Читаючи Тараса Шевченка – Творча робота з української літератури
Читаєш Тараса Шевченка і сам проймаєшся тим бунтарським духом, який живе у вогненному слові Кобзаря.
Пекучий біль за Україну-небогу, за просту людину пронизує його поезії-заклики, поезії-стогони, поезії-пророцтва. Адже на його землі живуть не вільні українці, а раби без імені. Затуркані і неписьменні. Поет мріє про щасливе майбутнє рідної землі, на якій не буде ворога-супостата, не буде зрадника і ката, “а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі”.
Тарас Шевченко прагне бачити українські села веселими, квітучими, коли на вільних полях працюватиме не наймит, а справжній господар, чесний трудівник. Що є радісніше за красу вільного життя, вільної хліборобської праці? А звідси – і весела Україна, і щаслива сім’я, і родинна злагода. Яка прекрасна картина постає із рядків: Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть…
Та мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю зародилися і виросли з лиха України. А хіба не лихо для України, коли мати – кріпачка, коли дівчина стає покриткою, коли “єдиного сина, єдину надію в військо віддають”?
Поезії Тараса Шевченка змушують нас задуматися над тим, чиї ми діти та онуки.
Цілюще слово Кобзаря зміцнює в людині віру в правду, добро, красу.
Поет змушує нас замислитися над суттю істини, правди, справедливості життя нашого.
Шевченкове слово живе, будить наше сумління, вчить знати та любити і своє, і чуже.
Дух поезії Кобзаря – вогненний, прометеївський. Такий дух не згасне. І не вмре!
Related posts:
- Мрії Тараса Шевченка про майбутнє України – Творча робота з української літератури Україна. Вона боліла Тарасу Шевченку ще з самого дитинства. Боліла все життя. Україна для нього – це край неволі, де згвалтована любов, змарнована краса, розлите горе і неправедні закони. Пекучий біль за Україну-небогу, за просту людину-трудівника пронизує його поезії-стогони, поезії-заклики, поезії-пророцтва. Адже на його землі живуть не вільні українці, а раби без імені: затуркані і […]...
- Дорогою до Тараса (триптих) – Творча робота з української літератури “І помоляться на волі…” Тарас Шевченко І я помолюсь. Помолюсь за мою Україну. Неподільну. Єдину. Соборну. Незалежну. Адже у ній – славний, вільний дух праотців наших. І ми з роду орачів, ратаїв. Всі – від отця Ора походимо. Народжені для праці, для поля, для лугів, для степів неозорих. І єднає нас споконвіку пісня Бояна славного. […]...
- Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою Кавказ Тараса Шевченка) – Творча робота з української літератури Тарас Григорович Шевченко… Великий людинолюбець. Наш пророк. Його голос – це голос Правди, що здатна обійняти всю Україну, весь світ. Пророче слово поета виросло із людського стогону, із людського болю, гніву. Великий Кобзар знав, відчував, що у його народу – великий дух, велика сила. Він вірив, що: Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. Так! […]...
- Роздуми над долею рідного народу у творі І мертвим, і живим… Т. Г. Шевченка – Творча робота з української літератури Нелегка в народу нашого історія. Нелегка його доля. Справжнім синам і дочкам України боліла доля народу, боліло серце за злидні, страждання, за віковічні кайдани рабства. Скільки славних імен вписано на сторінках нашої гіркої історії. Леся Українка, Іван Франко, Василь Стус… Та на вершині цих імен стоїть наш Тарас. Тарас Шевченко… Його надзвичайно велика любов до […]...
- Образ народного співця в поезії Т. Г. Шевченка – Творча робота з української літератури Народний співець. Кобзар. Лірик. Він народився в далекому минулому з мук і страждань українського люду, ввібравши в себе його пам’ять і славу, розум і совість, мрії і прагнення. В піснях та думах народного співця лунав не особистий розпач, а вселюдський гнів, палало ціле вогнище великої любові до свого народу, історії рідної землі. Любов до пісні, […]...
- Трагізм образу матері в поемі Т. Г. Шевченка Наймичка – Творча робота з української літератури Мати… У цьому слові схрестилися воєдино біль і тривога, любов і надія, народження й вічність. І недарма наш безсмертний Кобзар на найвищий п’єдестал своєї поезії підніс матір, оту просту жінку, що серед неволі й страждань вміла терпіти, ласкати й любити. Обділила доля Тараса Шевченка особистим щастям, не зазнав він радощів дитинства, зарано у могилу злягла […]...
- Творча індивідуальність письменника (Леся Українка) – Творча робота з української літератури Ні, я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає. Так, ці безсмертні слова належать Лесі Українці. Дивний голос її чарівної поезії не сплутаєш ні з чим іншим. Є багато талановитих поетів, але Леся Українка – це унікальна неповторна поетеса з індивідуальним баченням світу, властивим тільки справжньому художнику. Як писав […]...
- Україна і українці в творчості Тараса Шевченка – твір з української літератури У мальовничому куточку нашої України, на Чернечій горі, спить вічним сном наш незабутній Тарас Шевченко. Внизу несе свої води могутній Дніпро, а з гори видно і “лани широкополі”, і милу його серцю Україну. Як мріяв, як заповідав… Майже все своє життя він прожив за межами Батьківщини, але ніколи її не забував. Не забував він і […]...
- Мої роздуми над прочитаними сторінками статті Євгена Сверстюка Шевченко і час – Творча робота з української літератури Читаючи статтю Євгена Сверстюка “Шевченко і час”, роздумую над величним образом Шевченка-людини, Шевченка-боголюба. Письменник підкреслює, що на хвилі історичних припливів і відпливів Тарас Шевченко то приходить до нас, як велике сонце, то віддаляється, як далека зірка, від якої залишається сама назва. Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприймання, наше минуле і нашу надію на […]...
- Мрії Тараса Шевченка про майбутнє України – твір з української літератури Ми вже звикли до того, що Тараса Шевченка народна традиція величає Кобзарем. Він і справді був яскравим носієм кобзарського хисту і так само, як ці народні співці, знав страждання, ніс через свою непросту долю палку любов до рідного краю, беріг пам’ять про минулу славу України і не давав забути про неї сучасникам. А тим часом […]...
- Червоне – то любов, а чорне – то журба (інтимна лірика Д. Павличка) – Творча робота з української літератури Два кольори в людській долі: червоний – любов і чорний – журба. Чергуються вони в житті, як день і ніч, як сонце і місяць, як світло і темрява. Інколи перемагає колір любові – ясніше світить вранішня зірниця, веселкою виграє небо, швидше стукає серце. А коли владарює чорний колір – тьмяніє день, насуплюються хмари, замовкають уста. […]...
- Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні. Василь Стус – Творча робота з української літератури Упасти зерном… Упасти в рідній стороні, щоб прорости величаво над світом зла, жорстокості й неправди. Прорости на зло ворогам. На радість Україні. Тій Україні, що стукотіла грудочкою рідної землі у гарячім серці Василя Стуса. Важкий хрест своєї гіркої долі ніс на плечах поет. Його поезії – це новий крок у розвитку української літератури. Крок, зроблений […]...
- “Заповіт” Тараса Шевченка. Чи виконуємо ми його? – твір з української літератури Зі свого власного, нехай поки що незначного життєвого досвіду я зрозумів, що всі люди справді дуже різні. І це не банальна фраза, а правда життя. Кожна людина прагне різного, має свої заповітні мрії, таємні сподівання та бажання. І не так вже легко розібратися в них комусь сторонньому, майже неможливо збагнути людську душу. Часом – навіть […]...
- Образ народного співця в поезії Т. Г. Шевченка – твір з української літератури Літературна доля великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка склалася незвичайно. Більшість його творів були надруковані тільки після його смерті. Тільки тоді доля дала йому найкращий, найдорогоцінніший подарунок – безсмертну славу і насолоду, що дають його твори людям. Шевченко ввійшов в історію світової літератури як великий народний поет. Народна пісня була першою школою поетичної майстерності Т. […]...
- Показ козацького лицарства і любові до України в романі Пантелеймона Куліша Чорна рада – Творча робота з української літератури Пантелеймон Куліш – один із будителів національної свідомості українців. Він вірив, що слово має велику силу, здатну зростити могутнє дерево української національної культури. Його роман “Чорна рада. Хроніка 1663 року” – це перший в українській літературі історичний роман. У ньому відтворено боротьбу різних груп козацтва за владу після смерті Богдана Хмельницького. На тлі реальних подій, […]...
- Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси і таланту українського народу – Творча робота з української літератури Хочете серцем доторкнутися до поетичної біографії України – прочитайте “Марусю Чурай”, бо Маруся – це голос нашої землі, її совість, її пісня. Бувають, може, й кращі голоси, але такого другого немає, бо немає в світі другої Полтави, другої України. Ліна Костенко любовно виписує образ народної співачки, втілюючи в нього талант і моральну красу нашого народу, […]...
- Розкриття глибокого патріотизму і ненависті до гнобителів в образах Яреми, Гонти і Залізняка (поема “Гайдамаки” Тараса Шевченка) – твір з української літератури Тарас Григорович Шевченко – великий український народний поет. Він був сам вихідцем з народу, а тому йому, як нікому іншому, були близькі й зрозумілі його страждання. Зазнавши на собі нелюдського ставлення панів, знущання, катування, Тарас Григорович все своє життя присвятив служінню ідеї визволення трудящих, його твори – це твори критичного реалізму. У кожному слові, у […]...
- Глибина і щирість почуттів закоханості, вірності, світлої радості у віршах П. Тичини – Творча робота з української літератури З давніх-давен лине по світу слава про Україну, про її щирий і працьовитий народ, про її лани, широкі поля, зелені гаї, тихі ріки й озера. І лине ця слава з уст наших самобутніх, неповторних поетів – Тараса Шевченка, Лесі Українки, Володимира Сосюри, Павла Тичини. Ніде немає такого степового роздолля, як у нас, такого колосистого моря […]...
- Помолися за нашу Вкраїну – Творча робота з української літератури Світлій пам’яті Мар’яни Рудакевич Ці слова Мар’яни Рудакевич, точніше не слова, а звернення до Господа Бога звучать якось благаюче та сумно. Життя на рідній землі нічим замінити не можна, навіть якщо на її долю випали великі муки чи душить криза – екологічна, політична, соціальна, духовна. Багатостраждальна наша ненька-Україна. Довгий і драматичний її шлях до незалежності. […]...
- Романтизм творів молодого Тараса Шевченка (балада “Причинна”) – твір з української літератури Спостерігаю стрімкий красивий осінній захід сонця. Ще зелені дерева, але вже з пожовклим листям накриває велика тінь передвечірніх сутінків. Вона повільно насувається, мов поглинає у себе все, позбавляючи сонячного світла. Сонце останніми променями прощається з землею і ховається за обрієм. Восени усі підбивають підсумки: люди збирають урожай, тварини запасаються на зиму – усі готуються, щоб […]...
- Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю… (за поезією Василя Симоненка) – Творча робота з української літератури “Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю…” (за поезією Василя Симоненка ) Доля немилосердно відрахувала Василю Симоненку лише двадцять вісім років. Та художня палітра його поезії напрочуд яскрава і соціально вагома, хоча її можна вмістити всього в одній книжці. І ця поетична книжка – гімн великій любові. Любові до України, до […]...
- Збірка Зів’яле листя Івана Франка – вершина духовної краси – Творча робота з української літератури Іван Франко у 1896 році видав збірку “Зів’яле листя”. У ній він відтворив своє внутрішнє “я”, відтворив особисто пережите. Проте образ ліричного героя збірки “Зів’яле листя” не можна ототожнювати з Франком. У передмові до другого її видання (1911) автор говорив про свої вірші, “що й без автобіографічного ключа вони мають самостійне літературне значення”. “Зів’яле листя” […]...
- Моє рідне слово… Твір-роздум – Творча робота з української мови Мені здається, що ніщо так не впливає на формування національної свідомості, як рідне слово. Мене ще з дитинства полонило чудодійне слово Тараса Шевченка, що немов оте чарівне євшан-зілля прищеплює любов до рідного народу, до правди, до свободи. Ще з ранніх літ, читаючи твори Лесі Українки, я збагнув красу рідної землі, а оті “вишеньки-черешеньки, червоні та […]...
- Патріотичний пафос поеми Мойсей Івана Франка – Творча робота з української літератури Патріотичний пафос поеми “Мойсей” Івана Франка Поема “Мойсей”- один із найкращих творів І. Я. Франка. Це видатний твір, який наснагою думки, величиною поетичного струменя належить до кращих зразків світової літератури. У творі розкрита вічна тема, що турбує людство здавна. Це боротьба між добром і злом, між світлом і тьмою, між духовним і матеріальним. У поемі […]...
- Трагедія роду Половців (за романом Ю. Японського Вершники) – Творча робота з української літератури О роде наш український! Роде наш прекрасний… Віки прошуміли над тобою, лихоліття підмивало твої корені, а густу крону розмітали вітри історії. Та ти жив! Жив і боровся, вірив і перемагав! Але були для тебе, роде мій вкраїнський, ще чорніші, ще тихіші часи. Це часи, коли брат ішов на брата! Підрубувалось твоє коріння, засихало гілля на […]...
- Трагедія закоханого серця в ліричній драмі Івана Яковича Франка Зів’яле листя – Творча робота з української літератури Село Лолин… Село Франкової любові і печалі. Село, в яке прийшла весна першого почуття. Ця весна розпустила міцні пагони справжнього кохання. Лише під осінь його листки зів’яли, і тихо зойкнула скрипка Франкової долі. Стародавня легенда про кохання говорить, що колись Бог роз’єднав людину на дві половини. Із того часу під звуки зачарованої скрипки шукає одна […]...
- Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою “Кавказ” Тараса Шевченка) – твір з української літератури Титан Прометей – це герой давньогрецької міфології. Але він став улюбленим персонажем з творів світового мистецтва (літератури, живопису), перетворившись у символ невичерпних сил народу, його стійкості у боротьбі проти ворогів, ставши символом жертовності в ім’я перемоги світла, правди і розуму. Яскравим доказом цього є прекрасна поема Т. Г. Шевченка, ця огненна сатира на загарбницьку колоніальну […]...
- Акорди дощу – Творча робота з української мови Осінь. Холод. І знову дощ вистукує у моїй душі нову мелодію часу… Бачу свою Україну. Відбудовану й нову: фабрики й заводи, школи і лікарні, парки й сквери… Озираюсь назад… Боже! Скільки людей! Людей, що гріються одним бажанням серця і живляться великою вірою. Вірою в майбутнє України. Світле й прекрасне майбутнє під гарячим помаранчевим сонцем… Сонце […]...
- Трагізм роду Половців (за романом Вершники Юрія Японського) – Творча робота з української літератури Трагічно промчав над долею України 1919 рік. Спливала земля ріками братньої крові. Ішли в бій за незалежність петлюрівці, боронили радянську владу червоноармійці. Чорним птахом літав по степах прапор махновців. Шаблею відвойовували денікінці “єдиную и неделимую”. Схрещувались у лютім герці світогляд і зброя, правда і неправда, брат ішов на брата. Жорстоко підрубувалось коріння роду вкраїнського. Про […]...
- Лист до Івана Яковича Франка – Творча робота з української літератури Шановний Іване Яковичу! З вашою творчістю я знайома давно. Ще з раннього дитинства мені відомі ваші чудові казки про тварин, з яких я вперше розпізнавала, де добро, а де зло, де правда, а де кривда. Коли була у восьмому класі, то прочитала повість “Захар Беркут”. Мене вразили образи Мирослави і Максима, здивував, збентежив патріотизм, велич […]...
- Чи потрібен я Україні? Твір-роздум у публіцистичному стилі на суспільну тему – Творча робота з української мови Україно моя! Рідна земле! Ти звідала на своїм віку і чорні полчища татарської орди, і плач невільників у далекій Туреччині, блиск шабель козацьких, і чобіт фашиста. Важкий, самовпевнений… Не одна ворожа рука посягала на твоє золоте пшеничне поле, на твої сині ріки, на вільних синів твого народу. Ти славна людом своїм, його вільнолюбивим духом, його […]...
- Мої роздуми над прочитаною поезією Пісня про рушник Андрія Малишка – Творча робота з української літератури А дійсно, чи є “Пісня про рушник” Андрія Малишка гімном материнської любові? Напевно, є, адже ця поезія – це спогад героя, пройнятий материнським теплом і синівською вдячністю. У поезії мати дарує синові рушник, на якому “росяниста доріжка, і зелені луги, й солов’їні гаї”. Він є символом життєвої дороги, життєвої долі і пов’язаний з образом найближчої […]...
- Епістолярій Тараса Шевченка і Лесі Українки на уроках української літератури у 5-8 класах Н. Петриченко, Кандидат педагогічних наук Умань Епістолярій автора “Заповіту” та Співачки “Досвітніх вогнів” уже неодноразово ставав предметом зацікавлення вчених (І. Айзеншток, Л. Вашків, С. Ганжа, Р. Гром’як, Ж. Ляхова, В. Святовець, М. Чеме-рисов, Ю. Шерех та ін.). Маємо методичні розробки, що стосуються використання листів на уроках літератури (Н. Волошина, 3. Гузар, Є. Ломонов, Є. Пасічник, […]...
- Франковими стежками Тернопілля (реферат) – Творча робота з української літератури Мирослава Мостепанюк Франко із нами поруч, Франко із нами йде! А. Малишко У 1911 році свідома громадськість урочисто відзначила 40-річчя літературної діяльності Івана Франка. У будинку на вулиці Понінській уЛьвові побувала не одна делегація,- щирі вітання Каменяреві линули з усіх куточків України. Ось піднесли Франкові ювілейний вінок з написом: “Мученикові за народну ідею”. – Від […]...
- Мої роздуми над прочитаними сторінками роману Собор Олеся Гончара – Творча робота з української літератури …Крізь каміння бачити Собор. Сент-Екзюпері Здіймаються голуби над собором. Крилами своїми витягують стрілчасті шпилі у піднебесся, наче хочуть врятувати цей світ краси від земного полону. І погляд людський летить за птахами у височінь, щоб там, над хмарами, хлипнути повітря чистого, хоч на мить розправити крила душі, відчути солодку радість вільного польоту. Та куди б не […]...
- Образи поезії Т. Шевченка “Заповіт” – твір з української літератури Тарас Шевченко в поезії “Заповіт” висловив палку любов до України, рідної землі, віру в краще майбутнє трудящих. Початкові рядки вірша побудовані за принципом поетичної градації. Шевченко веде читача від часткового до цілого, але це ціле становить в свою чергу частину наступної більшої цілості: Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні […]...
- Засудження війни в кіноповісті Олександра Довженка Україна в огні – Творча робота з української літератури За свою багатовікову історію український народ переніс багато випробувань. Але найстрашнішим лихом двадцятого століття стала війна проти гітлерівської Німеччини. Уявно переношусь у той далекий червневий світанок сорок першого року. Невже це можливо, щоб у якусь одну страшну мить зупинилось все, що зветься життям? Світ став чорним від вибухів і диму, страшним від людського зойку. Йшли […]...
- Лісова пісня Лесі Українки – казковий світ рідного Полісся – Творча робота з української літератури Ім’я Лесі Українки овіяне всенародною любов’ю. Воно стоїть поряд із такими велетнями літератури, як Шевченко, Франко, Коцюбинський. Талант Лесі виявляється не лише в поезіях, вона була ще й відомим прозаїком, перекладачем, критиком і драматургом. Все життя Лесі – великий подвиг в ім’я народу. Її полум’яне слово було сповнене ненависті до неправди і зла, які панують […]...
- Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у творчості Ліни Костенко – Творча робота з української літератури Найяскравішою зіркою на поетичному небосхилі є велична постать Ліни Костенко – сучасної поетеси, вдумливої дослідниці душі людської, цінностей загальнолюдських. Що ж є вершиною найбільшої цінності в людині? Ліна Костенко відповідає на це запитання своїм романом “Маруся Чурай”. Лише любов облагороджує людину, підносить її до вершин неосяжних. Згадати хоча б слова: “її любов сягала неба…” Так, […]...
- Краса людини і природи у кіноповісті Олександра Довженка Зачарована Десна – Творча робота з української літератури У синьому небі – журавлиний ключ, сумним курликанням летить він у далеку чужину, щоб навесні, коли перші промені сонця зігріють землю, повернутися назад. Чи трави тут духмяніші, чи сонце тепліше, що радо повертаються птахи у рідну сторононьку? Лише кволим не судилося повернутися. Одинокого журавля з перебитим крилом нагадує мені Олександр Довженко, що повертався до рідного […]...