ДО КОБЗИ – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ
Кругом тіснота і неволя,
Народ закований мовчить…
Шевченко
Кобзо, моя непорочна утіхо!
Чом ти мовчиш? Задзвони мені стиха,
Голосом правди святої дзвони,
Нашу тісноту гірку спом’яни.
Може, чиє ще не спідлене серце
Важко заб’ється, до серця озветься,
Як на бандурі струна до струни.
Хто не здоліє озватись ділами,
Хай обізветься німими сльозами;
Ти ж своє слово дзвони-промовляй,
Душам братерським заснуть не давай.
Хай недовірки твої туманіють,
Хай вороги твої з жалю німіють;
Ти рідну сем’ю докупи ззивай.
Гей, хто на сум благородний багатий,
Сходьтеся мовчки до рідної хати,
Та посідаймо по голих лавках,
Та посумуймо по мертвих братах.
Темно надворі, зоря не зоріє,
Вітер холодний од півночі віє,
Квилять вовки по степах-облогах.
Кобзо! ти наша одрада єдина…
Поки із мертвих воскресне Вкраїна,
Поки дождеться живої весни,
Ти нам про нашу тісноту дзвони.
Стиха дзвони, нехай мучене серце
Важко заб’ється, до серця озветься,
Як на бандурі струна до струни.
Related posts:
- Роль поета і літератури в суспільному житті (за віршем “До кобзи”) – ІІ варіант – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ – 9 клас П. Куліш був сучасником Т. Шевченка і багато в чому його однодумцем. Так, йому теж боліли страждання народу, з яким він відчував нерозривний зв’язок, хоч велику частину свого життя провів в Росії та за кордоном. Поезія “До кобзи” увійшла до збірки “Хуторна поезія”, опублікованої у 1882 році, тобто через багато років після смерті Шевченка, але […]...
- Алегоричні образи в поезії “До кобзи” – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ – 9 клас Важко було письменникам творити в умовах винищування українського слова. У часи, коли кожний твір, що мав надрукуватися, підлягав гострій критиці і прискіпливому цензуруванню! Але за допомогою різноманітних художніх засобів вдавалося митцям слова відображати у своїх творах “правду життя”, засуджувати несправедливість у будь-яких її проявах, викривати злодіяння проти трудового народу, підтримувати його в складних ситуаціях. Дуже […]...
- Роль поета і літератури в суспільному житті (за віршем “До кобзи”) – І варіант – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ – 9 клас У Новому Заповіті вустами Апостола Іоанна мовиться: “І спочатку було Слово, і Слово було Бог. Усе через нього почало бути. В ньому було життя, і життя було світлом для людей”. Ось так в словах давньоєврейського мудреця виражено одну з непохитних істин нашого буття. Слово може дати життя, вбити, може возвеличити і принизити. “Ну що б, […]...
- ЗАСПІВ – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ Удосвіта встав я: темно ще надворі: Де-не-де по хатах ясне світло сяє, Сяє ясне світло, як на небі зорі: Дивуюсь, радію, у серця питаю: “Скажи, віще серце, чи скоро світ буде?” “Ой скоро світ буде, Прокинуться люде, У всяке віконце Засіяє сонце:” Ой ударю ж зразу У струни живії: Прокиньтесь, вставайте, Старії й малії! Віщуванням […]...
- Святиня – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ Мовчки струни на бандурі Я перебираю. Заспівав би я до тебе – Голос замирає. Не почуєш мого слова Серцем молоденьким,- Квітчаною головою Схилися до неньки. “П ести мене, моя нене, Як малу дитину, Я твойого, нене, лона Довіку не кину ” . – ” Ой покинеш, моя доню, Далебі, покинеш, У чужий край, в чужі […]...
- Поезія – Пантелеймон Олександрович Куліш – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Поезія – це зафіксоване в поетичних рядках почуття. Поетичний доробок Пантелеймона Куліша налічує п’ять поетичних збірок оригінальних творів громадсько-політичного та інтимного характеру, історичні та побутові поеми, збірки: “Досвітки”, “Хуторна поезія”, “Дзвін”, “Позичена кобза”, “Хуторні недогарки”, до яких увійшли понад десять поем: “Україна”, “Маруся Богуславка”, “Сторчак і Сторчаниха”, “Кумейки”, “ГрицькоСковорода”, “ДонЖуан”, “Куліш у Пеклі”, “Настуся”, “Солониця”, […]...
- ПАНТЕЛЕЙМОН ОЛЕКСАНДРОВИЧ КУЛІШ 1819- 1897 – РАТАЙ НА НИВІ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ – У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література ПАНТЕЛЕЙМОН ОЛЕКСАНДРОВИЧ КУЛІШ 1819- 1897 Куліш – першорядна звізда в нашому письменстві, великий знавець нашої народної мови, а при тім добрий знавець язиків та літератур європейських народів. Іван Франко Пантелеймон Куліш жив і творив у складний час, коли нова українська література розвивалась усупереч русифікаторській політиці імперського уряду. Спадщина письменника настільки значна, що у 20-і роки […]...
- Чорна рада – ПАНТЕЛЕЙМОН ОЛЕКСАНДРОВИЧ КУЛІШ 1819- 1897 – РАТАЙ НА НИВІ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ – У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література Пригадайте! Пригадайте зі свого читацького досвіду, які романи з української і зарубіжної літератури ви читали, обговорювали. Які з них справили на вас найбільше враження? Історико-мистецькі координати У більшості європейських літератур роман утверджується в кінці XVIII ст. Його трактують як вільний жанр без суворих правил, зорієнтований на змалювання приватної людини, у центрі якого, як правило, – […]...
- Скорочено – ЗАВОРОЖЕНА КРИНИЦЯ – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС У сестри моєї тихо Процвітає сад в ограді. Кінамон, моя утіха, Нард, алое в любім саді. Там квітки, як в божім раю, Що на Тигрі да Єфраті, Зорями в траві зоряють, Тонуть-плавлють в ароматі. Там гранати наливнії, Солодощів дивних повні… Гудуть бджоли золотії, Мов з Едему тихі дзвони. Серед саду-винораду В кринах схована криниця… Мойму […]...
- Короткий переказ – Заворожена криниця – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ Вертоград моей сестры… Пушкин У сестри моєї тихо Процвітає сад в ограді. Кінамон, моя утіха, Нард, алое в любім саді. Там квітки, як в божім раю. Що на Тигрі да Євфраті, Зорями в траві зоряють, Тонуть-плавлють в ароматі. Там гранати наливнії, Солодощів дивних повні… Гудуть бджоли золотії, Мов з Едему тихі дзвони. Серед […]...
- ОРИСЯ – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ ОРИСЯ (Ідилія) І Співають у пісні, що нема найкращого на вроду, як ясная зоря в погоду. Отже, хто Бачив дочку покойного сотника Таволги, той би сказав, може, що вона краща й над Ясную зорю в погоду, краща й над повний місяць серед ночі, краща й над саме Сонце, що звеселяє й рибу в морі, і […]...
- ГОРДОВИТА ПАРА – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ ГОРДОВИТА ПАРА (Бабусине оповідання) І Снігом віконечко наше забило… Завірюха… Як то нашим тепер серед шляху? Ростіть скорійш, хлоп’ята, на підмогу татусеві. І матері нема щось довго з річки. Ростіть, ростіть, дівчаточка! Добре сидіти в теплому запічку за старими головами… А як я осталась на світі малою сиротиною – всякої нужди дознала. Яка то, боже […]...
- СІЧОВІ ГОСТІ – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ (Споминки старого діда) Еге, добродію! сидимо оце ми з вами на пасіці – ні гадки!.. Божа бджола гуде, кругом гречки біліють… а колись гули кругом мене не такі бджоли: козики гули, небожата, да ще не гетьманці – сама січова воля, добродію… Переїв я всякого хліба: помагав і панам панувати, помагав навпослі і гайдамакам-братчикам. Ге! вже […]...
- МУЗА – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ Музо, безхитросна, проста дівчино стидлива, Вбога селяночко, співом та сміхом щаслива! Ти до мене, сироти, як сестра пригорнулась, На починання благе в тихім серці почулась. Вдвох ми з тобою обходимо всю Україну, Словом спасенним вітаємо добру людину. І де слова наші в душу святу западають, Там віковічно пахущі квітки процвітають Раєм Господнім на мучене серденько […]...
- ПІОНЕР – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ 1 Я не поет і не історик, ні! Я – піонер з сокирою важкою: Терен колючий в рідній стороні Вирубую трудящою рукою. Не раз кроплю свою роботу й кров’ю, Та весело так поратись мені. 2 З великого насліддя по князях Зробили козаки нам дике поле. Все в бодяках, тернах та чагарях, Кому на радощі, кому […]...
- РІДНЕ СЛОВО – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ Я на сторожі коло їх Поставлю слово. Шевченко Мовчки предки наші в полі, Мовчки спочивають, Тільки чорнії могили 3 вітром розмовляють. Спочивають, дожидають Праведного суду, Що судити Україну Рідне слово буде. Вже судили княжі віча, Панські трибунали, І перевертні гетьмани Ради радували. Радували, – утікала Правда з того суду, Багатились підмовлянням На перелюб люду. Радували, […]...
- СТЕП ОПІВДНІ – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ Спокойно небо голубое. Никитин Блакитне небо, мов дугасте море, Безоднею самітною стоїть. Під сонцем степ, козацьке Дике поле, Огнем переливається-жахтить. Гарячий вітер хилить-нахиляє Траву хвилясту стиха до землі, І в прозирній золоченій імлі Даль степова мов тоне-поринає. Понад травою стиха жар німий, Переливаючись, пливе високо! Розтоплюється воздух осяйний, Тіснить у грудях дух і сліпить око. […]...
- ТРОЄ СХОТІНОК – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ Одной картины Я желал быть вечно зритель. Я не хотів би ні царських палат, Ні вертоградів пишно-прохолодних, Аби у мене був з душею добрий лад, Щоб не насилував я мислей благородних. Я не хотів би світових утіх, Що забавляють олухів великих, Аби у мене був веселий в серці сміх Серед моїх книжок, моїх палатів тихих. […]...
- ДО РІДНОГО НАРОДУ – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ Народе без пуття, без честі і поваги, Без правди у завітах предків диких, Ти, що постав з безумної одваги Гірких п’яниць і розбишак великих. Єдиний скарб у тебе – рідна мова, Заклятий для сусідського хижацтва: Вона твого життя міцна основа, Певніша над усі скарби й багатства. О варваре! Покинь тріумфувати Та зчервоній од сорома тяжкого: […]...
- ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ (1819 – 1897) Пантелеймон Олександрович Куліш – український буржуазно-ліберальний письменник, багатогранна діяльність якого (як поета і прозаїка, фольклориста і етнографа, перекладача і критика, редактора і видавця) охоплює кілька десятиліть. Почавши як ліберал, настроєний проти царизму і кріпацтва, він поступово скочувався на буржуазно-націоналістичні позиції, особливо в останні десятиліття свого життя. Народився Куліш 8 серпня 1819р. в […]...
- Пантелеймон Олександрович Куліш (1819 – 1897) ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ Пантелеймон Олександрович Куліш – український буржуазно-ліберальний письменник, багатогранна діяльність якого (як поета і прозаїка, фольклориста і етнографа, перекладача і критика, редактора і видавця) охоплює кілька десятиліть. Почавши як ліберал, настроєний проти царизму і кріпацтва, він поступово скочувався на буржуазно-націоналістичні позиції, особливо в останні десятиліття свого життя. Народився Куліш 8 серпня […]...
- ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Письменник, перекладач, літературний критик, етнограф, історик, мовознавець. Роман “Чорна рада” (1857) Ключові слова: – епос; – перший в українській літературі історичний роман; – роман – хроніка; – складається з 18 частин; – романтизм; – дві сюжетні лінії (політична і любовна); – доба Руїни – історичні події в Ніжині 1663 р.; – утвердження думки про необхідність […]...
- КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН (псевд – Белебень, Т. Вешняк, Гладкий, Гургурдядько, Данило Юс, Денис Федоренко, Євгеній Горницький, Іван Горза, Іродчук, Ломус, Макаров, Макогон, Необачний, Николай М., Опанас Прач, Йанько Нєбреха, Петро Забоцень, Ратай Павло, Панько Казюка, Панько Олелькович, Ф. П. Хорчечко, Хуторянин, Kulesz Pantaleon, К, ПК, Н. М. та ін.; 07.08.1819, м. Воронеж, тепер Шосткінського р-ну Сумської […]...
- Пантелеймон Куліш – життєвий та творчий шлях Пантелеймон Куліш належить до тих діячів, які, будучи багатогранно обдарованими, зробили величезний внесок у розвиток української культури, літератури, мистецтва, мови, науки. Він був прозаїком, поетом, драматургом, перекладачем, з багатьох європейських мов, ученим-літературознавцем та критиком, фольклористом, істориком, етнографом, педагогом, дуже багато зробив як видавець, громадський діяч. Уся творчість та громадська діяльність П. Куліша – неоднозначна, суперечлива. […]...
- ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ – Діяльність Руської трійці – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Пантелеймон Олександрович Куліш народився у м. Воронежі на Сумщині в сім’ї заможного хлібороба. Навчався в Київському університеті, за участь у Кирило-Мефодіївському братстві був заарештований і відбув трирічне заслання. У поетичному доробку П. Куліша п’ять збірок віршів: “Досвітки”, “Хуторна поезія”, “Дзвін”, “Позичена кобза”, “Хуторні недогарки”; він автор більше десяти поем, численних перекладів, балад, байок, дум. Найбільшим […]...
- Скорочено – ЧОРНА РАДА – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ І Навесні 1663 року двоє вершників наближалися до Києва з боку Білгородського шляху. “Один був молодий собі козак, збройний, як до війни; другий, по одежі і по своїй бороді, сказать би, піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по довгих шрамах на виду – старий козарлюга”. Видно було, що […]...
- Ідея національно-визвольної боротьби за самостійну Україну в поезії П. Куліша – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ – 9 клас Я не поет і не історик – ні! Я – піонер з сокирою важкою: Терен колючий в рідній стороні Вирубую трудящою рукою. П. Куліш Пантелеймон Куліш належить до тих діячів, які, будучи багатогранно обдарованими, зробили величезний внесок у розвиток української культури, літератури, мистецтва, науки. Він був прозаїком, поетом, драматургом, перекладачем, ученим-літературознавцем та критиком, фольклористом, істориком, […]...
- Пантелеймон Куліш (1819-1897) Творчий і громадсько-культурний шлях П. Куліша – це подвижницька діяльність в ім’я збереження й розвитку національної самобутності рідного народу, його духового поступу, освоєння ним літературно-мистецьких, культурно-освітніх та наукових надбань світової цивілізації, невтомний пошук правди-істини, розбудова національної культури на теренах красного письменства, історії літератури та літературної критики, фольклористики й етнографії, історичної науки й історіософії, публіцистики, педагогіки, […]...
- Пантелеймон Куліш і Тарас Шевченко Серед активних борців за майбутнє України, за утвердження нашої мови, культури в кінці першої половини – другої половини XIX століття були Тарас Шевченко та Пантелеймон Куліш. Доля цих людей різна, а об’єднує їх одне – любов до України, до її співучої мови, бажання бачити її вільною серед інших країн. Народилися митці майже в один час: […]...
- ЗНО – Пантелеймон Куліш – Література кінця XVIII – початку XX ст Пантелеймон Кулі. (псевдоніми – Панько Казюка, Павло Ратай, Хуторянин та ін.) – український письменник, поет, фольклорист, етнограф, перекладач, літературний критик, редактор, видавець, культурно-історичний, діяч, мовознавець, фундатор української орфографії. “Куліш – перворядна звізда в нашому письменстві, великий знавець народної мови, а притім добрий знавець язиків та літератур європейських народів” (Іван Франко). П. Куліш сповідував ідею державності […]...
- Чорна рада (стислий переказ твору) – Пантелеймон Куліш Чорна рада (стислий переказ твору) – Пантелеймон Куліш Розділ 1 Весною 1663 року з Білгородського шляху до Києва їхали двоє вершників. “Один був молодий собi козак, збройний, як до вiйни; другий по одежi i по сивiй бородi, сказать би, пiп, а по шаблюцi пiд рясою, по пiстолях за поясом i по довгих шрамах на виду […]...
- ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ. ЧОРНА РАДА – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст √ Пантелеймона Олександровича Куліша (7 серпня 1819 р. – 14 лютого 1897 р.) знають як письменника, поета, драматурга, перекладача з багатьох європейських мов, літературознавця та критика, фольклориста, історика, етнографа, педагога, видавця і громадського діяча. √ Займався розвитком культури та історії України: – видав “Граматику” (1857) – правопис укр. мови – “кулішівку”, якою користувалися до 1917 […]...
- Тема 10. Пантелеймон Куліш – Література кінця XVIII – початку XX ст Пантелеймон Куліш (псевдоніми – Панько Казюка, Павло Ратай, Хуторянин та ін.) – український письменник, поет, фольклорист, етнограф, перекладач, літературний критик, редактор, видавець, культурно-історичний, діяч, мовознавець, фундатор української орфографії. “Куліш – перворядна звізда в нашому письменстві, великий знавець народної мови, а притім добрий знавець язиків та літератур європейських народів” (Іван Франко). П. Куліш сповідував ідею державності […]...
- Куліш Пантелеймон Олександрович – ЛІТЕРАТУРА XIV – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ Куліш Пантелеймон Олександрович (1819-1897) Народився П. О. Куліш 7 серпня 1819 р. у містечку Вороніж колишнього Глухівського повіту Чернігівської губернії (тепер – Шосткинський район Сумської області). Панько Куліш, так він згодом підписуватиметься, був дитиною від другого шлюбу заможного селянина Олександра Андрійовича і дочки козацького сотника Івана Гладкого Катерини. Дитинство хлопця пройшло на хуторі під Воронежем, […]...
- ЧОРНА РАДА – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 6-9 класи ХРОНІКА 1663 року (Скорочено) І По весні 1663 року двоє подорожніх, верхи на добрих конях, ізближались до Києва з Білогородського шляху. Один був молодий собі козак, збройний, як до війни; другий, по одежі і по сивій бороді, сказать би, піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по довгих шрамах на виду […]...
- Скорочено – ЧОРНА РАДА – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС Хроніка 1663 року І Навесні двоє верхових наближалися до Києва Білгородським шляхом. Це їхали полковник Шрам із сином. Полковник був сином поволоцького попа, вивчився на попа, але потім пішов до козаків. Після поразки повстання полковник десять років сидів “зимовником серед дикого степу на Низу, взявши за жінку бранку туркеню; проповідував слово правди божої рибалкам і […]...
- ЧОРНА РАДА – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ – Діяльність Руської трійці – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА (Скорочено) ХРОНІКА 1663 року І По весні 1663 року двоє подорожніх, верхи на добрих конях, ізближались до Києва з Білогородського шляху. Один був молодий собі козак, збройний, як до війни; другий, по одежі і по сивій бороді, сказать би, піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по довгих шрамах на виду […]...
- Пантелеймон Олександрович Куліш – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Пантелеймон Куліш відомий в історії української літератури як письменник, поет, драматург, перекладач з багатьох європейських мов. Він зробив величезний внесок у розвиток української культури, літератури та мистецтва як літературознавець та критик, фольклорист, історик, етнограф, педагог, видавець і громадський діяч. Народився Пантелеймон Олександрович Куліш (псевдонім Панько Олелькович) 7 серпня,(26 липня) 1819 р. у містечку Вороніж Глухівського […]...
- Образ Орисі за оповіданням “Орися” – І варіант – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ – 6 клас В оповіданні Орися постає дуже вродливою, чемною дівчиною. Вона шанує й слухається свого батька, Поважає старого Гриву, який усе життя прожив з її батьком і вірно служив йому. Зовнішня врода Орисі відповідає її прекрасній, чутливій душі. Вона вірить у справжнє кохання і в те, що її суджений призначений долею. Орися – сором’язлива дівчина. Коли батько […]...
- Образ Орисі за оповіданням “Орися” – ІV варіант – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ – 6 клас Пантелеймон Куліш, прагнучи показати ідеал країнської дівчини, створив романтичне оповідання “Орися”. Головна героїня оповідання-дочка сотника Орися. Письменник не вдається до детального опису її. овнішності, але зрозуміло, що Орися була дівчиною – укісної вроди: “…вона краща і над ясную зорю в югоду, краща й над повний місяць серед ночі, краща над саме-сонце…” Орисю дуже схвилювала старовинна […]...