Home ⇒ 👍Підручники ⇒ Дакікі. Переклад А. Кримського – ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ ТА ІРАНУ
Дакікі. Переклад А. Кримського – ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ ТА ІРАНУ
1
Нащо спадає на землю
Хмура нічна темнота?
Хотів би я вічно глядіти
В любі, солодкі вуста!
Хотів би я вічно глядіти
В ті, коло вуст, ямочки!
Як я за ними нудьгую,
Знають на небі зірки.
Ох, моє серце впіймалось
В лютий, гризучий полон:
Локони чорні в’юнкії
Жалять, немов скорпіон!
Як же було не впійматись?
Все в тобі – щира краса…
Щире, безмежне кохання
В серці моїм не вгаса.
Може б, мені загадали
Кинуть тебе, не любить?
“Господи боже! – сказав би. –
Краще на світі не жить!”
2
Я засидівся на місці –
І душею замарнів.
Бо з сидіння-недвижіння
Був би й кожен знікчемнів.
Напусти в канаву воду,
Всю з прозорих, ясних хвиль,
Та не дай ізвідти ходу –
Розведеться цвіль і гниль.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Сааді. Поезії. Переклад А. Кримського – ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ ТА ІРАНУ І Я не знав, не відав досі, Що у тебе стільки зради. Краще – слова не давати, Ніж давати і ламати. Полюбив тебе я щиро; “Нащо? – кажуть. – Справа марна…” Хай спитають попереду, Нащо ти такая гарна! До дверей твоїх крадуся… Торгну? Ні! Немає духу! Підглядають вороженьки… Я стою… немов старцюга. Жду тебе, що […]...
- З Рубайят Омара Хайяма. Переклад А. Кримського – ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ ТА ІРАНУ Омар Хаям (род. коло 1040, пом. 1123) з-поміж усіх перських поетів має теперечки, безперечно, найпопулярнішу славу у людей західного світу. Серед англійців та американців є товариства імені Омара Хаяма і сотворену йому справжнісінький культ. Хаям був дуже вчений математик-астроном та філософ XI-XII вв., духовний вихованець Ібн Сіни, що помер десь, літ за троє перед тим, […]...
- Сенаї. Поезії. Переклад А. Кримського – ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ ТА ІРАНУ Шейх Сенаї (коло 1048-1141) належить почасти ще до XI віку. Він жив у Газні, у теперішньому Афганістані, куди навіть могутні сельджуки XI в. не дійшли і де панували, як в XI, так і в XII віці, нащадки султана Махмуда Газневідського. Сенаї попереду, за першої, себто кращої, половини свого довгого життя, був виславляв своїх султанів і […]...
- Рудакі. Переклад А. Кримського – ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ ТА ІРАНУ 1 Веселися… Веселися З чорноокими дівками! Наче вітер, наче казка, Все проноситься над нами. Як підійде щастя-радість – Утішайся! Не барися! Що зминуло, промайнуло – Позабудь і не журися! Щастя нашеє – дівчата, Наче фурії, принадні, Ясні личенька, як місяць, Коси – хвилі ароматні. Щастя наше – дружні учти, Товариське частування… Нещасливий, хто скупиться І […]...
- З Великого дивану Переклад М. Ільницького та Я. Полотнюка – ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ ТА ІРАНУ Газелі * * * З долоні красуні я випив вина – І іскра мій вид пройняла вогняна. Я вперше збагнув таїну таїни, І кволість пропала кудись, як мана. Коханій я тисячу слав запитань, А відповідь ще не прийшла ні одна. У серці моєму то холод, то жар, Та пломінь кохану чомусь обмина. Із рук її […]...
- П. Лозієв. Е. Фітцджеральдів переклад робаійятів Омара Хейяма та причини його успіху – ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ ТА ІРАНУ Ім’я Омара Хейяма (Абуль-Фатх Омар бен Ібрагім Хейям), царя “робаі”, відоме всім і кожному в культурнім світі. На Заході існують навіть “Omer Khayyam’s Clubs”, де спеціально вивчають ідеї поета, тлумачать неясне в них, пишуть до його писань конкорданції1. Згадаймо-ж, хоча-б у коротких рисах, життя славетного поета, уявімо його світогляд. Мало біографічних відомостей у нашому розпорядженні. […]...
- Притчі – ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ ТА ІРАНУ Прихід поета в халеб у дні Ашури В день ашури всі мешканці Халеба Побожно очі зводили до неба, В дорогу лаштувалися порану, В антіохійську товпилися браму. Ридали й на собі одежу дерли У незагойній тузі за померлим. Ридали за Хусейном без упину – Через Язіда й Щімра він загинув. Такий навколо розлягався галас, Мов там […]...
- Шокало О. Авеста – ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ ТА ІРАНУ АВЕСТА (з перс – “основний текст”) – пам’ятка давньоіран. культури, зібрання священних текстів зороастрійської релігії, пророком і засновником якої був Заратуштра (грец. Зо-роастр; 2-а пол. 7-1-а пол. 6 ст. до н. е.). “А.” творилася протягом тривалого часу в різних місцях старод. Ірану й остаточно склалася в межах сучас. Таджикистану, пн.-сх. Афганістану й пн.-сх. Ірану у […]...
- А. Кримський. Шахнаме, або Іранська книга царів – ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ ТА ІРАНУ Написав Абуль Касим Фірдоусі Туський (935-1020) Переклад з перського первопису Вступне слово І “Книга іранських царів” (“Шахнаме”) – це й досі жива національна епопея для персів, отака, якою колись були для класичних еллінів Гомерові поеми “Іліада” та “Одіссея”. В основі своїй “Книга царів” є епопея стародавня, іще передмусульманська, і записано її було колись не тією […]...
- А. Кримський. Коментар до Каліли і Дімни – ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ ТА ІРАНУ В індійській Панчатантрі, або краще сказати – в Хітопадеші лежить джерело всіх отих оповідань. В VI віці по Хр. Лікар Барзуйе переложив багато староіндійських приповістей на пеглевійську мову, а за два століття після того Ібн-оль-Мокаффа зладив з них арабський переклад, назвавши його “Келіле уе Дімне”. Отож іменно з Мокаффової версії пішли переклади на всі мови […]...
- Р. Гамада. Багаристан Джамі та деякі завваги до Rawze-ye Ŝaŝom – ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ ТА ІРАНУ Нуреддін Абдуррахман ібн Нізамеддін Ахмад ібн Шамседдін Мохаммед народився 8 ша’бана 1414 / 7 листопада 817 р. в містечку Джам поблизу Нішапура, а не в Гераті (куди переїхав з батьками ще малою дитиною)1. На цю деталь вказує укладач IV тому вибраних праць члена-кореспондента АН СРСР Є. Е. Бертельса Е. Р. Рустамов, звертаючись до Xamsat ulmotahayyirin […]...
- М. Ільницький, Я. Полотнюк. Співець людяності (фрагменти). Румі – ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ ТА ІРАНУ Пробудження поетичного таланту Румі пов’язують з появою в Конії 1244 року мандрівного дервіша Шамседдіна у Тебрізі, який був настроєний проти офіційного ісламу. Він у своїх проповідях гостро виступав проти шейхів та інших авторитетів ісламу, включаючи навіть пророка Мухаммеда, таврував їхню користолюбність та кастові привілеї, порушував, по суті, закони шаріату. Румі подружив з Тебрізі і визнав […]...
- А. Кримський. Хафіз та його пісні (бл. 1300-1389) в його рідній Персії XIV в. та новій Європі (фрагменти) – ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ ТА ІРАНУ III Літературний шіразький гурт в Інджуїдів, бл[изько] половини] XIV в., де розцвів і виспів поетичний Хафізів талант. Хафізова елегія № 579 про безповоротно минулі щасливі дні інджуїдського Шіраза настільки може навчити і про біографію і про історію світогляду самого поета, що не завадить навести тую поезію цілу: Як султанував володар шейх Абу-Ісхак, П’ятьма чудесними мужами […]...
- Чорна паща, або Сама аномальна зона Середньої Азії На півострові Мангишлак, в 50 кілометрах oт міста Актау, простягається западина Карагие, що в перекладі з тюркського означає “чорна паща”. Ці одна з найглибших западин суші, вона знаходиться на 132 метри нижче рівня моря і займає п’яте місце серед подібних западин. Карагие являє собою гігантську чашу з несиметричними схилами. Її довжина 40, а ширина 10 […]...
- Клімат гір Середньої Азії Головні характерні особливості для клімату Середньої Азії, такі як велика кількість сонячних днів, континентальність, сухість, особливо яскраво простежуються на рівнинах, що займають основну частину території Середньої Азії. Кліматичні умови гір, розташованих на сході, південному сході, півдні Середньої Азії, під впливом таких чинників, як висота, розташування гірських схилів щодо сонця і вітрів, ширина гірських долин, розміщення […]...
- Історія дослідження Середньої Азії Вивчати природу Середньої Азії почали ще в стародавні часи, так як вона була розташована на важливому міжнародному торговому шляху між державами Сходу і Заходу. Перші відомості про Середньої Азії зустрічаються в працях Геродота, Страбона, Арриана, Птолемея та інших. В історії вивчення Середньої Азії простежуються кілька періодів. Перший період – епоха Великого шовкового шляху. Шовковий шлях […]...
- Історія формування території Середньої Азії Історія розвитку. В історії розвитку земної поверхні виділено кілька етапів. В кінці протерозойської ери і на початку палеозою відбувалася байкальська складчастість, протягом першої половини палеозойської ери – каледонська складчастість, в другій її половині – герцинська, в мезозойську еру – кіммерійська, ларамійська і невадійська складчастості, в кайнозойську еру – альпійська складчастість. Сучасний стан земної поверхні Середньої […]...
- Гільгамеш. Уривок із поеми. Переклад І. Дибко – ЛІТЕРАТУРА ДАВНЬОГО ЄГИПТУ І ДВОРІЧЧЯ Таблиця XI По призадумі сказав Гільгамеш: – Утнапіштім, ти, що вічно жиєш, В нашім вигляді різниці нема; Чому ж така інша доля твоя? Яка ж була інша правда в житті, Що вічно жити судилось тобі? Чому такі щедрі були боги? Свою таємницю прошу скажи. – Добре, розкажу. Було це, гм… як давно не знати… Еа […]...
- Клімат Середньої Азії. Фактори, що впливають на клімат Клімат Середньої Азії дуже різноманітний. Коли в її північній частині ще панує зима, у південній частині і міжгірних валів вже цвітуть плодові дерева, починається весна. Різноманітність кліматичних умов Середньої Азії формувалася під впливом наступних основних факторів: географічного стану та сонячної радіації, руху повітряних мас та різноманітності рельєфу. Географічне положення місцевості та сонячна радіація. Середня Азія […]...
- Подорожі Сіндбада-морехода. Переклад О. Олеся – АРАБСЬКА ЛІТЕРАТУРА Фрагмент Сьома і остання подорож сіндбада “- Після шостої подорожі я дав собі слово ніколи більше не подорожувати, і справді цього разу я додержав свого слова. Не кажучи вже про те, що після таких пригод хоч у кого одпаде охота до подорожування, і мої літа були вже не ті. Пройшла моя молодість, я заспокоївся, і […]...
- Л. Грицик. Поезія Абу-ль-Ала аль-Мааррі у творчому світі А. Кримського – АРАБСЬКА ЛІТЕРАТУРА Літературознавча наука не обминала увагою східних авторів, імена яких завдяки А. Кримському з’являлися на сторінках багатьох періодичних видань – “Життя і слова”, “Буковини”, “Літературно-наукового вісника”, “Нової Громади”, календарів, альманахів, ювілейних збірників. Доповнюючи цей ряд перекладами й переспівами з російської та інших європейських мов, дослідники показували широке коло інтересів, ерудицію вченого, його прагнення ознайомити національного читача […]...
- Лампа Аладдіна. Переклад О. Олеся – АРАБСЬКА ЛІТЕРАТУРА В столиці одного китайського царства, дуже великого і багатого (а якого – зараз ніяк не згадаю), жив собі та був собі кравець Мустафа. Нічого казати, чесний він, роботящий, але бідний. Ледве-ледве він міг прогодувати свою жінку та сина Аладдіна. Де вже було думати Мустафі про якесь виховання сина! І хлопець виховувався просто на вулиці, серед […]...
- Панчатантра. Переклад І. Серебрякова і Т. Іваненко – БУДДІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА Оповідка десята “В одній лісистій країні жив шакал на ім’я Чандарава. От якось, знемагаючи від голоду, він прибіг до міста, аби чимсь поживитися. Міські собаки помітили його й страшенно завалували, погналися за ним і почали шарпати за боки гострими зубами. Рятуючи своє життя, він, геть покусаний, забіг по дорозі в будинок красильника, де стояв великий […]...
- Книга філософа Синтипи. Переклад О. Калашник – ВІЗАНТІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА І. Вступ Жив собі колись цар на ім’я Кир. Було у нього семеро жінок, та не було дітей. Тому, бажаючи мати дітей, молив він долю, щоб дала йому нащадків. І ось після довгих молитов народжується у нього син. Хлопець підростав і в усьому був гожий, міцніючи, мов деревце, про яке добре дбають. Як дійшов царевич […]...
- Ду Фу. Поезії. Переклад Я. Шекери – ЛІТЕРАТУРА ДАВНЬОЮ КИТАЮ Погляд навесні Чан’ань у рухнах, та гори і ріки живуть, У місті – дерева й напровесні трави глибокі. Сумую. А квіти забачу, то сльози проллю. Розлука нестерпна. Співають птахи – моє серце в турботі Три місяці поспіль палає запекла війна; Листи з Батьківщини для мене дорожчі від золота Волосся коротке, на скроні сивини лягли, Рідке […]...
- Шякулянталя. Уривки. Переклад Г. Хоткевича – БУДДІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА Дія перша (Фрагмент) (Роздвигається завіса, в музиці перед тим мотив Шякунталі. Розкішний тропічний ліс. Шякунталя й подруги поливають квітки) Шякунталя (за сценою). Сюди, сюди, кохані подруги! Духшянта (прислухається). Я чую Хтось наче там, за деревами щось говорить. Ану-лиш підійду. (Підходить ближче, придивляється) Це пустельнички молоденьки – Деревця молоді із поливальниць поливають. (Приглядається уважніше) Які ж […]...
- Хмара-вістун. Переклад П. Ріттера – БУДДІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА Частина перша 1 Далеко від коханої через проклін суворий пана Був засланий на рік, покараний за свій переступ, Якша. В лісах тінявих Рамагірі оселився він, нещасний, Над озером прозорим, що його купанням освятила Сіта. 2 На тій горі декілька місяців він перебув в розлуці З дружиною. Зі схудлих рук браслети золоті зсувалися… Ось в перший […]...
- Тіруккурал. Переклад В. Турніки та Б. Хоменка – БУДДІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА Книжка великого Любомудра Тіруваллувара про добросердя, політику й кохання Хвала дощеві Життя на землі завдячує дощеві. Тому дощ і вартий називатися нектаром життя. Дощ дарує усьому снагу і сам утамовує спрагу. Супутниця життя Справжня дружина та, яка має чесноти, потрібні в сім’ї, і яка живе на статки чоловіка. Чеснотлива жінка приносить щастя в хату, а […]...
- Книга пісень. Фрагменти. Переклад Я. Шекери – ЛІТЕРАТУРА ДАВНЬОЮ КИТАЮ З пісень царства Чжоу і царств, що лежать на південь від нього ПОДОРОЖНИК Ми рвемо подорожник, хутенько збираємо. Все рвемо подорожник, руками щипаємо. Ми рвемо подорожник, та й зерна з землі підіймаємо. Все рвемо подорожник, та й пригорщами обриваємо. Ми рвемо подорожник, у сукні поділ висипаємо. Все рвемо подорожник, за пояс поділ загортаємо. З пісень […]...
- Мілінда-Паньхо. Переклад П. Ріттера – БУДДІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА Немає постійної тотожності в однієї й тієї ж особи. Цар Мілінда спитав: – Преподобний Нагасено! Той, хто постає, чи той самий він, чи інший? Преподобний відповів: – Ні, він не той самий і не інший. – З’ясуй це порівнянням. – Як ти гадаєш, великий царю, коли тепер ти дорослий, то хіба ти той самий, що […]...
- Дгаммапада. Переклад П. Ріттера – БУДДІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА 11 Ті, що в несутності сутність, а сутність в несутності бачать, Вони не охоплюють сутність, їх хвилі облуди несуть. 12 Але хто у сутності сутність, несутність в несутності бачить, Ті справді охоплюють сутність, їх істини хвилі несуть. 13 Як хату, що вкрита погано, дощі заливають, руйнують, Отак ненаставлену душу нестримна пристрасть руйнує. 14 Як хату, […]...
- Лі Бо. Поезії. Переклад Л. Первомайського – ЛІТЕРАТУРА ДАВНЬОЮ КИТАЮ В зимовий день повертаюсь до своєї старої хати в горах З очей моїх втомлених Ще не зітер я сльози, Ще пил на одежі чиновницькій Стьмарює взори. Єдину стежину Обплутали пліті лози, У небі високому Сяють засніжені гори. Вже листя опало, Гуде під ногами земля, І хмари завмерли, І вітер віщує негоду. Бамбук молодий Піднімає зелене […]...
- Цюй Юань. Поезії. Переклад Я. Шекери – ЛІТЕРАТУРА ДАВНЬОЮ КИТАЮ (339-278) ПОЖЕРТВА ДУХАМ Вже закінчується ритуал, в барабани давно заходилися бити; Всі танцюють по черзі, кладуть на жертовники квіти. А красуні так вільно співають пісні голосні! Навесні орхідеї кладем, хризантеми п’янкі – восени; Без упину ті пахощі линуть далеко по світу! ВОЛОДАР ХМАР Миюсь водою з п’янких орхідей, та й полощу в ароматах волосся; Сукню […]...
- Юефу Південних династій. Переклад Я. Шекери – ЛІТЕРАТУРА ДАВНЬОЮ КИТАЮ ОСІННЯ ПІСНЯ Осінній вітрисько влітає в віконце, Фіранки мені розвіває. Я голову вгору – на місяць погляну, Любов подорожньому в даль передам, але як? – Я на місяць надію плекаю! ПІСНЯ СІЧЖОУ Згадую сливи пелюстки, які опадали в Січжоу. Сливу ламаю – в Цзянбей посилаю Вам квіти червоні. Мов абрикоса, та майка червона моя, Наче […]...
- Звірі хотіли згоди дійти. Епос. Переклад О. Пономаріва – ВІЗАНТІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА В шість тисяч вісімсотому Сімдесят третім році. У вересні у місяці П’ятнадцятого дня Лісів, річок, гір мешканці Зібралися на раду. Зійшлись великі і малі. Вельможні й зовсім прості. На троні – грізноокий лев – Звіриний цар-володар. При ньому співпрвитель слон. Безкостий. Безсуглобий; Барс, леопард – порадники. Наклепники великі. І ще чимало звірини Сиділо в тому […]...
- Скорочено – УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ – ЄВГЕН ГРЕБІНКА – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС – Ні, мамо, не можна нелюба любить, Нещасная доля із нелюбом жить. Ох тяжко, ох важко з ним річ розмовляти, Хай лучче буду я ввесь вік дівувати. – Хіба ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора. Як очі закрию, що буде з тобою? Останешся, доню, одна сиротою. А в світі якеє […]...
- УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ – ЄВГЕН ГРЕБІНКА – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА “Ні, мамо, не можна нелюба любить! Нещасная доля із нелюбом жить. Ох, тяжко, ох, важко з ним річ розмовляти! Хай лучче я буду ввесь вік дівувати!” “Хіба ж ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора. Як очі закрию, що буде з тобою? Останешся, доню, одна, сиротою! А в світі якеє життя […]...
- Утворення української мови в науковій концепції А. Ю. Кримського – Українська література – шкільна програма 12 класів Проблема східнослов’янського глотогенезу належить до важливих і досить спірних. Утворення мов східних слов’ян, зокрема, української, можна вважати актуальною темою лінгвістичних досліджень А. Ю. Кримського. Наукова концепція вченого містить детальний опис давніх писемних пам’яток, в яких позначилися риси східнослов’янських мов, зокрема, української. У сучасному мовознавстві немає спеціальних монографічних праць, присвячених питанню утворення української мови в науковій […]...
- Оригінал і переклад. Види перекладів, специфіка художнього перекладу. Переклад і переспів. Практика розрізнення різних видів перекладу – Оригінал. Переклад. Переспів – Вступні уроки Мета: поглибити учнівські знання про оригінал та переклад, ознайомити з різними видами перекладу, зі специфікою художнього перекладу; формувати теоретичну літературознавчу базу школярів, розвивати наукове бачення; сприяти вихованню гармонійної особистості. Епіграф: І щоб душі поетової вияв На нас, як рідний, з чужини повіяв. М. Рильський Хід уроку I. Організаційний момент Вступне слово вчителя (поздоровлення учнів з […]...
- Сутта-ніпата. Переклад І. Франка – БУДДІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА Мара і Будда Мара мовить: Хто має синів, має втіху з синів, Хто має корів, має втіху з корів, – Те “має” – то радість людськая. А в кого Немає нічого, Яка ж йому радість, якая? Будда мовить: Хто має синів, має клопіт з синів, Хто має корів, має клопіт з корів, – Те “має” […]...