Державний устрій і політична система Тайваню
Згідно з Конституцією Тайвань є республікою. Незалежність Тайваню від Китаю не визнаний міжнародним співтовариством. Вся система органів влади будується на основі прийнятої 25 грудня 1947 Конституції.
Т. має два міста центрального підпорядкування – Тайбей і Гаосюн, провінцію Т. з 5 містами провінційного підпорядкування та 16 повітами і два острівних повіту провінції Фуцзянь.
Найбільш великі міста (млн чол.): Тайбей, Гао-сюн (1,490), Тайчжун (0,965), Тайнань (0,734), Цзі-лун (0,388), Синьчжу (0,368), Цзяї (0,266).
В основу державного устрою покладено п’ять гілок влади – законодавча, виконавча, судова, екзаменаційна і контрольна, кожна з яких здійснюється однією з палат (юанів) центрального уряду. Вищим представницьким органом, який має право вносити поправки до Конституції, є Національні збори. До останнього часу цей представницький орган, крім прийняття поправок до Конституції, обирав президента і віце-президента. У 1991 депутати Національних зборів 1-го і 2-го скликань провели ряд змін до Конституції про обрання президента прямим всенародним голосуванням, розширенні повноважень Національних зборів, функцій контрольних органів і переході до багатопартійності.
Вищий орган законодавчої влади – Законодавчий Юань. Вищий орган виконавчої влади – Виконавчий Юань (Кабінет міністрів). Глава держави – президент Чень Шуйбянь; віце-президент Люй Сюлянь (Анетта Лу). Глава Виконавчого Юаня – Ю Сікунь. Глава Законодавчих Юаня – Ван Цзіньпін.
Глава держави – президент обирається прямим, рівним і таємним голосуванням в один тур по більшості голосів. Депутати Законодавчих Юаня обираються прямим, рівним і таємним голосуванням по виборчих округах і, як правило, висуваються різними політичними партіями і рухами. Склад Виконавчого Юаня пропонується прем’єром і затверджується Законодавчим Юанем. Також діють ще три гілки влади – Контрольний Юань, який затверджується Законодавчим Юанем і забезпечує перевірку роботи Виконавчого Юаня, Судовий Юань, що забезпечує контроль за роботою суду і прокуратури, і Екзаменаційний Юань, відповідальний за проведення іспитів та атестацію державних чиновників.
Виконавча і законодавча влада місцевих адміністративних одиниць. Повітові начальники та мери міст обираються прямим голосуванням населення повіту (міста). Депутати до місцевих Законодавчі збори також обираються прямим голосуванням і висуваються, як правило, політичними партіями і рухами. В Конституції в 1990-і рр. були внесені поправки про можливість відкликання депутатів Законодавчих Юаня і місцевих Законодавчих зборів і про можливість проведення референдумів як на території всього острова в цілому, так і в рамках окремих повітів. Як правило, проведення референдумів збігається з проведенням виборів в центральні або місцеві органи законодавчої влади.
Основні політичні партії на Т.: 1) Демократична прогресивна партія (ДПП), створена 28 вересня 1986, загальна чисельність – 450 тис. Чол., Голова ДПП Се Чантін; 2) Гоміньдан (ГМД), заснований в 1894, в ній налічується 1080000 чол., Голова Лянь Чжань; 3) Нова партія, заснована в серпні 1993 частиною лідерів ГМД, незадоволених політикою партії, всього 68 тис. членов, голова партії – Се Ціда; 4) Ціньміньдан, або Перша народна партія (ПНП), створена в 2000 після розколу Гоміньдану перед президентськими виборами, голова партії – Сун Чуюй, колишній великий лідер Гоміньдану; 5) Союз солідарності Т. (ССТ), створений 31 липня 2001, голова партії обирається з’їздом на термін 2 роки, голова партії – Хуан Чжувень.
Провідні організації ділових кіл. Рада розвитку зовнішньої торгівлі Китаю (СЕТРА) був створений урядом і приватними промисловими та діловими колами. Рада має 37 представництв, торгових центрів і дизайнерських центрів в 27 країнах. Він збирає інформацію, проводить маркетингові дослідження, забезпечує просування товарів на ринках, організовує семінари і консультації, проводить підвищення кваліфікації бізнесменів. До Ради по сільському господарству входять 304 місцеві фермерські асоціації, 17 асоціацій з іригації, 522 сільськогосподарських кооперативу та 40 місцевих асоціацій рибалок.
Серед інших громадських організацій численні жіночі організації, що борються за права жінок, такі як Комітет із захисту жінок від сексуального насильства, Комітет з прав жінок, Комітет із запобігання насильства в сім’ї; молодіжна організація Група китайської молоді з порятунку держави, що займається роботою зі шкільної та студентської молоддю, та інші організації, що працюють з певними соціальними групами.
У внутрішній політиці в кін. 1990-х рр. відбувався перехід влади з рук Гоміньдану до опозиційної ДПП, яку очолив колишній мер Тайбея Чень Шуйбянь, що став президентом на виборах 2000. На виборах у Законодавчий Юань в 2001 перемогу здобула ДПП, хоча вона ще й не стала партією більшості. Однак на місцевих виборах ДПП втратила свої колишні позиції в результаті створення блоку ГМД, ЦМД та Нової партії проти ДПП. На виборах глав адміністрацій міст повітового підпорядкування в січні 2002 Гоміньдан отримав 225 з 319 адміністративних постів на низовому рівні (71%) і 424 місця з 897 на виборах представницьких органів на місцевому рівні.
Оскільки уряд КНР розглядає Т. як частину своєї території і одну зі своїх провінцій, перспектива застосування військової сили з боку Китаю є головним чинником, що визначає зовнішню політику Т. В 1990-і рр. Тайбей пропонував і пропонує Пекіну модель розділеної країни на зразок Німеччини до 1990 або Кореї. Тайбей пропонує варіант мирного вирішення тайванського питання за умови визнання обома сторонами “розділеного Китаю” і ведення переговорів на рівних. Він виступає за подальші переговори на рівні двох неурядових організацій СЕФ і АРАТС. В даний час Т. намагається заручитися підтримкою інших країн для вступу в ООН та інші міжнародні організації. Т. підтримує дипломатичні відносини з 28 країнами світу, має 95 представництв у столицях і великих містах 62 країн світу. 45 країн, які не мають дипломатичних відносин з Т., створили свої представництва або візові служби на Т.
У 2001 в Збройних силах налічувалося особового складу 380 тис. Чол., В т. ч. 200 тис. Чол. – Сухопутні війська, 10 тис. Чол. – Військова поліція, 50 тис. Чол. – ВВС, 120 тис. Чол. – ВМС. За кілька років відбулося скорочення особового складу на 70 тис. Чол. і зняття з озброєння найбільш застарілих зразків техніки. У 1992-2002 обсяг військового бюджету зменшився з 27,7 млрд до 16,5 млрд дол. США. За Законом про військовий обов’язок на Т. все чоловіче населення повинно пройти військову службу у віці від 18 до 40 років. Всього зареєстровано 3 млн резервістів (або 15% населення). Всі вони проходять військові збори, і в разі війни можуть бути призвані в армію.
Влада Т. мають представництво в РФ в рамках Московсько-тайбейського комісії з економічного і культурного співробітництва (встановлено Указом про відносини РФ з Т. 15 вересня 1992 і відкрито в липні 1993).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)