Чим відрізняються корисні копалини і мінеральні ресурси
Відмінні риси корисних копалин і мінеральних ресурсів
Мінеральні ресурси – це сукупність всіх геологічних запасів мінеральної сировини, що містяться в надрах певної території, країни, материка, планети в цілому. Надра – частина земної кори, що знаходиться нижче грунтового шару, при його відсутності – нижче поверхні землі, дна водойм і водотоків, доступних для освоєння і геологічного вивчення.
Мінеральний ресурс, що втратив зв’язок з природою, являє собою мінеральну сировину. Кількість мінеральних ресурсів визначається їх запасами.
Запаси корисних копалин – це загальна кількість мінерального ресурсу, що входить до складу родовища або прояву.
Корисні копалини – це мінеральні або органічні сполуки, фізико-хімічні властивості яких дозволяють їх використовувати в господарських цілях. Скупчення корисних копалин, які за умовами залягання, якості і кількості придатні для промислового використання, називають родовищем. Суцільне поширення корисних копалин на великій площі називається басейном.
Особливості розподілу корисних копалин по території пов’язано з характерними рисами геологічної будови окремих районів. Геологічна будова зумовлено тектонічними процесами, що протікають в різні геологічні епохи.
Ресурси корисних копалин – це найбільш ймовірна кількість корисних копалин в надрах. Ресурси, на відміну від запасів корисних копалин, що не підраховуються. Вони оцінюються виходячи зі сприятливих геологічних передумов, шляхом проведення аналогій з відомими родовищами, за результатами геолого-розвідувальних робіт, геологічних зйомок, геофізичних і геохімічних досліджень. Виділяють ресурси твердих корисних копалин, вуглеводнів і підземних вод.
Під мінеральними ресурсами розуміють певні родовища корисних копалин для конкретної території. Їх запаси спрогнозовані і теоретично підраховані. Мінеральна сировина – родовища корисних копалин. Різні види мінеральної сировини характеризують мінерально-сировинну базу країни, області, району.
Балансові запаси корисних копалин – це такий обсяг викопних ресурсів, який доцільно освоювати і розробляти при сучасному рівні розвитку технологій і економіки.
Корисні копалини діляться на категорії, що відображають ступінь вивченості їх запасів:
- Категорія А – запаси ретельно вивчені і детально розвідані, мають строго певні межі. Категорія В – запаси корисних копалин попередньо розвідані і їх контури приблизно визначені. Категорія С1 – корисні копалини мають складну геологічну будову, їх запаси слабо, тільки в загальних рисах розвідані (якість руд, конфігурація рудних тіл). Категорія С2 – запаси перспективні, тобто мають попередню оцінку, їх якість визначено за поодинокими зразками і пробам. Категорія Р – прогнозні запаси, які визначають за загальними геологічними характеристиками.
Особливості класифікації
У найбільш рухливих ділянках земної поверхні виникають складчасті пояса, які є метаморфізованих гірськими породами, зім’ятими в складки.
За походженням гірські породи поділяють на:
- Магматичні – сформовані на невеликій глибині або на поверхні в результаті застигання і кристалізації магми; Осадові – утворилися внаслідок відкладення на дні океану або на суші, залишків органічного походження або уламків різних порід; Метаморфічні – породи, змінені під впливом сильного тиску, високих температур, під впливом газів або рідин; Метасоматичні – утворилися внаслідок заміщення одних мінералів іншими, що супроводжувалося значним зміною їх хімічного складу.
Залежно від можливості їх використання, всі мінеральні ресурси поділяються на:
- Паливно-енергетична сировина (нафта, природний газ, вугілля, горючі сланці, уранові руди і торф); Руди чорних і кольорових металів (залізо, хром, ванадій, марганець, мідь, цинк, алюміній, кобальт, свинець, марганець); Руди рідкісних і рідкісноземельних металів (берилій, скандій, літій); Благородні метали (платина, золото, срібло); Дорогоцінні камені і алмази; Гірничо-хімічна сировина (фосфорити, апатити, бром, сірка, калійна і кухонна сіль); Сировина для металургії (граніт, азбест, тальк, флюсові вапняки, гірський кришталь); Підземні води.
Всі геологічні запаси діляться на дві групи:
Балансові, або кондиційні запаси. Це запаси, які на даному етапі розвитку виробництва, при присутньому стані науки і техніки, а також при рівні попиту на даний вид сировини розробляти з економічної точки зору недоцільно. До балансовими запасами відносяться категорії А + В + С1. Позабалансові, або некондиційні запаси. Це запаси, які недоцільно розробляти через низький вміст в покладах цінного компонента, внаслідок малої потужності родовищ, особливих складних умов експлуатації, необхідності використовувати непрості умови переробки і т. д. До забалансових запасів належать категорії С2 + Р.
Балансові запаси прирівнюються до промислових запасів, тобто до проектних втрат корисних копалин.
Природно-ресурсний потенціал
Природно-ресурсний потенціал території – це сукупна можливість всіх природних і техногенних умов і ресурсів території задовольняти потреби суспільного виробництва та забезпечувати життєдіяльність населення на даному етапі історичного розвитку.
Природно-ресурсний потенціал певної території визначає можливості застосування природних ресурсів даної території протягом певного часу. При цьому характеристика природно-ресурсного потенціалу може виражатися як через натуральні показники – штук, гектар, тонн і т. д., так і у вартісних показниках.
Для освоєння природно-ресурсного потенціалу території важливе дотримання наступних умов: розвиненість соціальної інфраструктури; забезпеченість території трудовими ресурсами; транспортна доступність; енерго – і водозабезпеченість району; достатній рівень розвитку інженерно-будівельного комплексу.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)