єврейським письменником?
13. Прокоментуйте одне з висловлювань Шолом-Алейхема, наведених у рубриці “Цитата для душі” (за вибором). Чи погоджуєтеся ви з ним? За бажанням, долучіться до діалогу з автором у формі есе.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)