ДЕКІЛЬКА СПОСТЕРЕЖЕНЬ – БОГДАН РУБЧАК

Related posts:

1. ARS РОЕТІСА – БОГДАН РУБЧАК Бути німим, безпристрасним, Як завжди зачинені двері. Бути забутим, як стара статуя в маленькім місті. Знати кохання каменя лиш, Непрозоре каменя серце, І в чорно-білих світлотінях бачити світ. Забагато зеленого, забагато кармінно-рожевого. Синьодугасті тіні безпощадно тебе обняли. Забагато нюансів: кохання, бажання, Страждання,- Закрили життя вони мрякою сумів та втіх. Шукати лиш суть, лиш обрій буття […]...
2. НЕВІДОМІ ІМЕНА XX ст.(Олег Зуєвський, Віра Вовк, Богдан Бойчук, Емма Андієвська, Юрій Тарнавський, Євген Маланюк, Богдан Рубчак та ін.) Ми знову є. Ми – Пізні. Найпізніші. Що наросли з худеньких матерів В саду порубанім. М. Вінграновський У розмовах про українську поезію нерідко можна чути означення: третя хвиля. Це означення пов’язане з розвитком української поезії XX століття, конкретніше – з 20-ми та 60-ми рр., які, давши вельми чутний сплеск мистецьких пошуків, кожного разу змінювалися брутальним […]...
3. НАРЦИЗ – БОГДАН РУБЧАК Він просить перед дзеркалом : “Прости!” І знову – стрімголов до книгозбірні : Як в катакомбах, черепи примірні, Лежать там сни, щоденники, листи. Чужим життям береться він брести, Розкльовувати сторінки покірні, Визбирувати з них слова добірні, – Прообразом своє життя спасти. А як зневіжать образи невірні, Кімнати знову клечає комірні Своїми ж масками, – щоб […]...
4. ГРУДЕНЬ – БОГДАН РУБЧАК З холодної столиці своїх очей Дивлюся на країну м’якої землі – Положистих піль, сунічних лісів І хтивих рік. З камінної твердині свого буття Хотів би я вийти брамою уст На незайманий шлях: до селищ сердець Знак принести. Шаршаву огорожу свого чола Відкрити, наче тишу нічну свиріль, І соболем, лисом, совою, сном Прийти до них. Та […]...
5. ТРУДНІША ГРА – БОГДАН РУБЧАК Відношень дивних я знавець тонкий – Монаших шпетних змов у срібних горах І слів, що ти проговорила вчора, Кладучи на полицю тарілки. Двозначний погляд, стримано палкий, Твоя хода, увивиста і скора, Навіяли якісь рядки з Тагора Та дервішів-вітрів в’юнкі танки. Що за метафори! Мені пора б З Тагорами пустити їх на вітер, Бо ігор цих […]...
6. КАЗКА ПРО ДЕНЬ – БОГДАН РУБЧАК Було у дня дванадцять годин, Дванадцять князівен, білих лебідок. Старий не знав, як їм догодити,- Годував сонечком на обід. Та все їм чомусь було не до ладу, Оцим князівнам, лебідкам білим: Одні заподіяли батькові зраду, А інші ще більший біль. Ця повіялась десь за море, Та за срібло віддячила міддю, Найстарша лякала людей марою, Найменша […]...
7. ЗРАДА АНГЕЛА – БОГДАН РУБЧАК Втомились плечі від незручних крил, Таких, як на старих дереворитах. В куточках уст усмішка сибарита І на сандалях тротуарів пил. За те, що землю взяв за небосхил, Земля забрала завеликі мита: Єдина справжність міту вже закрита, І уявити літ немає сил. Та хоч привабив світ ночей гостинцем, Хоч прикував тебе тягар речей, – Залишишся ніяковим […]...
8. Декілька слів про природу Природа щедро обдарувала нашу землю лісами, луками, химерної мозаїкою озер. Земля і вода – вічна взаємозв’язок, вічне єдність. Вони прекрасні тоді, коли є третій елемент – ліс. Створені самою природою, щоб вкривати землю, берегти її від сушіння вітрами, розмиву дощами і повенями, воду – від помутніння, зберігати її чистоту, робити її живою. Ліс відіграє велику […]...
9. МОЇ ПІСНІ – ЛЕПКИЙ БОГДАН Не голосні мої пісні: Вони лунають – мов у сні, У сні якімсь дивнім-дивнім, В недоспанім, в нездійсненім, У сні про щастя, про любов, А дійсність – кривда, дійсність – кров. Й шумить до мене тихий гай: “Повіки затули, співай, Най сняться нам квітки, весна, Хоч тут зима й квіток нема”. І кличе поле: “Тихо […]...
10. Три дороги (твір з елементами опису на основі особистих спостережень) – НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ – 6 КЛАС Моя школа розташована в наймальовничішому куточку селища. Вона побудована на узвишші, а навколо ростуть фруктові дерева. Навесні наша школа потопає в піні білого цвіту, влітку будівля ховається в зелені, восени нас оточує золотий листопад, а взимку біла снігова ковдра вкриває дах, ганок, шкільне подвір’я і голі гілки саду, що зробилися схожі на пухнасті лапки зайчиків. […]...
11. МОНАХИНЯ – БОГДАН БОЙЧУК У чорний шовк Старанно загорнула груди І спілість свого лона, Щоб перейти Холодно Крізь життя: Не знаючи, Ні болю родження, Ні сліз, В яких живуть Пісні. І тільки кінчиками білих пальців Просувала мертві дні, Як вервицю, І почуття, мов квіти, укладала Між жовтими листками Молитовника. І до кінця Вмивала руки Шепотом молитви, Щоб простягнути їх, […]...
12. ПІСНЯ ПРО НЕЗНИЩЕННІСТЬ МАТЕРІЇ – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Забрівши у хащі, закутаний у вітер, Накритий небом і обмотаний піснями Лежу, мов мудрий ліс, під папороті квітом І стигну, і холону, й твердну в білий камінь. Рослинних рік підноситься зелена повінь, Годин, комет і листя безперервний лопіт. Заллє мене потоп, розчавить білим сонцем, І тіло стане вуглем, з пісні буде попіл. Прокотяться, як лява, […]...
13. ЗОЛОТОМОРЕ – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Йде дощ малин. Племена бджіл шаліють. Струни світла Поторгані. Приїхали посли з золотоморя. Квартет долонь – два спутані акорди. Мряки мітли. В червоний ягід дощ в’їжджає білий кінь. Про зорі Мовлять посли, та їхня мова нам незрозуміла. Колись давно співала неня про золотоморе, Підводне царство, де ночує сонце в білих віллах У зливі світла. Їде […]...
14. Короткий переказ – Жар-Птиця – ІРИНА ЖИЛЕНКО ІРИНА ЖИЛЕНКО Сусідка моя – чарівниця – Годувала надвечір родзинками У клітці золоту Жар-Птицю З очима-намистинками. І як воно трапилось – хто його зна, Та тільки дверцят не замкнула вона. Рвонулась на волю чудесна Жар-Птиця. 1 враз освітилась казково столиця. Дорослим і дітям Яснішали лиця: “Як хороше жити Під сонцем Жар-Птиці!” І тільки ота трьохсотлітня […]...
15. Результати спостережень хвиль у відкритому океані Найбільший ряд спостережень над хвилюванням у відкритому океані належить морякам французького військового флоту і особливо лейтенанту Парі, який зробив протягом трирічного плавання близько 4000 спостережень (в 1867 – 1870 рр..). Подібні ж спостереження проводилися англійцями, американцями, росіянами і німцями. Всі ці спостереження в середньому виводі показують, що найбільші розміри вітрових хвиль у відкритому океані зустрічаються […]...
16. Твір на тему “Опис місцевості на основі особистих спостережень” Мій улюблений парк розташувався в тихому районі в межах міста. З двох боків його опоясує вода, з третього боку парк загороджує красивий паркан, а одна сторона зовсім вільна для входу. Щоб потрапити у парк з того боку, де я живу, треба перейти невеличкий місток. Перейшовши, я одразу ж потрапляю у дивний куточок природи, де в […]...
17. БІЛА СИМФОНІЯ – ЛІНА КОСТЕНКО Було нам тоді не до сміху. Ніч підняла завісу – Біла симфонія снігу Пливла над щоглами лісу. А ліс, як дрейфуюча шхуна, Скрипів, у льоди закутий… І хлопець, зворушливо юний, Сказав із дорослим смутком: – Ти пісня моя лебедина, Останнє моє кохання… В такому віці людина Завжди кохає востаннє. Бо то уже справа гідности – […]...
18. Будинок з химерами – ПИСЬМОВИЙ ТВІР-ОПИС ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ НА ОСНОВІ ОСОБИСТИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ І ВРАЖЕНЬ У ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ Нещодавно наш клас був на екскурсії в місті Києві. Від подорожі ми отримали незабутні враження, дізналися багато нового, побували в цікавих місцях. Чи не найбільше Мені запам’яталася архітектурна пам’ятка нашої столиці – незвичайна будівля, яку називають Будинком з химерами, розташована на вулиці Банківській. Від екскурсовода я довідався, що пам’ятку було збудовано в 1901 році архітектором […]...
19. МИШКА (Казка для дітей; для малих і великих) – ЛЕПКИЙ БОГДАН Була собі мишка. Така, як і другі: сіренька, маленька, кінчасті вушка, довгий, гладкий хвостик. В самім кутку хати, де нога від ліжка щільно притикає до стіни, мала свою нору. Мешкання не розкішне, але безпечне. Ніхто з людей не заглядав туди. О, люди, – це дуже цікаві сотворіння! Мишка боялася людей. Коли на хаті не видно […]...
20. Шляхетний вчинок. Твір-роздум про вчинки людей на основі власних спостережень у художньому стилі – Творча робота з української мови Чи доводилося тобі коли-небудь бачити шляхетний вчинок? Чи робив ти шляхетні вчинки? На мою думку, шляхетний вчинок хоча раз у житті робить кожна людина. Такі вчинки додають поваги від людей, впевненості у собі. Шляхетним можна назвати вчинок, який рятує людині життя. А також те, коли ти поступаєшся місцем у громадському транспорті або переводиш малюка через […]...
21. Шахти, терикони – ВОЛОДИМИР СОСЮРА * * * Шахти, терикони, Заводські вогні… Місяць в травах тоне… І пісні, пісні… Доля ти піснярська, Доленько моя! Сторона шахтарська, Син твій, син твій я! Там, де обрій, в полі Неба мрійна гать. Золоті тополі За Дінцем шумлять. Про крейдяні гори Не забуду я, Де молилась зорям Матінка моя. Піснею лечу я Над простором […]...
22. Перемогти себе. Твір-роздум про вчинки людей на основі власних спостережень у художньому стилі – Творча робота з української мови Що означає перемогти себе? Я колись чула вислів, що найбільша перемога – це перемога над самим собою. Чому? Я вважаю, що лінива, непосидюча людина ніколи не може перемогти себе, адже лінь її змушує не робити уроки, не допомагати батькам, бо лінощі опановують нею. І коли людина не хоче відганяти від себе лінь, то вона ніколи […]...
23. Чому плакала ялинка? Твір-роздум про вчинки людей на основі власних спостережень у художньому стилі – Творча робота з української мови Невже ялинка може плакати? Так, може. І часто це плач не однієї ялинки, а плач і стогін цілого лісу. Зимовий ліс. Усі дерева довкола вкриті білим сріблястим інеєм. А на їхньому фоні вирізняються вічнозелені красуні. У них святковий величний вигляд. Але чому вони такі сумні, чому вони не радіють, як усі? Я вже здогадуюсь чому. […]...
24. Цвіт щастя – БОГДАН ЛЕПКИЙ – скорочено Дитиною малою він не раз чув, як люди говорили: “щастя”. – Що таке щастя? – питався матері, цікаво вдивляючись своїми оченятами в її заклопотане обличчя. – Щастя, дитинко, то доля, – повторяла мати і не знала, як пояснити малій дитинячій голівці те дивне слово “доля”. – А що таке доля? – Доля, дитино, то такий […]...
25. Скорочено – ЖАР-ПТИЦЯ – ІРИНА ЖИЛЕНКО – 6 КЛАС Сусідка моя – чарівниця – Годувала надвечір родзинками У клітці золоту Жар-птицю З очима-намистинками. І як воно трапилось – хто його зна – Та тільки дверцят не замкнула вона. Рвонулась на волю чудесна Жар-птиця, І враз освітилась казково столиця. Летіла все вище, так гарно, так вільно, Як в найзолотішім, найкращім мультфільмі… Дорослим і дітям яснішали […]...
26. Не чини людям так, як не хочеш, щоб чинили тобі. Твір-роздум про вчинки людей на основі власних спостережень у художньому стилі – Творча робота з української мови Чи робили ви будь-коли людям добро? Ти відповісиш: “Так”. Чинити ближнім добро може кожна людина. Адже добра, чесна людина, котра любить Господа Бога, буде чинити так, як робив це наш Творець. Вона буде допомагати ближнім, а також, на мою думку, чесна людина ніколи не залишить у біді свого друга чи ближнього. Добра людина ніколи не […]...
27. Все, що тільки я чув – ЛЕПКИЙ БОГДАН Все, що тільки я чув, Та сказати не вмів, Я у тобі відчув, Я у тобі узрів. Ти – гармонья красок, Ти – мелодія слів, Ти – багатство думок, Джерело вічних снів. Ти – криниця туги, Що в безмежний простір До добра і краси Пориває мій зір. Ти – підойма стремлінь, Ти – підмога для […]...
28. ДВІ ПІСНІ – БОГДАН БОЙЧУК I Я бачу все : Час зморшками обличчя зриє, А теплі коси Вкриє іней Незчисленних зим. Я бачу… Висохлі уста, Як листя, шелестітимуть Незрозуміло. В очах – не ласка, Тільки біль. Я бачу і люблю. II Присіла, Розклавши коліна. Взяла у долоні Вагітність Спроквола лягла. В утробі Тремтіла дитина, По ній Розлилася Млость. І взнали […]...
29. БУРЯ – ЛЕПКИЙ БОГДАН Шаліла буря. Грім за громом У землю з луском бив з небес, І, мов відорваний з припону Якийсь казочний лютий пес Встікався, зливсь над моїм домом. А блискавки, неначе змії Пекельні, вились по землі І витягали ясні шиї, В небеснім ковані вогні. А темрява – хай господь криє! Здавалося, хвилина суду Прийшла і наблизився час, […]...
30. АПОКАЛІПСИС – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Підводяться, мов сонні, велетенські леви, силюети Тяжких, прирослих до землі, кам’яностопих тюрем І в’язнів по ночах відвідують коханки і комети, І місяць, мов рудий павук, повзе поволі муром. Коли слова на порох стерті, сповідатись зорям зайво. На зорях, мов на стінах, цвіль, черва, зелінка й вогкість Обличчя в’язнів миє місяць синім і холодним сяйвом Аж […]...
31. Десь суть була – БОГДАН БОЙЧУК Десь суть була, Осталися одгадки, Десь дім стояв, Та як його знайти? Мій шлях Неждано виховзнув З-під ніг Піском розлився В безконечність. Я йшов І по коліна груз В темнoті. На грані світляних років Являвся часом день, І час від часу зірка Падала комусь В долоні. Так : Десь дім стояв, А може, не стояв; […]...
32. УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛІЗМ. ДОСЛІДЖЕННЯ, ІНТЕРПРЕТАЦІЇ, ПОРТРЕТИ – Богдан Червак ЗМІСТ Вступ Націоналістичний рух і проблеми інтерпретації історичного минулого Націоналізм проти фашизму Дмитро Донцов і український націоналізм “Націократія” Миколи Сціборського в системі ідейних засад українського націоналізму Український націоналізм як ідейне й світоглядне забезпечення процесів державотворення Геополітичні візії українського націоналізму Націоналізм і військо …Головна причина нещастя нашої нації – брак націоналізму серед широкого загалу її. …Націоналізм […]...
33. Скорочено – ЦВІТ ЩАСТЯ – БОГДАН ЛЕПКИЙ – 7 КЛАС Дитиною малою він не раз чув, як люди говорили: “щастя”. – Що таке щастя? – питався матері, цікаво вдивляючись своїми оченятами в її заклопотане обличчя. – Щастя, дитинко, то доля, – повторяла мати і не знала, як пояснити малій дитинячій голівці те дивне слово “доля”. – А що таке доля? – Доля, дитино, то такий […]...
34. БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – ВЕСНА Росте Антонич, і росте трава, І зеленіють кучеряві вільхи. Ой, нахилися, нахилися тільки, Почуєш найтайніші з всіх слова. Дощем квітневим, весно, не тривож! Хто стовк, мов дзбан скляний, блакитне небо, Хто сипле листя – кусні скла на тебе? У решето ловити хочеш дощ? З всіх найдивніша мова гайова: В рушницю ночі вклав хтось зорі-кулі, На […]...
35. Знак лева – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Умерлих квітів царство – спить пустиня В піску сорочці золото-червоній. Малюк осот – рослинне чортовиння, Екстазу сонця й блискавок погоні. Живі свічки понад землі труною, Жорсткий бур’ян нараз кущем горючим. Немов кущі розхилені рукою, Розхиляться бездонні віри кручі. І бачиш вічність – небо опалеве І шум червоних полум’я потоків. З-за гір століть веде сузір’я Лева, […]...
36. ПРИВІТАННЯ ЖИТТЯ – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ І день і вік однаково минають. Не задержать Нам хвилі. Кожна мить знов родить другу мить, І перша в другій спить, обі у третій, та, як вежа, Час виростає й меж не має й нас німить. Так на минулого й майбутнього раменах Повішено, мов плахту, долю нашу. Ми – ланцюга поодинокі звена, Ми – відтинок […]...
37. ТРИ ПЕРСТЕНІ – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Крилата скрипка на стіні, Червоний дзбан, квітчаста скриня. У скрипці творчі сплять вогні, Роса музична срібна й синя. В квітчастій скрині співний корінь, П’янливе зілля, віск, насіння Та на самому дні три зорі, Трьох перстенів ясне каміння. В червонім дзбані м’ятний трунок, Зелені краплі яворові. Дзвони, окриленая струно, Весні шаленій і любові! Підноситься угору дах, […]...
38. ВАСИЛЕВІ СТЕФАНИКОВІ – ЛЕПКИЙ БОГДАН Ти, хлопе, землю край І в землю зерно сій, Най жито, як Дунай, Покриє загін твій! Най жито, як Дунай, Пшениця золота, Поллється на весь край, Як та хлібна ріка. Ти не дивись на те, Що нивонька твоя, Як полотно лляне, Коротка і вузька! Хоть як ти моря грудь Веслом стальним пори. Хоть як ти […]...
39. Ротації – Богдан-Ігор Антонич Біжать алеї звуків, саджених у гами. Мов на акорд, упав поверх на поверх. Греблі жовтих мурів, денний вулиць гамір Від берега по берег, тінь вінків дубових. Мусує день, мов склянка золотого чаю, Прочищена блакить, ввиш мряки шумовиння. Йдуть люди жовтих міст, і їхні очі сяють, Хоч смуток вглиб ховають, мов гірке насіння. Церкви, цукерні, біржі […]...
40. Моя ж душа – як струна тая – ЛЕПКИЙ БОГДАН Моя ж душа – як струна тая, Багата на всілякі тони, На ній і коломийка грає, І похоронні дзвонять дзвони. Мені байдужні всі правила, Всі штучні строфи, ритми, рими, Всі поетичні мотовила, Покриті пасмами скрутними. Я пишу те, що чую, бачу, Що в серце або в мозок впало, Часом сміюсь, часом заплачу, Сміху немного, сліз […]...