ДО ВИВЧЕННЯ ПОЕМИ МАЗЕПА – ДЖОРДЖ НОЕЛ ГОРДОН БАЙРОН (1788 – 1824) – ЗАГЛИБЛЮЮЧИСЬ У ВНУТРІШНІЙ СВІТ: ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РОМАНТИЗМУ
У ТВОРЧІЙ МАЙСТЕРНІ ПИСЪМЕННИКА
ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ПОЕМИ “МАЗЕПА”
Свою поему Байрон написав на основі праці французького поета й драматурга, літературного критика, мислителя та історика Вольтера (1694 -1778) “Історія Карла ХІІ”, яка побачила світ у 1731 р. і стала поштовхом до появи багатьох художніх творів про Мазепу. У цій праці Вольтер не лише високо оцінює розум українського гетьмана, а й дає пояснення його діям. Зокрема, він трактує союз Мазепи зі шведським королем Карлом ХІІ як протистояння діям Петра І, спрямованим на ліквідацію автономії України та її повне підпорядкування царській імперії. Мету Мазепи Вольтер бачить у тому, щоб створити в Україні незалежне королівство. Французький мислитель виявляє співчуття до України, яку він уявляв “як країну, що завжди прагнула до свободи” й наполегливо боролася за визволення. Слід зазначити, що такий погляд на особистість Мазепи був поширений у західноєвропейській думці ХVIII ст.
За передмову до своєї поеми Байрон узяв такий фрагмент із твору Вольтера: “Тоді гетьманом України став один шляхтич, на прізвище Мазепа, родом з Поділля. Він служив пажем Яна-Казимира і при його дворі здобув певний вишкіл у красному письменстві. Любовну інтригу часів його юнацтва з дружиною одного польського вельможі було викрито, і її чоловік з помсти звелів прив’язати його голого до дикого коня й пустити у степ. Кінь, приведений з України, поніс Мазепу назад у степи, на свою батьківщину, напівмертвого від виснаження й голоду. Йому допомогли селяни, які знайшли його. Він довго залишався в них і відзначився в кількох походах на татар. Із часом його освіта принесла йому велику повагу серед козацтва: слава його росла з кожним днем і спонукала врешті царя призначити його гетьманом України”.
Саме цьому епізоду з юнацьких років Мазепи і присвячена поема Байрона. Пушкін, який дивувався байронівському баченню образу Мазепи й пізніше у своїй поемі “Полтава” зовсім інакше трактував його, усе ж оцінив майстерність англійця: “Байрон знав Мазепу лише за Вольтеровою “Історією Карла XII””. Він вражений був лише картиною людини, прив’язаної до дикого коня, яка несеться степами. Картина, звичайно, поетична, і проте подивіться, що він з неї зробив… Яке полум’яне творіння! який широкий, швидкий пензель!”
Цікаво, що і Вольтер, і Байрон помилково вважали Мазепу поляком. Це пояснюється тим, що в той час французу чи іншому європейцю було важко визначити національну ідентичність представників слов’янських народів.
Говорячи про особливості твору англійського класика, сучасний український літературознавець Д. Наливайко відзначає: “Справді, в поемі Байрона відбувається перехід історичного сюжету й героя в іншу іпостась, власне, перехід історії в міфологію, що й робить її принципово важливою віхою в усій літературній мазепіані”1.
1Наливайко Д. С. Мазепа в європейській літературі ХVIII-XIX ст.: історія та міф // Наливайко Д. Теорія літератури й компаративістика. – К. : Вид. дім “Києво-Могилянська акдемія”, 2006.
ЧИТАЧУ ХХІ СТОЛІТТЯ
Іван Степанович МАЗЕПА (1639-1709) – гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687-1704) та всій Наддніпрянській Україні (1704-1709), військовий, політичний і державний діяч, меценат, покровитель національної культури, мистецтва, науки, православної церкви. Він походив з давнього українського шляхетського роду, основні землі якого були розташовані на Правобережжі України, неподалік від Білої Церкви. Його батько був отаманом у війську Богдана Хмельницького. Великий вплив на формування Мазепи справила його мати, добре освічена й діяльна жінка, яка гаряче любила рідну землю.
Навколо особистості Мазепи вже три століття точаться гострі суперечки, схрещуються різні, часто протилежні погляди. Одні називають його героїчною особистістю, інші – зрадником. Давайте розберемося, звідки ж з’явилися настільки різні трактування. І хто наполегливо продовжує навішувати ярлик зрадника українському гетьманові? Цей погляд є наслідком прийняття офіційної імперської версії, створеної в канцелярії Петра І ще 1709 р. Саме за його наказом Мазепу проголосили зрадником. Однак версія “зрадництва Мазепи” не була прийнята ні справжніми патріотами України, які бачили і бачать в ньому борця за свободу українського народу, ні більшістю західноєвропейських представників науки і культури. Договором між шведським королем Карлом ХІІ, гетьманом Мазепою та Запорозькою Січчю Україна визнавалась незалежною державою. Науковці відзначають величезну роль Мазепи в українській історії як особистості, що обстоювала волю України. У 2015 р. в Полтаві було споруджено пам’ятник Мазепі як видатному державно-політичному й культурному діячу кінця XVII – початку XVIII ст. і яскравому символу руху українського народу до незалежності. А з 2003 р. у цьому місті проходить Всеукраїнський фестиваль “Мазепа-фест”, на якому письменники й композитори представляють свої літературні та музичні твори, відбуваються зустрічі з діячами культури.
Пам’ятник Івану Мазепі в Полтаві (2015)
До 25-річчя Незалежності України на телевізійні екрани вийшов історичний фільм-розслідування “Україна. Повернення своєї історії” (2016 р., режисер – Акім Галімов), однією із сюжетних ліній якого є встановлення істинної зовнішності Мазепи. Цікаво, що авторам фільму за допомогою новітніх технологій вдалося відтворити справжнє обличчя видатного гетьмана, зображення якого було заборонено Петром І після підписання славнозвісної угоди зі Швецією. Якщо ви хочете побачити, як розвінчують міфи про легендарних особистостей, як українцям повертають украдену історію, яку віками стирали з народної пам’яті, обов’язково подивіться цей фільм.
Афіша фестивалю”Мазепа-фест”
Кадр із фільму “Україна. Повернення своєї історії”
(2 votes, average: 4.50 out of 5)