Home ⇒ 👍Скорочено ⇒ Для вас, історики майбутні – ЄВГЕН ПЛУЖНИК – скорочено
Для вас, історики майбутні – ЄВГЕН ПЛУЖНИК – скорочено
ЄВГЕН ПЛУЖНИК
Для вас, історики майбутні,
Наш біль – рядки холодних слів!
О, золоті далекі будні
Серед родючих вільних нив!
Складне історичне минуле України замальовується за допомогою виразних метафор:
Забудь про вистраждані свята,
Що в них росила землю кров!
Мовчи, мовчи, душе підтята, –
– Агов!
Якийсь дідок нудний напише, –
Війна і робітничий рух…
О, тихше!
– Біль не вщух!
Поезія “Вчись у природи творчого спокою” побудована за допомогою дієслів у формі наказового способу. У такий спосіб підкреслено життєвий досвід ліричного героя.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Короткий переказ – Для вас, історики майбутні – ЄВГЕН ПЛУЖНИК – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПОЕЗІЯ ПЛУЖНИК ЄВГЕН Для вас, історики майбутні, Наш біль – рядки холодних слів! О, золоті далекі будні Серед родючих вільних нив! Забудь про ті натхненні свята. Що в них росила землю кров! Мовчи, мовчи, душе підтята, – Агов! Якийсь дідок нудний напише, – Війна і робітничий рух… О, тихше! – Біль не вщух! Коментар Людське життя […]...
- Короткий переказ – Вчись у природи творчого спокою – ЄВГЕН ПЛУЖНИК – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПОЕЗІЯ ПЛУЖНИК ЄВГЕН Вчись у природи творчого спокою В дні вересневі. Мудро на землі. Як від озер, порослих осокою. Кудись на південь линуть журавлі. Вір і наслідуй. Учневі негоже Не шанувати визнаних взірців, Бо хто ж твоїй науці допоможе На певний шлях ступити з манівців? Коментар До тих вічних цінностей, взірців, до яких варто звертатися, поет […]...
- Ніч… а човен – як срібний птах! – ЄВГЕН ПЛУЖНИК – скорочено ЄВГЕН ПЛУЖНИК Ніч… а човен – як срібний птах!.. (Що слова, коли серце повне!) …Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! І над нами, й під нами горять світи…І внизу, і вгорі глибини… О, який же прекрасний ти, Світе єдиний! Стан природи передано за допомогою персоніфікації “тремтить ріка”, “ліс хилиться”: Річний […]...
- “Мовчки зросте десь новий Тарас” (Євген Плужник) – Євген Плужник (1898-1936) – Українська література 1920-1930 років О часе велетнів! Прости утому Мені, найменшому з твоїх синів! Іневідомому в світах нікому Мені день радісний яснів… (Євген Плужник) Євгена Плужника сучасники порівнювали з Павлом Тичиною і називали найвидатнішим серед митців національного відродження. Українську поезію він підніс до загальноєвропейського рівня, збагативши її інтелектуалізмом, філософічністю та гуманізмом. Поет органічно поєднав класичну традицію з модерними шуканнями, […]...
- Шкільний твір на тему – Євген Плужник: власний погляд на навколишній світ Бачив життя до останнього Дна сотнями ран! Євген Плужник Серед тих, кому судилося “Розстріляне Безсмертя”, постає талановитий поет Євген Плужник. Доля подарувала йому всього 38 років (1898-1936). Тяжко хворий на сухоти, він був заарештований і засланий до концтабору на Соловки, там і помер. Скільки їх, молодих, талановитих, люблячих світ і життя, розтоптав чобіт сталінських інквізицій?! […]...
- Скорочено – РІЧНИЙ ПІСОК СЛІДОК НОГИ ТВОЄЇ… – ЄВГЕН ПЛУЖНИК – 11 КЛАС Річний пісок слідок ноги твоєї І досі ще – для мене! – не заніс… Тремтить ріка, і хилиться до неї На тому березі ріденький ліс… Не заблукають з хуторів лелеки, – Хіба що вітер хмари нажене… О друже мій єдиний, а далекий, Який тут спокій стереже мене! Немов поклала ти мені на груди Долоні теплі, […]...
- “Як страшно! Людське серце до краю обідніло” (Павло Тичина) – Євген Плужник (1898-1936) – Українська література 1920-1930 років “Як страшно! Людське серце до краю обідніло” (Павло Тичина) Лірика Плужника відбивала настрої доби, змальовуючи трагізм буття людини в жорстокому світі катастроф, революцій та братовбивчих воєн. Безглуздому й немилосердному кровопролиттю поет протиставив людинолюбство. Він осуджує і “білий”, і “червоний” терор. Твори збірки “Дні” показують масштаб соціальних потрясінь і людських трагедій, відзначаються пристрасним утвердженням гуманістичного ідеалу. […]...
- ПЛУЖНИК ЄВГЕН (26 декабря – 1898 – 02 февраля – 1936) ПЛУЖНИК ЄВГЕН Псевдонім – Кантемирянин. Плужник Євген Павлович народився 26 грудня 1898 р. у слободі: Кантемирівці Воронезької губернії в родині дрібного купця: Закінчивши гімназію в м. Боброві, у 1918-1920 pp. жив на Полтавщині, працював учителем, вів театральний гурток, був актором. У 1920 р. Плужник переїхав до […]...
- Короткий переказ – Ніч… а човен – як срібний птах!.. – ЄВГЕН ПЛУЖНИК – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПОЕЗІЯ ПЛУЖНИК ЄВГЕН Ніч… а човен – як срібний птах!.. (Що слова, коли серце повне!) … Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! І над нами, й під нами горять світи. І внизу, і вгорі глибини… О, який же прекрасний ти, Світе єдиний! Коментар У вірші Є. Плужника конкретна картина ночі на […]...
- КАНІВ – ПЛУЖНИК ЄВГЕН (Уривок) Г. Ко-вій …В яких рядках поезій чи романі Я оспіваю час, що десь гряде? Я, що схилив покірне і бліде Своє лице у двох віків на грані! Ось тільки бачу, так немов в тумані, Прекрасних, дужих, радісних людей – І ся земля співає, і гуде Широкий простір буйних океанів… І пишні села, радістю убрані, […]...
- Короткий переказ – Річний пісок слідок ноги твоєї – ЄВГЕН ПЛУЖНИК – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПОЕЗІЯ ПЛУЖНИК ЄВГЕН Річний пісок слідок ноги твоєї І досі ще – для мене! – не заніс. Тремтить ріка, і хилиться до неї На тому березі ріденький ліс… Не заблукають з хуторів лелеки, – Хіба що вітер хмари нажене… О друже мій єдиний, а далекий. Який тут спокій стереже мене! Немов поклала ти мені на груди […]...
- Рівновага – ЄВГЕН ПЛУЖНИК 1 * * * Ніч… а човен – як срібний птах!.. (Що слова, коли серце повне!) …Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! І над нами, й під нами горять світи… І внизу, і вгорі глибини… О, який же прекрасний ти, Світе єдиний! * * * Як все живе, течуть піски […]...
- І ось ляжу,- родючий гній – ПЛУЖНИК ЄВГЕН …І ось ляжу,- родючий гній,- На скривавлений переліг… – Благословен єси, часе мій! Навчи мене заповітів своїх! Розцвітайте, нові жита! …А на кожному колосі – мука моя… О, воістину час ратай! Славословлю його ім’я. Благословен єси, часе мій! О, жорстокий! І весь в крові! Це нічого, що я мов гній – Під посіви твої нові! […]...
- Все більше спогадів і менше сподівань – ПЛУЖНИК ЄВГЕН Все більше спогадів і менше сподівань… І на чолі – утрат сліди глибокі… Як непомітно ближчає та грань, Що жде за нею прикінцевий спокій! Так гірко відати, що юність відцвіла! Та нарікань і розпачу немає, – Така відміна, зрештою, мала: Колишні мрії досвід заступає. Так дерева, відцвівши навесні, Тільки на те годують соком віти, Щоб […]...
- Річний пісок слідок ноги твоєї – ПЛУЖНИК ЄВГЕН Річний пісок слідок ноги твоєї І досі ще – для мене! – не заніс… Тремтить ріка, і хилиться до неї На тому березі ріденький ліс… Не заблукають з хуторів лелеки, – Хіба що вітер хмари нажене… О друже мій єдиний, а далекий, Який тут спокій стереже мене! Немов поклала ти мені на груди Долоні теплі, […]...
- ТРИ МЕНТИ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Тихше, тихше: ходять звірі, П’ють народну кров вампіри… Нахиляйтесь, Пригинайтесь: Може, мимо пройдуть звірі… Тихше, тихше – Хто це дише?.. Тихше… тихше… Тихше, тихше: сплять вампіри, Упилися кров’ю звірі… Нахиляйтесь, Підкрадайтесь: Як убиті сплять вампіри… Тихше, тихше – Хто це дише?.. Тихше… тихше… Гей, до зброї! бийте в дзвони! Будьте смілі, як дракони! Всіх гукайте, […]...
- Скорочено – ХТО ТИ? – ЄВГЕН ГУЦАЛО ЄВГЕН ГУЦАЛО Колишній матрос у смугастому тільнику, штанях – кльош та безкозирці зіскочив з підніжки автобуса. За ним зійшла дівчина. Вона була вогнисто – руда. Коси здіймалися полум’ям, біле лице вродливе, а очі – глибокі й блакитні. Тільки погляд був якийсь жорсткуватий і непривітний. На дівчину всі звернули увагу, бо тут знали кожного “свого”. А […]...
- Під чужим небом – ЄВГЕН МАЛАНЮК – скорочено 1 Чужі: й земля, і небо тут, і люди, І місяця золото-срібний ріг. Життя давно, як божевільне, блудить По манівцях заплутаних доріг. Десь кревний край кона в останній муці, Дикун над ним заносить ятаган, А він скажений біль терпить, як Муцій, І крапле кров росою з чорних ран. Чому ж я тут? Куди ж іще […]...
- Скорочено – ПІД ЧУЖИМ НЕБОМ – ЄВГЕН МАЛАНЮК – 11 КЛАС Твір він присвятив дружині і сину. Не треба ні паризьких бруків, Ні Праги вулиць прастарих: Все сняться матернії руки, Стара солома рідних стріх. Все сниться гук весни і вітер. Веселий вітер світлих літ. А тут – молюсь, убогий митар. Шукаю твій вогненний слід… Ні, не знайти. Ніхто не знає, Ніхто не чув твоїх плачів. Біля […]...
- Земна мадонна – ЄВГЕН МАЛАНЮК – скорочено Автор вживає старослов’янізми, за допомогою яких створюється ефект урочистості: Як іонійська колона, Рожевіє дівочий сніг, Ховаючи опуклість лона В лілеях рук, в лілеях ніг. Зверніть увагу на конфесійну лексику, вжиту в поезії: Єдина! Не ображу зором Двійник Мадонни на землі. Ось пурпуром Цітери – сором І на щоках, на чолі. І б’ється кров в блакитних […]...
- Вона зійшла до моря. Хто вона – ПЛУЖНИК ЄВГЕН Вона зійшла до моря. Хто вона, Навіть самій їй байдуже віднині. …Хіба ж не всі ми – єдності луна В скороминущій і пустій відміні? Лінивий рух – і ось під ноги ліг Прозорий вінчик – кинута намітка, І на стрункім стеблі високих ніг Цвіте жарка, важка і повна квітка – Спокійний торс, незаймано-нагий! Спадає вал… […]...
- Істотне – ЄВГЕН МАЛАНЮК – скорочено Діла ростуть у невмолимі черги. Громадиться цеглинами життя. Як рух, як пруг, як вічний вир енергій, Триває й визначається буття. У наступній строфі автор за допомогою метафори створив неповторний образ будівлі. Водночас він утверджує думку про первісність Слова і Любові, які передують будь-якій справі: Співа блакить крізь готику риштовань, Дзвенить цемент крізь дужу плоть будов. […]...
- Скорочено – ПІСНЯ МАНДРІВНОГО СПУДЕЯ – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ – 11 КЛАС Агов, мої маленькі чортенята! З-під свити я вас випущу на світ – Туди, де кров з любов’ю черленяться, Де пристрастей і пропастей сувій… Я – ваш отець, тож будьте мені вірні! (які невірні рими в голові!), Але коли до серця входять вірші – Прекрасні, наче крила голубів, Які тоді надії!.. З риторик і поетик академій […]...
- Скорочено – ЛОСЬ – ЄВГЕН ГУЦАЛО – 5 КЛАС Він прокинувся й нащулив вуха: у вогкому струмені вітру долиннії сухий, різкуватий звук. Звук летів знизу, від річки. Лось звівся, тепер його постать чітко вималювалася в удосвітніх сутінках. Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання. Його роги нагадували осінній низькорослий кущ, із якого обнесло листя. Лось знав, що то тріщить […]...
- Слон і муха – ЄВГЕН ДУДАР – скорочено Зібрався симпозіум учених мух, щоб розглянути походження приказки “Неробіть з Мухи Слона”. Муха – доповідач переконувала, що приказка неправильна. Адже тоді виходить, що первинним був Слон, а Муха – вторинною, тоді як усе навпаки. На її думку, вислів має звучати “Не робіть із Слона Муху”. Муха – співдоповідач додала, що Слон взагалі не вартий жодної […]...
- Скорочено – ІСТОТНЕ – ЄВГЕН МАЛАНЮК – 11 КЛАС Діла ростуть у невмолимі черги. Громадиться цеглинами життя. Як рух, як пруг, як вічний вир енергій. Триває й визначається буття. Співа блакить крізь готику риштовань. Дзвенить цемент крізь дужу плоть будов. І все ж таки: в началі було – Слово! І все ж таки: начальний дух – Любов! І в серці, і в колекторах моторів […]...
- Скорочено – СТИЛЕТ ЧИ СТИЛОС? – ЄВГЕН МАЛАНЮК – 11 КЛАС Стилет чи стилос? – не збагнув. Двояко Вагаються трагічні терези. Не кинувши у глиб надійний якор, Пливу й пливу повз береги краси. Там дивний ліс зітхає ароматом І весь дзвенить од гімнів п’яних птиць, Співа трава, ніким ще не зім’ята, І вабить сном солодких таємниць, Там зачарують гіпнотичні кобри Під пестощі золототілих дів… А тут […]...
- Скорочено – ОЛЕНЬ АВГУСТ – ЄВГЕН ГУЦАЛО – 6 КЛАС Женя повертався зі школи. Він був веселий, розмахував старим портфелем, озирався на всі сторони, кричав про те, що чоловіки рубають лід на тротуарі, в струмках купаються горобці, про дівчат, що йдуть назустріч. І раптом він зупинився. Біля парку стояв натовп. Женину увагу привернув не натовп, а те, що прикувало увагу натовпу. Знімали кіно. Один чоловік […]...
- Скорочено – ЗЕМНА МАДОННА – ЄВГЕН МАЛАНЮК – 11 КЛАС Як іонійська колона Рожевіє дівочий сніг, Ховаючи опуклість лона В лілеях рук, в лілеях ніг. Єдина! Не ображу зором Двійник Мадонни на землі. Ось пурпуром Цітери – сором І на щоках, і на чолі, І б’ється кров в блакитних веснах, Як птах під вітром весняним. В яких готичних кантиленах Навіки виспівати гімн! Там – Приснодівою […]...
- Скорочено – ЧЕРВОНА ШАПОЧКА – ЄВГЕН ДУДАР – 8 КЛАС Стара казка на новий лад В одному селі жила Червона Шапочка. Дівчина гарненька, ставненька. Нижню половину її вроди облягали вичовгані джинси. Верхню – розписаний незрозумілими гаслами балахон. На голові хвацько сиділа червона шапочка – подарунок від бабусі на день шістнадцятиріччя. За те її і називали Червоною Шапочкою. Одного разу мама каже Червоній Шапочці: – Ось […]...
- Скорочено – ЛІСОВА КАЗКА – ЄВГЕН ДУДАР – 8 КЛАС Для дорослих Одного сонячного ранку в лісовому господарстві отримали чергову колоду. Колода була незвичайна. На корі висічено якісь знаки. Збоку на шнурочку теліпалася сургучева печатка. Начальник лісгоспу Ведмідь радісно заревів: О, нарешті надійшла вказівка з тресту (Трест – об’єднані в кількох підприємств однієї галузі.). Сіли. Читають. ” Негайно вишліть сто колод у трест і тисячу […]...
- Дощ полив – ЛІНА КОСТЕНКО – скорочено Дощ полив, і день такий полив’яний. Все блищить, і люди як нові. Лиш дідок старесенький, кропив’яний Блискавки визбирує в траві. Спостерігаємо майстерну гру слів “полив” і “полив’яний” (тобто блискучий), щоб підкреслити яскравість природи після дощу. Струшується сад, як парасолька. Мокрі ниви і порожній шлях… Ген корів розсипана квасолька Доганяє хмари у полях. Сполука “корів квасолька” […]...
- Скорочено – УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ – ЄВГЕН ГРЕБІНКА – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС – Ні, мамо, не можна нелюба любить, Нещасная доля із нелюбом жить. Ох тяжко, ох важко з ним річ розмовляти, Хай лучче буду я ввесь вік дівувати. – Хіба ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора. Як очі закрию, що буде з тобою? Останешся, доню, одна сиротою. А в світі якеє […]...
- “Я волю полюбив державну” (Євген Маланюк) – Євген Маланюк (1897-1968) – Сучасна українська література Ти не загинеш, мій народе, Пісняр, мудрець і гречкосій. Бо вірю: судні дні не даром Твій чорний рай зняли пожаром, І пломінь слупами росте, Сполучаючи з небом степ. (Євген Маланюк) В історії української літератури XX століття Євгенові Маланюку належить одне з найпомітніших місць. Визначний поет і літературознавець, культуролог й автор мистецьких есе та історичних розвідок, […]...
- ЗІРКА – ЄВГЕН ГУЦАЛО (1937-1995) – РІДНА УКРАЇНА СВІТ ПРИРОДИ ЄВГЕН ГУЦАЛО (1937-1995) Євген Пилипович Гуцало народився в селі Старому Животові на Вінниччині в учительській сім’ї: батько викладав українську мову й літературу, мама – хімію і біологію. Ось звідки в Євгена така любов і до мови, і до природи. Коли хлопчику було чотири роки, почалася війна, яка не могла не позначитися в майбутньому на творчості […]...
- Балада про соняшник – ІВАН ДРАЧ – скорочено В соняшника були руки і ноги, Було тіло, шорстке і зелене. Він бігав наввипередки з вітром, Він вилазив на грушу, і рвав у пазуху гнилиці, І купався коло млина, і лежав у піску, І стріляв горобців з рогатки. Він стрибав на одній нозі, щоб вилити з вуха воду. І раптом побачив сонце, що їхало на […]...
- Євген Гуцало (1937-1995) – Я І СВІТ Євген Гуцало народився на Вінниччині Тонко розуміти, відчувати прекрасний світ дитинства дано не кожному. Для цього треба мати талант. Таким талантом, яскравим, самобутнім, володів Євген Гуцало. Його твори для дітей – це чарівний світ, де легко і просто народжується казка, де живуть її добрі герої, де зливається в єдине світ людей і світ звірів, птахів, […]...
- Короткий переказ – Українська мелодія – ЄВГЕН ГРЕБІНКА – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ Євген Гребінка “Ні, мамо, не можна нелюба любить! Нещасная доля із нелюбом жить. Ох, тяжко, ох, важко з ним річ розмовляти! Хай лучче я буду ввесь вік дівувати!” “Хіба ж ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора. Як очі закрию, що буде з тобою? Останешся, доню, одна, сиротою! А в світі […]...
- МАЙБУТНІ ВЧИТЕЛІ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У РОЗДУМАХ НАД ГЛИБИНАМИ ЛЕСИНОГО СЛОВА К. Я. Климова, Кандидат педагогічних наук, викладач (Житомирський педуніверситет) У статті розповідається про особливості використання творів Лесі Українки на заняттях з курсу “Основи культури і техніки мовлення” на факультеті підготовки вчителів початкових класів Полинемо до неї, молоді й жагучі, Наче струмки веснянії до бистрої Случі. Щоб почути Лесин голос уже з будучини, Сповнений страждання й […]...
- Короткий переказ – Істотне – ЄВГЕН МАЛАНЮК – ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА ЄВГЕН МАЛАНЮК Діла ростуть у невмолимі черги. Громадиться цеглинами життя. Як рух, як пруг, як вічний вир енергій. Триває й визначається буття. Співа блакить крізь готику риштовань. Дзвенить цемент крізь дужу плоть будов. І все ж таки: в началі було – Слово! І все ж таки: начальний дух – Любов! І в серці, і в […]...