Державне регулювання економіки: цілі, методи

До основних методів (інструменти регулювання економіки) державного регулювання економічного сектора відносяться прямі і не прямі (непрямі) методи. Першу групу методів ще називають дирижистських.

Серед цілей державного контролю і регулювання можна виділити наступні:

    Зведення до мінімуму протікання небажаних ринкових процесів; Забезпечення задовільного рівня функціонування виробничих сфер; Забезпечення захисту соціальних груп ринкових відносин. Особливо йдеться про тих суб’єктах, чиє становище в умовах їх функціонування в жорстокій ринковій економіці стало критичним.

Повертаючись до методів державного регулювання, відзначимо, що перша група – прямі методи – випливають із способів впливу адміністративно – правового апарату щодо різноманітних структур господарювання з метою отримання прибутку. Йдеться про застосування методів заохочення, заборон, обмежень і т. Д.

Непрямі методи регулювання економіки мають ряд відмітних властивостей. Вони не здатні ставити обмеження щодо економічного вибору і діють на принципах демократії. Навпаки, ця група методів створена з метою стимулювання життєдіяльності різних комерційних суб’єктів ринкових відносин.

Вони застосовуються абсолютно у всій економічній системі впливу держави. Такі методи державного регулювання економіки сприяють розвиткові різних видів бізнесу і регулюють фінансові ресурси підприємництва, забезпечуючи умови їх успішного функціонування.

Всі методи державного регулювання взаємопов’язані між собою.

За допомогою яких засобів держава здійснює регулювання економікою?

Існують групи засобів, за допомогою яких відбувається процес державного регулювання економічного сектора. це:

    Адміністративні засоби регулювання; Дію фінансової системи оподаткування; Функціонування кредитно – грошової системи господарювання; Власність державних структур; Замовлення, які здійснює держава при взаємовигідному співробітництві з приватними особами.

Ці методи регулювання діють всередині країни, і є суто федеральними. Але існує також ряд методів, які по суті своїй є потужними і ефективними регулюючими системами, зверненими на управління ринковою економікою, коли вона виходь за межі країни. Там діють всі ті ж правила, що і у методів внутрішнього регулювання, але до них додаються нові.

Зовнішньоекономічні зв’язку задають темп і є основним каталізатором процесів зміни встановлених і звичних тенденцій сучасних ринкових відносин державного сегмента. Процеси, що течуть у межах зовнішніх ринкових відносин, пов’язаних з функціонуванням вітчизняного ринку, піддаються так само державному регулюванню і без впливу на них державних законів в принципі не можуть бути реалізованими.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Державне регулювання економіки: цілі, методи