Дивергенція

Related posts:

1. Фізіологічна характеристика дихального центру За сучасними уявленнями, дихальний центр – це сукупність нейронів, що забезпечують зміну процесів вдиху і видиху та адаптацію системи до потреб організму. Виділяють кілька рівнів регуляції: 1) спинальний; 2) бульбарний; 3) супрапонтіальний; 4) корковий. Спинальний рівень представлений мотонейронами передніх рогів спинного мозку, аксони яких іннервують дихальні м’язи. Цей компонент не має самостійного значення, оскільки підпорядковується […]...
2. Зони кори головного мозку Зміст: Особливості кори головного мозку За що відповідає кора головного мозку Колодки кори головного мозку Кора головного мозку людини – це поверхневий шар, який покриває півкуля головного мозку і переважно утворений вертикально нервовими, орієнтованими клітинами (так званими нейронами), а також їх відростками і еферентних (відцентровими), афферентними пучками (доцентровими) і нервовими волокнами. Крім цього в основу […]...
3. Нейрон: будова, види, функції Нейрон – нервова клітина, яка є функціональною одиницею нервової системи. Види нейронів Нейрони, що передають імпульси в центральну нервову систему (ЦНС), називаються сенсорними або аферентні. Моторні, або еферентні, нейрони передають імпульси від ЦНС до ефекторів, наприклад до м’язів. Одні й другі нейрони можуть зв’язуватися між собою за допомогою вставних нейронів (інтернейронів). Останні нейрони ще називаються […]...
4. Нервова тканина людини Нейрон. Нервова тканина складається з нервових клітин, які називаються нейронами (рис. 6). Нейрони різні за формою. Нейрон має тіло (1) і відростки. Величина тіл нейронів коливається від 25 до 150 мікрон в поперечнику. Короткі розгалужені відростки нейрона (2) називаються дендрит амідендрон – дерево). Вони закінчуються в шкірі кровоносних судинах, внутрішніх органах і м’язах кінцевими утвореннями, […]...
5. Характеристика аналізаторів людини Аналізатором, або сенсорною системою, називають частина нервової системи, що складається зі спеціалізованих сприймають роздратування клітин – рецепторів, а також нервових клітин і зв’язують їх нервових волокон. Аналізатори являють собою системи входу інформації в мозок і аналіз цієї інформації. Робота аналізатора починається з сприйняття рецепторами зовнішньої для мозку хімічної та фізичної енергії, трансформації її в нервові […]...
6. Спинний мозок і спинномозкові центри Спинний мозок разом з головним мозком утворює центральну нервову систему. Від спинного і головного мозку відходять нерви, що розподіляються у всіх відділах тіла людини. Спинномозкові нерви, що відходять від спинного мозку, і черепні нерви, що виходять з головного мозку, разом з нервовими закінченнями і нервовими вузлами складають периферичну нервову систему. Спинний мозок являє собою циліндричної […]...
7. Поняття про нервовий центр У рефлексі як складному нервовому процесі розрізняються чотири ланки: 1) подразнення рецепторів, сприйняття ними змін зовнішнього або внутрішнього середовища і проведення нервових імпульсів по аферентні шляхах в центральну нервового процесу, що викликається роздратуванням рецепторів або безпосереднім роздратуванням нервових центрів. У здійсненні рефлексу беруть участь не тільки сприймають органи – рецептори, аферентні і еферентні нервові волокна, […]...
8. Проведення збудження в нервовій системі Нервові волокна мають здатність проводити збудження (нервовий імпульс) у двох напрямках. За одним нервовим волокнам імпульси йдуть в доцентровому напрямку (до мозку), а за іншими – у відцентровому (від мозку до робочих органів). Швидкість проведення нервового імпульсу залежить від діаметра волокна. Чим воно товще, тим швидше поширюється імпульс. Найбільшою швидкістю проведення (до 120 М1С) відрізняються […]...
9. Кінцевий, або великий, мозок Кінцевий, або великий, мозок складається з двох симетрично розташованих півкуль, правого і лівого, розділених поздовжньої щілиною. У глибині поздовжньої щілини розташоване з’єднує півкулі великого мозку мозолисте тіло (велика спайка мозку). Вона являє собою товсту платівку білої речовини, утвореного поперечно орієнтованими нервовими волокнами, що з’єднують центри правої і лівої півкуль. Крім мозолистого тіла, півкулі з’єднують передня […]...
10. Первинна рухова (моторна) кора Первинна рухова (моторна) кора знаходиться в прецентральній звивині, включаючи передню стінку центральної борозни, і збігається з цитоархітектонічним полем. Клітинний склад цій області відрізняється кількома особливостями: тут відсутній внутрішній гранулярний шар, а п’ятий шар містить великі пірамідні клітини Беца. Цю область кори називають агранулярнох гігантопірамідною. Ділянки моторної кори, що відповідають за рух певних частин тіла, розташовані […]...
11. Міжнейронні контакти Міжнейронні контакти і нейроеффекторние взаємодії забезпечують функціонування нервової системи як цілого. Міжнейронні контакти ділять на неспеціалізовані (щільні і щілинні) і спеціалізовані (хімічні та електротонічних синапси). Щільний контакт утворюється тілами нейронів і служить бар’єром для проникнення високомолекулярних сполук. Кількість синапсів в різних відділах нервової системи значно варіює. Так, на гранулярних клітинах кори мозочка вони практично відсутні, […]...
12. Автоматична діяльність нервових центрів Автоматизм нервових центрів проявляється в ритмічному порушенні нейронів. Його відкрив І. М. Сєченов (1863), який виявив у вирізаному з тіла жаби довгастому мозку ритмічне виникнення струмів дії. По-перше, автоматизм обумовлений головним чином змінами складу крові, що виробляють хімічні подразнення нейронів в певному ритмі і циклі продуктами обміну речовин (метаболітами, гормонами і медіаторами), наприклад подразнення дихального […]...
13. Аналіз нейронної активності в процесі мислення Мабуть, пряме зіставлення розумових операцій людини з імпульсною активністю нейронів може дати самий безпосередній відповідь на питання, що відбувається в мозку в процесі вирішення проблеми. Проте можливості подібної роботи на мозку пов’язані з вирішенням етичних проблем, з одного боку, і обмеженим числом електродів, які можуть бути введені в мозок людини, – з іншого. В даний […]...
14. Формування частоти і глибини дихальних рухів Особливе значення має відділ дихального центру в довгастому мозку. Він розташований в області дна 4-го шлуночка і являє собою парне утворення, що має струс (посилає імпульси до м’язів вдиху) і експіраторний (забезпечує видих) відділи. У кожному з цих відділів знаходяться групи нейронів, взаємодія яких забезпечує формування частоти і глибини дихальних рухів. У інспіраторному відділу є […]...
15. Конвергенція аферентних систем Істотна роль у взаємодії аферентних систем і в передачі аферентних імпульсів на моторні нейрони належить конвергенції, в результаті якої імпульси з різних рецепторів передаються на один і той же нейрон або обмежену групу нейронів. Наприклад, на моторні нейрони спинного мозку конвергируют аферентні імпульси з рецепторів шкіри, пропріоцепторів і інтероцепторов. Особливо велика конвергенція в утвореннях мозкового […]...
16. Нервова регуляція роботи серця У нормальних фізіологічних умовах діяльність серця в кожен момент відповідає змінам зовнішнього середовища, навколишнього організм, і коливань його внутрішнього середовища. Це відповідність діяльності серця умов існування організму обумовлено рефлекторної регуляцією діяльності серця. Нервові імпульси, що регулюють роботу серця, направляються до нього з центральної нервової системи по двох парах відцентрових нервів: симпатичним і блукаючим. Симпатичні нерви […]...
17. Що таке клітина – біологія Клітина здатна до самовідтворення, саморегуляції і самозбереження. Вона має всі властивості живої системи: зростає, розмножується, здійснює обмін речовин і енергії, реагує на зовнішні подразники і здатна до руху. Жодна з її складових частин не володіє сукупністю цих якостей. Тому клітина є найменшою біосистемою – елементарною одиницею життя. У процесі життєдіяльності різні функції клітини здійснюються її […]...
18. Вегетативна нервова система людини – конспект Вегетативна (автономна) нервова система керує роботою внутрішніх органів, забезпечуючи їх оптимальне функціонування при змінах зовнішнього середовища або зміну роду діяльності організму. Ця система зазвичай не контролюється нашою свідомістю, на відміну від соматичної нервової системи. Однак на рівні півкуль і стовбура мозку нервові центри соматичної і вегетативної нервових систем розділити важко. Вегетативна нервова система поділяється на […]...
19. Біла речовина Біла речовина спинного мозку розділяється на три парних канатика (стовпа). Передній канатик розташований між серединної щілиною і виходом вентральних корінців, задній – між глиальной перегородкою і дорсальном корінцями, а бічний – між передньою і задньою латеральними борознами. Біла речовина спинного мозку утворено мієліновими нервовими волокнами – аксонами нейронів, що лежать в спінальних гангліях або, основна […]...
20. Будова рухових областей кори Первинна моторна кора знаходиться в прецентральной звивині, Ростральні Роландовой борозни. Дослідження У. Пенфілда (Penfild, Rusmussen, 1950) показали, що електричне подразнення певних точок цій галузі призводить до виникнення того чи іншого руху. Кількість клітин моторної кори, які управляють різними м’язами, неоднаково: за контроль м’язів обличчя і пальців рук відповідає значно більше нейронів, ніж за контроль м’язів […]...
21. Півкулі великого мозку Півкулі великого мозку – наймолодша в еволюційному відношенні частина центральної нервової системи. З’являються вони вперше у земноводних, але розвинені ще дуже слабо, а кора півкуль великого мозку повністю відсутня. У людини півкулі великого мозку розвинені дуже добре – це найбільший відділ мозку. Півкулі великого мозку з’єднані між собою пучками поперечно орієнтованих нервових волокон – мозолясті […]...
22. Типи нервових волокон За швидкості проведення імпульсу і будовою нервові волокна поділяють на три групи – A, B і C. Волокна типу А діляться на 4 підгрупи: альфа-, бета-, гамма-, дельта-. Альфа-волокна мають найбільший діаметр (12-22 мк) і володіють найбільшою швидкістю проведення збудження (70-120 м / сек). Такі волокна проводять інформацію до скелетних м’язів і від них в […]...
23. Анатомічні та фізіологічні особливості вегетативної нервової системи Вперше поняття “вегетативна нервова система” було введено в 1801 р французьким лікарем Беша. Цей відділ ЦНС забезпечує екстраорганние і внутріорганную регуляцію функцій організму і включає в себе три компоненти: 1) симпатичний; 2) парасимпатичний; 3) метасімпатіческой. Вегетативна нервова система має низку анатомічних і фізіологічних особливостей, які визначають механізми її роботи. Анатомічні властивості 1. Трикомпонентний осередкове розташування […]...
24. Поділ клітини Клітини утворюються тільки при діленні інших клітин. Після поділу має пройти якийсь час, щоб сформувалися органеллі і були синтезовані всі необхідні ферменти. Цей відрізок часу називається дозріванням. Зріла клітина може функціонувати різний час. Деякі клітини зберігаються протягом усього життя людини (нейрони), але їх небагато, більшість же клітин гине і заміщується новими. Клітина може загинути в […]...
25. Поліпотентність і тотіпотентність клітин Зазвичай у складі тканини або органу функціонують декілька клітинних типів. Згадаймо хоча б клітинний склад крові: еритроцити, лімфоцити, лейкоцити, тромбоцити. Всі ці різноманітні клітини утворюються в процесі диференціювання з однієї стовбурової кровотворної клітини, яка знаходиться в червоному кістковому мозку плоских і трубчастих кісток. Таким чином, стовбурова клітина – родоначальниця клітин крові – може диференціюватися в […]...
26. Порогові збуджуючі і підпорогові полегшуючі стимули Одиночний імпульс збудливою терміналі не може викликати ПД в постсинаптичному нейроні, але велика кількість одночасно порушуваних терминалей на тому ж нейроні або їх швидке послідовне роздратування викличе збудження. Якщо підрахувати кількість терминалей від двох аферентів (“1” і “2”), що закінчуються на нейронах, то можна бачити, що входить волокно “1” має достатню кількість терминалей, щоб викликати […]...
27. Фізіологія травного центру Перші уявлення про будову і функції травного центру були узагальнені Павловим в 1911 р За сучасними уявленнямихарчової центр – це сукупність нейронів, розташованих на різних рівнях ЦНС, основна функція яких полягає в регуляції діяльності системи травлення та забезпеченні адаптації до потреб організму. В даний час виділені наступне рівні: 1) спинальний; 2) бульбарний; 3) гипоталамический; 4) […]...
28. Свідомість і гамма-коливання Останнім часом знову відродився інтерес до проблеми фізіологічних механізмів обробки інформації в свідомості. З розділу 1.4.2 ви пам’ятаєте, що свідомість (точніше, його алгоритми) реалізується, спираючись на фізіологію – матерію. Як це відбувається? На ХХVI Міжнародному психологічному конгресі, що відбувся в 1996 році в Монреалі (Канада), проблеми свідомості був присвячений спеціальний симпозіум “Нейрофізіологія свідомості”. Однією з […]...
29. Проміжні філаменти Проміжні філаменти характерні тільки для тварин клітин, вони товщі мікрофіламентів, їх діаметр 10 нм. Проміжні філаменти є найбільш стійкими утвореннями цитоскелету, які виконують механічну опорну функцію, запобігаючи здавлювання клітин в пластах тканин і органів. У складі проміжних філаментів в різних типах клітин функціонують різні білки. Для кожного типу клітин характерний свій набір білків, що входять […]...
30. Мозочок Мозочок (малий мозок) розташований ззаду від мосту довгастого мозку. Він складається із середньої непарної частини – хробака і парних правої і лівої півкуль. Поверхня півкуль і черв’яка розділяють численні поперечні борозни, між якими розташовані вузькі смужки – листки мозочка. Провідні шляхи пов’язують мозочок з іншими частинами центральної нервової системи. Вони утворюють три пари ніжок мозочка […]...
31. Вплив алкоголю на мозок і нервову систему Немає такого органу в людському організмі, який би не руйнувався від будь-яких доз алкоголю. Але найбільше страждає мозок. Якщо концентрацію алкоголю в крові прийняти за одиницю, то в печінці вона буде 1,45, в спинно-мозкової рідини – 1,50, і в головному мозку – 1,75. Саме там ця отрута має властивість накопичуватися. Після прийому кухля пива, стакана […]...
32. Функція спинного мозку людини Спинний мозок виконує рефлекторну і провідну функції. Біла речовина спинного мозку здійснює провідну функцію і пов’язує між собою його сегменти. Спинний мозок проводить збудження вгору і вниз. За чутливим нейронам збудження передається від спинного мозку до головного мозку. А імпульси від головного мозку передаються вниз руховим нейронам (по спадним шляхах) і поширюються в інервуємі органи. […]...
33. Підкіркові ядра. Біла речовина півкуль головного мозку Підкіркові ядра. У товщі білої речовини кожного півкулі великого мозку є скупчення сірої речовини, що утворює підкіркові ядра. Ці ядра називають також базальними. До них відносять хвостате, сочевицеподібне ядра, мигдалеподібне тіло і огорожу (див. рис. 50). Підкіркові ядра координують руху (ходьбу, біг тощо) і інстинктивне поведінку. Відростки клітин підкіркових ядер направляються до червоних ядер середнього […]...
34. Реципрокні (зв’язані) відносини збудження і гальмування в центральній нервовій системі Вперше Л. А. Спіро (1876) виявив на спинномозкової жабі, що роздратування шкіри на задній лапці викликає її згинання та гальмування згинання або розгинання на протилежній стороні. Н. А. Миславський (1887) відкрив, що кора великих півкуль одночасно збуджує нервовий центр розширення зіниці і гальмує тонус нервового центру, звужує зіницю. Ч. Шеррингтон (1894) довів, що збудження центрів […]...
35. Структура дуги вегетативного рефлексу Морфологічним субстратом вегетативної нервової системи є рефлекторні дуги, що складаються з ланцюга аферентного, вставочного (асоціативного), еферентної (виконавчого) нейронів (рис. 30). Аферентні ланка представлено нейронами, розташованими в спинномозкових гангліях і утворюють спільний з соматичними нервами змішаний Вісцеросоматична шлях, а також власними афферентамі (клітини Догеля II типу) в предпозвоночную (превертебральних) і внутріорганних (інтрамуральних) гангліях, периферичні відростки яких […]...
36. Прокаріоти і еукаріоти – біологія Переважна більшість відомих на сьогоднішній день живих організмів (рослини, тварини, гриби і бактерії) має клітинну будову. Форма клітин може бути округлої, циліндричної, кубічної, призматичної, дисковидної, веретеновидної, зірчастої та ін. Незважаючи на всю різноманітність клітин, загальний план будови для них єдиний: всі вони містять спадкову інформацію, занурену в цитоплазму, і навколишнє клітку плазматическую мембрану. Зовні від […]...
37. Визначення збудливості центрів спинного мозку Збудливість спинного мозку визначається за тривалістю латентного періоду рефлексу і за величиною рефлекторної реакції. Латентний період рефлексу значно більше, ніж при подразненні нервово-м’язового препарату. Він складається з часу проведення збудження по афферентному шляху, по центральній нервовій системі і по еферентного шляху. При детальних дослідженнях враховується також латентний період рецептора і ефектора. Час проходження збудження по […]...
38. Основні принципи функціонування ЦНС Основним принципом функціонування ЦНС є процес регуляції, управління фізіологічними функціями, які спрямовані на підтримання сталості властивостей і складу внутрішнього середовища організму. ЦНС забезпечує оптимальні взаємовідносини організму з навколишнім середовищем, стійкість, цілісність, оптимальний рівень життєдіяльності організму. Розрізняють два основних види регуляції: гуморальний і нервовий. Гуморальний процес управління передбачає зміну фізіологічної активності організму під впливом хімічних речовин, […]...
39. Організація довільних рухів Довільні рухи починаються з надходження інформації від різних рецепторів в кору великих півкуль. Імпульси надходять в асоціативну зону кори великих півкуль, де формується план майбутньої дії. З асоціативної зони імпульси йдуть до підкіркових зонам, базальних гангліїв, таламуса і мозочку. Базальні ядра забезпечують вироблення програмованого початку і закінчення дії. У мозочку формується рухова програма – зміни […]...
40. Провідна система смакових відчуттів Інформація від рецепторів, розташованих в передній частині мови, йде у складі барабанної струни (chorda tympani) гілки сьомого черепномозкових (лицьового) нерва; від рецепторів задньої частини мови – у складі язичної гілки дев’ятого черепномозкових (язикоглоткового) нерва; десятого черепномозкової нерв (вагус) несе інформацію від рецепторів піднебіння і глотки. Перше перемикання смакової інформації відбувається в ядрі одиночного тракту в […]...