Державний устрій і політична система Бутану
Бутан – монархія. Конституції чи закону про права немає. В адміністративному відношенні Б. розділений на 20 дистриктів (Бумтханг, Чхукха, Чіранг, Дагана, Гей-легпхуг, Ха, Лхунтші, Монгар, Паро, Пемагатсел, Пу-Накхіл, Самчі, Самдруп Джонгхар, Шемганг, Таші-ганг, Тхімпху, Тонгса, Вангді Пходранг, Гаса і Янгтсе). Головні міста – невеликі: Тхімпху, Пунакха, Паро, Пхунчхолинг.
Основна влада (законодавча, виконавча і судова) належить монарху. Однопалатний парламент (Національні збори, Тшогду) складається з 150 членів. 105 членів обираються непри мим голосуванням. Кожна сім’я володіє одним голосом, і від села вибирається один представник. Виборчі округи складаються з певної кількості сіл, представники яких призначають свого депутата (процедури голосування немає, необхідний консенсус). Самовисування ні, передвиборча кампанія заборонена. 35 членів призначаються королем, 10 – буддійської громадою. Депутат не може мати чоловіка-іноземця і зобов’язаний читати і писати на дзонгке.
Парламент видає закони, призначає старших державних чиновників і дає поради королю, який може повернути закони на повторний розгляд. Парламент має право відправити у відставку чиновників, але такі випадки не зафіксовані. Не відомі і факти незгоди з королівським рішенням. За королівським указом 1998 всі міністри вибираються парламентом (зі списку, схваленого королем). Пости розподіляються королем. Засідання парламенту нерегулярні. Опозиції немає. Голова парламенту – спікер не володіє достатніми повноваженнями.
Закони на розгляд подаються Радою міністрів, з яким король номінально ділить виконавчу владу. Глава уряду змінюється, як правило, щорічно. Рада міністрів перебуває при владі 5 років (король може змінити термін). Існує 6 міністерств. З питань “національного суверенітету і національної безпеки” рішення приймає тільки король.
Судова влада складається з Високого суду і дістріктних судів. Всі судді призначаються і відправляються у відставку королем.
Глава дистрикту – дзонгда підпорядковується міністру внутрішніх справ. Існують 20 комітетів розвитку дистриктів і 201 комітет розвитку блоків (групи сіл), що не володіють реальною владою і частково виборні.
Права на об’єднання обмежені. Легальних політичних партій немає. Заборонені (як “терористичні” і “антинаціональні”) партії, створені біженцями непальського походження, – Народна партія Б., Національна демократична партія Б. і Національний конгрес Друка. Профспілки заборонені, як і страйки. Обмежена свобода слова, зборів, друку.
Договір 1949 передбачає певний контроль Індії над зовнішньою політикою і обороною Б., також Б. залежимо від зовнішньоекономічних зв’язків з сусідом. З сер. 1970-х рр. розвиваються відносини з
КНР. Підтримує дипломатичні відносини з 22 країнами (крім країн Південної Азії, в основному зі своїми донорами: скандинавськими країнами, деякими країнами Перської затоки, Японією, Південною Кореєю, Австралією). Б. – член Руху неприєднання з 1973.
Озброєні сили складаються практично повністю з Сухопутних військ. Загальна чисельність 6 тис. (Зростання в 2 рази в порівнянні з 1985). Витрати на оборону становили 1,9% ВВП в 2001.
Б. не має дипломатичних відносин з РФ.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)