Ціна сімейного щастя
У кожної людини в цьому житті, є вибір, він даний людині з самого народження і робить його по-справжньому вільним. У будь-якого вибору є своя ціна, платити яку доводиться незалежно від того, чи знаєте ви про неї чи ні, вона просто є і все. Щастя теж має свою ціну, в тому числі і сімейне щастя, яке потребує певних особистісних пожертвувань з нашого боку, якщо ми хочемо мати щасливу сім’ю і як наслідок щасливе життя. Сама сім’я – це теж вибір, до якого людство прийшло не випадково, і завдяки якому ми змогли сформувати своє суспільство, тому цей вибір слід поважати, незалежно від того, чи входить сім’я в основну систему цінностей людини чи ні. Особисто я в родині бачу дуже багато, що виводить назовні основні людські якості, які говорять про те, хто він такий. Людина, яка заводить сім’ю, бере на себе певну відповідальність і зобов’язання, тепер він повинен вважати як мінімум зі своєю дружиною або чоловіком, а згодом і зі своїми дітьми.
Також розширюються і родинні зв’язки, особливість яких теж слід враховувати, щоб в сім’ї все було добре, не було розбіжностей і брехні. І це не єдине, що потрібно від людини, яка хоче знайти своє щастя в сімейному житті, є ще багато особистісних якостей, які слід взяти під жорсткий контроль і не дозволити їм негативно впливати на сімейні відносини. Основним ворогом сімейного щастя, є звичайно ж егоїзм, він взагалі є перешкодою для правильного взаємодії з людьми, бо замикає увагу людини виключно на самому собі і тим самим знаходить аналогічний відгук у інших людей. Егоїст не може мати нормальної сім’ї, це в принципі неможливо, навіть якщо сім’я буде існувати, це буде нещасна родина, тоталітарна сім’я, і не про яке щастя в такому випадку і мови бути не може. У своїй практиці, мені доводилося мати справу з багатьма сімейними парами, та й зараз люди пишуть мені про свої сімейні проблеми, в основі яких варто саме егоїзм. Якщо він яскраво виражений у обох подружжя, то шлюб як правило дуже швидко розпадається, або це може бути щось схоже на сім’ю, в якій зрозуміло немає ніяких сімейних цінностей.
Діти в таких сім’ях ростуть неповноцінними, з психологічної точки зору, вони неадекватні, загальмовані або агресивні, вони можуть бути такими ж егоїстами, а також можуть бути схильними до суїциду. Загалом будь-які відхилення в поведінці дитини, беруть свій початок від тієї атмосфери, яка панує в його родині, яка не є благополучною, вона взагалі сім’єю може не бути, а тільки імітувати її. А батьки приводили до мене своїх дітей, просили мене їм допомогти, ніби проблема була в дітях, тоді як вона була не в них, а саме в батьках, в їх егоїзмі, яких завдавав біль і страждання не тільки їм самим, але і їх дітям. Так що, говорячи про ціну за сімейне щастя, ми з вами бачимо і ціну егоїзму, принести в жертву який люди так і не зважилися, створюючи сім’ю, ніж насамперед нашкодили самим собі, позбавивши себе внутрішнього комфорту, який дає благополучна сім’я, в якій враховуються інтереси кожного її члена. Ще може бути ситуація, при якій яскраво вираженим егоїстом в сім’ї є хтось один, і через егоїзм одного члена сім’ї, страждають всі, це теж досить часта ситуація в багатьох сім’ях.
У випадках з проявом егоїзму у обох подружжя, сім’я тримається на волосині, і може в будь-який момент розпастися, але у випадках, коли один з подружжя змушений терпіти егоїзм іншого, все залежить саме від того, хто бачить сенс у такому терпінні. Терпіти заради дітей, або заради самого себе, через низьку самооцінки, що саме терпіти, який сенс в такому терпінні, до чого все в підсумку призведе. Ці питання мені доводилося часто розбирати з людьми, які розуміли, що саме від них залежить життя їх сім’ї, в якій було щастя, але його було мало, і люди платили за це незначне щастя для інших членів сім’ї, наприклад для дітей, своїм власним нещастям. Ціна егоїзму невелика, але деякі люди, зовсім цього не усвідомлюють, вони змушують інших платити більше, платити своїм нещастям за свій егоїзм, за своє не бачення справжнього щастя. Від цього нерозуміння, часто страждають якраз ті люди, які змушують інших себе терпіти, свої незліченні бажання, і вони в кінцевому підсумку деяких з них призводять до повного самітності. Не останню роль відіграє повага, тісно пов’язане з егоїзмом, цей аспект людської поведінки, за його власним бажанням, надає значимість і цінність всім членам його сім’ї.
Повага надає якесь рівність в сім’ї всім, як самим подружжю, так і їх дітям, які не відчувають владу над собою, виражену в їх залежності від батьків, а відчувають свою значущість для них, яку ми можемо назвати любов’ю. На відміну від егоїзму, який всього на всього слід взяти під контроль і вивести його на більш здоровий рівень, і заплатити таким чином за сімейне щастя, повагу вимагає від людини ініціативи, яку той повинен проявити, щоб привнести в свій світ інтереси і бажання іншої людини. Це звичайно слід розуміти ще до утворення сім’ї, до узаконення своїх відносин і тим більше до закладу дитини. Який сенс заводити сім’ю, якщо ви не бажаєте враховувати інтереси людини, з яким збираєтеся жити, якщо у вас немає бажання його зрозуміти, вникнути в історію його життя, систему цінностей, світосприйняття? Ви будете нав’язувати свої погляди на життя, збираєтеся поміняти людини, з яким пов’язуєте свою долю, не дивлячись на його власну точку зору на цей рахунок? Нічого доброго з цього не вийде, в усякому разі до того моменту, поки ви не виявите поваги до того фундаментального способу життя, яким жила людина, поки не зустрів вас.
Звичайно життєві парадигми у людей, що одружуються можуть відрізнятися, зовсім не обов’язково для побудови щасливої сім’ї, мати однакові погляди на життя, історія показує нам, що навіть між-кастові шлюби, за недопущенням яких, раніше пильно стежили батьки, можуть бути вельми успішними. І неважливо хто і з ким хоче пов’язати своє життя, важливо наскільки сильно у людей бажання, проявити один до одного повагу, зрозуміти один одного і розділити свої світи, а не замістити один іншим. Можна скільки завгодно кричати про любов, висловлювати її своєю нестримною пристрастю і божевіллям, доводити її візуальним образом і красивими словами, але все це не матиме ніякого значення, якщо людина не проявляє поваги до людини, якого нібито любить. Сексуальний інстинкт і не більше того, ось в чому виражена така любов, яка не є любов’ю, це лише спосіб домогтися людини, до якого відчуваєш сильний сексуальний потяг. І звичайно ж, на такий псевдо кохання, не можна побудувати щасливу сім’ю, бо коли пристрасть згасне, назовні вилізе егоїзм, неповага, неувага, повну байдужість, брехня, нахабство і інші негативні якість, які людина приховує в собі.
До речі, про увагу, адже воно теж входить у вартість сімейного щастя, і вимагає від нас певних зусиль для його використання. Повага не може бути виражено в повній мірі, якщо ви не проявляєте уваги до шановного вами людині, а члени вашої родини, мають потребу в ньому як ніхто інший. Деякі плутають увагу, та й повагу разом з ним зі своєю суб’єктивною точкою зору про те, як буде краще їх дітям, дружинам або чоловікам, приймаючи рішення, навіть не порадившись з ними. Це неусвідомлене бажання зробити як краще, самі знаєте як обертається в дійсності, і все це від не увага і ігнорування членів своєї сім’ї, яке відразу стає помітним, коли подібне відбувається. Час, який ви проводите зі своєю сім’єю, також слід віднести до вашої уваги до неї. Не думайте, що у вас є виправдання, якщо ви дуже зайняті на роботі, якщо у вас є дуже важливі справи і ви хотіли б, але не можете бути зі своєю сім’єю. Виправдання тут не потрібні, вашій родині потрібні ви, мати або батько, чоловік або дружина, ви повинні бути поруч з тими, хто є вашою родиною.
І це ваше їй, вашій родині увагу, це ваше повагу самим близьким і дорогим вам людям, заради них можна пожертвувати як роботою, так і всім іншим, особливо друзями. Сімейне щастя, варто того, щоб ви побудували своє життя таким чином, щоб левову частку вашої уваги в ній, ви приділяли членам вашої родини, а не роботі і іншим другорядних речей. Деякі сімейним пари, з якими мені доводилося працювати, місяцями не бачать один одного, така ось у них робота, і звичайно ж в їх відносинах наступають похолодання, люди не можуть відчувати почуттів до образу, їм потрібен жива людина, яка поруч і не треба ламати голову про те, де твій чоловік або дружина, з ким, що робить і так далі. Вважаючи ви зі мною погодитеся, що завжди є можливість переглянути своє життя таким чином, щоб виключити довгі розлуки, треба лише знайти інші варіанти, згідно з якими ви будете приділяти багато уваги своїй сім’ї, без шкоди для інших аспектів вашого життя. Сім’я в будь-якому випадку дорожче, вона дорожче кар’єри, грошей, друзів, ваших хобі та захоплень, які не обов’язково повинні зникнути, але уваги їм ви повинні приділяти значно менше, якщо не хочете втратити сім’ю.
Останнє, що мені хотілося б включити в ціну сімейного щастя, і що насправді вимагає від людини великих зусиль з метою вироблення в собі такого якість – це друзі мої відповідальність. Ми можемо з вами перебирати множинні особистісні якості людини, їх у нас багато, але завжди стовпом нашого “Я” є відповідальність. Саме небажання відповідати, опускає людину на рівень того життя, в якій справжнє щастя неможливе, звідки йому взятися, якщо ви не є господарем свого життя, не кажучи вже про життя інших людей, особливо членів вашої сім’ї. Ви одружилися або вийшли заміж, і на вас лягати відповідальність за вашого чоловіка або вашу дружину, за ваших дітей, якщо вони є і за сім’ю і її благо в цілому. Це не так вже й багато якщо вдуматися, але для людини, яка не звикла відповідати навіть за наслідки своїх власних вчинків, хто не вважає себе головним винуватцем всього, що з ним відбувається в житті, навіть це є непосильною ношею. Більшість сімейних пар, які приходять на сімейну терапію, звичайно ж бачать винними виключно протилежну сторону, перекладаючи один на одного відповідальність, але разом з цим, які хочуть зберегти свій шлюб.
Безумовно, очевидність провини одного з подружжя в ряді випадків не викликає сумніву, але за другим-то залишається вибір, як себе вести, що буде далі, як на все дивитися і взагалі, чи буде жити сім’я чи ні. І часто такі сімейні пари, чекають від психологів тільки одного, щоб ті змінили їх чоловіка або дружину, навіть не замислюючись про самих себе, як про людей, в руках яких насправді знаходиться влада над ситуацією. Психолог може вказати на те, чого люди не бачать, він може кілька напоумити їх емоційну поведінку, допомогти почати міркувати раціонально, але психолог не повинен позбавляти вибору інших людей, якщо він справжній психолог, а не маніпулятор, витрушувати гроші зі своїх клієнтів. Це я пояснював усім, хто покладав на мене відповідальність за майбутнє своєї сім’ї, це я пояснюю зараз вам, шановні читачі, не можна перекладати відповідальність за ситуацію у вашій родині на інших, тим самим ви передаєте влада над своїм щастям в чужі руки, що є неприйнятним. Це неприйнятно не тільки тому, що інша людина з його егоїзмом, буде впливати на клімат у вашій родині, а й тому, що подібна ваша позиція, може перерости в звичку, і ковалем вашого щастя завжди будуть інші люди, але не ви самі.
Вважаю це дуже висока ціна за щастя, якого ви втрачаєте через власну слабкість, вираженої в небажанні нести відповідальність, навіть за самих себе. Задумайтесь шановні читачі, над усіма наведеними мною якостями, які входять в ціну за сімейне щастя, вирішите для себе від чого ви можете відмовитися, над чим попрацювати, на що просто звернути увагу, щоб бути щасливими. Якщо вдуматися, то виявиться, що не так вже й складно кілька себе перетворити і стати такою людиною, яка здатна мати благополучну і повноцінну сім’ю, адже достатньо всього лише зрозуміти, важливість сім’ї в своєму житті. Неважливо, є у вас зараз сім’я або її немає, в якому вона стані, хто є вашим чоловіком або дружиною, скільки вам років і так далі і тому подібне. Всі ці деталі не мають значення, значення має ваше бажання жити щасливим сімейним життям і особисто ви самі для себе повинні вирішити, яку ціну ви за це заплатите. Свобода вашого вибору, ось про що вам слід пам’ятати, коли ви будете вирішувати питання про те, як себе вести і що робити в ситуації, коли у вас виникнуть сімейні проблеми або коли ви вирішите створити сім’ю.
Щоб не сталося у вашому житті, ви не зобов’язані вести себе відповідно до загальноприйнятих норм, ваше бажання бути щасливою людиною і мати щасливу сім’ю, ось що повинно лежати в основі всіх прийнятих вами рішень. Часом доводиться платити дуже дорого як за свої власні помилки, так і за помилки інших людей, але завжди слід виходити з розрахунків на майбутнє, яке як відомо залежить від рішень прийнятих в сьогоденні. Іноді слід прощати або самим просити вибачення, змінювати своє життя і змінюватися самим, поступатися своїми принципами і втихомирювати свій егоїзм, проявляти повагу і увагу, бути холодними або гарячими і так далі і тому подібне. І якщо все це спрямовано на досягнення сімейного щастя, тоді воно варте того, з моєї точки зору. Бо якщо ви рушіте своє щастя в його зародку, не бажаючи платити за нього як вам здається занадто високу ціну, то ви ніколи його не знайдете, бо причина вашого нещастя буде слідувати за вами будучи всередині вас у вигляді всіх згаданих мною як негативних, так і непроявлених якостей.
Втім, це вам особисто вирішувати, яку ціну і за що платити, але перш ніж це саме рішення прийняти, зверніть увагу на одиноких людей в похилому віці, які колись зробили свій вибір і отримали відповідний результат. Пам’ятайте, у всього є своя ціна, за будь-який вибір треба платити, життя дає кожному з нас тільки те, чого ми заслуговуємо.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)