Чур

Божество не найвищого рангу, однак ім’я його досі по всюди знають і вшановують. Він шанувався покровителем і Сберегатель кордонів поземельних володінь. На межах своїх ділянок землероби насипали горби, огороджуючи їх частоколом, і такого бугра ніхто не смів розрити з побоювання розгнівати божество. Порубіжних смуга вважалася недоторканною, ніхто не міг переступити її свавільно. У певні дні глава сімейства обходив володіння по цій рисі, женучи перед собою жертовних тварин, співав гімни і приносив дари божеству; тут же, на деякій відстані один від одного, ставилися великі камені або деревні стовбури, які мали назви термів. В яму, в якій затверджувався терм, клали гаряче вугілля, хлібні зерна, короваї, плоди, лили мед і вино. Тут все було підвладне Чуру, і місце, де він панував, а часом і показувався, отримувало таємниче освячення, і тому за межу родових володінь НЕ дерзали переступити ворожі духи.

Пізніше на межах почали ставити зображення самого Чура. Незважаючи на грубість роботи і нікчемність того матеріалу, з якого вирубувалися, вони шанувалися священними і недоторканними. На полях, відвойованих у дрімоту чих лісів і не доступних для огляду степів, Чур оберігав кордони володінь різних господарів, утримував зухвалих і свавільних порушників, зупиняв чужу розгулялася соху, тупив розходитися сокиру.

Уособлювали Чура в дерев’яному зображенні, що мав форму кругляша, короткого обрубочка товщиною в руку. На ньому вирізалися умовні знаки, що позначають власників тієї чи іншої ділянки Землі. Такі обрубки зберегли давня назва своє у відомих словах, уцілілих до нашого часу: чурбак, колода, чурка, чурбашка.

Також Чур охороняв людини і всі його добро від нечистої сили: як житель проїжджих-перехожих доріг, він мав більш всіх влади над чортами. Тому при небезпеці досі радять згадати цього бога і зачураться, сказавши: “Цур мене!”, Тобто попросити: “Чур, побережи мене!” Навіть таємниці думок людини він охороняє. Якщо хтось скаже тобі щось неприємне, зачураться його: “Цур тобі на язик!” – І зле побажання не збудеться. Ну а знайдеш щось цінне і не захочеш ні з ким ділитися, тут же почала благати: “Чур, моє”, – і добрий древній божок побереже твою знахідку тільки для тебе одного.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Чур