Цинк і його сполуки

Цинк – сріблястий метал. Ступінь окислення цинку постійна – +2. В лабораторії використовують для:

Zn + 2HCl = ZnCl2 + H2.

Оксид цинку ZnO – амфотерний, тому:

Zn + H2SO4 = ZnSO4 + H2O

І

ZnO + 2NaOH + H2O = Na2[Zn(OH)4].

Гидроксид цинку Zn(OH)2 – також амфотерний. Він не розчиняється у воді, але реагує з кислотами і лугами:

Zn(OH)2 + 2HCl = ZnCl2 + 2H2O,

Zn(OH)2 + 2NaOH = Na2[Zn(OH)4].

Біологічна дія цинку.

Вважається, що існує певний зв’язок між розумовими і фізичними здібностями людини та вмістом цинку в його організмі. Так, у добре успішних студентів у волоссі міститься більше цинку, ніж у студентів відстаючих. У хворих на ревматизм і артрит спостерігається зниження рівня цинку в крові.

Дефіцит цинку може бути викликаний порушенням діяльності щитовидної залози, хворобами печінки, поганим засвоєнням, недоліком цинку у воді та їжі, а також занадто великою кількістю фітину у продуктах харчування (фітин пов’язує цинк, ускладнюючи його засвоєння). Алкоголь також знижує рівень цинку в організмі, особливо в м’язах і плазмі крові.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Цинк і його сполуки