Чому люди вірять у заклинання?
У давнину люди надавали дуже велике значення номінації – назвою речей і предметів. Коли люди тільки навчилися говорити, їм здавалося, що слово і предмет, який воно позначає, – одне і те ж. Якщо слово в твоїй владі, то, значить, ти заволодів й тим, що воно означає. Ось чому древні люди вважали, що можна словами вплинути на природу і повернути хід подій в потрібну сторону. Варто вимовити потрібні слова – і полювання напевно буде вдалою. За допомогою інших слів можна зцілити хворого, тільки вимовляти їх треба дуже уважно. Трохи помилишся – і вже хворому стане гірше, а не краще, а з самим зцілителем розправляться оточуючі.
Виганяти злих духів за допомогою заклинань почали ще в глибоку давнину. Стародавні іудеї дуже боялися злого духа на ім’я Шабрірі. Щоб перешкодити йому творити свої чорні справи, вони говорили так: “Шабрірі, Брір, Рірі, Ірі, Рі”. Кожне з цих слів вкорочувало ім’я злого духа, а раз зменшувалася довжина імені, то і зла сила теж слабшала.
Люди вірили, що ім’я людини служить джерелом його щастя і сил і кожен раз, коли його вимовляють, воно ніби трохи зношується. А раз ваше ім’я втрачає силу, то, значить, і ви її втрачаєте. Тому ім’я людини треба вимовляти якомога рідше. Справжнє ім’я треба тримати в секреті. А користуватися треба прізвиськом, його можна повторювати і шкоди від цього не буде.
Вікінги навіть вважали, що воїн може разити словом, як зброєю. Навіть якщо він важко поранений, все одно він небезпечний, тому що, вмираючи, він може назвати ім’я ворога і приєднати до нього прокляття.
Тобі, напевно, траплялися люди, які сварять своїх недругів і бажають їм усіляких напастей, сподіваючись таким чином їм нашкодити. Напевно, тобі відома також і прислів’я: “Хоч горщиком клич, тільки в піч не став!” Або інша прислів’я: “Лайка на ворота не висне”. І правда, слова самі по собі не заподіюють шкоди, навіть якщо люди дуже цього хочуть, але інша людина, сильно розсердившись, сподівається і вірить, що всі біди, які він насилає на чиюсь голову, неодмінно відбудуться.
Але словами можна не тільки нашкодити, а й допомогти. Споконвіку люди складали замовляння і молитву, щоб забезпечити успішне полювання, запобігти від можливих неприємностей. Ось старовинний російський мисливський змову, щоб привести птицю і звіра до мисливця:
“Як безіменному персту немає імені, так би не було йому ні птиці, нічого. Як на безіменному перст міцний ніготь, так би був птах і звір міцний, дріб б в птаха легко потрапила, пух, пір’я вибивала, а м’яса не зачіпала, а птах все б далі літала, і не брала би її не дріб, ні куля ” .
Заклинання такого роду сягають корінням у глибоку давнину, але відгомони їх збереглися й донині. Правда, більш пізні “прокляття”, а особливо сучасні, не так вже й страшні, а часом забавні, тому що в них уже ніхто не вірить.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)