Чумацький шлях: доповідь
У ясну безмісячну ніч на небосхилі добре видно світла смуга, яка оперізує весь небосхил у вигляді сріблястої стрічки. Згідно давньогрецького міфу, Геракл пролив молоко, коли його годувала богиня Гера. Біла смуга на небі нагадує пролите молоко, тому вона отримала назву Чумацький Шлях.
Спостерігаючи Чумацький Шлях в телескоп, Галілей встановив, що він складається з великої кількості зірок, які об’єднані в величезну зоряну систему. Цю зоряну систему назвали Галактикою (від грец. Galaktikos – молочний). Згодом слово “галактика” стало вживатися як назва величезних зоряних систем.
Чумацький Шлях становить основну частину нашої галактики. Він включає в себе сузір’я Візничого, Персея, Кассіопеї, Цефея, Стрільця, Оріона, Тельця і інших. Сонячна система теж входить до його складу і знаходиться всередині нього. Чумацький Шлях містить близько 200 мільярдів зірок (для спостереження доступні тільки 2 мільярди), тисячі гігантських хмар пилу і газу, скупчень, туманностей. Неозброєним оком можна побачити близько 4500 зірок. Основна маса зірок розташована у формі плоского диска. Середня відстань між зірками – близько 5 світлових років. Чумацький Шлях стиснутий в площині і схожий на літаючу тарілку (рис. 45). Він складається з трьох основних частин: центральної (ядра), яка включає мільярди старих зірок; щодо тонкого диска із зірок, газу і пилу (діаметром 100 тисяч світлових років і товщиною кілька тисяч світлових років); сферичного гало (корони), що містить карликові галактики, кульові зоряні скупчення, окремі зірки, групи зірок і гарячий газ.
Маса нашої галактики Чумацький Шлях 3 – 1012 мас Сонця (6 – +1042 кг), 1/100 її маси становлять міжзоряний газ і пил. Для порівняння: маса галактики Туманність Андромеди майже така ж, а галактики Трикутник – в 20 разів менше.
Чумацький Шлях – спіральна галактика, в її центрі розташований ядро діаметром 1000-2000 пк – гігантське ущільнене скупчення зірок, яке знаходиться в сузір’ї Стрільця на відстані від нас майже 10 000 пк (30 тисяч світлових років). У нього є чотири гігантські закручені гілки ( “рукава”) із зірок, газу, планет, пилу. У цих “рукавах” утворюються нові зірки. Сонячна система і Земля розташовані в проміжку між двома такими “рукавами” – “рукавом” Щита-Центавра і “рукавом” Персея (рис. 46). Вони обертаються на відстані приблизно 25 тисяч світлових років від центру Чумацького Шляху.
Імовірно в центрі Галактики розташовується надмасивна чорна діра (Стрілець А), навколо якої обертається чорна діра середньої маси.
Справжня конфігурація “рукавів” Чумацького Шляху досі залишається невідомою через хмари космічного пилу, що заважає астрономам розглянути в подробицях структуру галактичного диска. З тієї ж причини структуру нашої рідної галактики ми уявляємо собі набагато гірше, ніж структуру інших спіральних галактик, наприклад Туманності Андромеди.
Однак крім електромагнітного випромінювання у видимій області спектра відбувається випромінювання і в діапазоні радіохвиль, що проникають крізь хмари галактичної пилу. І ось тут на допомогу астрономам приходять радіотелескопи. Спостерігаючи радіовипромінювання за допомогою відносно невеликого радіотелескопу, розташованого на даху одного з університетських будівель в Кембриджі, співробітники Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики зуміли нанести на зоряну карту розподіл речовини в найвіддаленіших областях Чумацького Шляху. Підсумком стало виявлення нового спірального “рукава”, що є, за припущеннями астрономів, продовженням “рукава” Щита-Центавра, що виходить з центральної перемички галактичної спіралі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)