Чим відрізняється життя сучасної молодої людини від життя попередніх поколінь?
Проблема “батьків і дітей”, що дала назву відомим романом Івана Тургенєва, вперше була озвучена ще давньогрецьким поетом Гесіодом у творі “Труди і дні”. Там великий еллін нарікає, що сучасна йому молодь не шанує старших, прагне лише до наживи і взагалі, не така, якою вона повинна бути з погляду старшого покоління. Як тут не згадати популярну пісню 70-х років минулого століття у виконанні групи “Червоні маки”, де співається:
Нам адже мало старих істин,
Все в них ясно, суперечці немає.
Ми відшукаємо, ми відшукаємо
На питання свою відповідь.
Молодь кінця 20-го століття так само, як і молодь 8 століття до нашої ери (час Гесіода), не бажає задовольнятися установками, що дісталися від попередніх поколінь. А ті, хто співав цю пісню, зараз виросли і стали старими, і, у свою чергу, гнівно таврують молодь нинішніх днів, яка поблажливо ставиться до ідеалів і устремлінням батьків і дідів. І все-таки: чим відрізняється життя сучасної молодої людини від життя попередніх поколінь? Невже нічого принципово нового, з поправкою на науково-технічний прогрес? Спробуємо розібратися.
Як жили раніше
Життя людей протягом багатьох тисячоліть текла повільно. Відсутність засобів комунікації і більш-менш швидкого масового транспорту схиляло до неспішності. Навіть війни велися щодо неквапливо, за винятком набігів мобільних кочівників. Не дарма ж з історії Середньовіччя ми знаємо про Столітній війні! А невисока щільність населення і великі відстані як би підказували алгоритм поведінки: не встигли завоювати всю Галлію в цьому році, завоюємо в наступному або ще через рік-другий – нікуди вона від нас не дінеться!
Зрозуміло, що молодь завжди, в усі часи була активніше старшого покоління. Молодим хочеться досягти всього й одразу. У надії на багату здобич піти у військовий похід, відкрити золоту жилу або зробити подвиг. Відмінність життя сучасної молодої людини від життя попередніх поколінь не в наявності творчого імпульсу (“творчого” – в найзагальнішому сенсі, він може бути як конструктивним, так і деструктивним), а у векторі докладання зусиль. З минулим все більш-менш зрозуміло, а що зараз?
Різниця полягає у прискоренні науково-технічного прогресу, що почався в 19 столітті. З набранням близько двохсот років тому в лад перших залізниць темп життя помітно прискорився, і з тих пір це прискорення тільки наростало. Винахід двигуна внутрішнього згоряння, літака, а також засобів зв’язку – спочатку телеграфу, а потім радіо, телебачення і, нарешті, інтернету – зробило швидкість обміну ідеями та інформацією дуже високою. Що, у свою чергу, підштовхує науково-технічний прогрес.
Багато чого з того, про що згадували письменники-фантасти 19 і навіть 20 століття, стало реальністю. Історичний факт: великий французький письменник Жюль Верн спробував скупити тираж свого щойно вийшов роману “20000 льє під водою”, бо “Наутілус” в його уявленні виявився озброєний лише тараном. А між тим вже тоді з’явилися перші торпеди, які, зрозуміло, куди ефективніше тарана. Тобто науково-технічна думка навіть випередила фантазію письменника. Пізніше він виправив свою мимовільну помилку: у романі “Таємничий острів” капітан Немо атакує піратів саме за допомогою торпеди.
Інший приклад: у середині 20 століття Рей Бредбері описує фантастичні засоби зв’язку – переговорні браслети, наявні у кожного жителя Землі. А пройшло всього півстоліття, і ідея, яка здавалася в той час справою далекого-далекого майбутнього, стала реальністю: стільниковий телефон сьогодні дійсно є у кожного. Навіть більше того: зараз, використовуючи Скайп, можна не тільки почути, але й побачити співрозмовника, що знаходиться в будь-якій точці планети. Так що в цьому плані відмінність між сучасними молодими людьми і їх однолітками, що жили хоча б півстоліття тому, у наявності. Список втілених фантазій буде великий:
Резюме
У сучасному світі швидкість обміну інформацією настільки висока, що людська свідомість не встигає засвоювати все що відбуваються зміни. Настав час вузьких спеціалізацій: людина в змозі відслідковувати лише те, що входить в коло його професійних чи аматорських інтересів. Звідси – катастрофічне незнання історії чи літератури багатьма “технарями”, які отримали освіту вже в третьому тисячолітті; і, навпаки, гуманітарії слабо обізнані в останніх наукових розробках, користуючись (та й то навряд чи в повному обсязі) лише створеними на їх основі гаджетами. Винятки зустрічаються нечасто.
Відповідь на питання – у чому різниця між життям сучасної молодої людини і життям попередніх поколінь – простий: вона проявляється у прискоренні науково-технічного прогресу. А всі наступні зовнішні відмінності буття сучасної молоді та існування їх батьків – похідні від цього прискорення. Тільки не треба думати, що життя раніше була біднішими і нецікаві. Вона була іншою, в чомусь перевершуючи, в чомусь поступаючись. Не виключено, що років через тридцять сучасна молодь, ставши старше, сама опиниться в нинішньому положенні своїх батьків, незадоволених тим, що їхні діти не те дивляться, не те читають, не так одягаються – і нерозуміння різними поколіннями один одного збережеться. Іншого історія ще не фіксувала.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)