Чому вночі стає темно?
Щодоби Земля робить повний оборот навколо своєї осі. За цей період, який займає за часом 24 години, встигають змінитися все 4 часу доби. Спочатку настає ранок, потім день, вечір і ніч. Вночі темно, температура в цей час доби падає, тому як Сонце залишається за обрієм. З настанням ранку Сонце сходить знову, стає світліше і тепліше. Чому це відбувається, і з якої причини ніч буває то довше, то коротше? Повсюдно чи ніч змінюється у своїй тривалості при зміні пір року?
Це цікаві питання, які потребують відповіді. Сучасна наука може розібрати їх детально, дати відповіді на всі моменти, що цікавлять людини.
Земля ніколи не стоїть на місці, вона постійно обертається – як навколо Сонця, так і навколо своєї осі. Повний оберт навколо своєї осі забирає у планети приблизно 23 години, 56 хвилин і 3 секунди. Але це не абсолютно точне значення, так як довжина доби може варіювати в межах декількох секунд – в цьому плані Земля може як трохи “сповільнюватися”, так і “прискорюватися”. Це ледь помітні варіації, однак для зручності прийнято вважати, що добу – це 24 години рівно.
При обертанні планети та її зона, яка висвітлюється найближчій до нас зіркою, поступово переміщається з однієї точки в іншу. Так, сонячні промені падають спочатку в районі Японії, потім переміщаються до Владивостока, і далі освітлена точка рухається в західному напрямку, поки не повернеться на вихідні позиції. У той момент, коли вона зміщується зі своєї позиції, наприклад, йде з території Японії далі на захід, в цьому місці починається вечір, сутінки, а потім настає ніч. Темний час доби триватиме до тих пір, поки сонячне світло знову не обрушилася на території, пройшовши повне коло по обертається планеті.
Цікавий факт: сонячні промені рухаються по планеті зі сходу на захід. Звідси і пішло слово схід – місце, де Сонце сходить. Захід же – це території, де воно западає за горизонт, зникає. Японію називають “Країною висхідного Сонця”, так як місцеві жителі першими спостерігають появу світила кожен новий день.
Але чому ж влітку день довший, а взимку він короткий? Це явище спостерігається практично по всій території Росії, так як країна має північне розташування. Необхідно відзначити, що крім обертання планети, роль грає ще один фактор – нахил земної осі. Чим ближче широти до полюсів, тим сильніше відчувається присутність даного чинника. Нахил земної осі дорівнює приблизно 66 градусам, через це створюється ефект низько піднімається в зимовий час сонця, укороченого світлового дня. Також завдяки цьому влітку на території Росії ночі короткі, і вдається спостерігати таке явище, як “білі ночі”, коли повна темрява фактично не настає.
На полярних територіях це явище виражено ще сильніше – на протязі 3 літніх місяців Сонце не сідає взагалі. Воно робить певний шлях по небосхилу, ледь торкаючись горизонту, і піднімаючись потім знову. Зате в зимові місяці сонце не сходить, і полярні території занурюються в цілковиту темряву.
Кут нахилу земної осі
На екваторі ж відзначається протилежне явище. Тут нахил земної осі практично не грає ніякої ролі, в будь-який час року ніч і день рівні, складають по 12 годин. Ці території висвітлюються сонячними променями під кутом в 90 градусів, тому освітлення тут інтенсивніше, а світловий день стабільніше.
Якби нахилу земної осі не існувало, не змінювався б і нахил освітлення. У цьому випадку на будь-який з територій Сонце завжди піднімалося б на одну і ту ж висоту, забезпечуючи рівну тривалість дня і ночі. Однак природа нашої планети більш різноманітна в цьому відношенні. Варто зазначити, що нахил осі у кожної з планет індивідуальний. Так, Уран і зовсім “лежить на боці”.
Також вчені підкреслюють, що нахил земної осі на протязі всієї еволюції планети міг неодноразово змінюватися. Можливо, зміна нахилу протікало різко, створюючи абсолютно нові кліматичні умови, що і спричиняло масові вимирання доісторичних живих істот. Однак ця заява донині залишається тільки однією з гіпотез, хоча докази їй є вельми вагомі.
Таким чином, темрява в нічний час обумовлюється тим, що Сонце тимчасово залишається по іншу сторону планети через її обертання, не маючи можливості висвітлювати всю земну кулю одночасно. Однак воно все одно продовжує світити, свідченням чого є світло Місяця вночі. Єдиний супутник Землі світить тільки відбитим світлом, сам по собі він не може виробляти світіння. Він може частково покриватися земної тінню, чим обумовлюється зміна місячних фаз, але в більшості випадків Місяць помітна вночі – якраз завдяки сонячному світлу, який вона відображає.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)