ДО ВИВЧЕННЯ КОМЕДІЇ РЕВІЗОР – МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ ГОГОЛЬ (1809-1852) – РОЗКРИВАЮЧИ ДІЙСНІСТЬ: РОЗКВІТ РЕАЛІЗМУ В ЛІТЕРАТУРІ ХІХ СТОЛІТТЯ
У ТВОРЧІЙ МАЙСТЕРНІ ПИСЬМЕННИКА
ПРО СЮЖЕТ “РЕВІЗОРА”
Відомо, що сюжет “Ревізора” Миколі Гоголю підказав Олександр Пушкін. Микола Васильович писав, що Пушкін розповідав йому про Павла Свіньєва, який, приїхавши до Бессарабії, видавав себе за важливого петербурзького чиновника, і лише тоді, коли він почав брати клопотання в арештантів, був викритий. Крім того, Пушкін розповів Гоголю, як 1833 р., коли він збирав матеріали з історії повстання Пугачова, місцеве населення його прийняло за таємного ревізора, який мав проінспектувати губернську адміністрацію.
Цікаво, що 1827 р. відомий український письменник Григорій Квітка-Основ’яненко написав комедію зі схожим сюжетом “Приїжджий із столиці, або Метушня у повітовому місті”. Справді, комедії М. Гоголя та Г. Квітки-Основ’яненка дуже подібні за сюжетом й образною системою. Ця схожість зумовлена тим, що обидва письменники в основу своїх творів поклали відомий анекдот про вдаваного ревізора. Недруги Гоголя намагалися використати факт схожості його п’єси й комедії Квітки-Основ’яненка для того, щоб применшити роль “Ревізора” в житті суспільства. Сам же Г. Квітка-Основ’яненко був неприємно вражений, що його сприймають як суперника Гоголя. Він високо оцінював “Ревізора”, на чому неодноразово наголошував у листах.
Як зазначає українська дослідниця В. Мацапура, “новаторський характер гоголівської комедії “Ревізор” по-справжньому усвідомлюється в порівнянні з творами, близькими за тематикою й мотивною організацією. До таких творів належить насамперед “Приїжджий із столиці” Квітки-Основ’яненка. Порівняльний аналіз двох комедій підкреслює самобутність створеного Гоголем шедевра, значення його художніх відкриттів, а також те, що кожен з авторів по-своєму підійшов до висвітлення традиційного сюжету про вдаваного ревізора”.
Комедія була написана М. Гоголем 1836 р., а копітка робота над удосконаленням тексту тривала до 1842 р.
“У “Ревізорі”, – наголошував письменник, – я вирішив зібрати в одну купу все погане у Росії, що я тільки знав, усі несправедливості, що відбуваються в тих місцях і в тих випадках, де більш за все вимагається від людини справедливості, й один раз посміятися з усього”.
ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО…
1. Поділіться своїми враженнями від прочитаного.
2. Уважно перечитайте “Уваги для акторів”. Які характеристики дає М. Гоголь своїм персонажам?
3. Де й коли відбуваються дії в “Ревізорі”?
4. Поясніть, чому новина про можливий приїзд ревізора викликає таке хвилювання й тривогу в чиновників.
5. У який спосіб городничий вирішує познайомитися з важливою персоною з Петербурга? Як ви вважаєте, чому він неофіційно, приватно вирушає до готелю?
6. Які поради дає городничий чиновникам містечка? Про що свідчать ці поради?
7. Розкажіть, чому приїзд ревізора з Петербурга такий небезпечний для чиновників і городничого.
8. Простежте за текстом, як авторські ремарки допомагають розкрити душевний стан персонажів.
9. Кого з героїв комедії ви вважаєте головними персонажами? Поясніть свою думку.
10. Як ви вважаєте, чому на відміну від інших персонажів комедії у Хлестакова немає “реплік у сторону”? Аргументуйте свою думку.
11. Яке місце посідає Хлестаков у суспільстві? Схарактеризуйте його посаду, матеріальний статок, рівень освіченості.
12. Яким чином Хлестакову вдалося справити враження суворого ревізора? Підтвердіть свою відповідь прикладами з тексту.
13. Підготуйте характеристику образу городничого (які портретні деталі допомагають нам уявити цього персонажа; що входить у його обов’язки та в який спосіб він використовує своє службове становище; на чому засновані його стосунки із чиновниками й мешканцями містечка; обгрунтуйте, чому городничий так боявся приїзду ревізора).
14. Прокоментуйте твердження М. Гоголя: “Усякий хоч на хвильку, якщо не на декілька хвилин, був чи є Хлестаковим”.
15. Поміркуйте, що спільного між городничим і Хлестаковим. Аргументуйте свою відповідь.
16. На конкретних прикладах проілюструйте використання прийомів комічного й сатиричного в комедії М. Гоголя.
17. Розкрийте сенс німої сцени комедії. А як би ви її поставили, якби були режисером?
Малюнок М. В. Гоголя. “Німа сцена”(1836)
18. У групах підготуйте одне із завдань (на вибір):
– афішу до сучасної вистави “Ревізор”;
– мотиватор/демотиватор за твором;
– ескізи костюмів та декорацій для сучасної постановки п’єси;
– інсценізацію окремих сцен твору.
МИСТЕЦЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ
Комедія М. Гоголя “Ревізор” і сьогодні з успіхом ставиться в театрах різних міст світу. Але сценічна доля п’єси склалася не одразу. Домогтися дозволу на її постановку вдалося лише після того, як російський поет В. Жуковський зумів переконати безпосередньо імператора Росії, що “в комедії немає нічого неблагонадійного, що це тільки весела насмішка над поганими провінційними чиновниками”. Перша постановка “Ревізора” на сцені відбулася 19 квітня 1836 р. в Петербурзі. Цар залишився незадоволеним виставою. Кажуть, що, виходячи з театральної ложі, він сказав: “Ну і п’єска! Усім перепало, а мені найбільше”.
Крім того, достеменно відомо, що й сам Гоголь був дуже не – задоволений постановкою. По-різному сприйняли п’єсу Гоголя сучасники. “Дурний фарс, брудний анекдот!” – кричали деякі. “Комедія посягає на уряд, автор – бунтівник, якого доцільно було б заслати до Сибіру!” – обурювалися інші.
Цікавими є кілька фактів, пов’язаних із впливом комедії на сучасне Гоголю суспільство. Так, на першій виставі “Ревізора” в російському місті Перм поліція, якій здалося, що п’єса саме її звинувачує у злочинних діях, вимагала припинити виставу. От уже точно, як кажуть: “На злодієві шапка горить!” А в Ростові-на-Дону місцевий городничий назвав виставу “пасквілем на керівництво”, вимагав припинити дійство, а акторів погрожував посадити за грати.
УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Перекладати твори М. Гоголя почали ще за життя письменника. В історію українського перекладознавства увійшли зроблені в різні часи переклади гоголівських творів Івана Франка, Михайла Кропивницького, Миколи Садовського, Остапа Вишні, Антіна Хуторяна, Василя Шкляра та інших.
Привертає увагу той факт, що 1934 р. в м. Харкові вийшла друком поема М. Гоголя “Мертві душі” українською мовою. Але імені перекладача в цьому виданні зазначено не було. Тільки через кілька десятиліть стало відомо, що це Григорій Косинка, український письменник, жертва сталінських репресій, розстріляний 1934 р., творчість якого повернулася до своїх читачів тільки після набуття Україною незалежності.
ЛІТЕРАТУРНІ НОТАТКИ ПОДОРОЖНЬОГО
У кожної людини є місце, яке навічно входить у його свідомість і життя. Для юнака Гоголя таким місцем став Ніжин.
Ніжин, у якому минула юність Гоголя, підживлював його творчу уяву цікавими деталями життя, які обростали яскравими сценами й образами, що привертають увагу читачів.
Ім’ям письменника названо в Ніжині вулицю, площу, сквер, університет, бібліотеку, школу. У місті є два пам’ятники Гоголю, діє літературний музей письменника.
Ніжин сьогодні сприймається у світі насамперед як місто Гоголя, яке не тільки пам’ятає великого письменника, а й робить усе, щоб його спадщина глибоко вивчалася й поширювалася.
За Григорієм Самойленком, українським літературознавцем
Скульптор Пармен Забіла Пам’ятник М. В. Гоголю в Ніжині (1881)
ЦИТАТА ДЛЯ ДУШІ ВІД МИКОЛИ ГОГОЛЯ
– Часто крізь видимий світу сміх ллються невидимі світу сльози.
– Поріднитися душею, а не кров’ю, може лише людина.
– У письменника тільки один учитель: самі читачі.
– У кожнім слові безодня простору.
– Бути у світі й нічим не позначити свого існування – це здається мені жахливим.
МИСТЕЦЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ
І На честь Миколи Гоголя в Україні названо відомий фестиваль сучасного мистецтва ГОГОЛЬFEST. Цей щорічний міжнародний фестиваль об’єднав у єдиному інтерактивному просторі різні види мистецтва – музику, танець, театр, сценографію, живопис, дизайн, кіно тощо. Ідея створення такого мультикультурного фестивалю належить режисеру Владиславу Троїцькому. ГОГОЛЬFEST прагне стати обличчям України, як відомий кінофестиваль у Каннах став обличчям Франції. Організатори фестивалю для участі в його заходах запрошують відомих у всьому світі представників мистецтва.
Путівник фестивалю (2015)
ЗІ СКАРБНИЦІ ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОЇ ДУМКИ
“Важко сказати, як діляться письменники на геніальних і негеніальних. Я скільки писав про Гоголя, завжди уникав терміна геніальний. Але можна сказати, що це абсолютно оригінальне бачення, він був на один поверх глибший, ніж усі письменники його часу. І сьогодні ми сприймаємо тільки поверхові сюжети, образи, жарти, а не завжди вміємо побачити глибинний хід його бачення світу. Якщо вже можна говорити про геніальних письменників, то до геніїв один з перших належить Гоголь”.
Мирослав Попович, український філософ
“Гоголь – справжній поет у прозі. Його образи, його метафори – це чиста поезія. У нього немає взагалі якихось пустих речень, фраз, над кожним словом він думав, як над поетичним словом. Вражає те, що у величезному прозовому творі кожне слово настільки важливе, як у короткій поезії. Це колосальний письменник і унікальний талант”.
Іван Малкович, український поет і видавець
“Гоголь – це безодня, а в безодню завжди зазирнути хочеться”.
Владислав Троїцький, український режисер, організатор фестивалю “ГОГОЛЬFEST”
Володимир Слєпченко. Микола Гоголь (із серії “Обрані долею”) (2012)
ПІДСУМОВУЄМО ВИВЧЕНЕ
1. Прокоментуйте висловлювання Олеся Гончара: “Гоголь – це синтез двох культур. І цим він унікальний. Можливо, тільки в античності геній міг так об’єднати в собі різні дві стихії…”
2. Використовуючи матеріали підручника та інші джерела, підготуйте запитання до літературної вікторини на тему “Микола Гоголь у житті й творчості”.
3. На прикладі повісті “Шинель” розкрийте особливості зображення М. Гоголем “маленької людини”.
4. Розкрийте сенс назви твору “Шинель”.
5. У класі проведіть дискусію на тему “Чи потрібно твори Миколи Гоголя “Шинель” і “Ревізор” включати до сучасної шкільної програми?”.
6. Розкажіть історію створення комедії “Ревізор”.
7. Поясніть, чому п’єса М. Гоголя має таку назву.
8. Хто з героїв комедії запам’ятався вам найбільше й чому?
9. Обгрунтуйте, хто є головним героєм твору “Ревізор”.
10. Розкрийте смисл епіграфа до комедії М. Гоголя.
11. Поясніть, як ви розумієте поняття “хлестаковщина”. Чи трапляється таке явище в сучасному суспільстві? Аргументуйте свою позицію.
12. На конкретних прикладах поясніть роль авторських ремарок у “Ревізорі”.
13. Уважно ознайомтеся й підтвердіть чи спростуйте думки, наведені в рубриці “Зі скарбниці літературно-критичної думки”.
14. Прокоментуйте, як ви розумієте живописний портрет В. Слєпченка “Микола Гоголь”.
15. Які “цитати для душі” від Миколи Гоголя змусили вас замислитися?
16. За прочитаним твором М. Гоголя (на ваш вибір) підготуйте інформаційний пост для соцмережі, або матеріал для літературного сайту, або замітку для читацького блогу з поясненням, чому варто чи не варто прочитати цей твір.
17. Запропонуйте свій ескіз дудла, присвяченого М. В. Гоголю.
Дудл до 200-річчя від дня народження М. В. Гоголя
ПІДСУМОВУЄМО ВИВЧЕНЕ У РОЗДІЛІ
1. Розкажіть про передумови розквіту реалізму в літературі ХІХ ст.
2. Схарактеризуйте основні естетичні принципи реалізму як художнього напряму в літературі.
3. Підготуйтеся до рольової гри “Інтерв’ю з письменником”. Які запитання ви поставили б Оноре де Бальзаку?
4. Український літературознавець Д. Затонський стверджував: “У Бальзака кожен знаходить своє. Одним імпонує повнота та злагодженість картини світу, яку він малює. Інших хвилюють готичні таємниці, вписані в цю об’єктивну картину, її рембрандтівські світлотіні. Треті захоплюються колоритними характерами, які створює уява письменника, характерами, піднесеними над дійсністю і в своїй величі, і в своїй ницості”. А ви знайшли щось “своє” у творчості Бальзака? Аргументуйте свою думку.
5. На прикладі повісті “Гобсек” розкрийте роль портрета й опису помешкання персонажа для розкриття його характеру.
6. Доведіть, що п’єса М. Гоголя “Ревізор” за жанром – комедія.
7. Підтвердіть чи спростуйте твердження літературознавця М. Храпченка: “…Майже кожна епоха створює своїх хлестакових… наш час не є винятком. В іншому вигляді, в іншому вбранні герої Гоголя – люди схожі на них, близькі їм, – існують”.
8. Поясніть, як ви розумієте твердження російського письменника Ф. Достоєвського: “Усі ми вийшли з гоголівської “Шинелі’’”.
9. Проаналізуйте особливості психологізму в прочитаних творах.
10. Порівняйте особливості втілення теми грошей та їхнього згубного впливу на людину й суспільство у прочитаних творах О. де Бальзака та М. В. Гоголя. Виявіть, що об’єднує ці твори й у чому їхня своєрідність.
11. На вибір у групах підготуйте мультимедійну презентацію / літературну карту / макет сайту на тему “Україна в житті й творчості Оноре де Бальзака та / або Миколи Гоголя”.
12. Прокоментуйте шмуцтитул до цього розділу (його назву, епіграфи, оформлення).
13. Обгрунтуйте, що об’єднує твори, представлені у цьому розділі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)