Державне підприємництво: визначення
Державне підприємництво – це важлива складова всі сфери підприємницького бізнесу, де поставлена ринково – орієнтована економіка.
Роль держави в управлінні ринком
Суб’єкти державного підприємництва завжди відігравали істотну роль на ринку послуг і товарів. Сьогодні державна підприємницька діяльність включає в себе управління такими важливими стратегічними об’єктами як залізні дороги, пошти і т. д.
Рівень конкуренції між приватними і державними монополіями не так вже й великий, тому що приватні підприємці, коли їх бізнес переростає в особливо великі масштаби, самі зацікавлені в державному регулюванні, що дає їм гарантії захисту від агресії конкурентів. Держава надає правову допомогу різним видам приватної підприємницької діяльності як на внутрішньому, вітчизняному ринку, так і на зовнішньому.
На сучасному етапі розвитку ринкової економіки неспроможна існувати без державного втручання. Державну діяльність можна розглядати в двох аспектах: держава як суб’єкт ринкових відносин і держава як регулюючий механізм.
Сам по собі механізм функціонування ринку містить у собі регулюючі елементи, такі як співвідношення заробітної плати населення та цінова політика щодо товарів масового споживання. Це дозволяє підтримувати рівень трудової зайнятості населення та забезпечує його здатність виступати споживачами товарів.
Демократичні принципи функціонування зовнішнього і внутрішнього ринку передбачають існування різноманітних форм власності, суть яких відома. Менше відомо про державну власність, яка досить розвинена в провідних європейських країнах, таких як Англія, Німеччина, Франція, Австрія.
Особливості та поняття підприємницької діяльності, що реалізується державою
Для того, щоб будь-яка структурна, складова в системі, функціонувала задовільно, необхідне втручання державних структур. У всі часи держава, крім законодавчих, оборонних і судових функцій, ще відігравало важливу роль в економічній сфері. Контроль держави над економікою країни зародився ще в період виникнення найбільш ранніх державних утворень і значно розвинувся в європейських країнах на початку періоду середньовіччя. Кожна окрема економічна галузь в різній мірі піддається державному контролю і регулювання.
Без сумніву, держава повинна мати певні функції контролю і регулювання діяльністю країни для того, щоб забезпечувати нормальні умови функціонування бізнесу різних масштабів. Але серед підприємців, мабуть – виходячи з їх інтересів, існують різні думки з приводу того, якою мірою той чи оной сектор виробництва може бути піддано державному регулюванню. Одні підприємці наполягають на правильності існування і розвитку форм державного монополізму, інші ж дотримуються ліберальних поглядів. У той же час на історичних прикладах (кейнсіанська революція) вже доведено, що економічний сектор країни сам по собі не здатний зцілити себе в разі економічної кризи.
Відповідальність за те, на якому рівні функціонують суб’єкти державного підприємництва, і наскільки розвинена державна економіка, як раз лежить на державному апараті управління. Як відомо, фінансове задоволення суспільства, нації, прямо пропорційно рівню розвитку економіки. Для того, щоб цей рівень був високим і якісним, правлячими структурами використовуються цілі групи способів управління і регулювання. Одні з них – побудова грамотної системи оподаткування, кредитно – грошової системи та законодавства в даній сфері.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)