Державні витрати: визначення

Визначення поняття “державні видатки” і основні елементи їх системи

Витрати держави – це діяльність з боку держави, яка здійснюється в порядку чинного законодавства, пов’язана з розподілом грошових фондів (на державну оборону, підвищення рівня розвитку виробничої діяльності, на інші соціальні і культурні потреби суспільства).

Державна влада країни ставить перед собою певні цілі і завдання, від яких залежать структурні елементи державних витрат.

Джерелом державних витрат може бути як з централізованих, так і децентралізованих фондів.

Централізованими фондами є функціональні бюджети різних ступенів, фонди держави позабюджетного характеру.

До децентралізованим фондам ставляться фонди підприємств і організацій державної форми.

Формування державних витрат здійснюється на основі планово-фінансових актів, які затверджені відповідними органами і установами. Фінансування, надання бюджетних позик і кредитів вважаються найпоширенішими способами формування державних витрат.

Фінансуванням витрат держави називають надання грошових ресурсів державою безповоротно для здійснення своєї діяльності підприємствами відповідно їх цілей і завдань.

Саме безоплатна і безповоротна форма є основною відмінною рисою фінансування від надання кредитів і позик.

Надання бюджетних кредитів – це виділення грошових ресурсів з бюджету в порядку, передбаченому законодавством, яке грунтується на повернення певних сум.

Виходячи зі статті Бюджетного Кодексу України, бюджетний кредит – це певна система фінансування державних витрат, в основі якої лежить виділення грошових ресурсів з державного бюджету до бюджету підприємства (крім державної форми), іншій країні, юридичній особі-нерезиденту на умовах повернення.

В Україні основними джерелами фінансування бюджетних витрат є:

    Грошові кошти з державного бюджету. При прийнятті спеціального рішення, ці гроші можуть виділятися на основі терміновості, зворотності і платності; Грошові кошти з позабюджетних резервів; Грошові кошти зі сфери народного господарювання (міністерські і відомчі фонди, вільні грошові кошти суб’єктів підприємницької діяльності).

Участь кредитів і позикових коштів у фінансуванні державних витрат приймає все більшої значущості.

Існує кілька принципів, за допомогою яких здійснюється фінансування витрат держави:

Принцип плановості – всі бюджетні витрати повинні бути заплановані за допомогою планів і програм держави. Також, повинна дотримуватися рівність між планованими бюджетними витратами і доходами держави.

Принцип цільового спрямування коштів – говорить про те, що виділяються грошові ресурси повинні мати цільову спрямованість, тобто на здійснення конкретних заходів або досягнення певних цілей.

Все що фінансуються витрати повинні відповідати чинному законодавству, яке спрямоване на захист прав та інтересів громадян, підприємств, організацій і т. д.

Все що фінансуються витрати повинні відповідати екологічним, санітарно-гігієнічним та іншим законодавчим нормам.

Держава контролює і несе відповідальність за використання бюджетних коштів для фінансування державних витрат.

Поряд з цим, існують два режими фінансування на правовій основі, такі як:

    Фінансова підтримка установ з державною організаційно-правовою формою, майно яких має закріпленість за господарським правом; Фінансова підтримка установ з державною організаційно-правовою формою, які є неприбутковими організаціями і діють на кошторисно-бюджетній основі.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Державні витрати: визначення