ДАНІЄЛЬ ДЕФО – ЛЮДИНА В ЖИТТЄВИХ ВИПРОБУВАННЯХ

ДАНІЄЛЬ ДЕФО   ЛЮДИНА В ЖИТТЄВИХ ВИПРОБУВАННЯХ

Данієяь Дефо – англійський письменник

1660 (Лондон) –

1731 (там само)

Мінливих доль таких ніхто, мабуть, іще не знав…

Данієль Дефо

Англійський письменник Данієль Дефо відомий усьому світові як автор книги про Робінзона Крузо.

Приблизно до сорока років прізвище його було наполовину коротшим – Фо. Потім він вирішив прикрасити його на французький зразок часткою “де”. І надалі став підписуватися то окремо – де Фо, то разом – Дефо.

Письменник народився 1660 року в Лондоні в родині купця. У дитинстві його особливо вразили дві події: епідемія чуми, яка забрала п’‎яту частину мешканців Лондона, і пожежа, що сталася через рік. Вогонь лютував три дні: згоріло майже все місто, загинули тисячі людей. Родині Дефо вдалося врятуватися. Однак майбутній письменник, якому тоді було лише шість років, запам’‎ятав це жахіття назавжди: “З болем у серці пригадую я те, що пам’ятаю дуже добре, хоча й був ще зовсім дитиною. Маю на увазі велику лондонську пожежу”.

З раннього дитинства в Данієля виявилися якості характеру, які пізніше розвинулися: надзвичайне терпіння і наполегливість. Він рано навчився грати на скрипці й лютні, вивчив алфавіт і за порадою матері переписував великі уривки з Біблії.

Батько Данієля мріяв, щоб його син став пастором, тож віддав у духовну академію, де хлопець навчався дев’‎ятнадцять років. Тут вивчали богословські та природничі науки, літературу, історію, мови. Згодом, ставши письменником, Дефо напише про себе: “Володіє французькою так добре, як і своєю рідною англійською. Знає іспанську, італійську і трохи слов’‎янську… знає трохи й португальську… Наділений достатніми знаннями в галузі експериментальних наук… Добре знає географію, весь світ бачить, ніби на долоні. Обізнаний в астрономії, знає про рух небесних тіл… Любить історію: всі історичні праці, написані його рідною мовою і перекладені нею, він прочитав… А щодо відомостей про рідну країну – то він просто жива географічна карта…”

ДАНІЄЛЬ ДЕФО   ЛЮДИНА В ЖИТТЄВИХ ВИПРОБУВАННЯХ

Мартін Кюсель. Трищоглове судно 1680 року

Проте, закінчивши духовну академію, Данієль не став священиком. Він вирішив зайнятися комерцією і почав торгувати. Продавав найрізноманітніші товари: парфуми, вино, тютюн, галантерейні вироби. Займаючись торговими справами, він побував у Франції, Італії, Іспанії, Португалії. Торгувати у ті часи було дуже небезпечно. Кораблям загрожували не лише шторми, а й морські розбійники. Неодноразово пірати грабували корабель, на якому Дефо перевозив свої товари. “Тринадцять разів я ставав багатим і знову бідним”,- скаже письменник у зрілі роки. Однак, незважаючи ні на що, слова “ділова людина”, “комерсант”, “торговець” він промовляв із насолодою.

Коли Данієлю Дефо було трохи більше тридцяти, він, не залишаючи комерції, починає писати. І з того часу пише багато: сатиричні вірші, праці, присвячені питанням торгівлі, мореплавства, скляної справи, сімейного виховання, розведення худоби. Він видавав газету і сам писав усі матеріали для неї, серед яких – цікаві статті про парламентську роботу, ураган, чуму, злодіїв тощо. Газета виходила на чотирьох сторінках тричі на тиждень.

Перу Данієля Дефо належать історії про піратів, привидів, грабіжників, короля Карла XII, царя Петра І. Він створив романи про моряків на безлюдному острові, про глухонімого хлопчика, про розбійника з великої дороги та багато інших. Дослідники підрахували, що протягом життя Дефо написав понад 500 творів. Славетний “Робінзон Крузо”, який належить до пригодницької літератури, у цьому переліку має номер 412.

Письменник часом гнівив владу, якій не подобалося чимало його творів, а також проектів економічних і соціальних реформ. Митцеві доводилося переховуватися. Якось навіть оголосили розшук, а в газеті опублікували опис його прикмет: “Середнього зросту, худорлявий, приблизно сорока років, смаглявий, волосся темно-каштанове, носить перуку, ніс гачком, підборіддя виступає, очі сірі, у куточку рота велика родимка”.

Обминути суд і в’‎язницю Дефо не вдалося. Вирок звучав так: “Твори потрібно спалити рукою ката, а на автора накласти грошовий штраф, посадити до в’‎язниці і тричі виставити біля ганебного стовпа “. У тогочасній Європі прикутого до ганебного стовпа засудженого віддавали на поталу натовпу. Його ображали брутальними словами, закидали сміттям, камінням і часто забивали до смерті.

З Данієлем Дефо сталося непередбачуване: прикутому до стовпа письменнику кидали квіти. Люди прочитали написаний ним у в’‎язниці “Гімн ганебному стовпові” і зрозуміли, що митець покараний не за злочин, а за дошкульні слова на адресу влади.

Пригодницька література – твори із захоплюючим сюжетом про складні випробування, через які проходять герої. В основі цих творів – напружені конфлікти особистого чи громадського життя, у яких персонажі найбільш повно виявляють риси свого характеру.

Коли Данієлю Дефо Виповнилося шістдесят, він писав: “Я прожив надзвичайне життя – у постійних бурях, у боротьбі з найгіршим видом дикунів і людожерів… Я пережив насильство і гніт, несправедливі докори, людське презирство, небесні кари і ворожнечу людей…”

Останні роки свого життя Дефо провів далеко від дому, переховуючись від кредиторів. Він був старим і хворим, однак не припиняв працювати. Останніми написав твори на тему “негайного припинення вуличного розбою”. Навіть на порозі смерті він думав про благополуччя країни, в якій його не раз переслідували.

Помер Данієль Дефо у квітні 1731 року. Одна з газет написала з приводу його смерті: “Кілька днів тому пішов з життя Дефо-старший, добре відомий своїми численними і різноманітними творами. Він був наділений великим природним даром. Чудово орієнтувався в торгових інтересах країни… Він намагався триматися якомога далі від політичних угруповань. Але завжди захищав інтереси громадянської і релігійної свободи…” Дослідники вважають, що цей некролог написав завчасно сам Дефо.

Слава прийшла до письменника вже після його смерті, передусім завдяки романові “Життя й надзвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо”, написаному ще в 1719 році. Повна назва роману – “Життя й надзвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо, моряка з Йорка, що прожив двадцять вісім років у цілковитій самотності на безлюдному острові біля американського узбережжя, недалеко від гирла ріки Оріноко, опинившись на березі після аварії корабля, під час якої загинув весь екіпаж, крім нього, з додатком розповіді про не менш дивовижний спосіб, яким його врешті-решт визволили пірати. Писано ним самим”. Ця назва є коротким викладом змісту твору.

Коли Данієль Дефо писав роман, мабуть він думав не про славу. Книга вийшла навіть без імені автора, адже була написана нібито самим Робінзоном. Головний герой твору не зовсім вигаданий письменником. У нього був прототип – моряк Олександр Селькірк. Після сварки з капітаном його висадили на безлюдному острові біля Південної Америки. Селькіркові залишили невеликий запас продуктів і необхідні речі (одяг, білизну, рушницю, порох, кресало, тютюн, сокиру, ніж, котел і Біблію). Прожив він на острові чотири роки і чотири місяці, а потім його помітили з корабля. За цей час він зовсім здичавів і, опинившись на борту корабля, не зміг спочатку вимовити жодного слова.

Роман – великий за обсягом і складний за будовою переважно прозовий твір, у якому широко охоплені життєві події, розкрито історію формування характерів багатьох персонажів.

Головні ознаки роману:

– переважно прозовий твір, великий за обсягом;

– велика кількість подій;

– охоплює значний відрізок часу;

– складна композиція;

– велика кількість персонажів;

– розкрито історію формування характерів героїв.

Данієль Дефо дізнався про історію Олександра Селькірка з газет. Роман “Робінзон Крузо” трохи нагадує випадок із Селькірком, однак і суттєво відрізняється від нього. Чим саме?

Данієль Дефо змінив ім’‎я героя, “переніс” острів із Тихого океану в Атлантичний, а час подій – на п’‎ятдесят років назад. Крім того, письменник збільшив термін перебування героя на острові в сім разів.

Робінзон Крузо прожив на острові понад 28 років. Але, на відміну від Селькірка, не тільки не здичавів, а став набагато кращим, ніж був. Англійці, які прибули на острів, назвали його губернатором цієї місцевості: вони одностайно визнали його господарем становища.

Як же вдалося Робінзонові стати переможцем?

Опинившись на безлюдному острові, Робінзон Крузо не занепав духом, не скорився обставинам. Він почав боротися за своє життя, ця боротьба тривала 28 років. Що це означає? Робінзон раціонально організував своє життя на острові, багато працював. Можна стверджувати, що несприятливі обставини він поборов завдяки своєму розуму і наполегливості. І ще одне. На острові Робінзон став іншою людиною – Людиною з великої літери. Він переміг самого себе – свої негативні звички, страх, відчай, сумніви. Саме людську могутність, резерви людського організму та потужність розуму і показав Данієль Дефо у своєму романі.

Сюжет роману побудовано на боротьбі ізольованої від суспільства людини з дикою природою. Це головна ознака одного з різновидів пригодницької літератури – робінзонади. Саме Данієль Дефо і започаткував робінзонаду своїм романом, який почали наслідувати в різних країнах.

Відомі численні переробки, наслідування та перекази роману “Робінзон Крузо”, зокрема українською мовою – Бориса Грінченка, англійською – Вільяма Голдінга та інших. Тарас Шевченко, захоплюючись романом, створив малюнок “Робінзон Крузо”. З дня своєї появи (квітень 1719 року) роман про Робінзона Крузо мав дуже багато читачів. Усі хотіли прочитати книгу, незважаючи на її високу ціну. За своєю вартістю книга прирівнювалася до вартості третини коня або чоловічого костюма. Самого ж письменника роман не збагатив матеріально, але приніс йому світову славу, яка живе й сьогодні.

Робінзонада – різновид пригодницької літератури у якому зображено життя та діяльність героїв, що з певних причин опинилися поза цивілізацією.

ДАНІЄЛЬ ДЕФО   ЛЮДИНА В ЖИТТЄВИХ ВИПРОБУВАННЯХ

Тарас Шевченко. Робінзон Крузо

Чи добре ви запам’ятали?

Поняття: роман, пригодницька література, робінзонада. Імена: Данієль Дефо, Карл XII, Петро І, Олександр Селькірк, Борис Грінченко, Вільям Голдінг, Тарас Шевченко.

Географічні назви: Лондон, Франція, Італія, Іспанія, Португалія, Південна Америка, Тихий океан, Атлантичний океан.

Назви творів: “Життя й надзвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо”, “Гімн ганебному стовпові”.

Запитання й завдання

1. Коли і де народився Данієль Дефо? Які події особливо вразили його в дитинстві?

2. Де навчався майбутній письменник? Якими знаннями оволодів?

3. Якою справою займався Дефо після закінчення духовної академії? Чи завжди йому щастило?

4. Чи багато книг написав Дефо? Яких тем торкався?

5. Як ставилася влада до його творчості? Чи можна життя письменника назвати безхмарним?

6. Чия історія наштовхнула письменника на написання роману про Робінзона Крузо? Різновид якого пригодницького твору він започаткував?

7. Опишіть зовнішність письменника. Порівняйте наведений у статті опис із художнім портретом Данієля Дефо.

1. Чому Дефо називає свою долю мінливою? Доведіть твердження, використовуючи матеріали статті.

2. Поміркуйте, чому Тараса Шевченка так зацікавила доля Робінзона Крузо. Яким він зобразив цього героя на малюнку?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ДАНІЄЛЬ ДЕФО – ЛЮДИНА В ЖИТТЄВИХ ВИПРОБУВАННЯХ