Чим відрізняється класичне формулювання періодичного закону Менделєєва від сучасного?
Знаменитий російський вчений Дмитро Іванович Менделєєв ще в 19 столітті сформулював періодичний закон, що зробив виключно великий вплив на розвиток фізики, хімії і науки в цілому. Але з тих пір відповідна концепція зазнала ряд змін. У чому вони полягають? Чим відрізняється класичне формулювання періодичного закону Менделєєва від сучасної?
Періодичний закон Менделєєва: первинне формулювання
У 1871 році Д. І. Менделєєв запропонував науковому співтовариству фундаментальну формулювання, по якій властивості простих тіл, з’єднань елементів (так само як і їх форми), як результат – і властивості тіл, утворених ними (простих і складних), слід розглядати як знаходяться в періодичної залежності від показників їх атомної ваги.
Дане формулювання була опублікована в авторській статті Д. І. Менделєєва “Періодична законність хімічних елементів”. Відповідною публікації передувала велика робота вченого в галузі дослідження фізичних і хімічних процесів. У 1869 році в російському науковому співтоваристві з’явилася новина про відкриття Д. І. Менделєєвим періодичного закону хімічних елементів. Незабаром був виданий підручник, в якому була оприлюднена одна з перших версій знаменитої Таблиці Менделєєва.
З терміном “періодичний закон” Д. І. Менделєєв перші ознайомив широку публіку в 1870 році, в одній зі своїх наукових статей. В даному матеріалі вчений вказав на той факт, що існують ще не відкриті хімічні елементи. Менделєєв обгрунтовував це тим, що властивості кожного окремого хімічного елемента проміжні між характеристиками тих, що є сусідами з ним по періодичній таблиці. Причому як в групі, так і в періоді. Тобто властивості елемента проміжні між характеристиками елементів, розташованих вище і нижче по таблиці щодо нього, а також знаходяться правіше і лівіше.
Таблиця Менделєєва стала унікальним результатом наукових праць. Крім того, принципова новизна концепції Менделєєва полягала в тому, що він, по-перше, роз’яснив закономірності в співвідношеннях величин атомних мас хімічних елементів, а по-друге, запропонував спільноті дослідників розглядати дані закономірності в якості закону природи.
Протягом декількох років після оприлюднення періодичного закону Менделєєва хімічні елементи, невідомі на момент публікації відповідної концепції, але передбачені вченим, були відкриті. У 1875 році були відкриті галій. У 1879-му – скандій, в 1886-м – германій. Періодичний закон Менделєєва став незаперечною теоретичною основою хімії.
Сучасна формулювання періодичного закону
У міру розвитку хімії і фізики концепція Д. І. Менделєєва розвивалася. Так, в кінці 19 – початку 20 століття вчені змогли пояснити фізичний зміст того чи іншого атомного номера хімічного елемента. Пізніше дослідники розробили модель змін електронної структури атомів в кореляції з ростом зарядів ядер відповідних атомів.
Зараз формулювання періодичного закону – з урахуванням вищеозначених та інших відкриттів вчених – дещо відрізняється від запропонованої Д. І. Менделєєвим. Відповідно до неї властивості елементів, а також утворених ними речовин (так само як і їх форми) характеризуються періодичною залежністю від зарядів ядер атомів відповідних елементів.
Різниця між класичною і сучасною формулюванням періодичного закону Менделєєва
Головна відмінність класичної формулювання періодичного закону Менделєєва від сучасної полягає в тому, що первісна трактування відповідного наукового закону передбачає залежність властивостей елементів і утворених ними сполук від показників їх атомної ваги. Сучасне трактування також передбачає наявність подібної залежності – але предопределяемой зарядом ядер атомів хімічних елементів. Так чи інакше, до другої формулюванні вчені прийшли, протягом довгого часу розвиваючи першу шляхом копіткої праці.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)