Ділове спілкування – види та форми
Види ділового спілкування
Ділове спілкування являє собою взаємозв’язок і взаємодія, що супроводжується обміном досвідом, діяльністю, інформацією, який передбачає досягнення певних результатів, вирішення означених проблем або реалізацію поставленої мети.
Ділове спілкування буває двох видів:
- Пряме, побудоване на безпосередньому контакті, Непряме, при якому між партнерами присутній просторово – часова дистанція.
Ділове спілкування прямого виду має більший ступінь емоційного впливу, навіювання і відповідно більшою результативністю, в порівнянні з непрямим. При такому способі спілкування соціально – психологічні механізми діють прямо, безпосередньо.
Відмінність ділового спілкування від неформального полягає в тому, що в процесі його реалізації визначаються цілі та завдання, що вимагають свого вирішення. Припинити взаємодія в діловому спілкуванні з партнером можна без втрат для обох сторін.
Ділове спілкування може бути представлено в різних формах:
- Ділова розмова; Переговори; Наради; Публічний виступ.
Ділові переговори – основна форма ділового спілкування
Переговори представляють собою ділове спілкування, мета якого полягає в досягненні спільного рішення. Переговори мають на увазі обмін зобов’язаннями і обіцянками. Переговори проводяться у вигляді ділової бесіди, в якій порушуються питання, що представляють інтерес для обох сторін, і сприяють налагодженню ділових зв’язків.
Переговори можуть істотно відрізнятися за своїми цілями, наприклад, укладення договорів, на проведення робіт науково-дослідного або проектного характеру, угода про співпрацю, координація діяльності.
В процесі переговорів, як правило, кожен з партнерів хоче:
- Домогтися взаємної домовленості з питань, в яких стикаються інтереси; Витримати конфронтацію, спровоковану суперечливими інтересами при цьому, не руйнуючи відносини.
Для досягнення цього, необхідно виконати ряд умов:
- Вирішити, що виникла проблему; Встановити міжособистісна взаємодія; Управляти своїми емоціями.
Переговори складаються з двох основних етапів: підготовка і безпосереднє ведення переговорів. Підготовка переговорів включає в себе:
- Аналіз проблеми; Планування переговорів; Планування організаційних моментів; Контакти до переговорів з партнером.
Ведення переговорів в узагальненій схемі, також має бути структуровано:
- Вітання та визначення кола розв’язуваних проблем; Характеристика проблеми і пропозиції про процес переговорів; Виклад позиції кожного опонента; Діалог; Рішення проблеми; Завершення.
Переговори дозволяють шляхом взаємного обміну думками домогтися відповідає інтересам обох сторін угоди і досягти результатів, що влаштовують всіх учасників переговорів. Але не завжди цей результат досягається. Це може відбуватися з таких причин:
- “Холодний запуск”, коли партнер починає переговори, які не обдумавши попередньо мета, можливі складнощі і наслідки. У такому випадку йому залишається тільки у відповідь реагувати, а не діяти на переговорах. “Відсутність програми”, коли партнер не має плану дій в рамках максимальних і мінімальних вимог. Позиція “Головне щоб мене це влаштовувало” породжує у представників іншої сторони відчуття відсутності для них переваг і бажання далі вести переговори. Відсутність чітких власних пропозицій, аргументів, вимог і критеріїв оцінки предмета переговорів. Неправильна поведінка одного з опонентів, яке може полягати в невмінні слухати, зайвої емоційності, в невмінні аргументувати свою позицію.
На переговорах не обійтися без впевненої цілеспрямованої аргументації. Для успішного розвитку переговорів необхідно на самому початку позначити загальну з партнером позицію, торкнутися безперечні аспекти обговорюваного питання. Далі можна перейти до обговорення тих пунктів, за якими домовитися можна досить легко. І тільки на останньому етапі треба зупинитися на питаннях, що потребують детального обговорення.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)