Дискреційний траст: визначення
Дискреційний траст (оригінальна назва – Discretionary Trust) – один з видів трасту, де довірчі власники мають право за власним бажанням розподіляти отриманий прибуток (активи) серед певних груп бенефіціарів. Засновник трасту за допомогою спеціального листа може рекомендувати власникам трасту тих чи інших бенефіціарів, частки і процедуру розподілу капіталу. При цьому бажання засновника не мають особливих юридичних наслідків і не є обов’язковими до виконання.
Дискреційний траст – це інструмент, за допомогою якого можна гарантувати максимальну конфіденційність щодо права власності. Коли потрібно обмежити сферу дії довірчих власників, варто використовувати протектора.
Сутність і види дискреційного трасту
Є думка, що траст є організацію (юридична особа), що реалізує якісь певні завдання. Але подібне уявлення невірно. Траст – це більше правовідносини, в якому одна зі сторін (Засновник) передає у володіння іншій стороні (довірчому власнику) певне майно. У ряді випадків право передається із зобов’язаннями управління майном в ролі незалежного власника з метою отримання прибутку щодо третьої сторони (на користь Бенефіціара).
Як правило, в складі трасту всього три сторони – довірчий власник (власник), засновник і бенефіціар. У ряді випадків може додаватися і ще одна особа – протектор (захисник). Останній, як правило, призначається стороною-засновником з метою контролю діяльності довірчого власника. Якщо взяти аналогію зі стандартним АТ, то протектор бере на себе зобов’язання представника власника цінних паперів в раді директорів підприємства, що здійснює нагляд за діяльністю генерального директора. У ряді випадків протектор носить назву радника.
Особливість трасту в тому, що його учасниками цілком можуть бути всі категорії – як юридичні, так і фізичні особи. Але тут є особливості. Якщо власник виступає в ролі юридичної особи, то наявність ліцензії обов’язково, а якщо фізичного, то може знадобитися два власника.
Як правило, трасти працюють в двох формах:
- – фіксовані трасти. У цьому випадку вигода бенефіціара має чітку визначеність; – дискреційні трасти. Тут довірчий власник має право сам визначати, хто з бенефіціарів отримає вигоду від отримання майна у володіння.
Види трастів
З описаних вище видів широке застосування отримали саме дискреційні трасти. Часто ряд кіпрських компаній, виходячи з назв (наприклад, “Instrument of Trust”), також беруть за трасти. Насправді ж це звичайна угода між реальним і номінальним власником цінних паперів якихось конкретних компаній.
Дискреційний траст – один з видів трастового угоди, згідно з яким опікун отримує більш широкі можливості по управлінню певною власністю. Завдання створення дискреційного трасту – залучення трастових організацій та інших фахівців для виконання ролі попечителя.
У свою чергу, у засновника є право відкликати траст через певний проміжок часу, а також змінити склад портфельних інвестицій (якщо в пакеті документів немає чітких вказівок з довірчого управління цінними паперами).
До основних видів трасту можна віднести:
- 1. Вичерпний дискреційний траст. Особливість такого освіти в тому, що весь прибуток за звітний період (12 місяців) передається бенефіціару в цей же період. Одночасно з цим розмір суми, яку повинен отримати вигодонабувач, не обмовляється завчасно. 2. Невичерпний дискреційний траст. Суть такої структури – в отриманні прибутку в інші роки, а не конкретно в рік отримання доходу. На практиці такий вид трасту застосовується рідко, але іноді це є необхідністю, наприклад, коли бенефіціар – це неповнолітня особа або ж інвестиції здійснюються з метою подальшого розвитку.
Один з реальних прикладів дискреційного трасту – це надання послуг з управління інвестиційними рахунками або ж по контролю портфелів цінностей. Таку роботу можуть покладати на себе як фінансові компанії, так і банки.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)