Дилерський опціон: визначення
Дилерський опціон – система обігу цінних паперів, при використанні якої дилером враховуються і страхуються ринкові ризики. Дилерські опціони застосовуються зазвичай при первинному розміщенні цінних паперів так званими первинними дилерами або посередниками, якими на практиці виступають банки або спеціальні інвестиційні фонди.
Основне призначення дилерських опціонів полягає в захисті посередника від різних ризиків, пов’язаних з первинним розміщенням державних боргових цінних паперів, яке, як правило, відбувається на позабіржовому ринку. В даному випадку застосування опціонної стратегії дилером дозволяє йому вже на самому початковому етапі проведення такої угоди захистити себе від можливих втрат, пов’язаних, наприклад, з відсутністю попиту з боку інвесторів або зниженням ціни розміщення нижче очікуваної.
Основні функції та сфери застосування
Опціон ділерскійВ практику застосування опціонів для хеджування угод існує певна система розподілу ризиків в залежності від типу використовуваного базового активу і ринку. Дилерські опціони виконують функцію захисту від ризику посередника, а не продавця або покупця. Виходячи з цієї специфічної особливості взаємин між контрагентами вони знайшли широке застосування не тільки при розміщенні цінних паперів на ринку, але і в сферах комерційної та торговельної діяльності, де існує необхідність захисту посередника.
Основна сфера використання дилерських опціонів – позабіржові ринки. На організованому ринку функція арбітра зі страхування угод частково лежить на самій біржі.
Основні види дилерських опціонів і методологія їх застосування
До основних видів дилерських опціонів, найбільш часто використовуваних на практиці, можна віднести наступні похідні фінансові інструменти:
- “Кеп” – вид опціону “колл” на процентну ставку, відповідно до якого покупець контракту або активу розраховує на те, що за певний фіксований період часу процентна ставка не стане вище певного рівня. У момент експірації такого колл-опціону покупець отримує різницю між поточною процентною ставкою і тією ставкою, яка була обговорена в контракті. Наприклад, дилер придбав у муніципалітету пакет облігацій з метою подальшого продажу на ринку. Для того щоб захистити себе на період розміщення цих цінних паперів від ризику падіння попиту на них (зростання преміальної процентної ставки) первинний дилер придбаває даний опціон, ціна якого обумовлюється при укладанні контракту з муніципалітетом; Опціон “фло” – дилерський опціон, що передбачає страхування дилера від вимог кредитора в разі підвищення ціни розміщується активу і різкого зменшення преміальної процентної ставки. По суті, це різновид опціону – пут, але в даному випадку базовим активом є процентна ставка, яка служить умовою укладення договору між муніципалітетом і первинним дилером; Простий опціонний контракт або форвардна угода – найпримітивніший і широко застосовуваний тип. У загальному вигляді являє собою угоду, де між продавцем і покупцем укладається угода про те, що певний товар буде продаватися (купуватися) по заздалегідь зафіксованої в договорі ціною протягом обумовленого терміну. Резюмуючи вищесказане, слід зазначити, що наведені типи дилерських опціонів є базовими. У діловій практиці використовується набагато більше число найрізноманітніших типів страхування ринкових ризиків.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)