Діти з порушенням опорно-рухового апарату

Корекційно-розвиваюча робота з дітьми з ДЦП

Порушення опорно-рухового апарату (ОРА) у дітей характеризується наявністю того чи іншого рухового дефекту.

Зокрема порушення ОДА – це затримка формування, недорозвинення, втрата або часткова втрата рухової активності.

Істотна частина дітей не володіє патологіями пізнавальної діяльності, тому їм не потрібна специфічна система освіти і особливе виховання. При цьому, всі діти з подібними порушеннями вимагають особливих умов для життя, навчання, подальшої трудової практики.

Переважна більшість захворювань опорно-рухового апарату доводиться на ДЦП. Дана патологія відноситься до захворювань центральної нервової системи і в більшості випадків веде до інвалідності. Причиною ДЦП є недорозвинення або пошкодження мозку на етапі раннього розвитку. Порушення рухових функцій у таких дітей нерідко поєднуються з відхиленнями психічного, мовного, зорового і слухового розвитку. На тлі цих відхилень з дітьми з ДЦП проводиться лікувальна, психо-педагогічна та соціальна робота.

Типи порушень ОДА у дітей

У сучасній літературі виділяють кілька основних видів захворювань. Порушення ОДА у дітей може бути пов’язано з наступними категоріями:

    Захворювання ЦНС (ДЦП, поліомієліт). Вроджені патології (вроджений вивих стегна, кривошия, клишоногість, порушення розвитку хребта, недорозвинення, порушення, деформації кінцівок).
Причини порушень ОДА

Виділяють дві основні групи причин впливають на розвиток патологій опорно-рухового апарату:

    Наявність внутрішньоутробних аномалій розвитку. До них відносяться інфекційні, соматичні захворювання матері в період вагітності, токсикоз, травма, забій плода, несумісність по резус-фактору, інтоксикація. Дії патологічних факторів. Це може бути нейроіфекція, травма, забій голови, ускладнення після щеплень.

Сукупність патологій внутрішньоутробного розвитку і родової травми визнає сучасна література частою причиною ДЦП.

Корекційно-розвиваюча робота з дітьми з ДЦП

Необхідність корекційно-розвиваючої роботи обумовлена ​​специфікою відхилень в психічному і фізичному розвитку дітей з ДЦП.

Корекційно-розвиваюча робота з дітьми з ДЦП спрямована на формування рухових функцій. Реалізація даного напрямку здійснюється за рахунок комплексного впливу всіма доступними засобами. До них відноситься:

    Медикаментозне, ортопедичне, фізіотерапевтичне лікування. Масаж. Лікувальна фізкультура.

Останній компонент дозволяє створити зв’язок між фізичною культурою, працею, розвитком певних рухових функцій в режимних моментах. Комплексність підходу дає високий результат реабілітації, відсоток відновлення і розвитку рухливості.

У дітей з таким захворюванням не рідко спостерігаються гіперкінези мовної мускулатури, що веде до грубого спотворення мови, яка стає малозрозумілою або зовсім нерозбірливою. Гіперкінези м’язів діафрагми, міжреберних м’язів ведуть до патологій дихальних функцій, плавності мови, іноді спостерігаються мимовільні вигуки і стогони. Для усунення дефектів проводиться логопедична робота, яка сприяє розвитку всіх сторін мовлення.

Основними напрямками роботи з дітьми з ДЦП є моторне, мовленнєвий розвиток, формування комунікативної поведінки. При цьому звертається увага на види порушень ОДА, їх тяжкість і вікову групу дитини. На основі цих факторів будується специфіка корекційно-розвиваючої роботи.

Початок корекційно-розвиваючої роботи відноситься до раннього дитинства, коли організовується тактильне сприйняття предметів і масаж кінцівок. Трохи пізніше вводиться предметно-практична діяльність, яка, під керівництвом дорослого, сприяє закріпленню зв’язків між словом, предметом і дією. Особливу увагу варто приділяти навчанню дітей ігрових дій і формування навичок самообслуговування.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Діти з порушенням опорно-рухового апарату