До вивчення поеми ОДІССЕЯ – Гомер (близьку VІII cт. до н. е.) – Театр у давній Греції – Мандруючи сторінками епохи

ПІСНЯ ДЕВ’ЯТА

Одіссей розповідає про свої пригоди. Відплиття від берегів троянських. Зруйнування Ісмара, міста фракійського племені кіконів, та загибель багатьох супутників Одіссея. Буря. Відвідання лотофагів – племені, яке їло лотос. Прибуття до країни кіклопів. Одіссей, залишивши біля Козиного острова свої кораблі, з одним власним кораблем пристає до берега кіклопів, що був недалеко. Вибравши дванадцятьох товаришів, він входить з ними до печери Поліфема. Загибель шести супутників Одіссеєвих, яких пожер кіклоп. Оп’янивши велетня, Одіссей проколює йому око і потім хитрощами рятує себе й товаришів від його люті. Вони викрадають кіклопову отару й повертаються на Козиний острів. Поліфем благає батька Посейдона помститися за нього Одіссеєві.

ПРИГОДА В КІКЛОПА

Уривок

420] Я ж міркувати почав, як найкраще зарадити справі,

Щоб і супутників всіх, і себе від жорстокої смерті

Урятувати. Всілякі тут засоби й хитрощі ткав я –

Йшлось тут про душу, велике-бо лихо уже насувалось.

Зрештою визнав у серці я раду таку за найкращу:

425] Гарних, ставних там чимало було баранів густорунних,

Добре вгодованих, з темною, аж фіалковою шерстю.

Всіх я їх нишком позв’язував сплетеним віттям вербовим

З ложа жорсткого, що велетень спав нечестивий на ньому.

Я їх по троє зв’язав, – ніс когось під собою середній,

430] Інші ж обидва з боків тим часом його прикривали.

Кожні так троє несли одного чоловіка. А сам я…

Був поміж ними баран, над усіх в тій отарі найкращий,

Міцно вхопившись за карк, під черевом в нього кудлатим

Я заховався і, вп’явшись руками у шерсть божественну,

435] Так і тримавсь терпеливо, відважного сповнений духу.

Так ми в журбі та зітханнях на світлу Еос дожидали.

Ледве з досвітньої мли заясніла Еос розоперста,

Стали на пашу тоді барани і козли пориватись,

А неподоєні матки замекали голосно в стійлах –

440] Понабухали в них вим’я. А їхній господар, жорстоким

Мучений болем, усім баранам, що йшли поуз нього,

Спини обмацував. Не помічав він, проте, нерозумний,

Що під грудьми в баранів густорунних підв’язане крилось.

Йшов аж останнім баран мій до виходу, шерстю своєю 445]

Й мною обтяжений, я ж – передумав тоді вже багато.

Спину обмацавши в нього, сказав Поліфем премогутній:

“Любий баранку! Чому це сьогодні виходиш останній

Ти із печери? Раніш не ходив-бо від інших позаду.

Перший на луки ти жвавими кроками біг в ніжнолистих

450] Пастися травах, перший збігав і до хвилі річної,

Першим також поспішав до кошари своєї вернутись

Ти вечорами. А нині виходиш останній. Шкодуєш,

Мабуть, ти ока господаря, – злий чоловік його випік

З товаришами лихими, вином мій стуманивши розум.

455] Клятий Ніхто! Не втече він, кажу, від загибелі злої!

Мав би ти розум такий, як у мене, і вмів би хоч слово

Вимовить, ти б розказав, де від гніву мого він сховався.

Так би ударив я ним, щоб мозок з розбитого лоба

Всю цю печеру оббризкав, – тоді б я своє заспокоїв 460]

Серце від болю, що той нікчемний Ніхто заподіяв”.

Так промовляючи, він барана випускає за двері.

Щойно ми вийшли з печери й оподаль кошари спинились,

Перший я виліз із-під барана й повідв’язував інших.

Швидко погнали отару ми жирних овець тонконогих,

Їх оточивши навколо, щоб разом все стадо загнати

На корабель свій. Нас радо супутники любі вітали –

Тих, що уникнули смерті, – й загиблих оплакали гірко.

Плакати все ж їм, бровами до кожного стиха моргнувши,

Я не дозволив, – загнати звелів пишнорунну отару

470] На корабель і чимдуж на хлань відпливати солону.

До кочетів вони, швидко зійшовши, усі посідали

Й веслами, сидячи вряд, по сивих ударили хвилях.

А на таку вже відплинувши віддаль, що поклик ще чути,

До Поліфема почав я, глузуючи з нього, кричати:

475] “Гей ти, кіклопе! Не зовсім беззахисний муж той, в якого

Товаришів у глибокій печері пожер ти жорстоко!

Так і належить помститись тобі за лихі твої вчинки,

Нелюде лютий, що в домі своєму гостей поз’їдати

Не посоромивсь! От Зевс і боги тебе всі й покарали!”

480] Так я промовив. Його ж іще більша злоба охопила.

Верх од гори відломив він великої й так його кинув,

Що поблизу корабля темноносого впав той уламок,

Ледве в стерно кермове кам’яна не ударила брила.

Завирувало все море від скелі, що впала у воду, –

485] 3 шумом до берега нас понесло тоді водоворотом,

Моря приливом нас знову до самої суші пригнало.

Довгу жердину руками вхопивши, від берега нею

Я відштовхнув корабель, а супутцям кивнув головою,

Додаючи їм відваги, й на весла звелів налягти їм,

490] Щоб із біди врятуватись. Аж гнулись вони – веслували.

Тільки як далі від берега вдвоє уже одпливли ми,

Знов я кіклопа гукати хотів; та навкруг навперейми

Товариші мене лагідно так почали умовляти:

“Знову, безумний, ти хочеш цю дику людину дражнити?

495] Щойно він, кинувши скелю у море, погнав корабель наш

Прямо на берег, і ми уже зовсім загинути мали!

Тільки-но крики чиїсь чи мову яку він почує,

Голови нам і всі корабельні він балки розтрощить,

Мармуру кинувши брилу, – а сили йому не бракує”.

500] Так говорили вони, та не слухало серце відважне,

Й знову до нього покликнув я, гнівом в душі спалахнувши!

“Гей ти, кіклопе, якщо тебе з смертних хто-небудь спитає,

Хто осліпив так ганебно тебе, ти можеш сказати –

Це Одіссей тебе ока позбавив, той городоборець,

505] Син Лаерта, що має свою на Ітаці домівку”.

Так я покликнув, а він заричав ось такими словами:

“Горенько! Як воно давнє збулося богів віщування!

Жив тут один ворожбит, міцний чоловік і правдивий,

Телем, Еврімія син, віщуванням прославлений вдалим, –

510] Так і постарівся він, віщуючи тут між кіклопів.

Він провістив мені те, що статися має зі мною,

Як я від рук Одіссеєвих зору позбавлений буду.

Завжди чекав я, що прийде великий на вигляд, прекрасний

Муж в нашу землю колись, великої сповнений сили.

515] Зовсім нікчемний натомість, безсилий, малий чоловічок

Ока позбавив мене, вином затуманивши розум.

Тож зачекай, Одіссею, щоб я тобі дав подарунки

Та ублагав земледержця – щасливо додому вернути,

Син-бо йому я, й він гордий моїм називатися батьком.

520] Сам лиш один, як захоче, він може мене ізцілити

Й більше ніхто – ні з блаженних богів, ні із смертного люду”.

Так говорив він, а я у відповідь мовив до нього:

“Мав би я силу, то враз і душі б тебе, й віку позбавив

І відіслав би в оселю Аїда так певно, як певно

525] Те, що вже ока не зцілить тобі й сам землі потрясатель”.

Так відповів я, а він тоді став Посейдона-владику,

Руки у зоряне небо здіймаючи, ревно благати:

“Згляньсь, Посейдоне, землі потрясателю темногривастий!

Якщо я син твій і гордий моїм ти зватися батьком,

530] Хай Одіссей додому не вернеться, городоборець,

Син Лаерта, що має свою на Ітаці домівку.

А як судилось у власну йому повернутись оселю,

Добре збудовану, й близьких і землю побачити рідну,

Товаришів розгубивши, хай з лихом повернеться врешті, –

535] Лиш на чужім кораблі, – і дома лиш горе застане”.

Так він молив і благав, і почув його темногривастий.

Камінь ще більший тоді ізнов Поліфем піднімає

Й, ним розмахнувшись, з такою він силою кидає знову,

Що аж позад корабля темноносого впав той уламок,

540] Ледь у стерно кермове кам’яна не ударила брила.

Завирувало все море від скелі, що впала у воду,

Хвилею нас понесло і вперед аж до суші погнало.

Скоро на острів ми той прибули, де лишилися наші

Добре оснащені судна і журно сиділи навколо

545] Наші супутники всі, що так довго на нас дожидали.

Витягли ми тоді свій корабель на пісок прибережний,

Далі посходили всі на берег шумливого моря.

Стадо ж кіклопове ми, з корабля ізігнавши місткого,

Нарівно всім поділили – без пайки ніхто не лишився.

550] Все поділивши, дали мені ще барана додатково

Товариші в наголінниках мідних. На узбережжі

Я чорнохмарному Зевсу Кроніду, що всім володіє,

В жертву спалив його стегна. Та жертви, проте, не прийняв він,

Всі-бо мої кораблі добропалубні вже він замислив

555] Занапастити з моїми супутцями вірними разом.

Так цілий день ми тоді аж до заходу сонця сиділи,

М’ясом частуючись вдосталь, вином запивали солодким.

Сонце тим часом зайшло, і темрява все огорнула.

Спати лягли ми тоді на березі шумного моря.

560] Ледве з досвітньої мли заясніла Еос розоперста,

Товаришів я своїх розбудив і звелів їм негайно

Стати на свій корабель і причали усі відв’язати.

До кочетів вони, швидко зійшовши, усі посідали

Й веслами, сидячи вряд, по сивих ударили хвилях.

565] Далі відтіль попливли ми із тяжко засмученим серцем,

Бо хоч самі врятувались, та любих утратили друзів…

Переклад з давньогрецької Бориса Тена

ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО…

1. Опишіть, яким ви уявляєте велетня Поліфема. За допомогою яких художніх засобів автор змальовує його зовнішність?

2. Чи можна стверджувати, що в цій пісні постає картина господарських занять циклопа? Доведіть свою думку текстом.

3. Що стало причиною того, що Одіссей потрапив у пастку?

4. Чому Одіссей замислив розправитися із циклопом? Чи можна вважати справедливою цю розправу? Чи був у нього інший вихід?

5. Завдяки яким рисам характеру Одіссей врятувався сам і врятував своїх супутників? Обгрунтуйте свою відповідь.

6. Зверніть увагу на рядки 460-470. Поміркуйте, як саме описана в них ситуація проливає світло на характер Одіссея. Як можна кваліфікувати привласнення ним отари овець – практицизм, підприємницька хватка чи крадіжка чужого майна?

7. Знайдіть у тексті дев’ятої пісні приклад розгорнутого порівняння. З якою метою його використовує поет?

8. Роздивіться репродукцію картини швейцарського живописця Арнольда Бекліна. Чи вдалося художнику передати весь жах ситуації, у якій опинились Одіссей та його супутники?

Арнольд Беклін. Одіссей і Поліфем (1896)

ДІЗНАЄМОСЯ ПРО ВИДАТНУ ОСОБИСТІСТЬ

Уривки “Іліади” й “Одіссеї” ви читали в перекладі видатного українського перекладача – Бориса ТЕНА (1897-1983). Його справжні ім’я і прізвище – Микола Хомичевський, а такий псевдонім перекладач утворив від давньої скіфсько-грецької назви річки Дніпро (Борисфен). Народився він у с. Дермань на Рівненщині. Викладав у школах і технікумах українську мову і літературу, працював у видавництвах, був настоятелем храму святої Софії у Києві. Проте його різнобічна діяльність була перервана в 1929 р.: Бориса Тена заарештували в справі Спілки визволення України, а невдовзі засудили до 10 років ув’язнення у виправно – трудових таборах. Після звільнення – війна, фашистський полон, радянські фільтраційні табори. Та подібно до гомерівського Одіссея Борис Тен мужньо витримав усі випробування і через численні муки й страждання проніс любов до рідної землі, українського слова і художнього перекладу. Він подарував українцям твори понад ста авторів. Серед них – п’єси Есхіла, Софокла, Шекспіра, вірші Міцкевича, Пушкіна, Верлена, Гейне, Гете та багатьох інших. Найбільшу славу перекладачеві принесла робота над “Одіссеєю” та “Іліадою”, яку фахівці визнали найвизначнішим в українській перекладній літературі відтворенням поем Гомера, максимально близьким до грецьких оригіналів. Невипадково Бориса Тена називають українським Гомером.

У творчій майстерні письменника

ОДІССЕЙ: ОДНОЗНАЧНИЙ ХАРАКТЕР ЧИ СУПЕРЕЧЛИВИЙ ОБРАЗ?

Автор нагороджує Одіссея цілою низкою епітетів: “велемудрий”, “незламний”, “розумний”, “хитромудрий”, “невпинний в трудах і лукавстві”. Самі епітети свідчать, що найголовнішою зброєю цього “мужоборця” є хитрість, поєднана з великим практичним розумом і досвідом. Це дає йому можливість неушкодженим виходити з найскладніших і найнебезпечніших ситуацій. Проте слід зауважити, що сили й бойової майстерності йому теж не бракує.

Образ Одіссея також надзвичайно складний, тому однозначно, тільки як хитруна, дурисвіта і прагматика, його кваліфікувати не можна. Слід відзначити, що важливою рисою Одіссея є його патріотизм – він постійно прагне до своєї Ітаки, жодні перешкоди не зупиняють його.

Значною мірою Одіссей був породженням нового періоду, у який вступило общинно-родове суспільство. Безперечно, за традицією, Гомер залишив йому певні якості від варварської епохи. Наприклад, Одіссей також надзвичайно жорстокий. Та якщо в інших героїв ця риса характеру пояснюється запалом бою, ненавистю до суперника, загалом – тривалою війною, то Одіссей виявляє жорстокість і в мирних умовах. Досить пригадати розправу з обеззброєними женихами й особливо – страту за його наказом раба і дванадцятьох служниць, які зрадили його.

Розсудливий хазяїн, Одіссей ніколи не випустить із рук те, що йому належить. Навіть у складній ситуації, яка загрожує його життю, він не забуває про вигоду. Наприклад, вибравшись із печери Поліфема, Одіссей думає не лише про врятування, а ще й прихоплює отару овець, яка належала циклопу.

Обачливий розум Одіссея завжди спрямований на досягнення практичної мети. Мабуть, значною мірою саме вона штовхає його до різних пригод, до пошуків нового й невідомого. Але до практицизму героя домішується і щось інше, що змушує його нехтувати природною обережністю, навіть не слухати “віщого серця”, яке попереджає про небезпеку. Це – допитливість. Ідучи до циклопа, “потвори страшної”, зовсім не схожої на людину, Одіссей каже:

Товариші мої вірні, лишайтеся тут, а тим часом

Я на своїм кораблі з гребцями своїми поїду

Певно дізнатися, що за мужі в тій країні домують, –

Чи непривітні і дикі там люди, що правди не знають,

Чи доброзичливі серцем, гостинні і богобоязні.

(Пісня IX, 173-177)

Сподівання відшукати дивних і невідомих людей, на власні очі побачити те, чого ще не бачив, перетворюють Одіссея на справжнього дослідника – географа, ботаніка, етнографа. Його все цікавить у нових країнах: звичаї, одяг і мораль, невідомі рослини з дивними властивостями у країні лотофагів, соціальний і політичний устрій суспільства на острові кіклопів, їхній побут і харчування, що вражають Одіссея своєю дикістю і примітивністю. Та ж сама спонука штовхає його почути звабливо-смертельні для людини пісні сирен, щоправда, перед цим він просить своїх товаришів прив’язати його міцно до щогли.

За книгою українських літературознавців і перекладачів

Вадима Пащенка та Ніпель Пащенко “Антична література” (К2008)

Читачеві XXI століття

Багато слів з “Одіссеї” стали крилатими. Так, коли говорять робота Пенелопи, читач згадує дружину царя Ітаки, яка протягом багаторічної розлуки з чоловіком залишалась вірною йому, незважаючи на нав’язливість численних женихів. Щоб відвадити їх, вона вигадала хитрий спосіб – оголосила, що вийде заміж, щойно буде зіткана тканина для савана Лаерта – батька Одіссея. Сама ж кожної ночі розпускала все, що наткала за день. Тому вислів робота Пенелопи вживається в значеннях вірність дружини, а також нескінченна робота.

Широковідомий і фразеологізм повернення до Ітаки, який означає успішне завершення довгих блукань (фізичних або духовних). А словом одіссея почали називати тривалі мандри, а також грунтовну розповідь про свої пригоди.

У творчій майстерні письменнику

ПРО ХУДОЖНЮ СВОЄРІДНІСТЬ ГОМЕРІВСЬКИХ ПОЕМ

Пригадаймо, що головні риси гомерівських поем – величність, розміреність і докладність. Так, поет з великою деталізацією описує явища, дії і зовнішність персонажів, а також зброю, предмети побуту, місця подій. Ці описи і численні перерахування (міст, військ, царів тощо), умовно названі науковцями “гомерівським каталогом”, дають можливість достатньо яскраво уявити життя давніх греків. Важливо і те, що Гомер прагнув об’єктивно і неупереджено зобразити все, про що розповідав. Невипадково гомерівські поеми називають справжньою грандіозною енциклопедією життя Еллади, з якої можна дізнатися багато чого про рівень матеріальної й духовної культури давньогрецького суспільства.

Поет досить часто перериває свою оповідь про героїв, щоб описати якусь річ, розказати історію її створення. Тоді виникає ефект уповільнення дії. Так, він докладно описує історію ісмарського вина, якому пізніше випало відіграти важливу роль у засліпленні Поліфема (IX пісня), історію знаменитого Одіссеєвого лука (XXI пісня), якому невдовзі належить розв’язати криваву суперечку між господарем і непрошеними гостями.

А драматично напруженому епізоду про пригоди Одіссея в печері кіклопа передує просто-таки ідилічно чарівна картина господарських занять чудовиська (IX пісня, 244-251).

Дію також уповільнюють повторення. Однакові події чи процеси рапсод передає одними й тими самими словами. Відплиття кораблів Одіссея завжди супроводжуються такими словами:

До кораблів вони, швидко зійшовши, усі посідали

Й веслами, сидячи вряд, по сивих ударили хвилях.

(Пісня IX, 244-251)1

Однією з яскравих особливостей обох поем є використання автором постійних епітетів. Так, Одіссей – богосвітлий, велемудрий, Ахілл – прудконогий, Гектор – шоломосяйний. За допомогою постійних епітетів автор увиразнює певну рису характеру героя.

Ви пам’ятаєте, що в “Іліаді” вживається багато розгорнутих порівнянь, тобто таких, які нагадують цілу сценку. Так само їх знаходимо (хоча значно рідше) і в “Одіссеї”. Наприклад, Гомер використовує розгорнуте порівняння, зображаючи шипіння ока Поліфема (IX пісня, 391- 394). Головними темами цих порівнянь є праця ремісників, землеробів, мореплавців, рибалок, поведінка свійських і диких тварин.

УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Як ви знаєте з вивченого раніше, гомерівський епос справив значний вплив на формування багатьох видатних діячів української культури, зокрема Лесі Українки. За спогадами її рідних, коли поетеса була ще малою, в новоград-волинській садибі Косачів діти гралися в “Іліаду” й “Одіссею”. Драматичний етюд “Іфігенія в Тавриді” (1898) свідчить про інтерес письменниці до міфології троянського циклу. На цю тему написана і драматична поема “Кассандра”. Відомо, що ще в юнацькі роки в Лесі Українки виникла думка перекласти “Одіссею”. А серед її рукописної спадщини знайдено перекладену гекзаметром третю пісню поеми та п’ять рядків перекладу із четвертої пісні.

Читачеві XXI століття

У сучасному інтернет-просторі можна знайти безліч різноманітних свідчень популярності гомерівської “Одіссеї”. Це і назви різних установ (насамперед туристичних фірм), і логотипи, в яких використано гомерівську образність, і комікси за мотивами поеми.

А деякі навчальні інтернет-ресурси пропонують на допомогу учням і студентам цікаву інфографіку, мета якої – наблизити твір до читачів.

1 Шалагінов Б. Гомерів епос // Зарубіжна література. Від Античності до початку XIX ст.: Іст.-естет, нарис. – К., 2004.

Що ж таке інфографіка? Це скорочена назва інформаційної графіки, графічний спосіб подачі інформації, унаочнення даних, метою якого є швидке й чітке увиразнення необхідного матеріалу. З’явилась вона досить давно, однак популярною стала в останні роки. Інфографіка розповідає про будь-що насамперед за допомогою різноманітних зображень, а також невеликої кількості слів і цифр. По суті, це зорове представлення знань, яке може містити максимально стислий текст із певної теми, тобто найголовніші й найцікавіші дані. Інфографіка може бути представлена в різних формах: як карикатура, графіка, діаграма, ілюстрація, таблиця, схема, карта, емблема або простий малюнок. Головне, щоб дотримувався принцип: складна чи обсягова інформація подається в простому для сприймання зоровому форматі. Адже мета будь-якої інфографіки – швидко донести до аудиторії інформацію, полегшити її розуміння і сприяти запам’ятовуванню.

❖ Розгляньте наведену інфографіку1 й поясніть, яку інформацію про поему Гомера вона покликана увиразнити.

1 Інфографіку створено на основі матеріалу цифрової платформи “Course Него”, яка надає учням набір онлайнових освітніх ресурсів, зокрема зі світової літератури.

ЗІ СКАРБНИЦІ ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОЇ ДУМКИ

Гомер виховав усю Елладу.

Платон, давньогрецький філософ

Цей епос, перекладений багатьма мовами світу, вийшов за межі національного грецького письменства й завдяки своїм художнім достоїнствам та історичній цінності зайняв почесне місце у скарбниці світової літератури. “Іліада” та “Одіссея” і до наших днів залишаються джерелом, із якого поети, художники, композитори черпають теми та образи своїх творів.

Андрій Білецький, український літературознавець

Підсумовуємо вивчене

1. Продовжте речення: “”Одіссея” – це…”.

2. На матеріалі вивчених уривків схарактеризуйте Одіссея. Що в його образі вас приваблює, а що ні?

3. Наведіть приклади крилатих висловлювань із “Одіссеї”.

4. Пригадавши, які особливості характерні для гомерівських поем, виберіть варіант правильної і повної відповіді:

А уповільнення дії, повтори, постійні епітети, розгорнуті порівняння

Б уповільнення дії, повтори, епітети, порівняння

В повтори, епітети, розгорнуті порівняння

5. Розв’яжіть кроссенс (для цього скористайтеся пам’яткою на форзаці підручника “Як розв’язати кроссенс”). Про які епізоди і про яких персонажів “Одіссеї” він нагадав вам?

6. Уважно розгляньте репродукцію картини “Апофеоз Гомера” французького художника Ж.-О.-Д. Енгра, подану в електронному додатку до підручника. Що на ній зображено? Розкрийте її символічний зміст.

7. У чому, на ваш погляд, секрет популярності “Одіссеї” та “Іліади” серед читачів різних країн і різних поколінь?

8. Уважно розгляньте інформаційний плакат. Що символізують лавровий вінок, корабель і книжка Ліни Костенко? Яке значення має фразеологізм, написаний на вітрилі? Кадри з яких фільмів ви впізнали? У зв’язку з чим згадуються числа 7 і 10? Чому поруч із Гомером розміщено портрети Бориса Тена і Генріха Шлімана? Як пов’язані одне з одним епічна поема та схематичний запис, розташований нижче?

(2 votes, average: 4.50 out of 5)