Чим відрізняється звук від фонеми?

В українській мові задіюється багато грецьких і латинських термінів. “Фонема” походить від грецького слова, яке використовується при утворенні багатьох двухкоренних слів, що застосовуються в науці, техніці, та й просто в побуті.

Слово “фон” означає “звук” або “голос”. Згадуємо:

    Магнітофон (запис звуку магнітним способом); Диктофон (від грецького “фон” і латинського dicto, що означає “диктувати”).

Нарешті, знаменитий за творами Кіра Буличова мієлофон – вигаданий прилад для читання думок. Тобто “фон” в перекладі з грецької мови і є звук (ну, або голос; кожне слово в залежності від контексту може означати різні, хоча і подібні поняття). З цим все ясно, але тепер давайте розглянемо більш докладно, чим же відрізняється звук від фонеми. І взагалі – що таке фонема?

Що значить слово “звук”?

У фізичному сенсі звук – це явище, яке представляє собою пружні механічні коливання, які поширюються в різних середовищах:

    В газоподібному (атмосфера, газ); Рідкому (вода або розплав будь-якої речовини); Твердому.

Тут слід зробити уточнення. Зазвичай, в побуті, ми розуміємо під цим словом ті коливання, які сприймаються органами чуття людини або тварин.

Людське вухо вловлює коливання частотою приблизно від 16 до 20 000 герц.

Цифри ці не абсолютні, індивідуальна чутливість може трохи відрізнятися. Звук частотою менше нижньої межі прийнято називати інфразвуком, більше верхньої – ультразвуком.

Вивченням звуків займається розділ фізики – акустика.

Фонема

Відмінність звуку від фонеми полягає в тому, що другий термін використовується не в фізиці і не в побуті, а в лінгвістиці і філології. Тобто в гуманітарних дисциплінах, пов’язаних з мовою. Термін цей відносно новий. Вперше він був зафіксований в другій половині 19 століття в Казані. Його винахідниками є вчені-лінгвісти, етнічні поляки, піддані Російської імперії, які працювали в цьому поволзькому місті, – Микола В’ячеславович Крушевський і Іван Олександрович Бодуен де Куртене, який має французьке коріння.

Обидва вони викладали в Казанському університеті. Крушевський помер у віці 35 років, і згодом Бодуен де Куртене неодноразово вказував, що “винахідником” терміна “фонема” був саме його друг. З тих пір і по сьогоднішній день фонема – це мінімальна смислова одиниця мови.

Різниця між звуком і фонемой

Якщо бути гранично коротким, то різницю між звуком і фонемою можна сформулювати наступним чином. Звук – це будь-яке коливання в пружному середовищі, яке сприймається органами чуттів (людини або тварин), а фонема – “первинна цеглинка”, з якої будуються слова, які складають наш лексикон, тобто мінімальна звукова одиниця мови, вузьке, конкретне поняття, щось на зразок окремого випадку звуку.

Одна буква зовсім не обов’язково дорівнює одній фонемі. Деякі голосні в українській мові (Я, Ю, Є, Ї) складаються з двох фонем. В інших мовах, як, наприклад, в англійській, одна фонема позначається двома або навіть трьома літерами (по-німецьки звук [Ш] записується так: SCH).

У лінгвістиці існує розділ, який спеціалізується на вивченні фонем. Він називається фонологія. Точніше, цей розділ вивчає загальний звуковий лад мови і функціонування звуку в лінгвістичній системі.

А фонема – один з предметів вивчення Фонології.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Чим відрізняється звук від фонеми?