Чому людина, що живе в суспільстві, не може бути вільною від нього?

Суспільство нав’язує людині певні норми поведінки, так як спільність людей має на увазі єднання з яких-небудь ознаками, інакше її частини не зможуть взаємодіяти. З цієї причини людина завжди залежимо від колективу. Якщо він звільняється від цієї залежності, він випадає з нашого суспільства назавжди.

Такий приклад Ларрі, героя оповідання Горького “Стара Ізергіль”. Суспільство відкидає Ларру за те, що він убив дочку старійшини. Вона відмовила йому в коханні, він же помстився гордої красуні. Плем’я на раді перестерігає його, люди хотіли показати йому, що так робити не можна. Однак гордій холодно слухав їх промов і не поспішав каятися. Тоді громада прийняла рішення вигнати небезпечного молодої людини зі своїх лав. Ларра був приречений на самотні поневіряння, а Бог до того ж наділив його безсмертям. Лише тоді він пізнав ціну вседозволеності і людського презирства. Як видно, неможливо залишитися в суспільстві, якщо ти вийшов з-під контролю і порушив його закони. Люди не могли більше жити пліч-о-пліч з героєм, тому що боялися його. Переступаючи через заборони, він став небезпечний для всіх родичів, ніхто більше не довіряв йому. Не дивно, що свобода від племені привела Ларру до вигнання.

Проблема пошуку людиною свого місця в суспільній структурі була також порушена в романі Б. Пастернака “Доктор Живаго”. Там людина теж не зміг звільнитися від суспільства, будучи його частиною. Борис Живаго не може прийняти змінилися порядки в Росії під час революції і громадянської війни. Він закохується в Лару Антипова, яка теж хоче відірватися від насильства і бід, що обрушилися на країну і її сім’ю. Вони усвідомлюють, що неможливо втекти від війни і суворої реальності безкарно, тому приймають рішення піти на ризик і померти. На їхню думку, це краще, ніж бути причетними до страшних подій, які несуть за собою насильство і кровопролиття. Борис Живаго – приклад людини, яка не переніс нових суспільних порядків, для якого було легше піти від них і створити хоча б ненадовго свій особистий щасливий світ, нехай і відірваний від важливих соціальних проблем того часу. Герой став вільним лише тоді, коли поїхав в Юрятин, втікши від суспільства.

Таким чином, жити в суспільстві і бути вільним від нього неможливо, як говорив великий революціонер Ленін. Я теж так вважаю, адже порушення громадських догматів обіцяє неминуче вигнання, адже суспільство об’єднується за рахунок того, що люди шанують правила і норми, обов’язкові для всіх. Якщо людина їх зневажає, йому не місце в колективі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Чому людина, що живе в суспільстві, не може бути вільною від нього?