Чим відрізняється займенник від іменника?

Якщо порівняти займенник і іменник, нескладно помітити у них і загальні, і відмінні ознаки. Загальним, наприклад, є те, що обидві частини мови можуть відповідати на одні і ті ж питання і виконувати однакову синтаксичну функцію. А чим відрізняється займенник від іменника? Спробуємо в цьому розібратися.

Деякі відомості

Назва частини мови “займенник” утворена від слів “замість імені”. У цю групу входять слова, які заміщають певні частини мови. Наприклад, займенники “він” і “хтось” замінюють іменники, а займенники “декілька” і “стільки” замінюють числівники. За своїм призначенням займенники бувають різними. У зв’язку з цим вони поділяються на:

    Особисті; Вказівні; Означальні та інші.

Іменник належить до категорії імені. У мові він має статус самостійної частини мови (що відноситься і до займенника). Слова цього розряду називають:

    Речі (диван); Особу (підліток); Речовини (цукор); Живі організми (теля); Явища (блискавка); Якості (доброта) і багато іншого, що відноситься в загальному сенсі слова до предметів.
Різниця між займенником і іменником

Можна виділити кілька моментів, що становлять відміну займенники від іменника. Одним з них є те, що кожен іменник містить в собі назву конкретного предмета і тому лексичне значення таких мовних одиниць стає зрозумілим без уточнень. Наприклад, слово “будинок” викликає цілком певні асоціації, і в цьому випадку абсолютно ясно, про що йдеться.

Займенник ж не дає чіткого уявлення, про що йде мова. Візьмемо для прикладу речення:

Вони зустрілися там.

Тут відразу виникають питання, хто зустрівся і де це сталося. Але можна висловитися більш конкретно, вживши іменники:

Друзі зустрілися біля кінотеатру.

Це речення максимально інформативне. Коли в оповіданні є займенники, їх лексичне значення стає зрозумілим з контексту.

Інший відмітний аспект полягає в наступному. До іменників належать тільки назви предметів, і до таких слів можна поставити лише два питання: “хто?” І “що?”. Займенник теж може вказувати на предмет, відповідаючи, в такому випадку, на питання іменника (хто? – Я). Але, крім цього, воно співвідноситься і з ознакою предмета, а також з кількістю, відповідаючи на відповідні питання (чий? – Наш, скільки? – Скільки-небудь).

У чому ж різниця між займенником і іменником ще?

Вона полягає в тому, що про іменник завжди можна сказати, одухотворений він або неживий. Приклади тих і інших: учениця, продавець, рись – одухотворені, камінь, сир, ракета – неживі. У займенника ознака одухотвореності не визначається. Наприклад, словом “вони” можна замінити і “дерева” (неживе), і “люди” (живе).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Чим відрізняється займенник від іменника?