“Contra spem spero!” – Леся Українка (1871-1913) – Українська література 10-х років
Датований 1890 роком, вірш “Contra spem spero!” (латин. – без надії сподіваюсь) став програмовим для усієї творчості Лесі Українки. У листі до брата Михайла поетеса назвала свій вірш безнадійно-надійним. Він народився у буянні весняного травня з-під пера дівчини, прикутої до ліжка і приреченої на операцію. Цей “приватний” контраст переріс у промовистий контраст художній. Сповнений алегоричних образів (осінні хмари; золота весна; барвисті квіти, посіяні на морозі; міцна льодова кора; крута крем’яна гора; важкий камінь; темна нічка; зірка провідна), цей твір побудований на антитезі. Думам-хмарам, лютуванню самодержавного “морозу” на “вбогім сумнім перелозі“ української культури, особистому горю і лихові загальнонаціональному лірична героїня протиставляє бажання повноти молодого життя, свідомий намір двигати важкий камінь обов’язку письменниці й громадянки. Поставивши у першій строфі запитання (“Чи то так у жалю, в голосінні / Проминуть молодії літа?”), усіма наступними лірична героїня дала гідну відповідь: людський дух є нескореним, його не зламають ані особисті, ані громадські обставини, якими б гнітючими вони не були.
Софія Караффа Корбут. “Я на вбогім сумнім перелозі буду сіять барвисті кнітки”
Вірш цікавий з огляду форми: латинський заголовок (“Contra spem spero!”), міфологічний образ Сізіфової праці (“Я на гору круту крем’яную / Буду камінь важкий підіймать”) демонструють інтелектуальну “європейськість”. Зміна задекларованих заяв – “ні, я хочу” на “так! Я буду” – композиційно вивершує рух поетичної думки, увиразнює обрану життєву позицію ліричної героїні, котру веде “зірка провідна” – символ служіння Україні. Прийом контрасту сприяє перетворенню алегоричних образів у символи, оскільки їх наповнення багатозначніше, а подекуди й зовсім нове, як-от: “Я на вбогім сумнім перелозі / Буду сіять барвисті квітки, / Буду сіять квітки на морозі, / Буду лить на них сльози гіркі”. Метафорична гіпербола “І від сліз тих гарячих розтане / Та кора льодовая, міцна” у контексті монологу ліричної героїні акцентує декларацію намірів молодого покоління патріотично налаштованої української інтелігенції. Головна думка твору – рішучість героїні у змаганні з власними негараздами і темрявою самодержавної ночі – наскрізна. Ритм тристопного анапесту розставляє логічні наголоси саме на тих словах, що є ключовими у сприйнятті антитези, афористичність вислову карбує сильну вольову особистість ліричної героїні: “Так! Я буду крізь сльози сміятись, / Серед лиха співати пісні, / Без надії таки сподіватись, / Буду жити! Геть думи сумні!”
Related posts:
- Короткий переказ – Contra spem spero – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 10-х РОКІВ XX СТ ЛЕСЯ УКРАЇНКА Гетьте, думи, ви, хмари осінні! То ж тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись. Жити хочу! Геть думи сумні! Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки. Буду сіять квітки на морозі, […]...
- Contra spem spero! – Леся Українка (1871-1913) – Образне слово поетичного модернізму Гетьте, думи, ви, хмари осінні! Тож тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть думи сумні! Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки, Буду сіять квітки на морозі, Буду лить на […]...
- Соntrа sреm sреrо! – Леся Українка (Лариса Косач) (1871-1913) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Гетьте, думи, ви хмари осінні! То ж тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні” Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть, думи сумні! Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки, Буду сіять квітки на морозі, Буду лить […]...
- ТЕСТ 15. Леся Українка (“Contra spem spero”, “Лісова пісня”) 1. Стильовою домінантою творчості Лесі Українки є А неоромантизм Б експресіонізм В імпресіонізм Г сентименталізм Д реалізм 2. “Від часу Шевченкового “поховайте та вставайте, кайдани порвіте” Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як з уст сеї слабосилої хворої дівчини”, – так сказав: А Василь Стефаник про вірш “На роковини Шевченка” Б Ольга […]...
- Contra spem spero як світоглядна декларація сильної, вольової особистості. Символічність, романтичні образи, образотворчий прийом контрасту Мета (формувати компетентності): Предметні (розкривати мотиви віршів; характеризувати композиційні й ритмомелодичні особливості, образи-символи, алегоричні образи); Ключові (уміти знаходити та систематизувати інформацію з різних джерел для виконання навчальних завдань; усвідомлювати значення етичних норм в особистому та суспільному житті, прагнути їх дотримуватися; уміти пов’язувати події художнього твору з реальним життям і робити висновки; логічно висловлювати власні думки; […]...
- “Пролітав буйний вітер над морем” (Леся Українка) – Леся Українка (1871-1913) – Українська література 10-х років Гама пейзажних малюнків Лесі Українки виявляє як любов до рідної природи, захоплення її красою, так і спостережливість у сприйнятті образів чужини. Волинь і Полтавщина, Буковина і Крим, гуцульські Карпати і степова Україна, Чорне море і Поділля знайшли поетичний вираз у творчості Лесі Українки. А ще письменниця збагатила українську пейзажну лірику картинами Італії, Східних Альп і […]...
- СОNTRА SРЕМ SРЕRО! (1890) – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Гетьте, думи, ви, хмари осінні! Тож тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть думи сумні! Я на вбогім, сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки, Буду сіять квітки на морозі, Буду лить на […]...
- “На шлях я вийшла ранньою весною” (Леся Українка) – Леся Українка (1871-1913) – Українська література 10-х років Промінням ясним, хвилями буйними, прудкими іскрами, летючими зірками, палкими блискавицями, мечами хотіла б я вас виховать, слова! (Леся Українка) “Лесю Українку – славетну и улюблену письменницю нашого народу, феноменальну жінку у світовій культурі – можна характеризувати її ж поетичним образом – “світло нагірне”. Нагірною проповіддю було її слово, що будило з летаргійного сну націю й […]...
- Пісня про незнищеність краси – Леся Українка (1871-1913) – Українська література 10-х років Драма-феєрія “Лісова пісня” (1911) належить до шедеврів світової драматургії. Цей твір, що “як чарівний заквітчаний острів, височіє в творчій спадщині Лесі Українки” (Максим Василь Касіян. Лукаш і Мавка. 1953 Рильський), не виник несподівано. До його появи поетеса готувалася ще у дитинстві, коли вперше почула про мавок і потай від усіх “в Колодяжному в місячну ніч […]...
- “Поетичне слово доспіло” (Іван Франко) – Леся Українка (1871-1913) – Українська література 10-х років Франкова студія творчості Лесі Українки, що була надрукована у 1898 році у “Літературно-науковому віснику”, містить найбільш компетентні оцінки. Дебютна збірка “На крилах пісень” названа найважливішим здобутком української літератури за 1893 рік, хоч талант Лесі Українки “уперше широко і сміло розмахнув крилами власного лету”. Іван Франко певний, що майстерність авторки є “здобутком дуже інтенсивної духовної праці […]...
- Індивідуальний стиль Лесі Українки – Леся Українка (1871-1913) – Українська література 10-х років ГРИГОРІЙ ФЕДОРОВИЧ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 1778-1843 Квітчина пам’ять буде свята вовіки поміж нами: він самостійно зрозумів серцем, що то за диво предивне – наші селяне; він зробив те ж саме для прози, що Шевченко для стиха українського: він так само спостеріг і перейняв поезію щоденної сільської мови, як Шевченко – поезію народної пісні. Удвох вони заправили нашу […]...
- “І ти колись боролась, мов Ізраїль” – Леся Українка (1871-1913) – Українська література 10-х років ІВАН ПЕТРОВИЧ КОТЛЯРЕВСЬКИМ 1769-1838 …він з великого пожару України Найбільшу спас народну святість – Слово… Іван Франко На витоптаному пустирі нашої ІСТОРІЇ раптом СМІХ Котляревського. Саме в той час, коли начебто й нічого було сміятися… Євген Сверстюк, український літературний критик, поет, філософ Він зачитувався “Дон Кіхотом” Сервантеса. Принаймні так переповідали його сучасники. Він і сам […]...
- “І все-таки до тебе думка лине” – Леся Українка (1871-1913) – Українська література 10-х років Світлі обрії нової української літератури Історія української літератури в ХІХ сторіччі – найповчальніший взірець цього поступового творення нації, національного почуття і національної свідомості літературою. Іван Франко Історичні координати Як ви знаєте, у середині XVIII ст. лівобережна частина України входила до складу Росії на правах автономії, що їй гарантували угоди Б. Хмельницького 1654 р. Катерина ІІ, […]...
- Утвердження незламності духу і віри людини в життєвих випробуваннях, змаганні з долею у віршах Мріє, не зрадь, Contra spem spero. Алегоричні образи поезій. Романтичний пафос. Афористичність мови – НЕОРОМАНТИЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ О. КОБИЛЯНСЬКОЇ, ЛЕСІ УКРАЇНКИ Мета: поглибити знання учнів про лірику Лесі Українки шляхом аналізу поезій “Мріє, не зрадь” і “Сопйа spem spero”; продовжити роботу над формуванням навичок виразного читання, ідейно-художнього аналізу тексту, розвитком зв’язного усного мовлення; допомогти учням відчути велику силу слова, його вплив на почуття, думки, волю, характер людини і здатність отримувати морально-естетичне задоволення від художнього твору; виховувати […]...
- Неоромантична поезія Мелодій – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Ліричний талант Лесі Українки набув розвитку в 90-х роках. А восени 1899 року у Львові вийшла у світ її нова збірка “Думи і мрії”. Допомогу в здійсненні видання надав відомий етнограф, член редколегії журналу “Літературно-науковий вісник” В. Гнатюк. Назва збірки (образ мрії, бажаного ідеалу) узгоджується з її загальним неоромантичним характером. Твори поєднано в цикли “Мелодії”, […]...
- Леся Українка і модернізм – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Дев’яності роки стали для Лесі Українки часом уточнення естетичних орієнтирів. З метою оновлення українського художнього слова вона зверталася до західноєвропейського мистецтва. З болем говорила вона про тих українських авторів, які не бажали рівнятися на досягнення світової літератури: “Біда наших українських писателів у тому, що вони більше пишуть, ніж читають, а як і читають, то все […]...
- Шкільний твір на тему – “Жити хочу! Геть думи сумні!” (Заклик до боротьби за життя в поезії Лесі Українки “Contra spem spero!”) Скільки б не пройшло часу, постать Лесі Українки буде завжди асоціюватися з образом героїні її поезії “Contra spem spero!”, рядки якої вражають драматизмом і водночас оптимізмом дівчини, здатної за найтяжчих обставин “пісню веселу співать”. Коли я ознайомилася з біографією поетеси, мене приголомшили слова її матері у листі до Івана Франка: “Чи ж смерть не була […]...
- ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік Леся Українка (справжнє ім’я та прізвище Лариса Петрівна Косач) народилася 25 лютого 1871 р. в м. Новограді-Волинському (нині Житомирська область) у родині українських інтелігентів. Батько, Петро Косач, був повітовим службовцем – юристом, людиною передових поглядів; мати, Олена Пчілка, – українською письменницею. Леся навчилася читати в чотири роки, а в п’ять – грала на фортепіано й […]...
- ХОТІЛА Б Я ПСНЕЮ СТАТИ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік * * * Хотіла б я піснею стати У сюю хвилину ясну, Щоб вільно по світі літати, Щоб вітер розносив луну. Щоб геть аж під яснії зорі Полинути співом дзвінким, Упасти на хвилі прозорі, Буяти над морем хибким. Лунали б тоді мої мрії І щастя моє таємне, Ясніші, ніж зорі яснії, Гучніші, ніж море гучне. […]...
- Мелодія весни (Стояла я і слухала весну…) – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Назва “Мелодії” вказує на особливу роль музичного елемента у творах циклу. Майже цілком на слуховому сприйнятті побудована поезія “Стояла я і слухала весну…”. В осягненні природного довкілля лірична героїня покладається на свою здатність дослухатися до загадкової й чарівної “мови” весни (“вона мені багато говорила…”). Надалі звукова образність у вірші конкретизується (“вона мені співала…”) і зрештою […]...
- Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст ■ Леся Українка Лариса Петрівна Косач народилася 25 лютого 1871 року в місті Звягелі (пізніше – Новоград-Волинський) у дворянській сім’ї. Для рідних вона змалку була Лесею – це домашнє ім’я стало згодом частиною літературного псевдоніма. Батько поетеси походив із Чернігівщини. Пригадуючи навчання в чернігівській гімназії, Петро Антонович Косач із теплотою відгукувався про свого вчителя – […]...
- Основні мотиви поетичної творчості Лесі Українки – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Уся творчість Лесі Українки наснажена потужною життєствердною силою – неоромантичним естетичним ідеалом, згідно з яким провідними мотивами є боротьба, воля, служіння високій меті. Ліричний герой її поетичних творів – сильна духом особистість, яка намагається знайти розв’язання актуальних суспільних і філософських проблем. Характерне для європейської неоромантики відчуття духовної втоми не властиве для поетичного доробку Лесі Українки. […]...
- Поетичний образ мрії (Мріє, не зрадь!..) – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Сприйняття поезії “Мріє, не зрадь!..” потребує залучення громадського контексту. Твір був написаний у серпні 1905 року під час революції в Російській імперії. Тоді відбулися потужні протести, повстання і страйки. Українці рішуче обстоювали свої права. Передчуття близьких змін надихнуло на публічні виступи багатьох митців, серед яких була й Леся Українка. Однак оптимістичне передчуття не обходилося без […]...
- Тема 19. Леся Українка (1871 – 1913) – Літературний процес кінця XIX – початку XX ст. – Нова українська література “Українська література” 9-10 клас – Готуємося до зовнішнього незалежного оцінювання “Леся Українка! Це звучить узагальнююче, як ім’я, в якому злились мільйони українок і українців, мільйони безвісних чесних борців за свободу, які в глухі часи жорстокого царизму вслід за російським пролетаріатом не побоялися устати проти гніту й рабства” (П. Тичина). Життя Лесі Українки – великий подвиг […]...
- Життєвий і творчий шлях – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Життєвий і творчий шлях Серед списку тих незлічимих каменярів, що лупали зруйновану тепер скелю національної неволі, ім’я Лесі Українки стоятиме на одному з перших місць. Дмитро Донцов Життєвий шлях Лариса Петрівна Косач народилася 25 лютого 1871 р. в Новограді-Волинському. На формування світогляду майбутньої письменниці великий вплив мали родинне оточення й “спадок предків”: передані з покоління […]...
- Трагедія правдивого слова (КАССАНДРА) – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Міфологічна основа Леся Українка не раз зверталася до жанру драматичної поеми. Написала “Одержиму”, “Вавилонський полон”, “На руїнах”, “В катакомбах”, “Кассандру” та ін. Драматична поема – це жанр, що поєднує ознаки драми й ліро-епічної поеми. їй властиві світоглядний або морально-етичний конфлікт та віршовані діалоги, що нагадують гострі словесні поєдинки. Над “Кассандрою” Леся Українка працювала в 1901 […]...
- Драматична поема Кассандра – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Драматичну поему “Кассандра” Леся Українка почала писати 1901 р., перебуваючи на італійському курорті Сан-Ремо, а завершила 1907 р. Лесина драма “одночасно поетична, політична та інтелектуальна”. У “Кассандрі” знайшли свій відгук і моменти автобіографічного характеру, і філософські запити часу, і політичні, зокрема дискусії української інтелігенції про те, яка правда потрібна людям. Основою сюжету для драматичної поеми […]...
- Літературне становлення – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Лариса Косач почала писати вірші дуже рано, ще в дев’ятирічному віці. Першими читачами стали члени родини. Коло читачів розширилося, коли в 1884 році львівський журнал “Зоря” опублікував поезії “Конвалія” і “Сафо”, підписані псевдонімом Леся Українка. А вже на початку 90-х років поетеса вирішила видати окрему збірку. Підготовлений рукопис надіслала І. Франкові, який надав їй підтримку. […]...
- Громадянські мотиви (Слово, чому ти не твердая криця…) – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст У збірці “Думи і мрії” помітне місце посідає цикл “Невільничі пісні”. Він з’явився, коли Лесю Українку по-справжньому захопила ідея громадської активності. У 1895 році вона надіслала до журналу “Народ” “Лист до товаришів” (лист не був опублікований через закриття видання). У зверненні поетеса писала: “Скажіть, мої товариші, чому не чутно вашого голосу, тим часом як усяка […]...
- ДАВНЯ ВЕСНА – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Була весна весела, щедра, мила, Промінням грала, сипала квітки, Вона летіла хутко, мов стокрила, За нею вслід співучії пташки! Все ожило, усе загомоніло – Зелений шум, веселая луна! Співало все, сміялось і бриніло, А я лежала хвора й самотна. Я думала: “Весна для всіх настала, Дарунки всім несе вона, ясна, Для мене тільки дару не […]...
- CONTRA SPEM SPERO ЯК СВІТОГЛЯДНА ДЕКЛАРАЦІЯ СИЛЬНОЇ, ВОЛЬОВОЇ ОСОБИСТОСТІ. СИМВОЛІЧНІСТЬ, РОМАНТИЧНІ ОБРАЗИ, ОБРАЗОТВОРЧИЙ ПРИЙОМ КОНТРАСТУ. ПРИЗНАЧЕННЯ ПОЕТА І ПОЕЗІЇ, МУЖНІСТЬ ЛІРИЧНОЇ ГЕРОЇНІ, АВТОБІОГРАФІЧНІ МОТИВИ (СЛОВО, ЧОМУ ТИ НЕ ТВЕРДАЯ КРИЦЯ) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Мета (формувати компетентності): Предметні: уміння розкривати мотиви віршів: автобіографічні, призначення поета й поезії, мужність ліричної героїні, характеризувати композиційні й ритмомелодичні особливості, образи-символи, алегоричні образи; Ключові: розвиток уміння логічно й послідовно обгрунтовувати своє твердження, робити висновки на підставі спостережень над текстом твору; комунікативну: усвідомлювати значення етичних норм в особистому та суспільному житті, прагнути їх дотримуватися; уміти […]...
- ХОТІЛА Б Я ПІСНЕЮ СТАТИ – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ * * * Хотіла б я піснею стати У сюю хвилину ясну, Щоб вільно по світі літати, Щоб вітер розносив луну. Щоб геть аж під яснії зорі Полинути співом дзвінким, Упасти на хвилі прозорі, Буяти над морем хибким. Лунали б тоді мої мрії І щастя моє таємне, Ясніші, ніж зорі яснії, Гучніші, ніж море гучне. […]...
- ДАВНЯ КАЗКА – МИТЕЦЬ І СУСПІЛЬСТВО – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік Поемі “Давня казка” понад 120 років, але порушені в ній проблеми актуальні й нині. Коли Леся Українка написала цей твір, у середовищі митців тривала гостра дискусія щодо ролі мистецтва. Одні заявляли, що мистецтво має бути лише для розваги, інші ж наполягали на тому, що історію пишуть царі й королі як володарі народів. Але поемою “Давня […]...
- МРІЇ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (Лариса Петрівна Косач) (1871-1913) – Я І СВІТ У дитячі любі роки, Коли так душа бажала Надзвичайного, дивного, Я любила вік лицарства. Тільки дивно, що не принци, Таємницею укриті, Не вродливі королівни Розум мій очарували. Я дивилась на малюнках Не на гордих переможців, Що, сперечника зваливши, Промовляють люто: “Здайся!” Погляд мій спускався нижче, На того, хто, розпростертий, До землі прибитий списом, Говорив: “Убий, […]...
- ХОТІЛА Б Я ПІСНЕЮ СТАТИ… – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (Лариса Косач) (1871-1913) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Хотіла б я піснею стати У сюю хвилину ясну, Щоб вільно по світі літати, Щоб вітер розносив луну. Щоб геть аж під яснії зорі Полинути співом дзвінким, Упасти на хвилі прозорі, Буяти над морем хибким. Лунали б тоді мої мрії І щастя моє таємне, Ясніші, ніж зорі яснії, Гучніші, ніж море гучне. У першому циклі […]...
- Теорія літератури. Феєрія – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Феєрія (з фр. feerie, від fee – фея, чарівниця) – театральна або циркова вистава з фантастично-казковим сюжетом, сценічними ефектами й трюками. Наприкінці XIX – на початку XX ст. елементи феєричності проникають у літературу, зокрема в драматургію. Виникає так звана драма-феєрія (драма-казка), для якої характерні: – виразне ліричне начало; – зіставлення природного й людського; – широке […]...
- Леся УКРАЇНКА (справжнє ім’я Лариса Петрівна Косач) (1871-1913) – Я І СВІТ Леся Українка народилася в м. Новограді-Волинському на Волині. Батьки поетеси були освіченими людьми: мама – відома письменниця Олена Пчілка. батько – юрист. У родині панувала атмосфера любові до української мови, культури, звичаїв і традицій. Лариса була допитливою дівчинкою, у чотири роки вже читала, а в п’ять написала змістовного листа своєму дядькові – професору Михайлові Драгоманову. […]...
- ДАВНЯ ВЕСНА – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (Лариса Косач) (1871-1913) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Була весна весела, щедра, мила, Промінням грала, сипала квітки, Вона летіла хутко, мов стокрила, За нею вслід співучії пташки! Все ожило, усе загомоніло – Зелений шум, веселая луна! Співало все, сміялось і бриніло, А я лежала хвора й самотна. Я думала: “Весна для всіх настала, Дарунки всім несе вона, ясна, Для мене тільки дару не […]...
- ЯК ДИТИНОЮ, БУВАЛО” – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (Лариса Петрівна Косач) (1871-1913) – Я І СВІТ Як дитиною, бувало, Упаду собі на лихо, То хоч в серце біль доходив, Я собі вставала тихо. “Що, болить?” – мене питали, Але я не признавалась – Я була малою горда, – Щоб не плакать, я сміялась. А тепер, коли для мене Жартом злим кінчиться драма І от-от зірватись має Гостра, злобна епіграма, – Безпощадній […]...
- ДАВНЯ ВЕСНА – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (ЛАРИСА КОСАЧ-КВІТКА) (1871-1913) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Була весна весела, щедра, мила, Промінням грала, сипала квітки, Вона летіла хутко, мов стокрила, За нею вслід співучії пташки! Все ожило, усе загомоніло – Зелений шум, веселая луна! Співало все, сміялось і бриніло, А я лежала хвора й самотна. Я думала: “Весна для всіх настала, Дарунки всім несе вона, ясна, Для мене тільки дару не […]...