Цілі і завдання світового господарства

Сутність світового господарства

Світове господарство має як широке, так і вузьке визначення. Згідно широкому визначенню, світове господарство являє собою суму всіх національних економік, а згідно вузькому визначенню є сукупністю тільки тих галузей національних економік, які знаходяться у взаємодії із зовнішнім світом. В сучасних умовах поступово стає менш помітним відмінність між цими двома визначеннями, оскільки в кожній країні залишається все менше галузей, які не взаємодіють безпосередньо чи опосередковано із зовнішнім світом.

Світове господарство – це складна система. Всі національні економіки пов’язані рухом товарів і послуг, а також виробничих факторів. Це викликає виникнення міжнародних економічних відносин, тобто господарських відносин між резидентами і нерезидентами.

Такі взаємовідносини можна поділити на такі форми:

    Міжнародна світова торгівля товарами і послугами; Міжнародний рух капіталів; Світова міграція трудових ресурсів; Міжнародна торгівля знаннями; Міжнародні валютно-кредитні відносини.

Крім наведеної типології міжнародних економічних взаємин, існують і інші.

Світову господарську систему можна представити у вигляді механізму, який має складові частини. Головними частинами даного механізму виступають національні економіки, транснаціональні корпорації, економічні організації міжнародного рівня, інтеграційні об’єднання.

Світове господарство – це історична і політико-економічна категорія. Це пояснюється тим, що на кожному конкретному історичному етапі його розвитку існували свої масштаби виробництва, соціально-економічна структура, інтернаціоналізація господарської діяльності.

Основні етапи розвитку

Формування світового господарства відбувалося на основі розвитку світового ринку в 15-18 століття, а особливу інтенсивність воно набуло в середині 19 століття, коли в країнах Заходу стало переважати машинне виробництво. Розвиток масового виробництва стало поштовхом до трансформації світового ринку в світове господарство.

Як єдине ціле світове господарство склалося на початку 20-го століття. До цього часу фактично закінчилося територіальний поділ світу, утворилися міжнародні монополії.

Еволюція сучасного світового господарства:

    На першому етапі в 1910-1930-ті роки у розвитку світової економіки з’явилися кризові ситуації. В результаті Росія в 1917 році виявилася виключеною зі світових господарських відносин. Відновленню господарських зв’язків на світовому рівні перешкоджала економічна блокада, яка проводилася західними країнами. На тлі глибокої кризи в світі наростала нестійкість економічних зв’язків, викликана першою світовою війною. На другому етапі в кінці 1920-х – початку 1930-х років відбулася “Велика депресія”. В ході даного періоду знизилася роль експорту продукції і капіталу в світовій економіці, посилилася значимість національних виробничих і збутових сфер. На третьому етапі після закінчення другої світової війни структура світового господарства була переламана, утворювалося світове соціалістичне господарство, яке розвивалося зовсім на інший соціально-економічній основі. У виробничих зв’язках важливим елементом стали транснаціональні корпорації, які виступали носіями одиничного трудового поділу. ТНК сформували інтернаціональні комплекси виробництва, які включали створення продукції, її реалізацію, розрахунки та кредитування. На четвертому етапі в середині 1960-х років відбувся колапс колоніальної системи, результатом якого стала поява великої кількості держав, що розвиваються, до сих пір займають особливе місце в світових відносинах. Велику роль в становленні нових відносин зіграло переміщення приватного капіталу в країни, що розвиваються з промислово розвинених. П’ятий етап (1970-2000-ті роки) вважається початком нового рівня розвитку сучасних світових взаємин. Він відрізняється збільшеною ступенем освоєння територій, формуванням як міжнародних, так і планетарних ресурсів виробництва, посиленням економічної взаємодії. На даному етапі інтенсивно діють і заглиблюються процеси глобалізації, що багато в чому визначається розвитком сфери інформаційних технологій. У сучасному світі інформаційні потоки стали реальним фактором виробництва, який змінює структуру світової господарської системи.
Мета світового господарства і завдання його вивчення

Світове господарство являє собою об’єднання національних господарств, пов’язаних економічними і політичними відносинами, витоки якого знаходяться в австро-угорській школі.

Основою існування світових господарських відносин є стійкість і цілісність. Тільки ця умова робить можливим кругообіг товарів в світовому масштабі.

Світове господарство має певні властивості, основні з яких, це:

    Ієрархічність; Структурність; Багаторівневість.

Мета світового господарства полягає в задоволенні попиту і потреб людини. Його функціонування засноване на нормах державного і приватного права, а основа – це процеси виробництва, обміну, розподілу і споживання національних благ.

Дослідження світових господарських зв’язків дозволяє вирішувати наступні завдання:

Створювати теоретичну і методологічну основу для правильного пояснення закономірностей і процесів, які відбуваються не тільки в світовому господарстві, а й в окремих його частинах;
Виявляти тенденції розвитку світової економіки, окремих держав і регіонів;
Узагальнювати і успішно застосовувати наявний досвід у вирішенні міжнародних і національних економічних проблем.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Цілі і завдання світового господарства