Чим відрізняються мохи від лишайників
Мохи та лишайники – це стовідсоткові піонери простору. Саме вони першими “вийшли” на сушу, пристосувалися до життя на ній, а також стали матеріалом для формування гумусу. Крім того, мохи та лишайники лежать в основі еволюції рослин.
Що таке мохи та лишайники
Мохи – це вищі спорові рослини, які відносяться до відділу Моховидних царства Рослин.
Лишайники – нижчі рослини, утворені симбіозом грибів і бактерій.
Порівняння мохів та лишайників
У чому ж різниця між мохами і лишайниками?
Мохи з’явилися на Землі в кінці девонського – на початку карбонового періоду. Мохи присутні на всіх материках, включаючи Антарктиду. Єдина умова, необхідне для життя мохів, – це наявність достатньої кількості вологи, що вимагається для організації процесу розмноження.
Лишайники з’явилися в ранньому девоні. Вони поширені на всіх материках і змогли пристосуватися до життя і піднятися на максимальну для рослин висоту в гірських районах.
Мохи – це мініатюрні рослини. У них відсутні коріння, тому до субстрату вони кріпляться за допомогою багатоклітинних волосоподібні відростків – ризоидов. Крім закріплення в грунті, ризоїди виконують роль доставки в організм води і поживних речовин. Але ці ж речовини можуть надходити в рослину через стебла та листя. Листя і стебла мохів містять хлорофіл, стаючи місцем проведення процесу фотосинтезу.
Лишайники – це дивовижні рослини. Їх тіло – таллом – утворено спільним проживанням грибів і водоростей. Але насильно розділені компоненти організму лишайників здатні існувати самостійно. У талломе лишайника гіфи грибів утворюють верхню і нижню скоринку. А в середині, як начинка в пирозі, розташовані водорості. Вони-то і займаються фотосинтезом, володіючи пігментом хлорофілом. У лишайників немає коренів. Внаслідок життєвих процесів гіфи грибів виділяють кислоту, руйнуючи субстрат, до якого вони прикріплені.
Мохи – це дводомні рослини. Жіночі особини на своїх верхівках мають органи, що містять яйцеклітини, а чоловічі організми – органи, що містять сперматозоїди. Це – спорофіти, одне з двох поколінь, яке переважає в життєвому циклі мохів. Після запилення на жіночому рослині формується спорангій. У ньому дозрівають спори, які, впавши у вологе середовище, проростають. З цієї зеленої нитки – гаметофіту – з часом виростають нові жіночі і чоловічі особини.
Лишайники можуть розмножуватися вегетативно, безстатевим і статевим шляхом, утворюючи характерні плодові тіла.
Мох утримує в грунті воду, іноді заболачівая її. Мохи були найпершим перев’язувальнимматеріалом і є базою для утворення торфу.
Чи не переносячи забруднень в атмосфері, лишайники стали ідеальними індикаторами стану повітря. Лишайники вважаються біологічними руйнівниками гірських порід і основою процесу грунтоутворення.
Відмінність мохів від лишайників полягає в наступному:
Лишайники з’явилися на Землі раніше, ніж мохи, і мають більш широку область розповсюдження.
Мох – це єдиний організм, лишайник – це конгломерат організмів, здатних до самостійного існування.
Мохи стоять на вищій еволюційному щаблі розвитку, ніж лишайники.
Обидва рослини мають різне біологічне та господарське значення.