Державний устрій і політична система Оману
Султанат – абсолютна монархія. Вся повнота законодавчої та виконавчої влади належить главі держави – султану, який очолює і законодавчу і виконавчу гілки влади. Влада передається у спадок (по чоловічій лінії). Діє Основний закон (Конституція) 1996.
Адміністративний поділ: 8 округів, що включають 59 вілайєтів (провінцій), очолюваних вали (губернаторами). Округи: Маскат, Ель-Баттина, Мусандам, Ед-Дахира, Ель-Дахілія, Еш-Шаркийя, Ель-Вуста, До-фар. Найбільш великі міста: Маскат, Саляля, Нізва.
Органом законодавчої влади, які розробляють рекомендації султану в питаннях економіки, соціальної сфери, екології, культури та освіти, є Рада шури (Меджліс аш-шура). У його компетенцію не входять політичні питання.
Орган виконавчої влади – кабінет міністрів. Султан Кабус зберігає за собою посади прем’єр-міністра, міністра закордонних справ, міністра оборони і міністра фінансів. Кабінет формується безпосередньо султаном.
Діє двопалатний дорадчий орган – Рада О., складається з Ради шури (82 члена) і Державної ради (Меджліс ад-Даула) (48 членів). Рада шури формується султаном з числа обраних в 59 провінціях кандидатів строком на 3 роки з правом переобрання на наступні терміни. Жінки також можуть претендувати на членство в Раді. Головне завдання Ради шури в тому, щоб представляти інтереси провінцій та громад перед урядом та інформувати провінційне керівництво про плани держави щодо діяльності на периферії. Склад Державної ради (перша сесія відбулася в січні 1998) призначається султаном також на 3 роки. Цей орган виносить рішення щодо поправок і пропозицій, пропонованим Радою шури.
Видатний політичний діяч О. – Султан Кабус бін Саїд (народився 18 листопада 1940). Прямий нащадок засновника династії Аль Бу Саїдов – імама Ахмада бін Саїда. Султан – визнаний лідер, з ім’ям якого пов’язаний історичний за значенням кидок О. з середньовіччя в постіндустріальне суспільство. Султан провів реорганізацію політичної системи, сприяв зміні суспільної психології і великим зрушенням в укладі і способі життя народу.
У О. відсутні політичні партії. Провідними організаціями ділових кіл є: Оманську торгово-промислова палата та Центр по залученню інвестицій та заохоченню експорту.
Внутрішня політика спрямована на соціальний розвиток і забезпечення господарського підйому, на створення виробничої інфраструктури і вдосконалення внутрішньогосподарських і міжгалузевих зв’язків на базі технологічного зсуву.
Зовнішня політика має на меті підвищення авторитету О. як активного партнера інших держав у регіональних та міжнародних справах. Султанат підтримує дипломатичні відносини зі 135 державами. Основне місце у зовнішній політиці займають питання участі в діяльності РСАДПЗ, з яким О. координує свої зовнішньополітичні акції.
Збройні сили О. складаються з регулярної армії (три види військ: Сухопутні, Військово-повітряні та Військово-морські сили), а також Королівської гвардії та інших воєнізованих формувань. Військової повинності в О. немає, армія формується на контрактній основі. Загальна чисельність Збройних сил – св. 40 тис. Чол. (2001). На озброєнні знаходяться 29 кораблів різного типу, понад 300 танків і близько 30 винищувачів, крім того, бойові вертольоти і військово-транспортні літаки С-130.
О. має дипломатичні відносини з РФ (дипломатичні відносини між СРСР і О. були встановлені у вересні 1985).
(2 votes, average: 5.00 out of 5)